Баригам – прибутки, людям – отрута, Поліссю – смерть

На Поліссі почалися роботи з підготовки до видобутку отруйного берилію та риття шахт

Бур гуде так, що перекриває усі лісові звуки і голоси людей. На галявині стоїть вантажівка з трубами, світяться пеньки від свіжозрубаних дерев, чорніють ями з водою. У кварталах 24 і 25 Юрівського лісництва Олевського держлісгоспу (Житомирська область) Пержанська рудна компанія проводить підготовчі роботи до видобутку берилію. Своє право на ці дії обґрунтовує дозволом Держгеонадр та висновком з оцінки впливу на довкілля, який видало Мінекоенерго (зараз – Міндовкілля).

Ці краєвиди будуть знищені через видобуток берилію. Фото Сергія Канциренка/Полісся – дика природа без кордонів

Відео з початком робіт поділилися небайдужі громадяни з Житомирщини, а про позицію Пержанської рудної відомо з дискусій у судовій справі, яку ведуть Київський еколого-культурний центр та ЕкоПраво-Київ. Ці організації вимагають у судовому порядку скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами, який видало Держгеонадра.

Один з аргументів екоюристів – будівництво шахти незаконне, бо її частина пройде під територією Поліського природного заповідника. Цей заповідник не тільки цінний сам по собі, а й розглядається як ядро майбутнього міжнародного біосферного резервату «Прип’ятьське Полісся». Такий резерват зараз створює група українських та міжнародних організацій.

«Видобуток корисних копалин на території природних заповідників заборонено», – говорить голова ЕкоПраво-Київ кандидат юридичних наук Галина Левіна.

Крім того будівництво шахти несе ризик забруднення ґрунтових та підземних вод, річок, ґрунтів. Рівень води може суттєво знизитися на великій площі. І постраждають не лише колодязі місцевих мешканців. Це завдасть удару по водності усього Полісся, а відтак – Дніпра. Фахівці з різних організацій попереджали про низьку якість звіту з оцінки впливу на довкілля, закликали Мінекенерго не затверджувати звіт. Але всупереч цим застереженням висновок з ОВД було затверджено, під ним стоять підписи працівників міністерства, які відповідали за проведення ОВД. А також стоїть підпис заступниці міністра. Спираючись на цей звіт Держгеонадра й видало спеціальний дозвіл. І саме спираючись на цей звіт Пержанська рудна компанія зараз намагається втримати у своїх руках цей дозвіл та можливість знищити шматок Полісся. На превеликий жаль Міндовкілля не визнає помилки і нічого не робить для захисту заповідника та природи Житомирщини.

Річки Уборть та Прип’ять будуть убиті

На думку WWF-Україна, зважаючи на високі ризики, берилієвий проєкт за жодних причин не повинен бути реалізований ні в Поліському заповіднику, ні на прилеглих до нього територіях.

«Територія, на якій передбачається реалізація проєкту, є однією з найбільш збережених з точки зору біорізноманіття територій на Поліссі. Втрата біорізноманіття через реалізацію проєкту буде незворотною втратою, тому оцінка впливу на довкілля мусила б проводитися з особливою увагою на потенційні впливи проєкту на біорізноманіття території. Такі цитати зі звіту, як «Сучасна ситуація у Олевськом у районі є такою, як і в Україні в цілому, таким чином, що рідкісні види відомі переважно в тих районах, де їх вивчають», свідчать про те, що автори звіту обмежилися збором загальнодоступної інформації і не проводили спеціальних досліджень, що мали б стати основою для підготовки якісного звіту, про що також свідчить відсутність посилань на проведені дослідження», – зазначає 27 вересня 2019 у листі до міністра енергетики та захисту довкілля Олексія Оржеля виконавчий директор громадської спілки (ГС) Всесвітній фонд природи Україна Олена Тарасова.

Карта Смарагдової мережі регіону

«Збагачувальний комбінат планують побудувати на березі річки Уборть. Яка є притокою Прип’яті. Обіцяють очищення води, яка буде використовуватися у процесі збагачення тощо. Але як це відбувається насправді в нашій країни ми ж знаємо. Фактично річка Уборть буде убита», – повідомила координатор проєктів Українського товариства охорони птахів Ольга Яремченко на прес-конференції щодо небезпек видобутку берилію у Поліссі, що відбулася нещодавно в Києві.

До всього матимемо проблеми у стосунках із сусідами.

«В 11 кілометрах від Поліського заповідника (в 15 км від планованого видобування берилію)  – кордон з Білоруссю. Негативний вплив на довкілля буде не тільки на довкілля на території України, а й на території сусідів. Увесь бруд, усі проблеми водами Уборті (притоки Прип’яті) будуть перенесені у р. Прип’ять в Білорусі», – додає Ольга Яремченко.

Негативно це позначиться й на міжнародному авторитеті України.

