A sample text widget
Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis
euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.
Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan.
Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem,
suscipit in posuere in, interdum non magna.
|
відрізнити законну деревину від незаконної дуже важко Фото О.Листопада
Цікаве журналістське розслідування щодо долі українських лісів – рідкість, тим даний матеріал колег із Радіо Свобода цінніший. До великих плюсів цього матеріалу відношу й велику кількість коментарів, що дає надію залучити до дискусії про долю наших лісів ширшого кола зацікавлених людей.
Мабуть, хтось скаже, що хлопці занурились у проблему не достатньо глибоко. Але у одному матеріалі це зробити нелегко. Для цього варто було зосередитись на якомусь одному аспекті проблеми. Тому, на жаль залишились за рамками матеріалу пропозиції щодо створення міжвідомчої ради (наприклад, під егідою РНБО, про що говорилося на
Читати повний текст
Найчастіше до поля зору журналістів потрапляли такі теми: «Незаконні рубки», «Порушення природоохоронного законодавства у лісопідприємствах», «Махінації із землями лісового фонду», «Контрабанда лісу», «Участь працівників лісового господарства у незаконних оборудках», «Незахищеність лісівників», «Ліс і місцеві жителі».
Читати повний текст
Зелених і блакитних плям на карті Донеччини небагато. Але тим більша цінність. «У Донецькій області, яка займає лише 4,4% площі держави, проживає 10% населення та зо¬середжено 23% промислового потенціалу України. На нашу територію припадає надзвичай¬но високе антропогенне і техногенне навантаження та інтенсивне використання природних ресурсів, що не могло не позначитись на якості довкілля і стані природи», – заявляють в один голос голова Донецької обласної ради А.М. Близнюк та голова Донецької обласної державної адміністрації В.І. Логвиненко.
Читати повний текст
Селяни не хочуть, щоб у них біля села був національний парк. І не хочуть під нього – навіть у зону з найменш заповідним режимом – віддавати свої землі. Так, швидше за все за цим криється бажання місцевих ділків роздерибанити землі сільрад, але цей спротив “народу” процесс створення парків це зупинить всерйоз і надовго. Що краще: створити парки зараз на меншій території, чи битися за більші площі, ризикуючи прогавити момент можливості створити парки узагалі? Я – за другий варіант, бо це ми вже проходили на прикладі “Голосіївського”. Свого часу Салій згоджувався підписати документи на його створення, але на площі меншій, ніж хотіла громадськість, очолювана Григорієм Гончаренком (земля йому пухом). Підсумок: у нинішнього НПП “Голосієвський” землі з вилученням нема узагалі. А якби згодилися на пропозицію Салія, то може й розширили б згодом до бажаних розмірів…
Читати повний текст
Вчені пропонували розширити заповідник на 12 тисяч гектарів. Та зробити це попри президентське же доручення та кілька доручень Кабміну, виявилося непросто. По-перше, тому, що нинішня «висока» влада проводила й проводить недолугу земельну та приватизаційну політику. Поки говорили та балакали про заповідання, аж – гоп: частина ділянок уже встигла знайти собі власників. Отож довелося відмовитись від усіх вже розпайованих чи запланованих під розпаювання земель, від усіх територій, які так чи інакше можуть стати предметом довгих та безплідних спорів.
Читати повний текст
Так і хочеться запитати у наших керманичів: невже для того, щоб зупинити бардак, потрібна була смерть людини? Невже у інших сферах нашого життя на дотримання законів та просто норм людської моралі буде звертатися увага лише після таких трагічних випадків?
Читати повний текст
Перемогою громадськості та прогресивної преси закінчилася кампанія за внесення до Червоної книги України двох видів осетрів.
Читати повний текст
Цікаво, що голова Татарбунарської РДА, хоч і категорично не погоджується з оцінкою діяльності облводгоспу та його керівника (“Читаешь, что пишет о Г.Д.Бузияне Олег Листопад, и оторопь берет”), але не може не визнати гостроту сасицької проблеми: “Я 15 лет прожила и проработала в поле (у нас фермерское хозяйство) в селе Лиман на расстоянии 800 метров от озера Сасык. И все это время поддерживала идею раздамбования Сасыка или строительства обводного канала, чтобы в озеро могла поступать соленая вода. Ведь все равно от полива пресной водой такого качества, какое было в Сасыке, можно было землю только загубить.”
Читати повний текст
дуже цікавий документ – протокол областної комісії з техногенно-екологічної безпеки, яка збиралася з приводу тої березневої катастрофи. Зокрема, виявляється. було доручення управлінню ветмедицини провести відбір кормів з прилеглих сільгоспугідь для аналізу!!!
Читати повний текст
Ви давно бачили на прилавках п’ятикілограмового сома або, скажімо, метрову щуку? Давно? Отож-бо! Навіть неозброєним оком помітно, що за останні двадцять років в Україні катастрофічно скоротилися запаси промислових риб. Так, за даними доктора біологічних наук Сергія Межжеріна, запасів ляща залишилося 20% від колишнього багатства, щуки – 2-3% , судака – 10 %, сома – 1-2%.
Читати повний текст
|
|