A sample text widget
Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis
euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.
Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan.
Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem,
suscipit in posuere in, interdum non magna.
|
Дев’ятого січня на береги національного природного парку «Тузловські лимани» прилетіла змучена пірникоза. Частина її пір’я була забруднена мазутом. Начальник науково-дослідного відділу НПП Іван Русєв припускає, що птаха прилетіла з місця аварії двох російських танкерів, які розкололися навпіл у Керченській протоці 15 грудня 2024 року. Вони перевозили близько 9,2 тис. тонн мазуту, з яких щонайменше три тисячі потрапили у Чорне море. Спочатку мазут загидив майже 50 кілометрів узбережжя у краснодарському краї рф. А потім вітер змінився і бруд поплив до Південного берега Криму, сягнувши аж Севастополя.
Загинули десятки тисяч птахів
«Спостерігали ми й за великим бакланом, якій був в такому ж
Читати повний текст
Про чорний подих війни та унікальну екосистему лиманів Одещини
Іван Русєв — еколог, природоохоронець, орнітолог, фанат птахоспостереження (бьордвотчінгу), керівник наукового відділу національного природного парку «Тузлівські лимани». А ще — мій давній товариш і колега, ми разом брали участь у багатьох природоохоронних кампаніях. Давно не бачились, аж ось — зустрілися на 10-й Літній екошколі, яку проводить відома громадська організація «Екологія-Право-Людина». Звісно ж, я скористався нагодою розпитати його про останні події у парку, про результати свіжих досліджень.
— Іване, тотемом національного природного парку «Тузлівські лимани», у якому ти працюєш уже багато років, є пелікан. Але з появою у парку фламінго всі почали
Читати повний текст
Заступник директора Інституту морської біології НАНУ доктор біологічних наук Віктор ДЕМЧЕНКО розповів про стан найцінніших природних територій регіону.
За словами науковця, заповідних територій різного статусу і рівня у водах та на берегах наших морів у Криму, на Одещині, Миколаївщині, Херсонщині, Запоріжжі, Донеччині — понад 647 000 га. Усі приазовські, на жаль, окуповані.
«Збереження цих природних комплексів сьогодні залежить не від України, а від країни-окупанта», — каже Віктор Демченко.
Але через війну вистачає проблем і на тих територіях Причорномор’я, які підконтрольні Україні.
Смарагдові скарби
Азово-Чорномор’я багате на об’єкти Смарагдової мережі. Але шість із них розташовані на лінії зіткнення, а 27 —
Читати повний текст
Профільне відомство заявляє про початок реформування галузі
На початку незалежності нашої держави український океанічний флот забезпечував вилов 780 тисяч тонн рибної сировини, флот Азово-Чорноморського басейну додавав своїх 180 тисяч тонн, підприємства аквакультури виробляли ще 120 тисяч тонн товарної рибної продукції, промисел на каскаді дніпровських водосховищ забезпечував 25 тисяч тонн риби. Тож рибна промисловість України повністю забезпечувала продовольчу безпеку держави в цьому сегменті.
Але за останні 20 років океанічний флот ми втратили, переважно через прихватизацію. Красномовні цифри: якщо 1991 року 95% риби з далеких країв було власного вилову, то в 2014-му 88% (!) становив імпорт. Винних в розкраданні та нищенні
Читати повний текст
БОГОМ ДАНЕ Всесвітній фонд дикої природи закликає Президента України зберегти цінні приморські ліси Ялтинського заповідника
Напередодні Дня працівників заповідної справи, який відзначається в Україні 7 липня, авторитетна міжнародна екологічна організація WWF (це на її логотипі розміщено бамбукового ведмедя панду) звернулася до Президента України з відкритим листом, у якому просить не вилучати із складу Ялтинського природного гірсько-лісового заповідника майже тисячу гектарів найцінніших земель на південному схилі Кримських гір.
На ці заповідні гектари націлилися адміністрації сусідніх із заповідником населених пунктів. Уже ухвалено відповідні рішення селищних рад, підготовлено «наукові» обгрунтування такого вилучення тощо. Але останнє слово згідно із законом у таких питаннях —
Читати повний текст
На семінарі неурядових організацій Чорноморського регіону “Формування громадської платформи щодо Конвенції про захист Чорного моря від забруднення з огляду на регіональну зустріч Сторін”, який пройшов 12-13 березня 2009 року чимало говорилося про те, як покращити Бухарестську конвенцію та інші важливі документів. А ще більше – говорилося про те, як домогтися їх ефективного впровадження, особливо щодо доступу до інформації, участі громадськості в прийнятті рішень, механізмів узгодження та вимог до звітів. Називалося чимало «вузьких місць» у збереженні чорноморського довкілля, і серед них – незадовільне поводження з відходами, каналізаційними стоками тощо.
Читати повний текст
|
|