Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

Як врятувати планету від російської агресії або

Як перетворити довкілля із жертви на зброю, змусивши росію заплатити за збитки природі і отримати підтримку світу
У Всесвітній день довкілля, який за ініціативою ООН відзначається 5 червня, Інет повниться картинками зелених лісів та лук, блакитних морів та річок, квітучих пустель і степів та закликами зберегти усю цю красу. Новинні ж сторінки українців повняться картинами спалених кварталів колись зелених міст, порізаного окопами та протитанковими ровами степу, пошматованих уламками та кулями лісів та лісосмуг. У цей день, який мало чим відрізняється від інших днів війни, яку розв’язала росія.
За підрахунками Міндовкілля та Держекоінспекції, збитки довкіллю від російської агресії перевищили 2,5 трильйони гривень. Але це якась безлика, незрозуміла цифра. Масштаб стає зрозумілішим, якщо порівняти з Державним бюджетом. Це півтора ДБ-2024. Півтора! Державних! Бюджети!
Ще допомагає перерахунок на день. Особливо у доларах. Це в середньому 80 мільйонів доларів щодня. Чому у доларах важливо? Тому що збитків зазнає не тільки довкілля України. Воно ж не має кордонів, оте довкілля. Спалені нафтобази димом піднімаються у високі шари атмосфери і несуться, куди вітер повіє – і на захід до ЄС, і на північ до скандинавів, і на південь до турків.
І підрив росіянами греблі Каховської ГЕС у ніч з 5 на 6 червня 2023 (це так орки відзначили День довкілля?) теж вдарив не лише по українських теренах. Штучне цунамі, що понесло униз Дніпром, вдарило по екосистемі Чорного моря. По всій. Хоча найбільше – по нашому Північному Причорномор’ю. Але течія потягнула отруйний коктейль і далі – уздовж берегів Румунії, Болгарії. На щастя, море зуміло розчинити усе принесене, перетравити, переробити: славімо здатність природи до самоочищення і саморегуляції!
А ще російська диверсія мало не збіднила світ щонайменше на три види тварин. Зоолог Михайло Русін одразу після вибуху помітив, що під затоплення потрапляють від половини до двох третин ареалів рідкісних тварин-ендеміків – піщаного сліпака, мишівки Нормана та ємуранчика Фальц-Фейна. Ендеміки – це види, які живуть тільки на певній території. Тож якщо вони усі потопилися б, то виду прийшов би кінець, світ би його втратив.
Можна продовжити про цінність зруйнованої росіянами української природи для Європи та світу. Про нищення росіянами наших чорноземів, від яких залежить продовольча безпека світу. Про зрівняні з землею полезахисні смуги, які стримували суховії та пилові бурі і підвищували урожайність цих чорноземів на четвертину. Про наші сплюндровані та окуповані заповідники, національні парки, заказники, які визнані світовим надбанням. Як, до прикладу, Асканія-Нова та Чорноморський біосферний заповідник, що включені до списку біосферних резерватів ЮНЕСКО.
Але повернімось до щоденних 80 мільйонів доларів збитків, яких завдає довкіллю росія. І якщо змусити її припинити війну, нових збитків не буде. Тільки ж аргументи на росію і путіних не діють.
15-16 червня у Швейцарії відбудеться Глобальний саміт миру. Формулу Президента Зеленського обговорюватимуть лідери десятків країн світу. Україна сподівається, що зусиллями відповідальних лідерів буде підтримано нашу Формулу миру і створено чіткий план його досягнення.
Наскільки це вплине на росію? Побачимо. Але поки що, як засвідчує практика: найкращий спосіб зупинити шкоду довкіллю – надати Україні максимум підтримки: зброю, боєприпаси, спорядження.
Безумовно, важлива й дипломатична підтримка, чітко висловлена позиція країн світу. Найсуворіші санкції, накладені на росію та її сателітів, арештовані російські активи, використані на озброєння і підтримку України.
А нараховані збитки будемо покривати за рахунок репарацій, які доведеться рано чи пізно заплатити російському агресору.
Олег ЛИСТОПАД

Leave a Reply