«Зниження рівня ґрунтових вод призведе до усихання лісів і боліт Поліського заповідника. І ми втратимо цю природну родзинку Полісся, яка визнана на міжнародному рівні як Об’єкт Смарагдової мережі (0000001 Поліський) , як  ІВА-територія (UA009 Поліський природний заповідник) – територія важлива для збереження видового різноманіття та кількісного багатства птахів. І має всі перспективи стати ядровою зоною створюваного проєктом «Полісся-дика природа без кордонів» транскордонного біосферного резервату» у разі, якщо не буде зруйнована проектованим берилієвим кар’єром»», – інформує Ольга Яремченко.

Ще на етапі громадських слухань щодо проєкту з видобутку берилію про такі ризики попереджали й фахівці ВВФ-Україна.

«Згідно з Конвенцією з охорони та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер (ратифіковано Україною 9 липня 2003 року), Україна бере на себе зобов’язання вживати додаткові заходи із запобігання забрудненню підземних вод та визначення межових норм скиду стічних вод на основ найкращих технологій для збору небезпечних речовин. Ці аспекти не було відображено в оцінці впливу на довкілля», – ідеться у листі ВВФ-Україні.

Удар по Червоній книзі та національній екологічній мережі

Через риття шахт та переробку берилієвої руди непереливки буде як поширеним видам флори та фауна, так і рідкісним, що особливо прикро, бо їх небагато залишилося на наших теренах.

«На території планованої діяльності (в тому числі в межах Поліського природного заповідника) виявлені такі охоронювані види фауни, як мінога українська, минь річковий, бистрянка російська, а також численні види флори і фауни, асоційовані з водно­болотними угіддями. Окремі етапи планованої діяльності, зокрема, використання значних обсягів води та скид стічних вод в існуючу гідромережу, може суттєво вплинути на якість оселищ для вищезазначених видів. Тим не менше, звіт ОВД не містить інформації щодо проведених досліджень впливу на такі види, а також на природні річкові та болотні комплекси. Інформація про джерела, на яких ґрунтуються твердження про допустимість впливу, також відсутні: в Звіті навіть не зазначені автори, які б могли володіти такою інформацією. Зазначене є порушенням пункті в 5, 6 та 13 частини другої статті 6 Закону про ОВД, а також потенційно може порушувати вимоги Закону України «Про Червону книгу України», – пише голова правління ГО «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк.

Карта екомережі регіону

«Територія планованого видобування берилію розташована на ядровій ділянці «Убортська» екологічної мережі . Це є порушенням статті 4,   пункт б Закону України «Про екологічну мережу України» – говорить Ольга Яремченко

На низьку якість звіту з ОВД щодо видобутку берилію вказують і фахівці ВВФ, Українського товариства охорони птахів.

«Звіт не дає ключову відповідь, яким саме буде вплив реалізованого проєкту на тваринний світ. на рослинний світ, на поверхневі та підземні води району видобутку, на стан атмосферного повітря і ґрунту, на якість життя місцевих мешканці в та традиційні лісові промисли, хоча дати відповідь на ці запитання і є метою ОВД. Документ приділяє увагу технологічним процесам видобутку, але не дає розуміння як цей процес вплине на природні процеси і біорізноманіття регіону. З наведених у звіті фактів очевидно, що цей вплив буде значним і негативним», – повідомляє Олена Тарасова. «Звіт за характером та об’ємом матеріалу щодо екологічної складової базується виключно на окремих, дуже загальних  ретроспективних даних, і не надає поточної картини стану довкілля та біорізноманіття в зоні планованого техногенного проекту та прогнозованих екологічних загроз  у разі його впровадження, які можуть бути виявлені на основі проведених моніторингових досліджень фаховими експертами», – зауважує Українське товариство охорони птахів.

Видобування берилію шахтним способом на території Поліського заповідника несе численні ризики. Втім, як і для усієї території потенційного видобутку.

«Зокрема, через можливе просідання порід і, відповідно, порушення гідрологічного режиму території з наслідкам и для флори і фауни території. Глибина розміщення шахт – від 60 до 400 м, – є досить незначною, і взаємодія забруднених шахтних вод з оточуючими ґрунтовими є вкрай небезпечною. Крім того, після відпрацювання шахти планується захоронення її відходів у «виробленому просторі родовища», тобто просто скидання відвалів у шахти, що призведе до неминучого забруднення після відпрацювання. Дуже загрозливим є те, що остаточний перелік відходів буде визначено після облаштування гірничого комплексу та шахт, адже такі речі потрібно максимально чітко прописувати ще до початку розробки шахти», – застерігають фахівці ВВФ-Україна.

