Діти Сталіна-Брєжнєва. Програма дій уряду-2025: довкілля не у пріоритеті, повернення до сталінських принципів

Уряд Юлії Свириденко підготував Проєкт Програми дій https://priorities.gov.ua/ . «Пріоритети сформовані так, щоб допомогти країні вистояти у час війни та водночас забезпечити рух уперед — відновлення, розвиток економіки та зміцнення держави після перемоги. Ми спрямовуємо ресурси на дії з найбільшим ефектом, усуваємо бар’єри для розвитку та відкриваємо нові можливості. Це гнучкий підхід, який дозволяє швидко реагувати на зміни, працювати узгоджено та ефективно, раціонально використовувати ресурси й створювати основу для довгострокових змін», — повідомляють урядовці. Відразу уточню, що відповідальність за підготовку та реалізацію цієї програми як і за (анти)екологічну з урядом мають розділити також ОПУ та парламент. Уряд в наших реаліях зараз часто позбавлений суб’єктності.

Аналіз документа, і, у першу чергу, його екологічної складової, свідчить, що в результаті реалізації Програми якість життя українців суттєво погіршиться. Не тому, що війна. Програма ігнорує принципи та цілі сталого розвитку, розуміння небезпеки руйнування довкілля для економіки та добробуту, для оборони та перспектив вступу до ЄС. Натомість бачимо ключову ідеологему часів Сталіна-Хрущова-Брєжнєва «Ми не можемо чекати милостей від природи, взяти їх у неї – ось наша задача» (Мічурін). Природу треба було підкорювати і удосконалювати. І ми досі вихаркуємо цю установку. Гігантоманські промислові проєкти, спроби розвертати річки, знищення Аральського моря. В України як приклад цього напрямку маємо убитий лиман Сасик (Одещина) та засолені десятки тисяч гектарів чорноземів навколо нього, осушені болота Полісся, які раніше забезпечували водність наших річко, катастрофу на ЧАЕС.

Наслідки реалізації цієї програми уряду також будуть мати вкрай болючі дл я країни наслідки.

Дерибанити природу буде легше

Зокрема, під приводом захисту бізнесу скорочують і ослабляють одну з провідних методик захисту довкілля – ОВД (оцінку впливу на довкілля). Про ідеться у блоці цілей Мінресурсів (Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства), а саме – у «Операційна ціль 3: Державне регулювання застосовується лише там, де це необхідно. Перевірки бізнесу здійснюються лише за ризик-орієнтованим підходом».  Серед критерії досягнення у 2025 році:

—до кінця 2025 р. подано до Верховної Ради України законопроект про спрощення порядку здійснення оцінки впливу на довкілля.

— до кінця 2025 р. проведено чергову хвилю дерегуляції шляхом перегляду та скасування надмірних вимог до бізнесу, оптимізації дозвільних та погоджувальних процедур, з урахуванням результатів консультацій з бізнесом і парламентських обговорень.

Стоп-стоп, а де консультації з екологами і природоохоронцями з питань дерегуляції? Бо ми вже маємо купу прикладів, коли такі «спрощення» завершувались нищенням цінних природних ділянок.

Тож наступна Операційна ціль 4. – якось не переконує: «Україна ощадно та ефективно використовує власні ресурси, з турботою про довкілля та можливості майбутніх поколінь. Україна формує політику ощадного та ефективного використання природних ресурсів — землі, надр, лісів, води — для сталого економічного зростання, продовольчої безпеки та добробуту майбутніх поколінь. Уряд поєднує розвиток критичних матеріалів, сучасного агровиробництва та прозорого управління державною власністю з турботою про довкілля та стале використання природного капіталу».

Якщо оцінити в цілому весь розділ «Операційна ціль 4», то бачимо, що із 20 «критеріїв досягнення» цієї цілі лише три на мою думку можна віднести до захисту довкілля:

1. подача до Верховної Ради України законопроект особливості управління територіями та об’єктами природно-заповідного фонду та створення інфраструктури управління природно-заповідним фондом України;
2. вжити заходів щодо переходу до превентивної системи екологічного контролю та зменшення перевірок для бізнесу, зокрема, шляхом реформування Державної екологічної інспекції;
3. вжити заходів щодо створення інфраструктури з переробки побутових відходів

Решта критеріїв розділу – про зняття усіх перепон на шляху нищення довкілля і перетворення його на ресурс. Переконайтесь самі, наводжу весь цей розділ в кінці огляду.

