Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

20 статей о бассейне Днестра, ГЕСах, Калуше

Статьи, написанные участниками ЕНВИСЕКовского/ООНовского прес-тура по Днестру/мастер класса (июль 2011):

Статья Марьяны Вербовской «Зона екологічної тиші», газета «Львівська пошта», субота. 30 липня №82 (1114) http://www.lvivpost.net/content/view/10758/491/ Статья Ирины Гищук «Як живеш, Дністер», газета «Репортер», 4 августа, №31, http://www.report.if.ua/sotsium/sotsium/yak-zhyvesh-dnister Заметка Натальи Барбиер «Ученые-экологи предупреждают, что ситуация на реке Днестр деградирует из-за деятельности Новоднестровской ГАЭС» на сайте на сайте Молдньюс, 03.08.2011 Статья Натальи Барбиер «Деятельность Новоднестровской ГЭС вредит фауне реки Днестр» на сайте «Новый регион – Приднестровье»03.08.2011 http://www.nr2.ru/pmr/342122.html Статья Романа Матвиюка «Нас єднає Дністер» на Буском интернет-портале, http://busk2011.blogspot.com/2011/08/blog-post_08.html 8 августа 2011 Статья Романа Матвиюка «Чи виконає свою обіцянку мер?» на сайте «Корреспондент» http://blogs.korrespondent.net/users/blog/romangmatviyuk/a41410

Читати повний текст

За що труять харків’ян?!

Уночі проти 21 вересня жителі Шевченківського мікрорайону міста Харкова прокинулися від ядухи. Навчені гірким досвідом, телефоном повідомили про отруєне повітря МНС і санітарно-епідеміологічну службу. Але жодна зі служб так і не відреагувала. Вранці деякі місцеві жителі змушені були звернутися до медустанов, де їм поставили діагноз: отруєння шкідливими речовинами. Співробітники МНС з’явилися на території тільки вдень 21-го і провели вимірювання якості повітря за допомогою приладу “Дозор-М”. Звичайно ж, вони (як і завжди!) не знайшли ніяких перевищень – отрути не чекали на еменесівців і давно були віднесені повітряними потоками та розчинилися у небі.

Варто додати, що місцеві жителі неодноразово зверталися до різних

Читати повний текст

Дністер у кризі

Пелікани хочуть спокою

Літо. Спека. Температура води у Дністровському лимані – 25 градусів, на мілководдях у штильну погоду вода прогрівається до 27-ми.

Спочатку наша невеличка експедиція прямує у гирло Глибокого Турунчука – одного з рукавів Дністра. Величаво сидять на корчах рожеві й кучеряві пелікани. Шмигають білощокі крачки, баклани. Удалині плавають чомги. У береговій зоні очерету полюють на жаб і мальків різні види чапель. Акваторію лиману борознять браконьєрські човни. Чому браконьєрські? Бо вилов риби на лимані заборонено до 1 серпня.

Явного замору риби поки що немає,

Читати повний текст

Методические рекомендации по проведению года орлана-белохвоста

Поради з охорони хижих птахів на прикладі орлана-білхвоста. Плюс рекомендації з проведення так званого “девізного року”. І те й інше шикарно адаптується до сучасних умов.

Спадок Дружин з охорони природи. Розробка 1989 року, видавалася тиражем аж250 екземплярів.

Брошюра тут.

Ні «МО, ні «ЛО», ні «КО»

Смачне, поживне, корисне – таким має бути справжнє молоко. Визначні якості цього продукту – наче наголос на кожен склад цього милого з дитинства слова. На жаль, молокопродуктам, якими нас намагаються сьогодні нагодувати на ринках та у супермаркетах, часто вже не притаманне ні перше, ні друге, ні третє. І якщо із втратою кожної з цих якостей скорочувати назву цього продукту на один склад, то, боюся, від нього нічого не залишиться – ні «мо», ні «ло», ні «ко».

Спеціалісти ДП «Укрметртестандарт» до Всесвітнього дня прав захисту споживачів дослідили зразки молочної продукції придбані в торгівельних мережах м. Києва. Молочну продукцію обрали для знакової

Читати повний текст

Как правильно поймать браконьера. Приквел.