«Природно-техногенна геосистема «Гірничо-видобувного комплексу Пержанське родовище – навколишнє природне середовище» характеризується складним комплексом чинників впливу на екосистеми прилеглих територій і Поліського природного заповідника. Багатий досвід гірничо-добувних робіт свідчить, що значна кількість техногенних порушень при вскритті, розробці та знятті з експлуатації (фаза постмайнінгових робіт) після закриття гірничого підприємства має незворотній характер впливу на навколишнє природне середовище. При цьому геологічне середовище (зони впливу вилучення корисних копалин з надр) є головним накопичувачем небезпечних техногенних порушень: осідання поверхні; зниження рівнів підземних вод; осушення ґрунтів і ландшафтів; погіршення захищеності підземних і поверхневих вод від техногенного забруднення; геохімічне забруднення токсичними хімічними елементами та сполуками приземного шару атмосфери, ґрунтів, донних відкладів та гідросфери на транскордонному рівні (басейн р. Прип’ять)»- відмічають у своїх зауваженнях на звіт ОВД  експерти-гідрологи Українського товариства охорони птахів

Крім того звіт з «берилієвого» ОВД містить значну кількість логічних взаємовиключних суперечностей.

Ці краєвиди будуть знищені через видобуток берилію. Фото Сергія Канциренка/Полісся – дика природа без кордонів

«Зокрема тих, що прямо свідчать про значні ризики для довкілля у разі реалізації даного проєкту. Їх присутність у опублікованому документі вказує на низьку якість документу, і, відповідно, неможливість покладатися на викладені у звіті можливі наслідки від реалізації проєкту, оскільки справжні наслідки можуть бути значно гіршими», – додає Олена Тарасова.

Небезпечним є й сам прецедент порушення заповідного статусу всупереч закону.

«Дозвіл на добуток корисних копалин в межах об’єкту природно-заповідного фонду найвищого статусу, яким є природний заповідник, буде небезпечним прецедентом, що може викликати ланцюгову реакцію і призвести до виникнення подібних проєктів і в інших об’єктах заповідного фонду, що таким чином призведе до руйнування систем и охорони природи в них», – зазначається у листі ВВФ-Україна.

Небезпечно не тільки для природи, а й для людей

«Еколого-небезпечні компоненти, які видобуваються при експлуатації родовища, відсутні», – йдеться у висновку ОВД. Але це неправда.

«За даними, наведеними у матеріалах звіту, мінералізація шахтних вод визначена на рівні 2-4 мг/дм3 , що суттєво перевищує відповідні показники річкових вод. В той же час оцінки сольового стоку відсутні, хоча скиди шахтних вод будуть надходити у трансграничний басейн р. Прип’ять», – зазначає експерт Українського товариства охорони птахів, лауреат державної премії України в галузі науки і технологій доктор технічних наук Євгеній Яковлєв.

«Солі берилію є дуже токсичними і небезпечними для населення при потраплянні в навколишнє середовище. Зокрема, це формулювання суперечить наказу Державної служби статистики України від 23.01.2015 № 24 «Про затвердження переліків категорій, груп відходів і операцій поводження з відходами», згідно якого відходи, що містять берилі й та його сполуки, належать до Переліку груп відходів з небезпечними складниками, а також Постанові Кабінету Міністрів України від 13 липня 2000 р. № 1120 «Про затвердження Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням і жовтого та зеленого переліків відходів», згідно з якою відходи, що містять берилій та сполуки берилію визначені як небезпечні», – уточнюють фахівці ВВФ-Україна.

Міндовкілля бездіє, природа та люди під загрозою

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України вважає висновок ОВС по Поліському заповіднику «попереднім».

«Однак Пержанська рудна компанія вважає інакше, що цей висновок дає їй право на «планову діяльність» з видобутку берилію в Поліському заповіднику, і завдяки цьому висновку вона отримала дозвіл від Держгеонадр на видобуток берилію в заповіднику. Про це Пержанська рудна компанія заявила в суді у відповідь на наш позов», – говорить екоюрист Галина Левіна.

Нагадаємо, що 21 жовтня 2019 року заступник міністра Мінекоенерго Ірина Ставчук підписала висновок ОВД з видобутку берилію, у тому числі й на території Поліського заповідника. У висновку зазначено, що перед початком робіт має бути проведена додаткова оцінка впливу на довкілля. Однак Пержанська рудна компанія розцінила цей висновок як такий, що дає їй право на «планову діяльність» з видобутку берилію в Поліському заповіднику, про що вона заявила в Окружному адміністративному суді м Києва (який зараз веде ЕкоПраво-Київ та Київський еколого-культурний центр проти неї і Держгеонадр).

«Усі відповідні документи публічно доступні. Тому ми просимо міністра екології Романа Абрамовського терміново провести додаткову експертизу ОВД з видобутку берилію в Поліському заповіднику і заборонити його там добувати Пержанської рудної кампанії, а також звернутися з офіційним листом до Держгеонадр та Пержанської рудної компанії, заборонивши видобуток берилію на території Поліського заповідника (в тому числі і в його надрах)», – говорить директор КЕКЦ Володимир Борейко.

Олег Листопад