Тим більше, що про перекоси в бік ресурсності говорить сама нещодавня ліквідація Міндовкілля і приєднання його до Мінекономіки. А також запланована ліквідація Державного агентства водних ресурсів і влиття його у Держрибмеліорації (яке і без того є дуже дивним гібридом).

Заграниця нам поможе?

Якусь надію дає Операційна ціль 8. – «Євроінтеграція – наш стратегічний вибір. Уряд забезпечує повноцінну імплементацію європейських правил у ключових секторах економіки — від промисловості та сільського господарства до довкілля. Умови для розвитку бізнесу та доступу до ринку ЄС стають прозорими, екологічно відповідальними, модернізованими та гармонізованими з acquis ЄС.

Тут серед критеріїв досягнення у 2025 році таке: «до жовтня 2025 р. підготовлено переговорну позицію України, яка враховує інтереси українського бізнесу щодо адаптації законодавства у сферах вільного руху товарів, державної допомоги, конкурентної політики, галузі охорони довкілля та захисту прав інтелектуальної власності».

У ЄС доволі суворо стежать за дотриманням природоохоронного законодавства. Але щодо позиції – ой, не проста це справа. Румунія свого часу залишилася без полонин, бо їй не дозволили мати достатню для їх збереження кількість овець. А природа Чехії потерпає через пільги від ЄС для аграріїв – вони можуть більше придбати добрив завдяки дотаціям і це вже призвело до зниження кількості видів тварин у агроландшафтах.

Планомірне руйнування

Не дивно після таких «критеріїв досягнення», як у 4 розділі, бачити неприємні сюрпризи і у Проєкті заходів на 2025 рік, себто плані – там просто ці критерії деталізовано.

Тут крім вже згаданих забаганок супершвидко притоптати ОВД, активують «Розвиток меліоративної інфраструктури шляхом розроблення спеціальних механізмів фінансування розвитку гідротехнічної меліорації земель для фінансування заходів з відновлення та розвитку меліоративної інфраструктури, зокрема для забезпечення сталого водопостачання в аграрному секторі та ефективного використання водних ресурсів».

Я не проти цього в принципі, але ж ніхто не дає відповіді на питання: а де брати для цих систем воду? Просто зараз Держводагентство змушене обмежити водоспоживання кількох десятків агропідприємств. Бо води у низці річок просто немає. Ситуацію можна врятувати шляхом відновлення водно-болотних угідь і мораторію на нищення торфовищ під видобуток торфу і бурштину. Але наразі про це в уряді ні гу-гу. І де у плані розробка та ухвалення Постанови КМУ про особливий статус торфовищ (це вимога частина 3 статті 150 Земельного Кодексу, ухваленого ще 5 років тому. Там у перехідних положеннях є п. 3: Особливості правового режиму використання земель під торфовищами та можливі види їх цільового призначення визначаються Кабінетом Міністрів України. І така ж вимога щодо подібної постанови записана у документах останніх слухань Комітету з питань екополітики ВРУ!

Далі – «Прийняття оновленого законодавства про ліс та деревину: прийняття Закону про ринок деревини для забезпечення сталого лісового господарства, регулювання лісокористування та захисту екосистем».

Справедливий ринок – це ок. Закон потрібний, в цілому хороший. Але у прикінцевих положеннях – знову скасування ОВД, вже для рубок. На цю тему була вже жарка дискусія, вдалося начебто цю антиприродну ініціативу зупинити. Але – як у приказці: «ти його – в двері, а воно – у вікно лізе». І ще питання: чи збирається уряд боротися з пожежами у лісах та природних екосистемах (очерети, степи, пасовища тощо)? Може вже пора додати/включити в план роботи Міністерства економіки/уряду допрацювання (вже розроблена була у 2020 році, але досі не ухвалена!) Стратегії запобігання/боротьби з пожежами у природних екосистемах. Бо якщо цього не зробити, акціонованому ДП «Ліси України» нічого буде рубати — усе згорить.

Є у плані кілька пунктів, присвячених поводженню з відходами. Ну, тут більш-менш, навіть згадується про необхідність запровадження принципу РВВ (розширеної відповідальності виробника) у тому з них, де ідеться про відходи тари та упаковки.

