Кожного року в Україні реєструються сотні лісових пожеж, які завдають непоправної шкоди довкіллю та економіці країни. Серед найочевидніших наслідків лісових пожеж — екологічна шкода: знищення біорізноманіття, деградація ґрунтів; економічні збитки: втрата лісових ресурсів, витрати на відновлення; соціальні наслідки: загроза життю людей, знищення населених пунктів; глобальні проблеми: викиди парникових газів, зміна клімату.
Скільки згорає
Так у 2020 році, який був рекордним за останнє десятиріччя, сталося понад 2,5 тисячі лісових пожеж, які охопили понад 75 тисяч гектарів. Для порівняння: площа Києва – 83 тисячі гектарів. За даними Державного агентства лісових ресурсів (ДАЛР, Держліс), які воно надало на запит Мережі захисту національних інтересів АНТС, збитки склади понад 19 мільярдів гривень. Статистика Держлісу свідчить також, що у 2020 році левова частка пожеж (2023 випадки) сталася з вини населення. Простіше кажучи – через непогашені багаття на весняних та літніх «шашликах». Карти загорань тої весни на території України висвічували червоним, у той час як на території законослухняних і дисциплінованих європейців це були лише окремі червоні плямки. Аграрії та місцеве населення має стійке (але хибне) переконання, що після спалювання стерні або старої трави поле буде родити краще. Про те, що вогонь охоче спалить ще й ліс, який прилягає до цих полів, палії чомусь не здогадуються.
Статистика Держлісу корелює зі статистикою Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Вона нарахувала у 2020 році 2117 випадків, які кваліфікуються як «необережне поводження з вогнем». А підпалів (без розбивки на види) – 582. Тут важливо уточнити, що ДСНС обліковує як лісові, так і пожежі у природі поза межами лісового фонду. І – ще одна деталь – лише ті, в гасінні яких ця служба брала участь. Якщо, скажімо, лісники самі справились, то у статистику ДСНС ці випадки не потрапляють.
Палії зазвичай не несуть ніякого покарання. Верховна Рада після сезону катастрофічних пожеж 2020 року ухвалила закон, яким намагалася приборкати піроманів. Але замість комплексного підходу законодавці фактично обмежилися збільшенням штрафів.
За що можна отримати штраф?
Як поінформувала редакцію «Світу» доктор юридичних наук професор кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету біоресурсів і природокористування України Олена Гулак, українське законодавство передбачає суворі покарання за порушення правил пожежної безпеки в природних екосистемах. Зокрема, Кодекс України про адміністративні правопорушення містить статтю 77 «Порушення вимог пожежної безпеки в лісах». Розвели багаття в заборонених місцях? Курили в лісі і залишили недопалки?
Використали піротехніку? А в результаті – ліс горить? За це передбачено штрафи. Для звичайних громадян: від 1 530 до 4 590 гривень. Для посадових осіб: від 4 590 до 15 300 гривень.
Якщо ж такі дії призвели до знищення або пошкодження лісу, виникнення лісової пожежі або поширення пожежі на значній площі, штрафи зростають у рази: для громадян: від 4 590 до 15 300 гривень; для посадових осіб: від 10 710 до 30 600 гривень.
Окремо карається випалювання стерні, трави на пасовищах, опалого листя без дозволу відповідних органів або з порушенням умов дозволу (ст. 77-1 Адмінкодексу). Громадяни заплатять від 3 060 до 6 120 гривень; посадові особи — від 15 300 до 20 400 гривень. Якщо це відбулося на території природно-заповідного фонду (заповідники, національні парки, заказники тощо): громадяни заплатять від 6 120 до 12 240 гривень; посадові особи — від 21 420 до 30 600 гривень.
Хто має право ловити за руку?
Коли у 2020-му народні депутати ухвалювали закон про посилення відповідальності за підпали, фахівці пропонували розширити коло осіб, які можуть складати протоколи за цими двома статтями та розширити список органів, які можуть ухвалювати рішення (накладати штрафи) за підсумками розгляду цих протоколів.
Візьмемо статтю 77 Адмінкодексу — підпали в лісі. Право складати протоколи за нею мають лише уповноважені на те посадові особи Держлісу, Державної екологічної інспекції (ДЕІ) та Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС).
Вже на 2020-й рік фахівцям було зрозуміло, що за чинних ресурсів ці три органи не проконтролюють усю територію країни. Територію, за яку відповідає лісник, обійти/об’їхати за день нереально. А зона відповідальності інспекторів ДЕІ – в рази масштабніша. ДСНС успішно справляється в населених пунктах, але до лісу/поля руки в нього майже не доходять. Нині ситуація ще більше ускладнилася.
