БОГОМ ДАНЕ
Всесвітній фонд дикої природи закликає Президента України зберегти цінні приморські ліси Ялтинського заповідника
Напередодні Дня працівників заповідної справи, який відзначається в Україні 7 липня, авторитетна міжнародна екологічна організація WWF (це на її логотипі розміщено бамбукового ведмедя панду) звернулася до Президента України з відкритим листом, у якому просить не вилучати із складу Ялтинського природного гірсько-лісового заповідника майже тисячу гектарів найцінніших земель на південному схилі Кримських гір.
На ці заповідні гектари націлилися адміністрації сусідніх із заповідником населених пунктів. Уже ухвалено відповідні рішення селищних рад, підготовлено «наукові» обгрунтування такого вилучення тощо. Але останнє слово згідно із законом у таких питаннях — за Президентом України. Лише його указом можуть бути виведені землі зі складу заповідних природних територій. І лише за умови втрати цими землями свого природоохоронного значення.
Не чебуреком єдиним
Що робить курортом Велику Ялту (ділянку узбережжя ПБК — Південного берега Криму — протяжністю кілька десятків кілометрів від мису Сарич до Аю-Дагу)? Авжеж не ресторани, атракціони та чебуреки. А море та хвойні ліси, які вкривають схили навколишніх гір. Саме фітонциди — специфічні біологічно активні речовини, що виділяються соснами, ялинами та ялівцями, роблять разом з вологою моря дива. Наприклад, досі (чи краще сказати, поки що?) лікують емфізему легень, бронхіти, астму, хронічні риніти тощо.
Таку цінну природу треба добре зберігати, тому в гірських лісах Криму створено заповідники, зокрема Ялтинський гірсько-лісовий. Сувора заповідність не раз рятувала Кримські гори. Років 15 тому «зелені» ледве-ледве зупинили проект перетворення заповідника на національний парк — себто територію з м’якшим, поблажливішим для забудовників, режимом. Або згадаймо історію з указом, який було підписано в останні місяці правління Кучми. Цей документ відібрав на користь олігархів понад 300 га земель Ялтинського заповідника, і екологісти з великими зусиллями домоглися його відміни, коли президентом став Ющенко.
Нині природоохоронці знову б’ють на сполох. За словами голови екологічної групи «Печеніги» Сергія Шапаренка, наступ на Ялтинський заповідник відбувається з усіх сторін. Так, міська рада Алупки на території заповідника за останні роки затвердила приватним особам понад 50 проектів землевідведень. Незважаючи на те, що суд визнає такі рішення незаконними, вже близько 100 га заповідника без законних на те підстав передано в приватну власність, і це добре видно на Публічній кадастровій карті. Ялтинська міська рада наприкінці 2012-го теж вирішила включити до своєї території 400 га заповідника. В подальшому вона начебто відмовилась від свого рішення, але плани захоплення заповідної території внаслідок «розширення» міста Ялта все ще існують.
Не відстають від столиці ПБК й інші населені пункти. Особливо відзначилося селище Кореїз. Нещодавно з’ясувалося, що новий генеральний план Кореїза наклав лапу на 450 га території заповідника. Це викликало обурення багатьох кримчан та призвело до масових протестів громадськості.
На думку Сергія Шапаренка, саме для прикриття незаконних посягань на заповідні землі розроблено «Проект зміни меж і розширення Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника». На перший погляд «проект» піде на користь заповіднику, адже передбачає розширення Ялтинського гірсько-лісового майже на три тисячі га. Але нові гектари додаються на північному гірському схилі, який не відіграє такої важливої ролі у формуванні клімату кримського південнобережжя.
На узбережжі Криму все менше зелені й усе більше бетону. Фото Андрія НЕКРАСОВА
Пити горілку — в Туреччину, за здоров’ям — у Крим
Натомість ялтинський клімат формують саме обернені до моря південні заповідні лісові ділянки. Колективом кримських учених-курортологів під керівництвом доктора медичних наук Олександра Яроша зроблена порівняльна медико-кліматична характеристика основних приморських курортних місцевостей Європи і прилеглих до неї регіонів Азії та Африки. Південний берег Криму входить до групи курортів північного Середземномор’я і прирівняний за рекреаційною цінністю до відомих курортів півдня Франції і північного сходу Італії (Адріатика).
У своєму виступі на відкритті XXII Міжнародної туристичної ярмарки «Крим. Курорти. Туризм. 2013» міністр курортів і туризму автономії Олександр Лієв, характеризуючи відпочинок у Туреччині та Єгипті, зазначив, що за визначенням курортом не може називатися територія без лікувальних чинників.
«Якщо ви хочете багато котлет і горілки, я вам щиро раджу вибрати Туреччину. Якщо йдеться про оздоровлення і добре самопочуття, то потрібно вибирати курорти, де Крим не єдиний», — акцентував міністр.
Конкурентами Криму в сегменті оздоровлення він назвав Карлові Вари, Баден-Баден, Кавказькі мінеральні води, курорти Білорусі. Але чи довго Крим зможе конкурувати з Кавказмінводами та Білоруссю? Без ялтинського лісу — недовго.
Не туди б’єш, Семене!
