A sample text widget
Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis
euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.
Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan.
Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem,
suscipit in posuere in, interdum non magna.
|
Хоча ця книга видана у 2001 році, вона не втратила актуальності. Екологічний рух України так само неконсолідований, інертний, слабкий. Майже не з’явилося нових облич у цьому русі за останні роки. Зміни торкнулися лише політичної складової – вона ще більше загнила.
Втім, може я помиляюся? Почитайте, давайте подискутуємо.
Розміщується зі згоди автора. Вперше в Інтернеті!!!
Стегній О.Г.
Екологічний рух в Україні: соціологічний аналіз.
Запропонована монографія дає можливість розглянути екологічний рух як різновид нових масових соціальних рухів доби соціальної трансформації і виникнення соціогенних ризиків. Викладений матеріал розкриває соціальний контекст становлення та розвитку екологічного руху в Україні, особливості цього руху як соціального сіткового
Читати повний текст
Дамба на озері Сасик
Озеро Сасик (Одеська область), яке горе-меліоратори, заподіявши довкіллю та людям чимало лиха, понад 30 років тому відділили від моря, таки має шанс знову стати морським лиманом. А екологічна ситуація у регіоні – знову повернутися до нормальної. Спеціальна Державна міжвідомча комісія доручила Національній академії наук України провести остаточні дослідження з роздамбування озера й впровадити в життя технологічну операцію цього процесу. Але були й голоси проти роздамбування, зокрема – рибогосподарників. Начебто роздамбування негативно позначиться на тутешньому рибальстві. Чи це так?
Не мала баба клопоту – створила спецрибгосп
До 2003 року Сасик був водогосподарською водоймою, головною
Читати повний текст
Цей бєспредєл почався з того, що злодії від влади забрали у киян єдиний у районі метро “Либідська” ще живий сквер і прирекли його на знищення.
Тепер те беззаконня породжує інше – з бюджету столиці викрадено 11 мійльйонів, у той час як потрібні кошти на чисте повітря, у той час як Бортницька станція аерації загрожує аварією і отруєнням води від Києва до Чорного моря, у той час як потрібно десятки мільойнів на відновлення зруйнованого нинішнім же складом Київради зеленого господарства, у той час як не працює половина бюветів…
Столичный горбюджет наполнится молитвой
На сессии Киеврады 9 декабря глава бюджетной комиссии столичного
Читати повний текст
Автора цього звернення знаю ще з часів співпраці у руху Дружин охорони природи як принципову і чесну людину. Як бачимо, слуги олігархів використовують безліч брудних технологій для компроментації активістів еколоічного руху. Отже, треба бути готовими до усього.
Информация от Литвиненко Маргариты, председателя общественных экологических организаций, председателя Координационного Совета по противодействию размещения в г. Севастополе УПК с угольными терминалами ЗАО “СК “Авлита” Конт. тел. 050-825-80-72
В истории нашего противостояния произволу властных структур, должностных лиц и захватническим предпринимательским структурам насчитывается много “горячих” событий. Наши экологические организации известны далеко за пределами Севастополя и Украины, т.к. ведут и координируют работу по актуальным природоохранным вопросам
Читати повний текст
Нещодавно неурядові організації заблокували роботу незаконних кар’єрів у Жихарі (селища на околиці Харкова). Через 40 хвилин після виклику на місце приїхав наряд міліції, який склав протокол про незаконну розробку піску й опечатав заблокований активістами навантажувач. Але активісти розуміють, що це – ще не перемога, бо справу можуть, як це бувало, «спустити на гальмах».
Активісти попередили міліцію, щоб вона не передавала, як торік, порушникам техніку на відповідальне зберігання (це все одно, що просто віддати її порушникам), і висловили готовність виходити на такі акції хоч щодня. Усі в’їзди в кар’єри було «запечатано» табличками з написом «Кар’єр закритий назавжди!».
Наступний етап кампанії проти
Читати повний текст
На одній із сесій Татарбунарської райради в 2005 році було прийнято програму з локалізації та ліквідації амброзії полинолистої на території Татарбунарського району у 2005–2010 роках. Вона передбачала боротьбу з карантинним бур’яном різними методами: хімічним, агротехнічним, механічним та іншими. Протягом 2005 року збиралися провести на території району семінари, практичні заняття з органами виконавчої влади й сільгоспвиробниками, і особливо – в навчальних закладах. Ця програма передбачала не тільки боротьбу за врожаї, але й за здоров’я людей. Про це сповіщалось в газеті «Татарбунарский вестник» №70 від 14 вересня 2005 року в статті В. Богданова «От амброзии не должно остаться ни рожек, ни ножек».
Читати повний текст
При виїзді убік Полтави із селища Пісочин, яке давно вже переросло звання харківського передмістя, але при цьому зберегло самостійність, будь-який проїжджаючий мимоволі здригається. Ландшафт раптом починає нагадувати декорації фільму жахів, фільму-катастрофи або фільму про інопланетні подорожі. На жаль, це – не кіно. Це – життя. З Харківщини, а, може, і з України вивозять родючий шар землі. Чорнозем. Як при фашистах?
Як би близько не був Пісочин до Харкова, як би часто не курсували тут автобуси та комфортні маршрутки від станції метро “Холодна Гора”, яким би великим не був відсоток пісочинців, що працюють на харківських підприємствах, все-таки за ментальністю це селище
Читати повний текст
Як нам заздрять ті, хто щороку долає сотні й тисячі важких кілометрів, щоб приїхати відпочити до моря. Та дарма, бо «чоботар без чобіт» – більшість жителів району не завжди має час та можливість поїхати до моря, щоб вдихнути свіжого повітря та пірнути у солоні хвилі.
Але цього літа ми таки знайшли кілька годин, щоб повезти дітей скупатися. Куди їхати питання не виникало – звісно ж, на Жебріянську косу. Але цього року дорога до моря була для нас довгою і з «сюрпризом». І бездоріжжя тут ні до чого.
Біля паркану насосної станції притулився будиночок із загрозливим попередженням «Стій!». Стали, бо як
Читати повний текст
– Спрага замучила, – рибінспектор вирив із сумки емальованого кухля, перехилився через борт дюралевого човна, у якому ми усі разом сиділи посеред Понч-озера, і з насолодою став пити.
Ми з однокурсником вибалушили очі. Йшов 1987-й рік, воду з Дніпра давно ніхто не пив без кип’ятіння та ще й додавання у неї марганцівки, а тут… Але річки та озера Кольського півострова, на теренах якого ми проходили нашу студентську практику, виявилися напрочуд чистими (крім тих, якими сплавлявся ліс) і ми побачили на власні очі, якими мають бути природні водойми та відчули на смак, якою має бути питна вода. З того часу тема
Читати повний текст
Обережно! Небезпечна зона!
Наш колега Андрій Данилець, який працює редактором газети „Новий час” (Жидачівський район Львівської області), поділився тривогою щодо ситуації з непридатними отрутохімікатами, яких чимало на території району.
До Андрія звернулися жителі смт Гніздичів. Ось що вони пишуть:
«На території нашого селища є склад для зберігання отрутохімікатів – 71 тонна. Існує реальна загроза попадання їх у навколишнє середовище, адже будівля давно не ремонтувалася. А самі рідкі хімічні речовини зберігаються у залізних діжках, які давно втратили свою герметичність, тому отрутохімікати через пошкоджені стінки витікають назовні. Сипучі хімікати зберігаються в паперових мішках, які розм’якли і порвалися через дощові води,
Читати повний текст
|
|