A sample text widget
Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis
euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.
Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan.
Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem,
suscipit in posuere in, interdum non magna.
|
Так, Криворіжжя має своє «мертве море». Щоправда, за солоністю йому до малоазійської курортної перлини далеко, справжнє Мертве море солоніше на порядок. А от за здатністю винищувати живе — тут ще хто кого…
Здоровенна калюжа мертвої води плюскається південніше Кривого Рогу в балці Свистунова вже понад пів століття. Шахтні води, які туди скидають гірничо-збагачувальні підприємства (ГЗК), мають мінералізацію до 100–200 г/літр. Порахуйте, скільки це солей (у цьому разі переважно хлоридів) у столових ложках, пам’ятаючи, що одна ложка вміщує 15 грамів. Цікаво, що солоність Чорного моря — 18 г/літр. Середземного — 35 г/літр. А Мертвого — 310 г/літр.
Коли балка Свистунова заповнюється
Читати повний текст
Заступник директора Інституту морської біології НАНУ доктор біологічних наук Віктор ДЕМЧЕНКО розповів про стан найцінніших природних територій регіону.
За словами науковця, заповідних територій різного статусу і рівня у водах та на берегах наших морів у Криму, на Одещині, Миколаївщині, Херсонщині, Запоріжжі, Донеччині — понад 647 000 га. Усі приазовські, на жаль, окуповані.
«Збереження цих природних комплексів сьогодні залежить не від України, а від країни-окупанта», — каже Віктор Демченко.
Але через війну вистачає проблем і на тих територіях Причорномор’я, які підконтрольні Україні.
Смарагдові скарби
Азово-Чорномор’я багате на об’єкти Смарагдової мережі. Але шість із них розташовані на лінії зіткнення, а 27 —
Читати повний текст
Зазвичай ми з Анатолієм ПАВЕЛКОМ обговорюємо якісь чергові природоохоронні кампанії, причому останніми роками — переважно онлайн. Але зустрівшись наживо на Десятій літній школі «Екології-Права-Людини», ми спочатку більше говорили про армію, про спільних знайомих у ЗСУ. З’ясувалося, що він перетинався за ці роки й з багатьма з тих, з ким і мені довелося ділити службу у 2022-му.
Утім, без довкіллєвих розмов таки не обійшлося, адже Анатолій — юрист, еколог. Розпочав роботу в ЕПЛ ще 2002 року. Сфера відповідальності — екологічне право і правова допомога у царині охорони довкілля, представлення інтересів громадян і громадських організацій у судах, органах державної влади та місцевого
Читати повний текст
Інтерв’ю з кандидаткою географічних наук, експерткою МБО «Екологія-Право-Людина» Катериною ПОЛЯНСЬКОЮ про наслідки будівництва вітроелектростанцій для крихкої природи карпатських полонин
З Катериною ми перетинаємося досить часто. То зустрінемося на території поруйнованого російською ракетою складу підприємства «Поліграм» на Київщині, де вона відбирала зразки отруєного ґрунту, то разом відвідуємо громади Сумщини й Чернігівщини, які зіткнулися з купою екологічних проблем після російської окупації або внаслідок обстрілів з боку рф («Світ» писав про це у репортажі «Прикордоння воєнного часу»). Цього разу пощастило побачитись у доволі спокійній обстановці на Десятій екологічній школі МБО «Екологія-Право-Людина». Скориставшись нагодою поспілкуватися нарешті без поспіху і гарячки польових буднів, поставив кілька
Читати повний текст
Ліквідація Міністерства довкілля та новий урядовий план загрожують не лише українській природі, але й перспективам вступу до ЄС
Поки українці з надією дивляться на перспективи євроінтеграції, новий уряд під керівництвом Юлії Свириденко готує рішення, які можуть відкинути країну далеко назад у питаннях охорони довкілля.
«Ліквідація Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів і його злиття з економічним відомством стало лише першим кроком у масштабній «реформі», наслідки якої можуть виявитися катастрофічними для української природи», — вважає еколог Олексій Бурковський.