За інформацією т.в.о. голови ДЕІ Олександра Субботенка, яку він озвучив на Міжнародній конференції «Сучасна екополітика України: прозорість, ефективність та безпека в умовах військової агресії» (4–5 листопада 2025 року), в штаті інспекції нараховується близько півтори тисячі працівників, які мусять не лише контролювати дотримання екологічного законодавства, а й фіксувати та обраховувати збитки довкіллю від російської агресії. Остання концепція реформи ДЕІ, підготовлена у стінах ліквідованого цього літа Міністерства захисту довкілля, передбачала збільшення штату до мінімум 10 тисяч осіб в умовах мирного часу.
За останні п’ять років сталися зміни і в лісовій галузі. На базі 300 державних лісгоспів утворено ДП «Ліси України». Це підприємство провело значні скорочення працівників, чимало лісництв були ліквідовані. Тож нагляд за пожежною безпекою у лісі послабшав (хоча керівництво ДП навряд чи з цим погодиться). А у ДСНС додалося роботи через російську агресію, зокрема, обстріли, ракетні та дронові атаки, бомбардування тощо.
На допомогу цим трьом відомствам можуть прийти ще громадські лісові інспектори, інспектори з охорони довкілля та єгері мисливських господарств. Але їх усе одно замало. Народні депутати не підтримали пропозиції надати такі повноваження поліції та працівникам сільських/селищних рад. Також не схвалили ідею надати «протокольні» повноваження лісникам щодо статті 77-1. Хоча лісники часто скаржаться на те, що вогонь приходить у ліс з сусідніх сільгоспугідь або з лук чи закинутих пасовиськ.
Важливо знати, які органи мають повноваження накладати штрафи за порушення пожежної безпеки. Це, знову ж, наша свята трійця – Держліс, ДЕІ та ДСНС. Саме до керівників цих органів передається справа після складання протоколу, і протягом 15 днів вони мають її розглянути та ухвалити постанову за результатами розгляду.
А далі — порушник або погоджується з рішенням і сплачує штраф. Або йде до суду і оскаржує рішення. Якщо вірити інформації, отриманої від ДЕІ, останні п’ять років визискування штрафів працює доволі ефективно. У 2021 році, за ст. 77-1, було накладено значну суму штрафів, але фактичне стягнення — менше 75% від накладеного. У 2023 та 2024 роках стягнута сума перевищує накладену (це може бути пов’язано з погашенням боргів попередніх років). Цікаво було б прослідкувати за ефективністю санкцій Держлісу та ДСНС, але це вже зроблять наступні дослідники теми.
Пожежі в екосистемах та війна
Особливо гострою ця проблема стала в умовах війни та кліматичних змін. У 2024 році у статистиці Держлісу щодо причин пожеж уперше з’являється колонка «воєнні дії, обстріли, ВНП». Саме з цих причин у 2024 було найбільше лісових пожеж.
Проте кількість пожеж з вини населення теж залишається високою. Так, у 2024-му таких пожеж було хоч і учетверо менше, ніж у 2020-у, але майже так само багато (568), як і у 2021-у, коли повномасштабна агресія з боку росії ще не почалася. Високий рівень був підпалів (45) та сільгосппалів (28). Від грози у 2024-у сталося лише три(!) пожежі.
Поки що немає даних за 2025 рік, хоча ДП «Ліси України», під чиїм управлінням перебуває третина українських лісів, вже підбиває підсумки пожежонебезпечного періоду. Зокрема, піарники ДП звітують, що площа лісових пожеж на Харківщині зменшилася у шість з половиною разів.
«У філії «Слобожанський лісовий офіс»… рік був непростим. Попри постійні загрози, пов’язані з близькістю до зони бойових дій, кордону з росією та високою замінованістю територій, працівники лісництв доклали значних зусиль, аби максимально оперативно гасити найменші загоряння та рятувати ліс від вогню… ДП «Ліси України» цього року вдалося значно зменшити площі загорянь в області. Порівняно з минулим роком площа пожеж зменшилася у 6,5 раза. З початку року на Харківщині працівники філії ліквідували 305 пожеж на площі 2072 га. Для порівняння, торік площа загорянь у регіоні становила понад 13 350 га», — йдеться у дописі на ФБ сторінці держпідприємства.
Загалом же «Лісам України» — за інформацією її очільника Юрія Болоховця, —вдалося зменшити площу пожеж у 4 рази: «Якщо в 2024 році вигоріло 6 тис. га, то у 2025-му (без Ізюмського надлісництва) – лише 1,5 тис. га», — зазначив він. Але в це важко повірити, бо офіційні цифри кажуть про інше.
