Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

Чому в Києві нічим дихати або “бережіть зелені зони”

“Зелені зони у Києві – в порядку”. Віталій Кличко намагається навішати лапші автору статті

«Рівень забрудненості атмосферного повітря в Києві високий», — такі повідомлення від Київської міської державної адміністрації (КМДА) стали вже буденністю.

«Якщо казати про закономірності, то якість повітря у Києві різко погіршується за певних метеоумов (безвітряна погода, характерна для антициклонів температурна інверсія). У такі дні забруднення не розсіюється в атмосфері, а затримується біля земної поверхні. Місто опиняється ніби «під ковпаком» і дихає своїми викидами», — повідомив «Світу» комунікаційник ГО SaveDnipro Костянтин Федоров.

Викиди не зупиняються ні на день

Описані вище періоди забруднення і смогу можуть тривати

Читати повний текст

Екологічні наслідки підриву росіянами Каховської ГЕС: зміна гідрології, небезпечні осади на дні, шалені збитки

Директор Українського гідрометеорологічного інституту (УГІ) ДСНС та НАН України академік Володимир ОСАДЧИЙ виступив на Президії Національної академії наук з доповіддю «Каховське водосховище: сучасний стан, виклики та стратегія відновлення». Володимир Іванович представив деякі результати наукових досліджень, які отримали науковці УГІ, вивчаючи Каховське водосховище до та після трагедії. Наслідки цієї катастрофи та його майбутня доля — у фокусі пильної уваги суспільства і наукової громади України й світу.

«Створення водосховища було зумовлене природними умовами Півдня України, зокрема кліматичними, та особливостями формування водного стоку в басейні Дніпра, коли на нижній Дніпро припадає менш ніж 1 % водного стоку з загальної величини водного стоку Дніпра

Читати повний текст

“Водна” катастрофа на Донбасі: хто винен і чи можна допомогти

Спойлер: винна росія, яка зруйнувала усю систему водозабезпечення Донеччини. Допомогти ніяк не можна: на відбудову піде 3-4 десятка років і 50-70 млрд долл.

Як напоїти Донбас? Звільнити від російської окупації та звернутись до КПІ

уперше надруковано у газеті “Світ”

Соцмережі рясніють тривожними повідомленнями мешканців Донеччини й Луганщини, які живуть на окупованих росією територіях. У містах та селищах Донбасу — критична ситуація з питною водою. Про це ж пише і відомий український блогер, корінний донеччанин Денис Казанський у своєму телеграм-каналі.

«Донбас на межі водної катастрофи, яка, очевидно, станеться цього літа. Усі розташовані поряд із Донецькою агломерацією водосховища вичерпані. Води немає

Читати повний текст

Гарячі серця Холодного Яру

Ботанік, природолюб, науковий співробітник національного природного парку «Холодний Яр» Сергій ПАНЧЕНКО розповідає про цінності цього нацпарку та його родзинку.

— Сергію, що, на твою думку, найцінніше в цьому парку? Що запалює твоє серце патріота, природолюба, професійного ботаніка?

— Це фантастичний ліс, не штучний, а природний, великий його масив, що сьогодні є рідкістю для Центральної України. Рослини, весь ландшафтний комплекс без перебільшення є унікальними.

— Що саме в ньому такого особливого?

— Це найпівденніший лісовий масив Лісостепу, досить великий за площею. Канівський заповідник має 2000 га, якщо я не помиляюся. А тут — понад 6000 га. Росте цей ліс на вододільному

Читати повний текст

Фламінго, пелікани, дельфіни. Дрони, вибухи, міни…

Про чорний подих війни та унікальну екосистему лиманів Одещини

Іван Русєв — еколог, природоохоронець, орнітолог, фанат птахоспостереження (бьордвотчінгу), керівник наукового відділу національного природного парку «Тузлівські лимани». А ще — мій давній товариш і колега, ми разом брали участь у багатьох природоохоронних кампаніях. Давно не бачились, аж ось — зустрілися на 10-й Літній екошколі, яку проводить відома громадська організація «Екологія-Право-Людина». Звісно ж, я скористався нагодою розпитати його про останні події у парку, про результати свіжих досліджень.

