Репортаж про реалізацію проєктів з відновлення водно-болотних угідь Чехії, опис практичного досвіду і лайфхаків
Наскільки ефективно працює система природно-заповідних територій України, що потрібно зробити для її удосконалення до європейського рівня? – Інтерв’ю з доктором біологічних наук, заступником директора з наукової роботи Інституту морської біології НАН України Віктором Демченком.
Репортаж з охоронюваної ландшафтної області (ОЛО) «Брди» у Чехії, яка суміщає природоохоронні функції зі статусом військового артилерійського полігону.
Що може статися на окупованій Запорізькій АЕС, які сценарії можуть здійснити окупанти, до яких наслідків вони можуть призвести — інт. з професором Університету Фукушіма, лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки за наукові дослідження з прогнозування радіаційного забруднення річок і водосховищ дніпровського басейну після аварії на ЧАЕС, заступником координатора японсько-українського проєкту Фукушіма — Чорнобиль, з дослідження і технічної допомоги Зоні відчуження (2017-2023) Марком ЖЕЛЄЗНЯКОМ.
- Справа життя Петра Гули. Чеські національні парки. Чим вони відрізняються від наших Репортаж з охоронюваної ландшафтної області «Кршивоклатско» (Чехія) та опис досвіду зі створення національного парку на базі цієї ОЛО
Як живе і працює у прифронтовій області Національний заповідник «Хортиця», як відреагували археологи та екологи на підрив росіянами греблі Каховської ГЕС, як почувається риба у Дніпрі біля острова — в інтерв’ю з в. о. завідувача відділу охорони пам’яток історії, археології та природи цього заповідника Михайлом МУЛЕНКОМ.
- А що таке сніг, мамо? Уже років через 15–20 з таким запитанням звертатимуться до батьків маленькі українці. Якщо тільки ми усією планетою не зупинимо зміну клімату. Про наші кліматичні перспективи та ризики під час INSCIENCE Conference 2024 розповіла відома кліматологиня Світлана КРАКОВСЬКА.
- Отруєна росіянами вода Сейму прямує до Києва Спочатку потужне отруєння Сейму не привертало увагу центральних органів виконавчої влади. Але після того, як 28 серпня забруднення дісталося Десни й стало зрозуміло, що рано чи пізно воно сягне Деснянської водопровідної станції (ДВС) і про це заговорили загальноукраїнські ЗМІ, фокус почав наводитися. Адже ДВС забезпечує питною водою 60 % Києва. Ще 10 % води столиця дістає з підземних джерел, і 30 % — з Дніпровської водопровідної станції, розташованої на правому березі Дніпра.
Як реагували на катастрофу відповідні державні органи?
- росія отруїла Сейм. Що буде з Десною і Дніпром У середині серпня (14.08.24) від кордону з росією Сеймом потекла чорна, неймовірно смердюча вода. Проби, узяті Державною екологічною інспекцією у Сумській області та Держпродспоживслужбою, показали вкрай низький рівень кисню та високий — органічних речовин. Це викликало масовий замор риби та безхребетних, поверхня річки всіялася білими черевцями лящів, щук, окунів… Ситуація ускладнювалася тим, що через спеку рівень кисню у воді був невисоким.
Хто винен і що робити???
- Обпалений Чорнобилем та війною Древлянський заповідник Репортаж із Древлянського природного заповідника, який постраждав від російської окупації. Плани заповідника з відновлення водно-болотних систем.
- Ліси України реформуються Розмови про необхідність реформувати лісове господарство точаться чи не від перших днів проголошення незалежності України. І ось, схоже, реформи почалися. Це справді так? Наскільки вони адекватні? Про це інт. лісівника, кандидата сільськогосподарських наук, голову правління ГО «Лісові ініціативи і суспільство» (ЛІіС) Дмитра КАРАБЧУКА.
- Поїдемо в Межигір’я? Репортаж із резиденції четвертого, хай би він пропав, президента України Віктора Януковича. 2023 р ВРУ ухвалила спеціальний закон, яким Межигір’ю було надано статус парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Хоча рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення ухвалює Президент України. Але для Межигір’я зробили виняток, і навіть вписали це у Закон про природно-заповідний фонд (ст. 53)
- Чому зникають наші ліси? Чи справді ліси в Карпатах та інших регіонах України зникають шаленими темпами? Чи це лише наші суб’єктивні враження? Яка роль громадськості у збереженні лісів? Про це говоримо з лісівником, кандидатом сільськогосподарських наук, головою правління ГО «Лісові ініціативи і суспільство» Дмитром КАРАБЧУКОМ.