І знову «наїзд» на ОВД, цього разу з боку енергетиків та газотранспотрників. Які хочуть без ОВД провдити «виконання підготовчих та будівельних робіт для будівництва, реконструкції та капітального ремонту об’єктів ліній електропередачі та газотранспортної системи.

Замість епілогу.

Найцікавіше у цих документах – те, чого в них нема. А немає там багато чого. Ось, зокрема, що пише еколог Олексій Бурковський: «Після наради в Мінекономіки (ідеться про зустріч з екогромадськістю) та отриманих від них відписок виникає потреба якось їх підштовхнути стосовно тих починань, які проводилися за Міндовкілля: Стратегія екосистемних послуг, Стратегія біорізноманіття, створення агентства прироохоронних територій та біорізноманіття, закон про інвазійні та інші. Вони обіцяють бути послідовними, отже нехай будуть послідовними і закінчать розпочате. Ми витратили стільки часу та сил на розробку цих документів. З тими ж інвазійними стільки часу та нервів спалили! Якщо вони не хочуть морочити голову із законопроектом, то нехай тоді перепідпишуть наказ 184 щодо інвазійних, який скасувала ДРС».

Додам, що Національна рада з відновлення України від наслідків війни відповідно до Указу Президента від 21 квітня 2022 року № 266/2022 ще влітку 2022-го розробила план заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України. Є там й екологічний блок. Реалізація планувалася шляхом впровадження 9 реформ за 5 напрямами. Для цього туди були закладені 53 проєкти з охорони довкілля, в які, за попередніми оцінками, необхідно інвестувати близько 25,5 млрд євро. Проєкт цей жваво обговорювався.

Зокрема, постійний автор «Світу», старший науковий співробітник Відділення математичного моделювання довкілля Інституту проблем математичних машин і систем Національної академії наук України Андрій Демиденко тоді зазначив, що Україні треба спиратися на Стратегію ЄС щодо біорізноманіття до 2030 року і новий європейський Закон про відновлення природи.

«Єврокомісія сама не ухвалює закони, але пропонує це зробити національним парламентам до кінця 2024 року. Вона запропонувала цей новий закон саме для того, щоб відновити екосистеми для людей, клімату та планети. Закон є ключовим елементом Стратегії біорізноманіття ЄС, яка закликає встановити обов’язкові цілі для відновлення деградованих екосистем. Зокрема тих, що мають найбільший потенціал для уловлювання і зберігання вуглецю, а також для запобігання і зменшення впливу стихійних лих. Відновлення водно-болотних угідь, річок, лісів, пасовищ, морських екосистем та видів, що мешкають у них, сприятиме збільшенню біорізноманіття, збереженню тих функцій, які природа надає нам безплатно, наприклад, очищаючи воду і повітря, запилюючи культури й захищаючи нас від повеней, стримуючи глобальне потепління», — каже Андрій Демиденко.

Стратегія передбачає відновлення природи на суші та в морських районах, щонайменше 20% до 2030 року. А в кінцевому підсумку, всіх екосистем, які потребують відновлення, до 2050-го. Це стосується тих територій, які підпадають під дію відповідного законодавства, зокрема, Пташиної та Оселищної директив. Це стосується водно-болотних угідь, лісів, пасовищ, річок і озер, пустирів і чагарників, скель і дюн.

У містах пропонується спочатку зупинити втрати зелених міських насаджень (завдання до 2030 року), а згодом збільшити площі зелених зон. Не забули й про відновлення осушених торфовищ, про які немає жодного слова в нашому Національному плані відновлення. А ще Стратегія пропонує, щоб уже у 2030 році не менше ніж 25 000 км річок Європи були відновлені до стану вільного стоку.

Очікується, що країни ЄС подадуть національні плани відновлення до Єврокомісії протягом двох років, показавши, як вони досягатимуть своїх цілей. Якщо ми хочемо, щоб Україна стала членом ЄС, то і нам треба готувати і, що ще важливіше, виконувати такий план.

