|
|||||
Одне слово «криниця» – і в уяві постає доглянута криниця з прозорою, холодною, смачною, цілющою водою. А ще мені згадується уривок з поеми Антона Михайлевського «Франкова криниця»: Запахло житом. Прокричала птиця. Здалося, що не був отут сто літ. Він оглянувсь… Засипана криниця Під голубими вікнами стоїть… 
Брєжнєв і Шелест після вдалого полювання в Заліссі У радянському підручнику з фізики за восьмий клас на форзаці була картинка: шматок металевої рейки — у вакуумі, під скляним ковпаком. Це еталон метра, який лежить у Парижі. Його всіляко бережуть, щоб рівняти за ним усі інші метри. Заповідник — природний або біосферний — це теж еталон. Еталон певного типу природного комплексу. Національний природний парк (НПП) зазвичай також має у своєму складі еталонний шмат території, але тут є й місце для спілкування пересічних громадян із природою. Заповідники та НПП виконують ще десятки дуже важливих і корисних функцій, але я відразу 
Тонни сіток вилучаються у браконьєрів В середине мая 2010 г. Президент Украины В.Янукович не поддержал разработанный Киевским эколого -культурным центром и Громадой рыбалок Украины и принятый Верховной Радой Украины закон № 3003 об усилении борьбы с браконьерством. О возвратил закон обратно в Верховную Раду Украины с предложением изьять из закона все пункты о предоставлении общественным инспекторам права составлять протоколы по статьям Админкодекса.Кроме того, он предложил вообще анулировать институт рыбных и охотничьих общественных инспекторов. 19 мая 2010 г., в актовом зале Верховной Рады Украины , под руководством заместителя спикера Верховной Рады Украины, народного депутата Украины Николая Томенко состоялся круглый 
У добрих господарів Три приклади підтримки традиційного господарювання та збереження культурних традицій Ця подорож – у межах Косівського району Івано-Франківської області. Саме тут, на Косівському базарі чи по хатах сільських мешканців, ще й нині можна придбати справжні гуцульські вироби ужиткового мистецтва або традиційні харчові продукти. Ще є ентузіасти, які продовжують займатися традиційним для цієї місцевості бізнесом. Хоча, як не намагаються гуцули берегти давні звичаї, чимало їх втрачено. В гірському житті все взаємопов’язано: колір вишиванки залежить від культурних традицій конкретного села, занепад вівчарства призводить до знищення полонинської культури як явища, новітнє сміття в маленьких потічках посилює повені 
Вироби народного майстра Романа Стринадюка Останніми роками популярними стали так звані етнічні фестивалі, метою яких є повернення до місцевих традицій, їх відновлення та збереження, розвиток та популяризація звичаїв та обрядів, автентичного фольклору тощо. Найстаршому з українських карпатських фестивалів 18 років. Це традиційний «Гуцульський фестиваль», який щороку відбувається в різних областях українських Карпат, але неодмінно на території проживання етнічних гуцулів. Фестиваль є міжнародним, але його незмінною умовою залишається використання гуцульських автенту, говірки та атрибутики. Таке свято стимулює відродження традицій Гуцульщини і дає змогу ознайомитися з ними гостям. Впродовж 10 років запрошує гостей фестиваль «Гуцульська бринза». Йдеться не просто про Стежка до афинових галявин З чорницями (місцевою говіркою – афинами) пов’язано чимало легенд і пісень. Поживна й смачна ягода завжди в Карпатах у щоденному меню. Гуцульські пироги (вареники на пару), варення, морси, сушені для чаю та просто ягоди з цукром… Втім, і вони останніми роками стали предметом нерозумного бізнесу. Кущики чорниць нещадно обдирають спеціальними гребінцями, не гребуючи листям, і везуть на продаж; найвигідніше – за кордони України. Якщо 200 років тому гуцули збирали афини для своєї родини, то рослини відновлювалися через рік. А за нинішнього безладного, і найчастіше – не дуже легального промислового збирання, заради заробляння грошей, ситуація 
Штучне озерце аж «кипить» фореллю. Господарі залюбки демонструють туристам сріблясте багатство. – Я сюди приїхав після розвалу Союзу, – розповідає господар невеличкої форельної ферми, – усе в занепаді, роботи нема, грошей нема, люди в розпачі. Я тоді сам собі вигадав роботу – зробив копанку і запустив форелей… Сріблясті прозорі форелі завжди були гордістю гуцульських річок. У старі часи королівська риба жила справді по-королівському, її водилося чимало практично в усіх потічках. Але й люди тоді допомагали рибі, яка завжди потребувала і чистої протічної води, і затишних заводей, – дбайливо облаштовували й розчищали місця її мешкання. Форелі смажені 
Хто профукав Межигір’я? Кожного разу, як чую «стєнанія» наших «демократів» на тему злобного Януковича, який загарбав державну дачу «Межигір’я» мені хочеться спитати: а що ж ви, хлопці та дівчата клювом щьолкали? У вас же була чудова можливість відродити цю святиню, використати як базу для патріотичного виховання, долучити до сонму символів українізму. Ні, не відродили, не використали, не долучили… Хотіли самі прихватизувати чи не вистачило волі, розуму, хазяйновитості? Скажете перебільшую? Ні, я знаю про що говорю. На початку 2005 року я підготував для “Народної газети” статтю «Таємнича сила “Дзвінкової».У лютому 2005-го матеріал побачив світ і на моє прохання редакція направила його 
«Команда телепроекту «Знайдемо вихід» (УТ-1) розглядає можливість підготувати спеціальну передачу до Міжнародного дня охорони довкілля (5 червня) . Вірогідно, що цього разу вона буде присвячена збереженню лісів. Чекаємо на ваші пропозиції, цікаві факти, важливу інформацію щодо теми! До речі, схоже, що попередній виступ «Знайдемо вихід» на екологічну тематику (“Київ – більше не зелена столиця”) робився недарма. Не знаю, чи бачили її усі нардепи, але проголосували вони правильно! Ось як це було: “Рада збирається заборонити Черновецькому знищувати у Києві дерева 31.03.2010 Верховна Рада має намір ввести мораторій на видалення зелених насаджень у парках, урочищах з крутими схилами і на |
|||||