Шановний пане міністре! просимо повідомити, яких заходів вживає Мінприроди для запобігання у масштабі країни повторним випадкам отруєння диких птахів та звірів подібних до того, що стався у другій половині березня у Лозівському районі Харківської області
|
|||||
|
Для природы не имеет значения, что у погибших вместо рук были крылья. Якби ж то пропали безвісті лише волинські зубри. 1992 року на Чернігівщині мешкало 120 зубрів. Сьогодні – жодного. А ще повністю знищено популяції цих тварин у Рівненській, Хмельницькій та Івано–Франківській областях. Червона книга України — це СПИСОК рідкісних і зникаючих видів тварин, рослин і грибів, які стали такими під впливом людського фактора. Супроводжується список науковими коментарями і стислими відомостями з біології видів. Ознаками необхідності включення виду в Червону книгу є науково обґрунтовані й достовірні відомості про зниження його чисельності та скорочення ареалу. Червона книга — список, завірений підписом міністра охорони навколишнього середовища. Отже, видати її можна дуже швидко — розчерком пера міністра, а потім опублікувати, вивісивши на офіційному сайті міністерства. За бажання випустити у світ Червону книгу можна всього за один день
|
|||||
Ученые бьют тревогу: за последние 20 лет в Украине катастрофически сократились запасы промысловых рыб. По данным доктора биологических наук Сергея Межжерина, запасов леща осталось 20% от былого богатства, судака — 10%, щуки — 2—3%, сома — всего 1—2%. Особое беспокойство вызывают осетровые. Четыре вида этих рыб — белуга черноморская, шип, стерлядь и осетр атлантический — «прописались» уже в первом украинском издании Красной книги. Причем осетра атлантического, например, никто официально не держал в руках лет эдак пятьдесят. Так что в уловах осетровые были представлены двумя еще тут не упомянутыми и, как считалось, все еще массовыми видами — севрюгой и черноморским осетром. Но уже в 1990-е их запасы тоже были практически уничтожены — из-за того, что запрета на улов этих двух видов не было. Сегодня численность севрюги и черноморского осетра составляет менее 1% от того, что было. Как ни странно, но опытным браконьерам это даже на руку: ведь чем реже вид, тем выше его цена. Раньше надо было поймать 20 икряных самок осетра, чтобы заработать на машину, сегодня — одну!