A sample text widget
Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis
euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.
Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan.
Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem,
suscipit in posuere in, interdum non magna.
|
Олександра Алоїзовича Янату можна смiливо назвати першодiячем охорони природи 20-х, початку 30-х рокiв в Українi. Створення заповiдникiв, розробка природоохоронного законодавства, пропаганда охорони природи у газетах та книжках == усiм цим займався Яната.
Вiн народився 25 травня 1888 року у Миколаєвi, в родинi садiвника. Батько == чех, мати == нiмка. Саме вiд батька Яната “захворiв” ботанiкою на все життя. Ще навчаючись на агрономiчному факультетi Київського полiтехнiчного iнституту, вiн створює в 1909 роцi студентський гурток природознавцiв, а через рiк, на своїй батькiвщинi == Миколаївське товариство любителiв природи, починає випускати журнал “Природа”. Де б не жив Олександр Алоїзович == вiн активний дiяч рiзноманiтних
Читати повний текст
на території Сухолуччя: одне із боліт, де знайдено червонокнижні рослини
Наступний крок у створенні Дніпровсько-Тетерівського національного парку має зробити Кабінет Міністрів України. Зараз у КМУ знаходиться на розгляді проект указу президента про створення парку і у разі позитивного рішення уряду, наступним кроком стане направлення документів на підпис Петру Порошенку. З проханням підтримати створення парку до Прем’єр-Міністра Володимира Гройсмана звернулися також громадські активісти та народні депутати, зокрема – секретар Комітету з екополітики Остап Єднак.
Міністерство екології й природних ресурсів надіслало до Кабінету Міністрів проект про створення у Вишгородському й Іванківському районах Київської області Дніпровсько-Тетерівського національного природного парку площею 34
Читати повний текст
Що треба вже зараз для відновлення ефективного екоконтролю: — Злити всі сім відомчих природоохоронних інспекцій в одну потужну і незалежну екоінспекції (це співпадає з концепцією реформи, яку хоче впровадити О. Семерак ОЛ) — Повернути до Кримінального кодексу інститут конфіскації за «антибраконьєрськими» статями. — Внести правки до АдмінКодексу, збільшивши штрафи за всіма екологічними статями в 10 разів. — Внести зміни до Закону «Про прокуратуру», відновивши прокуратурі функції загального нагляду, а також відновивши діяльність природоохоронних прокуратур. — Внести зміни до Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю)…», надавши можливість контролюючим органам проводити позапланові перевірки з будь-яких звернень фізичних та юридичних осіб, і без узгодження зі своїм центральним органом. — Припинити антиконституційну практику введення мораторіїв на перевірки суб’єктів господарювання. — Внести зміни до Закону «Про судовий збір», зменшивши судовий збір за подачу судових адміністративних позовів до початкової величини – 0,2 розміру мінімальної заробітної плати. — Внести зміни до Цивільного кодексу, повернувши тривалість позовної давності до первісної – 10 років.
Читати повний текст
Нинішнє керівництво Мінприроди вважає, що відбулася «повна деградація системи і суті громадського екологічного контролю. Персональний склад громадських інспекторів з охорони довкілля переважно формують керівники підрозділів Держекоінспекції зазвичай з наближених та підручних осіб, нерідко з багатою браконьєрською біографією. Епізодична участь громадських інспекторів у заходах з контролю Держекоінспекції красномовно свідчить про те, що ні громадські організації, ні місцеві громади фактично не впливають на формування персонального складу громадських інспекторів».
Читати повний текст
Ви досі не здогадувалися, що головний герой казки Єршова «Горбоконик» (українською чудово переклав Максим Рильський) має прототип у реальному житті? Авжеж, це наш лісовий красень лось не раз рятував Івана від лютої смерті. Де роги? – ну так ще молодий той лосик був. Вже з характерним горбом, але без галузистої зброї на потилиці.
За такі подвиги лосю варто би пам’ятник поставити. В літературному віртуальному світі може десь і стоїть. А от у реальному лося не лише не вшановують, а й зустрічають замість квітів кулями та картеччю.
Лосецид
За даними Держлісагентства на початок 2016 року в Україні налічувалося 6616 лосів. Для
Читати повний текст
14 грудня 2016 р під керівництвом народного депутата України, секретаря Комітету з екологічної політики Верховної Ради України Остапа Єднака відбувся круглий стіл із заповідної справи та охорони лісів, який вже став традиційним і проводиться вп’яте. У ньому взяли участь народні депутати, представники зацікавлених міністерств і відомств, національних парків, громадських організацій.
Розглядалися такі питання:
1.Про створення Дніпровсько-Тетерівського національного парку
І. Іваненко, Мінприроди України
— Зараз Мінприроди погодило проект Указу Президента України про створення цього НПП з усіма зацікавленими міністерствами і відомствами. Крім Держлісагентства, яке спочатку підтримувало цю ідею, а потім виступило проти. Але оскільки є згода МінАПП, то зараз за процедурою
Читати повний текст
Якщо високогірний ліс зрубають, це може призвести до зсуву грунту і утворення кам’янистих розсипів. Вода не затримуватиметься і швиденько збіжить у долини, швидкість стікання катастрофічно зросте. Повені, які стались у Карпатах у 2008, 2009 та 2011 роках, видаватимуться дитячими забавками порівняно з тим, що може статися
Читати повний текст
потрібно посилити правовий захист унікальних лісів. Тому громадські організації за участю Мінприроди підготували проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат. Тринадцять народних депутатів підписали та зареєстрували його у Верховній Раді з номером 4480. Законопроект ще має пройти горнило Експертного управління парламенту, слухання у профільному комітеті та два читання на сесії. Шлях непростий
Читати повний текст
фото Богдана Ляховця
Читати повний текст
На території майбутнього нацпарку Дніпровсько-Тетерівський, зокрема у верхів’ях річечки Жидок, збереглися ще і драговини, і мочарі, й трясовини, і багна. Вони врятували чимало рідкісних рослин. Наприклад, бобівник трилистий, теліптеріс або образки болотяні.
Читати повний текст
|
|