Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

Аграрні біотехнології: майбутнє агроекономіки?

В рамках проекту освітнього центру ЄБА відбувся майстер-клас для журналістів. Про використання аграрних біотехнологій в агросекторі України розповів доктор біологічних наук з Інституту харчової технології та геноміки НАН України Борис Сорочинський.

За даними пана Бориса, біоіндустрія разом із біофармацевтикою посідає третє місце серед провідних секторів світової економіки, поступаючись лише банківському і нафтогазовому. У країнах ЄС у 2008 році обсяг сектору біоекономіки перевищив 1,5 трильйона євро, і в ньому було зайнято близько 10% працездатного населення. Проте створення генетично-інженерних (ГІ) організмів викликало багато проблем та питань.

«Наступне покоління ГІ рослин, які активно розробляють нині, матиме нові властивості. Такі рослини міститимуть більше вітамінів,

Читати повний текст

Як спориш не топчи, або…

Про долю вітчизняного органічного землеробства

Мене завжди вражала живучість споришу. Ще у дитинстві помічав: хоч би скільки ніг протупало стежкою через пустирище перед нашою «хрущовкою», що стояла на околиці спекотного запорізького літа, килимки цієї рослини стійко зеленіли і тішили моє око та зграї горобців, які весело здзьобували споришеве насіння.

Так і вітчизняне органічне сільське господарство: скільки не тупають по ньому різноманітні хвилі криз та дурнуваті циркуляри із чиновничих кабінетів, усе одно не меншає охочих ростити на українській землі якісні, не засмічені ні хімією, ні генетичнопокуроченою гидотою крупи, овочі, фрукти. Та й тваринництво органічне потроху стає на ноги: почали з’являтися в

Читати повний текст

Казка про рибалку й рибку

Наш Татарбунарський район сміливо можна назвати країною лиманів. І тутешній народ традиційно займається риболовлею й заготівлею очерету. Ці види діяльності доволі трудомісткі, дають робочі місця і, звичайно ж, поповнюють місцеву скарбницю. Точніше, мають «давати» і «поповнювати». Офіційно зареєстровані робочі місця в цих галузях і, відповідно, відрахування в бюджет – питання надзвичайно болючі як для підприємців, так і для влади. Першопричина – дурне податкове законодавство й корупція…

Візьмемо, приміром, хоча б наш багатостраждальний Сасик (перетворений з морського лиману у водоймище понад 30 років тому). Вода Сасика не придатна для зрошення й промислового риборозведення через високий вміст у ній солей важких металів,

Читати повний текст

На Полтавщині пальми не ростуть, або звідки у корів пальмова олія

На полтавському критому ринку прямісінько по центру стоїть павільйон, де торгують білоруською провізією. Якого там краму тільки немає! І макаронні вироби з кукурудзяними пластівцями, і рибні й овочеві консерви, і цукерки, і печиво. Донедавна тут торгували і м’ясо-молочною продукцією, та після повідомлень у пресі, що в останніх виявлено чи то антибіотики, чи то ознаки якоїсь скотячої хвороби, молочка з ковбасами та сосисками зникла. Щоправда, черги до павільйону навіть після цього не зменшились. Люди купують ті товари, на торгівлю якими заборони немає. Не буду читача дратувати, розповідаючи про смак білоруських цукерок чи рибних консервів, скажу лише, що і те, і те

Читати повний текст

Дайош Карпатський бренд!

Якісні карпатські товари

Як захистити вітчизняний продукт За підрахунками закарпатського фермера Валерія Бовта, від колись багатого овечого стада в області залишились ріжки та ніжки. Якщо у 1990-му поголів’я овець у всіх господарствах краю нараховувало майже 250 тисяч, то зараз заледве дотягує до 130 тисяч. Не краща ситуація й у сусідів: на Львівщині пасеться 80 тисяч овець, на Буковині – 300 тисяч, на Івано-Франківщині – 120 тисяч.

Скрізь зменшення удвічі-тричі. Дійшло до того, що немає з чого виготовити знамениті карпатські вовняні ковдри – ліжники. Торговці зі знаменитого гуртового ринку у Косові (Івано-Франківщина) скаржилися мені, що доводиться купувати сировину у сусідній Молдові!