Повернення до радянських підходів
Аналіз нового Проєкту Програми дій уряду-2025 свідчить про радикальну зміну підходів до екологічної політики. Замість принципів сталого розвитку, які
Читати повний текст
Чи відповідатимуть наші будівлі вимогам ЄС щодо показників термомодернізації й енергоефективності? Які зобов’язання Україна взяла на себе у цій сфері та як рухається до їх виконання? Про це — в інтерв’ю з експертом з енергоефективності, ключовим фахівцем Технічної підтримки програми «Енергоефективність громадських будівель в Україні» (UPBEE), членом Асоціації енергоаудиторів України Дмитром МАРУСИЧЕМ.
— Пане Дмитре, наскільки наші будинки споживають більше енергії й тепла, ніж у країнах Європи?
— Показники питомого споживання енергії будівлями в Україні у 2–3 рази вище за аналогічні показники в країнах ЄС. Питоме споживання енергії житловими будівлями в Україні в середньому складає 163 кВт∙год/м² на рік (відповідно
Читати повний текст
Як убезпечити природу – ліси, луки, очерети, степи – від пожеж.
Доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри лісівництва Національного університету біоресурсів та природокористування і керівник Регіонального східноєвропейського центру моніторингу пожеж (REEFMC) Сергій ЗІБЦЕВ відповідає на запитання «Світу» про старі проблеми й нові виклики у боротьбі з пожежами.
— Сергію Вікторовичу, які масштаби впливу війни на лісові ресурси України?
— Війна «накрила», за різними оцінками, від двох з половиною до трьох мільйонів гектарів наших лісів. Тобто до 30 % від загальної їх кількості — 9,6 млн га — або в зонах бойових дій, або на окупованих територіях.
Коли ми говоримо про вплив
Читати повний текст
Була середина листопада, зверху падав мокрий сніг, а знизу чвакала холодна болотна вода. Чвакання лунало від півтора десятка пар ніг у трекінговому взутті. Попри негоду група українських природоохоронців уперто хотіла на власні очі побачити, як чеські колеги врятували одне з найбільших торфовищ поблизу національного парку «Шумава».
Називається воно романтично — Вовчі ями (чеською — Влчі ями, поруч є село з такою назвою), має площу 46 га (85 футбольних полів). Особливість у тому, що розташоване на висоті 770 м над рівнем моря. Торфовище слугувало накопичувачем вологи й живило дві річки, які зливаються нижче — Рясніце (Řasnice) і Тепла Влтава.
Знайомити
Читати повний текст
НПП Тузлівські лимани. Фото Івана Русєва https://svit.kpi.ua/2025/07/07/%d1%84%d0%bb%d0%b0%d0%bc%d1%96%d0%bd%d0%b3%d0%be-%d0%bf%d0%b5%d0%bb%d1%96%d0%ba%d0%b0%d0%bd%d0%b8-%d0%b4%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d1%84%d1%96%d0%bd%d0%b8-%d0%b4%d1%80%d0%be%d0%bd%d0%b8-%d0%b2%d0%b8%d0%b1/
Уряд Юлії Свириденко підготував Проєкт Програми дій https://priorities.gov.ua/ . «Пріоритети сформовані так, щоб допомогти країні вистояти у час війни та водночас забезпечити рух уперед — відновлення, розвиток економіки та зміцнення держави після перемоги. Ми спрямовуємо ресурси на дії з найбільшим ефектом, усуваємо бар’єри для розвитку та відкриваємо нові можливості. Це гнучкий підхід, який дозволяє швидко реагувати на зміни, працювати узгоджено та ефективно, раціонально використовувати ресурси й створювати основу для довгострокових змін», — повідомляють урядовці. Відразу уточню, що відповідальність за підготовку та реалізацію цієї програми як і за (анти)екологічну з урядом мають
Читати повний текст
НПП Тузлівські лимани. Фото Івана Русєва
У 1991 році площа природно-заповідного фонду України (ПЗФ) становила близько 1,9 мільйона гектарів — 3,2% від загальної площі країни. Зараз маємо майже 7% заповідної території. Очевидний прогрес. Хоча якщо дивитися на виконання планів розвитку заповідної справи, то усе не так і красиво. Відповідно до Європейської програми збереження біологічного різноманіття, Україна до 2030 року має збільшити площу природно-заповідного фонду з 6,7% від загальної площі країни до 30%. Тобто на сьогодні в Україні створено лише 1/5 необхідного показника. А згідно з Державною стратегією сталого розвитку, до 2030 року Україна має досягти показника 15%.
І
Читати повний текст
|
|