Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

Водний шлях Гданськ-Херсон видалили зі Стратегії розвитку чорнобильської Зони-2030

Державне агентство України з управління зоною відчуження оприлюднило нову версію проєкту Стратегії розвитку Зони-2030. З тексту видно, що ДАЗВ врахувало значну частину зауважень громадськості. Зокрема, видалено розділ про будівництво водного шляху Гданськ-Херсон (Е40) чз Зону. Також оприлюднено результати СЕО Стратегії. Звіт із СЕО викликає гостру критику у низки експертів. Ось що, зокрема, зазначає пані Софія Шутяк з “Екологія-Право-Людина”: “Стратегія написана частково як звіт. Не має чітко сформульованих проблем, які вирішує стратегія. Звіт є не повним та не оцінює реальні впливи на довкілля, які буду у разі реалізації Стратегії. Стратегія є хаотичною та суперечливою. Не можемо ми розвивати три напрямки паралельно

Читати повний текст

Яким буде чорнобильське завтра

The Stokhid River in the Pripiat-Stokhid National Park in the Polesie area, Ukraine. Photo taken with a drone. © Daniel Rosengren

Державне агентство з управління зоною відчуження (ДАЗВ) пропонує громадянам висловитись щодо Стратегії розвитку Зони-2030. Документ розміщено на сайті ДАЗВ 9 квітня, зауваження приймаються до 8 травня. http://dazv.gov.ua/konsultatsiji-z-gromadskistyu/publichni-gromadski-obgovorennya/povidomlennya-pro-oprilyudnennya-strategiji-rozvitku-teritorij-v-zoni-vidchuzhennya-i-zoni-bezumovnogo-obov-yazkovogo-vidselennya-na-2021-2030-roki.html?fbclid=IwAR2hjKNGuMwJODi7fvxDWK0P-yumDbNk8oE0t6hWifte0lrbCf7p4zyxckM

Документ описує дуже серйозні наміри влади. Зокрема, «проєктування і початок будівництва сховища для захоронення високоактивних і довгоіснуючих низько- і середньоактивних відходів у стабільних глибоких геологічних формаціях». Геологічне (тобто – глибоко під землею, в геологічних структурах) сховище для РАВ – радіоактивних відходів – вельми дискусійна річ. Які саме породи вибрати для

Читати повний текст

І радіація на десерт: чому Стратегія розвитку Зони-2030 неприйнятна

Адміністрація Чорнобильської зони на словах планує «забезпечувати бар’єрну функцію», а на ділі – планує нагодувати-напоїти радіацією дві третини України. Це видно з щойно оприлюдненої Стратегії розвитку зони відчуження на 2021-2030 р.р.

An aerial photo of the River Pripyat and its surrounding floodplain meadows, wetlands and oxbow lakes. This is an extremely important site for migrating birds (mainly waders) who stop here to feed on the abundance of food before continuing their migration. Turov area, Polesie, Belarus. © Daniel Rosengren

Зокрема, до Стратегії з якогось дива включено розділ 5.9.Розвиток транспортної інфраструктури. Це пряма і очевидна робота лобістів з Мінінфраструктури

Читати повний текст

Довідка щодо створення Чорнобильського біосферного заповідника (ЧБЗ)

Надано Мінприроди України через радника міністра К. Ярмоленка

Мета: Чорнобильський біосферний заповідник створюється з метою збереження в природному стані найбільш типових природних комплексів Полісся, забезпечення підтримки та підвищення бар’єрної функції Чорнобильської зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення, стабілізації гідрологічного режиму та реабілітації територій, забруднених радіонуклідами, організації та проведення міжнародних наукових досліджень.

 

Основні завдання ЧБЗ:

забезпечити комплексне збереження унікальної природної території, яка утворилася за період обмеженого доступу до території Чорнобильської зони відчуження і безумовного (обов’язково) відселення (далі – Зона), об’єднавши частину підприємств, які функціонують в Зоні на цей час в одну організаційну структуру;

забезпечити підтримку та удосконалення бар’єрної функції

Читати повний текст

Зона відчуження — не заповідник

Радіація вплинула на все живе у 30-кілометровій зоні відчуження. Фото УНIAН

Радіація вплинула на все живе у 30-кілометровій зоні відчуження. Фото УНIAН

Уряд тримає в полі зору ситуацію на ЧАЕС та прилеглих територіях. У цьому запевнив учасників відеоконференції, яка відбулася в Будинку уряду, міністр екології та природних ресурсів Олег Проскуряков. Поспілкуватися в онлайн-режимі з очільником міністерства, головою Держагентства з управління зоною відчуження Володимиром Холошею, ректором Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Олександром Бондарем мали нагоду чиновники, журналісти і громадськість Дніпропетровська, Харкова, Львова й Одеси.

Оскільки під час нещодавніх парламентських слухань з нагоди річниці Чорнобильської катастрофи обговорювали переважно соціальні питання, на конференції міністр запропонував зробити акцент на екологічних та

Читати повний текст

Відголоски Чорнобиля в фотографіях

До 25-ї річниці аварії на ЧАЕС розміщуємо фото з архіву газети “Зелений світ”.

Фото різних років.

Как журналисты раскрыли секрет радиоактивности на Полесье

Видана у 1974 році книга «Глобальні випадіння цезію-137 та людина» білоруському екологу та біологу Олексію Дубровському потрапила до рук не випадково. Її допитливому чоловіку «підсунули» знайомі, дізнавшись, що він цікавиться питаннями радіаційного забруднення українського та білоруського Полісся. Коли Олексій Дубровський порівняв карту радіаційного забруднення у книзі з подібними сучасними картами, виявилося, що вони збігаються. Це наштовхнуло його на думку, що радіація на Поліссі була задовго до аварії на Чорнобильській АЕС.

Читати повний текст

Чорнобильська трагедія

Жителям територій, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, злидні нині псують життя більше, ніж радіація. Такий висновок я зробив для себе після чотириденного спілкування з провідними експертами МАГАТЕ, ВООЗ, ЮНІСЕФ та інших поважних міжнародних організацій, які зібралися під прапором ООН спеціально для спілкування із журналістами у підмосковному містечку Єршово, неподалік знаменитої Дубни – міста, де розроблялися ідеї радянської ядерної енергетики. Одразу уточню: у цій статті йтиметься не про зону відчуження, а про ті місцевості, де люди, попри отримання статусу постраждалих від аварії, залишилися жити і працювати. Нині, через 24 роки після найбільшої у світі ядерної катастрофи, на так званих «чорнобильських територіях» у трьох країнах (Україна, Росія, Білорусь) проживає близько 5 млн осіб. Уже до початку 1990-х років унаслідок природних процесів самоочищення й проведених захисних заходів на більшості слабко- і середньозабруднених територіях радіаційна обстановка суттєво поліпшилася.

Читати повний текст