A sample text widget
Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis
euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.
Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan.
Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem,
suscipit in posuere in, interdum non magna.
|
Ліквідація Міністерства довкілля та новий урядовий план загрожують не лише українській природі, але й перспективам вступу до ЄС
Поки українці з надією дивляться на перспективи євроінтеграції, новий уряд під керівництвом Юлії Свириденко готує рішення, які можуть відкинути країну далеко назад у питаннях охорони довкілля.
«Ліквідація Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів і його злиття з економічним відомством стало лише першим кроком у масштабній «реформі», наслідки якої можуть виявитися катастрофічними для української природи», — вважає еколог Олексій Бурковський.
Повернення до радянських підходів
Аналіз нового Проєкту Програми дій уряду-2025 свідчить про радикальну зміну підходів до екологічної політики. Замість принципів сталого розвитку, які
Читати повний текст
Чи відповідатимуть наші будівлі вимогам ЄС щодо показників термомодернізації й енергоефективності? Які зобов’язання Україна взяла на себе у цій сфері та як рухається до їх виконання? Про це — в інтерв’ю з експертом з енергоефективності, ключовим фахівцем Технічної підтримки програми «Енергоефективність громадських будівель в Україні» (UPBEE), членом Асоціації енергоаудиторів України Дмитром МАРУСИЧЕМ.
— Пане Дмитре, наскільки наші будинки споживають більше енергії й тепла, ніж у країнах Європи?
— Показники питомого споживання енергії будівлями в Україні у 2–3 рази вище за аналогічні показники в країнах ЄС. Питоме споживання енергії житловими будівлями в Україні в середньому складає 163 кВт∙год/м² на рік (відповідно
Читати повний текст
Як убезпечити природу – ліси, луки, очерети, степи – від пожеж.
Доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри лісівництва Національного університету біоресурсів та природокористування і керівник Регіонального східноєвропейського центру моніторингу пожеж (REEFMC) Сергій ЗІБЦЕВ відповідає на запитання «Світу» про старі проблеми й нові виклики у боротьбі з пожежами.
— Сергію Вікторовичу, які масштаби впливу війни на лісові ресурси України?
— Війна «накрила», за різними оцінками, від двох з половиною до трьох мільйонів гектарів наших лісів. Тобто до 30 % від загальної їх кількості — 9,6 млн га — або в зонах бойових дій, або на окупованих територіях.
Коли ми говоримо про вплив
Читати повний текст
Була середина листопада, зверху падав мокрий сніг, а знизу чвакала холодна болотна вода. Чвакання лунало від півтора десятка пар ніг у трекінговому взутті. Попри негоду група українських природоохоронців уперто хотіла на власні очі побачити, як чеські колеги врятували одне з найбільших торфовищ поблизу національного парку «Шумава».
Називається воно романтично — Вовчі ями (чеською — Влчі ями, поруч є село з такою назвою), має площу 46 га (85 футбольних полів). Особливість у тому, що розташоване на висоті 770 м над рівнем моря. Торфовище слугувало накопичувачем вологи й живило дві річки, які зливаються нижче — Рясніце (Řasnice) і Тепла Влтава.
Знайомити
Читати повний текст
НПП Тузлівські лимани. Фото Івана Русєва https://svit.kpi.ua/2025/07/07/%d1%84%d0%bb%d0%b0%d0%bc%d1%96%d0%bd%d0%b3%d0%be-%d0%bf%d0%b5%d0%bb%d1%96%d0%ba%d0%b0%d0%bd%d0%b8-%d0%b4%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d1%84%d1%96%d0%bd%d0%b8-%d0%b4%d1%80%d0%be%d0%bd%d0%b8-%d0%b2%d0%b8%d0%b1/
Уряд Юлії Свириденко підготував Проєкт Програми дій https://priorities.gov.ua/ . «Пріоритети сформовані так, щоб допомогти країні вистояти у час війни та водночас забезпечити рух уперед — відновлення, розвиток економіки та зміцнення держави після перемоги. Ми спрямовуємо ресурси на дії з найбільшим ефектом, усуваємо бар’єри для розвитку та відкриваємо нові можливості. Це гнучкий підхід, який дозволяє швидко реагувати на зміни, працювати узгоджено та ефективно, раціонально використовувати ресурси й створювати основу для довгострокових змін», — повідомляють урядовці. Відразу уточню, що відповідальність за підготовку та реалізацію цієї програми як і за (анти)екологічну з урядом мають
Читати повний текст
НПП Тузлівські лимани. Фото Івана Русєва
У 1991 році площа природно-заповідного фонду України (ПЗФ) становила близько 1,9 мільйона гектарів — 3,2% від загальної площі країни. Зараз маємо майже 7% заповідної території. Очевидний прогрес. Хоча якщо дивитися на виконання планів розвитку заповідної справи, то усе не так і красиво. Відповідно до Європейської програми збереження біологічного різноманіття, Україна до 2030 року має збільшити площу природно-заповідного фонду з 6,7% від загальної площі країни до 30%. Тобто на сьогодні в Україні створено лише 1/5 необхідного показника. А згідно з Державною стратегією сталого розвитку, до 2030 року Україна має досягти показника 15%.