Олег Листопад

З Проєкту Програми дій Уряду

«Операційна ціль 4. Україна ощадно та ефективно використовує власні ресурси, з турботою про довкілля та можливості майбутніх поколінь. Україна формує політику ощадного та ефективного використання природних ресурсів — землі, надр, лісів, води — для сталого економічного зростання, продовольчої безпеки та добробуту майбутніх поколінь. Уряд поєднує розвиток критичних матеріалів, сучасного агровиробництва та прозорого управління державною власністю з турботою про довкілля та стале використання природного капіталу.

Критерії досягнення у 2025 році: до 31 серпня 2025 р.

– подано до Верховної Ради України законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо механізмів фінансування розвитку меліорації;

– до кінця серпня 2025 р. прийнято постанову Кабінету Міністрів України про функціонування системи «єРиба» (Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства)

– до кінця серпня 2025 р. сформовано бюджетний запит об’єднаного Мінекономіки на 2026 рік, який сфокусовано на пріоритетних цілях міністерства

– фінансування неефективних програм скасовано, а гроші перенаправлено на досягнення пріоритетних цілей

– до вересня 2025 р. розширено дію програми компенсації витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення на одноосібних власників земельних ділянок

– до кінця 2025 р. до прийняття Верховною Радою України забезпечено супроводження законопроекту щодо спрощення та лібералізації наявних процедур у сфері земельних відносин, з метою прискорення розвитку бізнесу та відбудови

– про до 31 жовтня 2025 р. подано до Верховної Ради України законопроект особливості управління територіями та об’єктами природно-заповідного фонду та створення інфраструктури управління природно-заповідним фондом України

– до 31 жовтня 2025 р. та подано пропозиції про внесення змін до додатку 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та до Бюджетного кодексу України щодо реалізації проектів геологорозвідки та початок буріння за рахунок коштів державного бюджету

– в Державному бюджеті України на 2026 рік забезпечено фінансування для нарощування мінеральних ресурсів, передовсім корисних копалин стратегічного та критичного значення

– до грудня 2025 р. прийнято переліки критичних та стратегічних корисних копалин і родовищ, а також розпочато формування CRM-кластерів для титану, літію та інших стратегічних ресурсів

– до грудня 2025 р. прийнято Верховною Радою України новий Закон України про протимінну діяльність, який створює передумови запуску Агенції з протимінної діяльності, централізує управління сферою та прибирає дублювання функцій

– до кінця грудня 2025 р. подано до Верховної Ради України законопроект про забезпечення законодавчого механізму надання у користування ділянок надр (родовищ) корисних копалин на умовах угоди про розподіл продукції (крім вуглеводнів) для перезапуску механізмів угод про розподіл продукції

– до кінця грудня 2025 р. забезпечено проведення першого конкурсу на укладання угоди про розподіл продукції твердих корисних копалин щодо ділянки «Добра» (літій), зокрема затвердження постановою Кабінету Міністрів України конкурсних умов, оголошення конкурсу, проведення конкурсу

– до кінця 2025 р., за сприяння Уряду і у співпраці з профільними комітетами Парламенту, Верховною Радою прийнято проекту Закону «Про ринок деревини»

– до кінця 2025 р. ухвалено законодавчі зміни щодо розмежування комерційної діяльності та публічних соціальних обов’язків з метою запобігання перехресному субсидуванню

– до кінця 2025 р. розпочато корпоратизацію Державного підприємства «Ліси України»

– до кінця 2025 р. подано до Верховної Ради України законопроект про систему торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні як механізму зменшення обсягу викидів парникових газів у рамках реалізації цілісної і послідовної державної політики у сфері зміни клімату відповідно до міжнародних зобов’язань та з урахуванням потреб і пріоритетів України

– до кінця 2025 р. вжито заходів щодо переходу до превентивної системи екологічного контролю та зменшення перевірок для бізнесу, зокрема, шляхом реформування Державної екологічної інспекції

– до кінця 2025 р. вжито заходів щодо створення інфраструктури з переробки побутових відходів. Критерії досягнення у 2026 році:

– до 31 грудня 2026 р. забезпечено запуск мінімум 3 проектів в рамках Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови до 31 грудня 2026 р. (пріоритетні критичні та стратегічні проекти через механізм «УРП» та через аукціони), запуск мінімум 1 проекта «УРП» по твердим корисним копалинам (критичні або стратегічні корисні копалини) до 30 червня 2026 р., та щонайменше 3 млрд. гривень в проектах з розмінуванням.