Водночас директор Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж, професор, доктор сільськогосподарських наук Сергій Зібцев відгукується про цю роботу ДП позитивно: «Наш центр не є офіційним джерелом даних, але справді ДП робить гарну роботу в умовах війни — тримає ситуацію під контролем».
Як би там не було, навіть якщо кількість пожеж так відчутно зменшилася, однаково збитки залишаються доволі високими, як і ризики загибелі людей та втрати майна. Це наштовхує на висновок, що війна-війною, а з населенням, зокрема паліями (умисні підпали) треба працювати, шукати шляхи зменшення кількості таких ситуацій.
І шукати, як можна зменшити шкоду від пожеж та підвищити рівень пожежної безпеки у природних екосистемах. У ДП «Ліси України», наприклад, зменшити площу лісових пожеж у наданих їм у користування лісах вдалося завдяки низці заходів. Найперше – з’явилася нова пожежна техніка.
«Цього року у більшість філій підприємства відправлені десятки нових лісопожежних модулів. Вони – мобільні та швидкі, — каже очільник ДП «Ліси України». — Можуть дістатися туди, де не проїде великий пожежний автомобіль… Нині оголошено чергові тендери на закупівлю 50 модулів для встановлення в кузови пікапів та 20 причіпних платформ із уже змонтованими лісопожежними модулями.
Вдячні за допомогу ДСНС, яка надала нам 37 одиниць пожежної техніки та 100 одиниць протижежного обладнання. Нині у процесі приймання-передачі ще 34 пожежні автомобілі».
Що ж, модулі – справді гарно працюють. Важливо тільки, щоб при закупівлі пікапів під такі модулі не витрачалися кошти на наворочені моделі люксового класу, бо такі випадки не раз фіксувались. А щодо допомоги ДСНС – хотілося б дізнатися більше. Адже проблема з традиційними пожежними авто полягає в тому, що вони дуже важкі, великі. І тому не можуть їздити лісовими дорогами, ба більше – бездоріжжям.
Друге — підвищення мотивації лісової охорони.
«Цього року оклади працівників лісової охорони підвищилися в середньому на 20 %. Кількість вакантних посад скоротилася, люди мотивовані працювати на результат», — йдеться у повідомленні. Але насправді, догляд і нагляд за лісом через скорочення погіршився. Зарплати лісників (майстрів лісу) усе одно залишилися низькими. А окрім того, розрив між зарплатами рядових працівників лісового господарства і так званих «лісових генералів» – просто шалений.
Третє — збільшення мережі рекреаційних пунктів. «За два роки влаштували понад 100 нових сучасних рекреаційних пунктів. У цьому році відкриємо ще 50. Це повноцінні комплекси для безпечного дозвілля у лісі з усією інфраструктурою (дитячі та спортивні майданчики, вода, електроенергія, вбиральні, мангали тощо). Також постійно доглядаємо, ремонтуємо та облаштовуємо понад 1100 існуючих пунктів. Наявність «Лісовичків» (так у ДП називають ці пункти – ред.) у рази зменшує ризик виникнення пожеж, спричинених людським фактором», — повідомляє Юрій Болоховець.
Справді, існує досвід багатьох країн, який показує, що концентрація рекреантів у таких пунктах суттєво збиває бажання людей заходити глибше у ліс, тим самим зменшуючи навантаження на природні екосистеми.
Четверте – інвестиції у протипожежну інфраструктуру.
«Цього року влаштували 38,8 тис. км мінералізованих смуг. Провели догляд на 183,4 тис. км чинних. Утримуємо 3,5 тис. пожежних водойм, обладнуємо їх пірсами, встановлюємо водонакопичувальні резервуари, щоб навіть у спеку в кожній зберігався необхідний запас води.
Тривають роботи щодо закупівлі та встановлення 30 нових телевізійних систем спостереження та будівництва 24 нових спостережних веж. Задача повністю накрити системою відеонагляду лісові масиви з високим ризиком виникнення пожеж. Загалом підприємство експлуатує майже 500 таких веж. Прокладаємо лісові дороги. Цього року побудовано десятки нових ділянок по всій країні», — звітує очільник ДП «Ліси України».
Мінералізована смуга – це очищена від дерев та іншої рослинності, а також від рослинних рештків – дрібних гілок, листя, хвої, шишок територія між лісовими масивами.