Постійні читачі «Селянської

Читати повний текст

Радіо “Марія” про охорону природи

Запис програми “Перехрестя”, яка прозвучала 24 листопада 2011 р. на Радіо “Марія” http://nataliamatsipura.podfm.ru/my/3

або http://radiomaria.org.ua/xchange/Perehrestya-08-ekologia.mp3

Про що йшла розмова у студії:

Про екомораль та екоаморальність

Про твори Скуратівського та що сталося з мораллю українського землероба

Чи морально продавати землю

Що аморальніше: вкрасти візок дров чи рубати вагонами

Про масове опитування селян у рамках лісової Програми ENPI-FLEG

Як викладалася екологія першокурсникам Інституту журналістики у 2005-му

Деякі результати Року лісів

Чи може бути аморальною посадка дерев

Робота Програми ENPI-FLEG у Рік лісів – 16-та хвилина

Про аморальність законодавчої норми «довготермінове тимчасове користування лісами» (ДТКЛ) та пропозиції щодо цивілізованого врегулювання цієї норми

Читати повний текст

Чому буксує органічне землеробство в Україні?

Великотоварне виробництво у його латифундистській формі нищить інфраструктуру села, його соціальну складову і саме село як таке, вважає голова правління Асоціації виробників органічної продукції «БІОЛан Україна» Василь Пиндус. Потужна і високопродуктивна техніка може обслужити великі площі – понад 70 тис. га (такі орендують чи матимуть у власності внаслідок нищівної для України земельної «реформи» скоробагатьки, олігархи. – О.Л.), і потребує невеликої кількості працівників. Тому власникам або орендарям великих угідь не потрібні ні села, ні селяни. Ще й ґрунти нищаться під натиском важких машин.

Тож Василь Пиндус небезпідставно вважає, що порятунок села – у впровадженні органічного землеробства. Адже через певні особливості ведення

Читати повний текст

SOS! Рятуймо наш народ!

Не їж, школярику, ти ковбаси «Шкільної».

Там мало м’яса. І багато – сої

Школяр за трапезою

Коли державні мужі активно займаються політичними інтригами та просуванням власного бізнесу, у них геть не залишається часу на державні справи. І тоді народ такої держави починає багато хворіти і рано помирати. Бо стає беззахисним перед різного роду шахраями та недобросовісними «бізнесменами».

Особливо потерпають діти. Їхні незміцнілі організми не в змозі справлятися з отрутами та іншими небезпеками, якими буквально нашпиговані товари дитячого асортименту, що продаються в Україні.

Яскраве і смердить? Не купуй!

Хочете конкретики? Будь ласка. Почнемо з одягу і взуття. У цьому

Читати повний текст

Потрібно знати батькам

Перед вами – класифікація харчових добавок в системі Codex Alimentarius, розроблена Міжнародною організацією з питань продовольства і сільського господарства (FAO) при ООН. Вона відома усім виробникам продуктів харчування. Оскільки FAO – громадська організація, застосування цієї класифікації має лише рекомендаційний характер, але часто на упаковках позначки ФАО можна знайти. І – вирішити, чи варто купувати дитині (та й собі) той чи інший харч.

* Е103, Е105, Е121, Е123, Е125, Е126, Е130, Е131, Е142, Е153 – барвники. Часто містяться в солодкій газованій воді, льодяниках, кольоровому морозиві. Можуть призвести до утворення злоякісних пухлин.

* Е171-173 – барвники. Часто містяться в солодкій газованій

Читати повний текст

Яка вода – таке й здоров’я

Серед пріоритетних національних проектів, запропонованих до реалізації найближчим часом, визначено програму забезпечення населення України якісною питною водою. І це не випадково. Адже, на думку вчених, у генетичну програму клітини закладено 120–130 років життя. Українці в середньому живуть 67,5 року, а їхнє «здорове життя» складає ще менше – лише 55 років. Однією з найвагоміших причин його малої тривалості, попри несприятливу екологію, стреси, негативні звички, є недостатня якість питної води.

Науковці продовжують вивчати воду – цю найбільш загадкову речовину на Землі. Понад 30 років її досліджує академік НАН України, академік-секретар Відділення хімії НАН України, директор Інституту колоїдної хімії та хімії води ім.

Читати повний текст