І
Читати повний текст
Це особливий вид сміття. Його вкрай важко локалізовувати, збирати й переробляти. Воно всюдисуще, смердюче і прокляте усіма категоріями двірників та прибиральників. Воно утворюється у неймовірних кількостях і вже приросло «нащадками» — ще більш токсичним і ще менш придатним для утилізації поколінням решток такого роду виробів. Його не треба довго шукати — досить вийти на сходову клітину, вигулькнути з під’їзду, поглянути навколо себе на зупинці громадського транспорту або ж просто покрутити головою, роззираючись довкруг.
Потонути у морі «бичків»
Здогадались? Так, усе це про недопалки. Лише в Україні щороку їх викидають десятки мільярдів штук. Не вірите? За даними Державної податкової служби, у
Читати повний текст
У червні 2021 року президент Володимир Зеленський оголосив про плани посадити в Україні за три роки мільярд дерев. А також збільшити площу лісу за 10 років на мільйон гектарів. Друга частина заяви залишилася практично непоміченою, а от перша викликала шалену хвилю критики. Хоча якраз посадити мільярд дерев – це реально. Як? І що це дасть громадськості та довкіллю? Давайте розбиратися.
«Сосні – най-най-най-най-най»
Двоє тримають дебелий саджанець, троє засипають лунку лопатами, шестеро несуть відрами воду на перший полив. Оркестр, прапори, фото на згадку. Десь так уявляють посадку дерев пересічні мешканці міст. Проте ліси в Україні саджають інакше.
Зазвичай нові бори
Читати повний текст
Список екорепортажів та статей, що є у відкритому доступі за 2024 рік
Список складено у рамках виконання проєкту «Разом за екологічну демократію, справедливість і верховенство права в Україні», фінансованого The U.S. State Department, Bureau of Democracy, Human Rights and Labor (DRL).
“Мережа захисту національних інтересів АНТС знайшла 69 таких публікацій, з них 27 написав Олег Листопад, тож ці 27 йдуть поза конкурсом, щоб не було конфлікту інтересів, але ми їх включили просто до факультативного розгляду комісії, щоб привернути увагу до піднятих тем. Отже, у нас лишаються 42 роботи, написаних 32 авторами”, — Олена Сас, координатор проєкту від АНТС.
1. “Асканія-Нова”:
Читати повний текст
Романтики Вовчих ям
Репортаж про реалізацію проєктів з відновлення водно-болотних угідь Чехії, опис практичного досвіду і лайфхаків
https://www.facebook.com/Oleg.Lystopad/posts/pfbid02EBoHL7TCoMde1ZPhRiXyXPYpoaNy65HCoRfKegia2M7d2xLZnkgHXfNMn8AnU6SWl
Без науки заповідна справа приречена
Наскільки ефективно працює система природно-заповідних територій України, що потрібно зробити для її удосконалення до європейського рівня? – Інтерв’ю з доктором біологічних наук, заступником директора з наукової роботи Інституту морської біології НАН України Віктором Демченком.
https://www.facebook.com/Oleg.Lystopad/posts/pfbid025XyhLrSnwjvL5Yyd6ak2QwtwhsrZwWAgMq3tdrmHCg2XHgiiEYQrB4HUyAyzyPsRl
Коли рослини полюватимуть на людей
Репортаж з охоронюваної ландшафтної області (ОЛО) «Брди» у Чехії, яка суміщає природоохоронні функції зі статусом військового артилерійського полігону.
https://www.facebook.com/Oleg.Lystopad/posts/pfbid0kBxGQeJGsjg94C5qhsgHdqHoFA1aF8CeF8DdDnKJFyhWvuNbMsuavRyEjBoWyKusl
російський шантаж Запорізькою атомною: не перебільшувати небезпеку
Що може статися на окупованій Запорізькій АЕС, які сценарії можуть
Читати повний текст
|
|