- Пошматована заповідність: як компенсувати втрати «Місця, пов’язані з особливо важкими боями й важливими подіями повномасштабної війни, часто є територіями ПЗФ», — підкреслює один з лідерів Української природоохоронної групи Олексій Василюк. Еколог пропонує ухвалювати рішення про створення нових об’єктів природно-заповідного фонду на тимчасово непідконтрольних територіях. Є багато вже готових проєктів створення і є відповідні повноваження у голів військово-цивільних адміністрацій.
- “Опера” про Каховську катастрофу чи голий піар. Рецензія на псевдоекологічну оперу, яка хайпиться на Каховській катастрофі
- Інвестори, увага! У КПІ відбувся конкурс стартапів Огляд екологічних стартапів «Sikorsky Challenge Ukraine» – 2024/ цікаві розробки, які допоможуть “розібратися” зі сміттям, зменшити викиди чадного газу, очистити стоки, “запакувати” радіоактивні відходи
- За що відповідає екопрокурор. Розповідь про підсумки трирічної роботи Спеціалізованої екологічної прокуратури
- Карпати «полисіють» іще більше? Про небезпеку законопроєкту № 9516 та взагалі ідеї скасувати або послабити оцінку впливу на довкілля (ОВД) у лісовому господарстві
- Довкілля і десять років російської війни. Про наслідки російської агресії для заповідних територій і довкілля в цілому. За підсумками матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції «Природа в окупації — 10 років російської військової агресії проти довкілля. Перспективи відновлення природоохоронних територій України», яку 28–29 березня організувала Всеукраїнська екологічна ліга (ВЕЛ).
- Хто заступиться за хом’яка? Інтерв’ю з Михайлом Русіним — одним з лауреатів Зоозахисної премії-2024. Яку він отримав за порятунок хом’яків, які з колись фонового виду стали рідкісними. Кандидат біологічних наук, крутий фахівець з дрібних хребетних, знаний у міжнародних колах експерт. Михайло також та людина, яка першою забила тривогу щодо долі мишівки Нормана та ще двох ендемічних видів, чиї ареали значною мірою були затоплені після підриву росіянами Каховської ГЕС.
- Відзначили захисників тварин. Репортаж із фінального заходу Зоозахисної премії-2024 та коротка інформація про деяких лауреатів
- Екопарк “Осокорки” : заплавний рай для природи та людей. Що відбувається на одній із найцінніших природних територій лівобережжя Києва та як її врятувати
- Як російська армія знищує українські ґрунти. На думку заступниці директора з експертної діяльності Української лабораторії якості та безпеки продукції АПК Національного університету біоресурсів та природокористування України (УЛЯБП АПК НУБіП України) Оксани Самкової, українським ученим доведеться провести колосальну роботу з оцінювання наслідків російської агресії для ґрунтів та з оцінювання безпечності територій як для сільськогосподарської діяльності, так і взагалі проживання на них. Які дослідження ґрунтів і які організації можуть проводити сьогодні в Україні? – у статті.
- Професор Марк Желєзняк: “Науково доведено: Каховську ГЕС підірвали росіяни!” Математичні розрахунки українських вчених однозначно підтвердили той факт, що Каховську греблю підірвали росіяни.
- Як у Європі бережуть довкілля або чи треба нам в Еко-ЄС : частина друга. Які заходи з охорони живої природи нам варто запозичити з досвіду ЄС, зокрема, Чехії? Репортаж з охоронюваної ландшафтної території «Їзерські гори»
- Нацпарк «Деснянсько-Старогутський»: життя на кордоні з ворогом. «Буває тиждень затишшя, і думаєш: ну все, заспокоїлись росіяни. Але насправді кількість й інтенсивність обстрілів зростає. Луплять з усього. Гелікоптери НУРСами, «гради», КАБ 500, 120-міліметровий міномет, «Васильок» (автоматичний міномет калібру 82 мм –– ред.), «шахеди». Кидають з квадрокоптерів вибухівку. Мета –– тримати наші війська у напрузі й щоб не можна їх було перекинути на Схід», –– розповідає директор Деснянсько-Старогутського національного природного парку Сергій Кубраков. Про будні парку – інт з його директорам.
- Війна і клімат. «Останні 150 років людство живе за сценарієм глобального потепління. Очікується, що до кінця цього століття середня температура на планеті підніметься на півтора-два з половиною градуси», — про наслідки російської агресії для довкілля і людства, принаймні — для його української частини — розповідає провідна наукова співробітниця відділу геомагнетизму Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, докторки географічних наук Світлани Бойченко
Leave a Reply