A sample text widget
Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis
euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.
Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan.
Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem,
suscipit in posuere in, interdum non magna.
|
Замість охороняти природу нижнього Дністра (Одеська область), інспектор національного парку… сам незаконно мішками ловив рибу! Його піймали громадські природоохоронці у момент завантаження улову в багажник власної автівки та ще й у присутності тележурналістів центрального телеканалу. Міліція довго не хотіла їхати на виклик громадських активістів, але врешті-решт прибула і зафіксувала порушення закону. Проте, враховуючи, що навіть рядовим браконьєрам зазвичай вдається уникнути покарання, не дуже вірилося, що цього разу справедливість візьме гору.
Тому, надрукувавши на своїх шпальтах цю історію (див. «Чи можна здолати браконьєрство» від №12, 27 січня 2012), «Селянська правда від Івана Бокого» взяла справу щодо цього факту розкрадання природних багатств
Читати повний текст
Жителі сіл Дивізія й Безименка Татарбунарського району Одеської області просто шоковані від масштабів та нахабства, з яким здійснюється незаконний демонтаж і вивіз на Саратську металобазу сталевих труб, які є (Господи, вже – були!) частиною внутрішньогосподарських зрошувальних систем цих сіл.
Тільки за листопад–грудень 2011-го і січень 2012 року було демонтовано понад 35 км внутрішньогосподарської зрошувальної мережі села Дивізія, 3 км внутрішньогосподарської зрошувальної мережі в селі Безименка, а також близько 1 км магістральної зрошувальної мережі Дивізійської ділянки Татарбунарського міжрайонного управління водного господарства Дунай-Дністровської зрошувальної системи.
Демонтаж відбувався з розмахом, на очах у всіх владних структур і правоохоронних органів Татарбунарського району, до яких
Читати повний текст
зліва направо: Мірошніченко, Листопад, Цигульова, Клітко
– сказав нардеп Мірошніченко екологічній громадськості, пояснюючи свою (і президентську, вочевидь) точку зору на законопроект 10-218. І ще багато чого сказав про позицію влади, про долю Мінприроди і т.п. У свою чергу громадськість (хто саме – читайте список учасників нижче) сказала від душі усе, що думає про цей законопроект і його авторів.
Сказала трохи пізнувато (втім, листи і зустрічі були – про це теж нижче), бо розмова відбулася на наступний день після того, як закінчився термін прийняття правок до цього закону (нагадаємо, він був ухвалений у першому читанні). Деякі ГО таки
Читати повний текст
Пошукайте і своє прізвище у нижченаведеному списку – може і вас підставили дерибанщики з Коцюбинського, які хотіли порізати на шматки 4 тис га приміського столичного лісу.
Редакція програми “Вікна-Новини” пообіцяла встановлювати осіб, на яких незаконно оформили ділянки в Біличанському лісі завдяки афері Коцюбинської селищної ради, яка незаконно роздала близько 100 гектарів лісу.
Список власників був оприлюднений в останньому блозі Наталки Соколенко. Більшість осіб встановлюється за допомогою інтернету. Ми їх постійно оновлюємо.
Так було знайдено Оржеха Олександра Івановича з Дніпропетровська – асистента кафедри Національної металургійної академії України. Він розповів редакції, що з ним сталося кілька років тому:
“Ідеш по вулиці, до
Читати повний текст
19 июня 2012 г. в Верховной Раде Украины состоялось очередное заседание под председательством народного депутата Украины, представителя Президента Украины в Верховной Раде Украины Ю.Мирошниченко. В этот день в 18.00 заканчивался крайний срок внесения поправок к законам, которые были приняты в первом чтении 5 июня.
В заседании приняли участие чиновники Минюста Украины, а также представителе различных ведомств, желающие внести правки в «законопроекты Мирошниченко» – пакет из семи законов, которым, по словам авторов «продвигается админреформа». В т.ч. это законопроект 10-218 (изменения 19 экозаконов) и 10-222 (изменения Земельного кодекса и Закона про охоту и охотхозяйство).
(см также «Тяжелое совещание у Мирошниченко: лесники выступили
Читати повний текст
Це все, що залишиться нам після прийняття «закону Лавриновича–Мірошниченка»
Поки верстався номер: закон ухвалено у першому читанні. Є надія що після другого ряд дурниць вдастся вийняти з нього. Бо існує домовленість громадськості з нардепом Мірошніченком про внесення ряду правок, які ліквідують деякі негаразди законопроекту: ним обіцяно, інспектори усіх рівнів матимуть право складати протоколи і виносити по ним рішення; що безконтрольних палів не буде. Ішли активні переговори і про долю Комісії з Червоної книги, але поки що певності у її «закононому» житті немає.
А от управління Мінприроди ніхто і не обіцяє урятувати. А найжахливіше те, що нинішній міністр охорони довкілля
Читати повний текст
Через бюрократію та байдужість страждають сотні тисяч хворих
Щороку з державного бюджету виділяються чималі суми на закупівлю ліків як для потреб лікарень та поліклінік, так і для надання допомоги хворим на онкологічні захворювання, туберкульоз, гемофілію.
І щороку ні медзаклади, ні хронічно хворі люди цих ліків вчасно не отримують. Тендери на закупівлю ліків за кошти державного бюджету на нинішній рік оголошуються у травні (так, наприклад, було у 2010 і 2011 роках), а результати торгів стають відомі у грудні, відповідно, препарати починають надходити до пацієнтів тільки в січні–лютому наступного року, тобто із запізненням у середньому на 12–13 місяців!!! Багато хворих просто не
Читати повний текст
Чупакабра (з іспанського «сhupacabras», «chupar» – ссати й «cabra» – коза, тобто – «козячий вампір») – міфічна істота. Згідно з легендою, чупакабра вбиває тварин (переважно кіз) і висмоктує в них кров. Легенда про чупакабру бере початок в 1950-х роках, коли в Пуерто-Ріко виявили кілька мертвих кіз, у яких нібито була висмоктана кров. У середині 1990-х років легенда масово поширилася світом завдяки телебаченню та Інтернету.
Український психоз
В Україні вперше чупакабра «з’явилася» 2003 року у Збаразькому районі Тернопільської області. Але справжня епідемія «чупакабризації» починається у 2009–2010 рр. – в українських ЗМІ з’явилася ціла хвиля повідомлень. Воно й не дивно – коли
Читати повний текст
Книга під такою назвою днями виходить з друку (Стегній О. Соціологічне прочитання природи. – К: Центр екологічної освіти та інформації, 2012. – 430 с.).
Ось що написав про неї журнал “Соціологія: теорія, методи, маркетинг”:
Природа як предмет соціологічного занурення
Вийшла друком цікава монографія доктора соціологічних наук Олександра Стогнія “Соціологічне прочитання природи”, присвячена розбудові соціології довкілля (побутують також інші терміни на позначення цього напряму: соціальна екологія, екологія, інвайронментальна соціологія тощо) – новітнього соціологічного напряму, досі потрактовуваного в освітньому науковому полі неоднозначним чином. Звернення автора до цієї проблематики має невипадковий характер. Вона містить глибші, фундаментальні виміри, ніж здається на перший погляд. Ідеться
Читати повний текст
|
|