Результати опитування показують дієвість обмежень щодо тютюну

Недавно презентовано результати загальнонаціонального опитування (омнібус), проведеного Київським міжнародним інститутом соціології протягом жовтня 2014 року. Соціологи вивчали поширеність куріння, рівень споживання нелегальних сигарет тощо. В опитуванні взяло участь 2025 респондентів зі 110 населених пунктів у всіх областях України, крім АР Крим.

Дані-2014 порівняли з попередніми опитуваннями. Результати показали, що поширеність щоденного куріннязменшилася із 45% до 42% середчоловіків та з11до 9% серед жінок. Тенденції до зменшення поширеностікуріння найпомітніші серед людей, молодших за 30 років. Крім того, зменшується частка курців серед чоловіків, старших за 60 років, що переважно пов’язано з передчасними смертями від спричинених курінням хвороб.

Колишніми курцями назвалися 12,3% чоловіків (14,3% 2013 року) та 2,7% жінок (2,1% 2013-го). Цікаво, що кількість колишніх курців збільшується в роки найактивніших заходів з контролю над тютюном та зменшується в подальшому. Це свідчить про те, що мають рацію активісти, які вже давно вимагають від уряду створити центри та телефонні лінії допомоги у припиненні куріння. У бюджети попередніх років закладали на ці лінії та роз’яснювальні заходи шість мільйонів гривень, але їх так і не виділено.І це попри те, що суми, отримані держбюджетом від тютюнових акцизів, становлятьдесятки мільярдів гривень на рік.

Найбільш стале з 2005 року, коли застосували перші ефективні заходи контролю над тютюном, збільшення частки людей, які визначають себе як некурці, тобто ті, хто ніколи не курив або спробував курити й кинув.

Опитування вкотре розвінчало міф про контрабанду цигарок як наслідок підвищення акцизів на них. Рівень сигарет з іноземним маркуванням, які частково можуть бути контрабандними, майже не змінився і становить 5,4% (2014) порівняно з 5,6% (2013). Це означає, що рівень контрабанди сигарет залишається доволі низьким і не відповідає заявам тютюнових корпорацій про зростання контрабанди в Україну.

«Поширеністькуріння знижується. Водночас це відбувається не стільки тому,що людикидають курити, скільки через те,щонові курці не змінюють старих, які, на жаль, помирають раніше, ніж некурці. Тому для України тепер стає більш актуальною проблема організації допомоги у припиненні куріння, яка, безумовно, доповнить важливі законодавчі регулювання цієї сфери, прийняті державою у попередні роки», — прокоментувала дані опитування кандидат медичних наук Тетяна Андрєєва.

У нинішньому парламенті існує проєвропейська та проукраїнська більшість, і хочеться сподіватись, що подальші дії парламентарії спрямовуватимуть на посилення контролю над тютюном.

«Досягнення України як світового лідера в подоланні тютюнової епідемії переконливо свідчать, що досвід підвищення акцизів натютюн, контроль надвиконанням закону із звільнення закладів громадськогохарчування від тютюнового диму тазаборонареклами надзвичайно дієві. Іцізаходи,особливо роботу з акцизами, треба посилити задля подальшого зниження рівня куріння та зменшення захворювань, спричинених тютюнокурінням», — зазначила народний депутат України Ганна Гопко.

На жаль, держава поки що не допомагає курцям позбутися тютюнової залежності.

«Курці потребують допомоги. Коли законодавчі заходи ефективно спонукають курців до спроб відмовитися від куріння, важливо, щоб для них була доступною професійна допомога. Таку допомогу слід надавати в межах первинної ланки охорони здоров’я і через спеціалізовані служби, наприклад телефони довіри, досвід впровадження яких уже є в Україні. Важливо, щоб держава взяла на себе підтримку таких потрібних населенню послуг, і джерела фінансування також відомі: це поступове підвищення тютюнових акцизів», — підсумував головний лікар Київського центру здоров’я Отто Стойка.

Леонід ОЛЬШЕВСЬКИЙ