Недавно мы разместили на сайте книги «Адміністративна відповідальність за лісопорушення: практика застосування державною лісовою охороною України» (анонс назывался «Как правильно поймать браконьера») та «ПАМ’ЯТКА працівнику державної лісової охорони щодо документального оформлення дій лісопорушників: правові, тактичні, психологічні аспекти та поради», в которых даны советы по организации работы инспекторских служб. Таких книг не издавалось давно. Насколько я знаю, со времен брошуры «Методическое пособие по борьбе с браконьерством».

Издание этой книжечки инициировали студенческие дружины по охране природы Украины (хотя это нигде и не «светится») и, в первую очередь, куратор ДОП Киевского университета Владимир Борейко.

Эти советы и сейчас пригодятся всем, кто борется с

Читати повний текст

Портрет губителя природи

Сучасне браконьєрство через його масовість, технічну озброєність, безкарність та постійне лавиноподібне зростання перетворилося на серйозну загрозу екологічній безпеці України. Про це на нещодавній прес-конференції заявив директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.

Сьогодні порушник екологічних правил та законів аж ніяк не схожий на озброєного допотопною дупельтівкою неголеного кривозубого чолов’ягу з карикатур «Перця» та «Крокодила» минулого століття. Нинішні «бреки» застосовують прилади нічного бачення, супутниковий зв’язок, комп’ютери, професійні прилади навігації, електронні манки, ехолоти, електровудки, скорострільні карабіни, автомати, вертольоти, дельтаплани, швидкохідні катери, всюдиходи й навіть бронетранспортери.

В Україні постійно браконьєрствує 1–2 мільйони осіб, які щороку скоюють до 15 млн законопорушень (а виявляють щороку в

Читати повний текст

Нащадки лейтенанта Шмідта

Як нам заздрять ті, хто щороку долає сотні й тисячі важких кілометрів, щоб приїхати відпочити до моря. Та дарма, бо «чоботар без чобіт» – біль­шість жителів району не завжди має час та можливість поїхати до моря, щоб вдихнути свіжого повітря та пірнути у солоні хвилі.

Але цього літа ми таки знайшли кілька годин, щоб повезти дітей скупатися. Куди їхати питання не виникало – звісно ж, на Жебріянську косу. Але цього року дорога до моря була для нас довгою і з «сюрпризом». І бездоріжжя тут ні до чого.

Біля паркану насосної станції притулився будино­чок із загрозливим поперед­женням «Стій!». Стали, бо як

Читати повний текст

Не вирізайте нас насмерть!

За кого голосує українська природа

Уздовж головних автошляхів України та на вулицях найбільших наших міст з’явилися плакати з силуетами тварин та занесеними над ними ножицями. «Ми вирізаємо їх з нашого життя» – підписано. Читачі цікавляться: що за «вирізки» такі? Про що йдеться?

Відповідаю: цими плакатами Представництво ООН в Україні та Асоціація природоохоронних територій розпочали кампанію на підтримку збереження біорізноманіття в Україні. Відтак Україна приєднується до більш ніж 100 країн, які беруть участь у Міжнародному році біорізноманіття. Ще ніколи біологічні види не вимирали так швидко, як нині. Це вимирання здебільшого пов’язане з діяльністю людини: забрудненням та виснаженням водних ресурсів, зміною та

Читати повний текст

Люди на болоте. Век XXI

Крытые камышовые хаты с сенями и каморами. Колодцы, оплетенные ивовыми прутьями и «стенки» для хранения продуктов. Огромные сосновые колоды, куда собирали мед еще при крепостном праве… Добро пожаловать в Кудричи! Внешний облик этой крохотной полесской деревеньки, кажется, остался таким, как и сто лет назад. Архаичный уклад жизни селения сохранила сама природа. Почти пять веков деревню скрывали от внешнего мира низинные пойменные болота и три реки — Ясельда, Пина и Припять…

От Пинска до Кудричей — через Пинковичи и Почапово — 27 километров по дороге, половина которой — грунтовая. О постоянном пути сообщения с большой землей мечтало не одно поколение

Читати повний текст