Відповідно до Правил пожежної безпеки в лісах України, «мінералізована смуга − ділянка території, з якої ґрунтообробними механізмами видалено наземні горючі матеріали. Ширина смуги повинна бути удвічі більша від можливої висоти полум’я низової пожежі». На практиці це десь до трьох метрів. Себто, це захист від так званих низових пожеж, які поширюються надґрунтовим покривом. Від верхових – коли вогонь перекидається з крони на крону, вони вже не рятують.
Ну й у звіті гендиректора «Лісів України» не дарма зазначено про догляд за такими смугами. Адже вони постійно засипаються усе тою ж глицею, яка чудово горить, шишками тощо. Тож знову і знову доводиться переорювати їх тракторами. Відеоспостереження – це справді ефективна річ, такі заходи можна лише вітати.
А от з лісовими дорогами складніше. Екологісти критикують лісові відомства за спроби під приводом такого будівництва провести рубки та створити умови (через полегшення доступу) для знищення цінних лісових та інших природних масивів.
«Свіжий приклад – будівництво лісової дороги до полонини Руна в Закарпатті. Внаслідок цього було знищено ділянку пралісу, що є грубим порушенням природоохоронного законодавства. Дивним чином це будівництво «висіло» у планах понад десять років, а як тільки дорога стала цікавою компанії, яка облаштовує на полонині вітропарк, будівництво «раптом» активізувалося», коментує ситуацію експертка Мережі захисту національних інтересів АНТС Світлана Єднак.
Ну й нарешті, п’яте від Юрія Болоховця: «Висаджуємо мішані ліси з хвойних та листяних порід. Чисті хвойні насадження найбільш вразливі для пожеж. Тому ДП «Ліси України» створює виключно мішані насадження з хвойних та листяних порід. З кожним роком українські ліси ставатимуть більш стійкими до змін клімату». Знову погоджуюсь з тим, що монокультура сосни, яка на сьогодні внаслідок багаторічної практики українських лісоводів складає практично половину українського лісу, є вкрай пожежонебезпечною. Лише останніми роками під тиском науковців і громадськості офіційна лісівнича верхівка почала це визнавати. А от щодо створення мішаних лісів, то ще треба уважно перевіряти, що і як висаджується. Як і пропорцію хвойних/листяних порід у цих посадках, і які саме листяні породи висаджуються. Бо наші лісоводи мають шалену любов до інвазивних видів, зокрема, до дуба червоного.
Потрібна Стратегія боротьби з пожежами у природних екосистемах.
Навіть якщо усе сказане гендиректором «Лісів України» правда, і в лісах відомства пожежі подолали, є ще третина лісів України, де справи не такі чудові. Є ще степи, луки, очерети, торфовища, невгіддя, лісосмуги (так-так, це не ліс). І вони теж горять. Є ще приклади інших країн світу та Європи, в яких, як пише пан Болоховець, відбуваються масштабні лісові пожежі. Причому це такі досвідчені у цих питаннях країни як Греція, Франція, Італія, США (Каліфорнія у першу чергу). І протипожежні органи цих країн дуже й дуже добре забезпечені і технікою, і обладнанням, і кваліфікованими працівниками.
Тому треба бути готовими, про всяк випадок, до повторення 2020 року і до тих умов та ситуацій, які виникали та виникають у інших країнах. Треба допрацювати (вона вже написана) Стратегію боротьби з пожежами у природних екосистемах.
Одним із провідних авторів цього документу — вже згаданий Сергій Зібцев. Серед короткострокових заходів (1-2 роки) з поліпшення пожежної безпеки в природних системах він пропонує насамперед удосконалення нормативної бази. А саме – поряд з ухваленням Стратегії здійснити розробку планів захисту від пожеж населених пунктів та визначити орган, відповідальний за координацію дій у цій сфері.
Також на його думку важливим є навчання кадрів, зокрема, підготовка усіх 29 тисяч професійних лісівників, які ще є у штатах лісництв, до нових викликів; проведення штабних та польових навчань, вивчення європейського досвіду. (Навчань не парадних, коли на великій галявині розпалюють велике багаття, а машини ДСНС його успішно гасять зі своїх потужних водяних гармат). А це мають бути ситуації, наближені до реального життя.
А до впроваджуваних вже ДП «Ліси України» систем раннього виявлення пожеж та розвитку мережі доріг (що треба поширити й за межі цього ДП, на інших лісокористувачів та на позалісові локації), Сергій Зібцев пропонує забезпечити техніку для контрольованого випалювання. Ну й, відповідно, розробити інструкції щодо цього методу та його застосування.
Олег ЛИСТОПАД
Leave a Reply