— Іване, тотемом національного природного парку «Тузлівські лимани», у якому ти працюєш уже багато років, є пелікан. Але з появою у парку фламінго всі почали

Читати повний текст

Війна і довкілля Азово-Чорномор’я

Заступник директора Інституту морської біології НАНУ доктор біологічних наук Віктор ДЕМЧЕНКО розповів про стан найцінніших природних територій регіону.

За словами науковця, заповідних територій різного статусу і рівня у водах та на берегах наших морів у Криму, на Одещині, Миколаївщині, Херсонщині, Запоріжжі, Донеччині — понад 647 000 га. Усі приазовські, на жаль, окуповані.

«Збереження цих природних комплексів сьогодні залежить не від України, а від країни-окупанта», — каже Віктор Демченко.

Але через війну вистачає проблем і на тих територіях Причорномор’я, які підконтрольні Україні.

Смарагдові скарби

Азово-Чорномор’я багате на об’єкти Смарагдової мережі. Але шість із них розташовані на лінії зіткнення, а 27 —

Читати повний текст

Казкові ліси потребують реального захисту. Як врятувати праліси і хто цьому заважає

Зазвичай ми з Анатолієм ПАВЕЛКОМ обговорюємо якісь чергові природоохоронні кампанії, причому останніми роками — переважно онлайн. Але зустрівшись наживо на Десятій літній школі «Екології-Права-Людини», ми спочатку більше говорили про армію, про спільних знайомих у ЗСУ. З’ясувалося, що він перетинався за ці роки й з багатьма з тих, з ким і мені довелося ділити службу у 2022-му.

Утім, без довкіллєвих розмов таки не обійшлося, адже Анатолій — юрист, еколог. Розпочав роботу в ЕПЛ ще 2002 року. Сфера відповідальності — екологічне право і правова допомога у царині охорони довкілля, представлення інтересів громадян і громадських організацій у судах, органах державної влади та місцевого

Читати повний текст

ВЕС у Карпатах — це псевдотурбота про довкілля

Інтерв’ю з кандидаткою географічних наук, експерткою МБО «Екологія-Право-Людина» Катериною ПОЛЯНСЬКОЮ про наслідки будівництва вітроелектростанцій для крихкої природи карпатських полонин

З Катериною ми перетинаємося досить часто. То зустрінемося на території поруйнованого російською ракетою складу підприємства «Поліграм» на Київщині, де вона відбирала зразки отруєного ґрунту, то разом відвідуємо громади Сумщини й Чернігівщини, які зіткнулися з купою екологічних проблем після російської окупації або внаслідок обстрілів з боку рф («Світ» писав про це у репортажі «Прикордоння воєнного часу»). Цього разу пощастило побачитись у доволі спокійній обстановці на Десятій екологічній школі МБО «Екологія-Право-Людина». Скориставшись нагодою поспілкуватися нарешті без поспіху і гарячки польових буднів, поставив кілька

Читати повний текст

Всі ліси України постраждали від війни – професор Зібцев

Як убезпечити природу – ліси, луки, очерети, степи – від пожеж.

Доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри лісівництва Національного університету біоресурсів та природокористування і керівник Регіонального східноєвропейського центру моніторингу пожеж (REEFMC) Сергій ЗІБЦЕВ відповідає на запитання «Світу» про старі проблеми й нові виклики у боротьбі з пожежами.

— Сергію Вікторовичу, які масштаби впливу війни на лісові ресурси України?

— Війна «накрила», за різними оцінками, від двох з половиною до трьох мільйонів гектарів наших лісів. Тобто до 30 % від загальної їх кількості — 9,6 млн га — або в зонах бойових дій, або на окупованих територіях.

Коли ми говоримо про вплив

Читати повний текст

Романтики Вовчих ям

Була середина листопада, зверху падав мокрий сніг, а знизу чвакала холодна болотна вода. Чвакання лунало від півтора десятка пар ніг у трекінговому взутті. Попри негоду група українських природоохоронців уперто хотіла на власні очі побачити, як чеські колеги врятували одне з найбільших торфовищ поблизу національного парку «Шумава».

Називається воно романтично — Вовчі ями (чеською — Влчі ями, поруч є село з такою назвою), має площу 46 га (85 футбольних полів). Особливість у тому, що розташоване на висоті 770 м над рівнем моря. Торфовище слугувало накопичувачем вологи й живило дві річки, які зливаються нижче — Рясніце (Řasnice) і Тепла Влтава.

Знайомити

Читати повний текст