Ініціатори роззаповідання приморських лісів маніпулюють термінами на кшталт «залучення інвестицій», «освоєння ресурсу» і тому подібне. Начебто побудова на місці зрізаних сосен Палласа або ялівця кримського котеджів та апартаментів покращить економіку АР Крим. Ні, не покращить. Подібна стратегія розвитку веде зовсім не до розвитку, а, навпаки, — до занепаду. Така стратегія вигідна тільки забудовнику. Забудовнику все одно, що буде завтра, він продав купу каміння і цементу, складену у химерну споруду, і пішов собі геть. Його не цікавить, чи комфортно потім тут буде жити тим, хто купить житло, чи матимуть з цього прибуток місцевий бюджет і підробіток місцеві жителі. У міжнародній практиці наворочені котеджі і апартаменти, що простоюють більшу частину року, називають «холодними ліжками». Користі від них для місцевої громади майже ніякої.
До того ж, ці об’єкти створюють додаткове навантаження на комунікації. Дивлячись на південні схили Криму, що перетворилися на суцільний будмайданчик, з жахом думаю, як у розпал сезону мають справлятися зношені труби і старенькі насосні станції з усім тим, що витікатиме з новомодних «хатинок». Як витримають лінія електропередач, заіржавлений водогін, переповнені сміттєзвалища та забиті і без того транспортом дороги і вулиці?
«Елітна» забудова — шлях не для Криму
Інша річ — санаторії, пансіонати для середнього класу, оздоровниці та будинки відпочинку, які працюють цілорічно. Розширення меж сезону — ось де справжній ресурс Криму, і особливо його південнобережжя. І це не якась ідилічна ідейка. Маю перед очима реальний приклад: колись популярний молодіжний центр «Супутник» (Гурзуф), перейменований на оздоровницю малозрозумілої форми власності «Перлина Криму». Останні роки «Перлина» працювала лише влітку, але восени 2012-го виграла тендер Фонду соціального страхування і приймала відпочивальників ще й усю осінь. Так, довелося поклопотатися — утеплити вікна, запустити вперше за останні три роки систему опалення, запросити на роботу ще кількох лікарів, домовитися із сусіднім санаторієм «Пушкінський» про користування басейном з морською водою.
Зате і персонал мав роботу на повну ставку, і власники санаторію отримали додатковий прибуток, і сотні українців змогли подихати цілющим повітрям, зміцнити стомлені остеохондрозом спини, скуштувати кримського вина за низькими сезонними цінами. Як бонус — можливість відвідати кримські пам’ятки, парки і палаци без стояння у довжелезних чергах на пекучому сонці. Щиро раділи такій ініціативі «Перлини» й власники тамтешніх магазинчиків, того ж винзаводу, таксисти і водії маршруток, і навіть настоятель місцевої церкви (хоч і не всі з них зізнавались у цьому публічно).
Так, до ідеалу ситуація не дотягувала. Бо лікувальної бази у «Перлині» немає геть (не зараховувати ж до неї кілька інгаляторів), куріння на території не обмежене (і це в установі, яка пропонує путівки хворим на легеневі та серцеві захворювання), немає прийому лікарів-фахівців тощо. Але сама спроба використати для оздоровлення ще й чудову кримську осінь мені дуже сподобалася.
Ось куди треба спрямувати зусилля кримській владі, ось де резерв і можливості. Домогтися цього — не пальцями клацнути. Треба забезпечити і роботу транспорту, і мінімальний сервіс (хоча б ті ж туалети на набережній, які чомусь восени минулого року в Гурзуфі були закриті), зробити доступнішими парки, зупинити забудову решток природних ділянок. І, в першу чергу, — не допустити знищення жодного дерева у Ялтинському заповіднику.
Якщо ж відносини заповідника та місцевих громад треба таки врегулювати, то це треба робити публічно, проект має пройти всеукраїнське (а то й міжнародне) обговорення. А до тих пір на будь-які спроби роззаповідання ялтинських лісів треба накласти мораторій.
КОМПЕТЕНТНО
«Зберегти цілющий клімат Криму можна тільки завдяки лісу»
Валентин САВЧЕНКО,
заступник директора НДІ фізичних методів лікування і медичної кліматології імені І.М. Сєченова (м. Ялта):
— Численними дослідженнями в минулому столітті показано і доведено, що Південний берег Криму є унікальним кліматичним курортом. Оздоровчий і лікувальний вплив кліматичних чинників Південного берега Криму зіставний з курортами Лазурового берега Франції, Рив’єри Італії та Хорватії. Головним природним лікувальним ресурсом Південного берега Криму є сухий субтропічний клімат. Він обумовлений поєднанням фізичних, хімічних та біологічних чинників моря і гір. Пишна вічнозелена рослинність, переважно хвойна, покриває гори. Хвойні рослини (особливо сосна, ялівець, кедр) виділяють в повітря фітонциди (згубні для мікробів речовини) й іонізують повітря. Спускаючись з гір і проходячи крізь ліс, повітря очищується, насичується фітонцидами і киснем. У прибережній смузі воно змішується з морським повітрям, наповненим мінералами морської води і негативними іонами. Все це надає повітрю прибережної смуги унікальні цілющі властивості. Саме тому для лікування багатьох хвороб, у т.ч. серцевих та легеневих, на Південному березі Криму була створена інфраструктура у вигляді санаторіїв і баз відпочинку. Зберегти такий цілющий клімат на Південному березі Криму можливо тільки при збереженні лісу в Кримських горах.
Олег Листопад http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/panda-prosit-za-yaltu/
Leave a Reply