A sample text widget
Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis
euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.
Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan.
Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem,
suscipit in posuere in, interdum non magna.
|
Про чорний подих війни та унікальну екосистему лиманів Одещини
Іван Русєв — еколог, природоохоронець, орнітолог, фанат птахоспостереження (бьордвотчінгу), керівник наукового відділу національного природного парку «Тузлівські лимани». А ще — мій давній товариш і колега, ми разом брали участь у багатьох природоохоронних кампаніях. Давно не бачились, аж ось — зустрілися на 10-й Літній екошколі, яку проводить відома громадська організація «Екологія-Право-Людина». Звісно ж, я скористався нагодою розпитати його про останні події у парку, про результати свіжих досліджень.
— Іване, тотемом національного природного парку «Тузлівські лимани», у якому ти працюєш уже багато років, є пелікан. Але з появою у парку фламінго всі почали
Читати повний текст
Заступник директора Інституту морської біології НАНУ доктор біологічних наук Віктор ДЕМЧЕНКО розповів про стан найцінніших природних територій регіону.
За словами науковця, заповідних територій різного статусу і рівня у водах та на берегах наших морів у Криму, на Одещині, Миколаївщині, Херсонщині, Запоріжжі, Донеччині — понад 647 000 га. Усі приазовські, на жаль, окуповані.
«Збереження цих природних комплексів сьогодні залежить не від України, а від країни-окупанта», — каже Віктор Демченко.
Але через війну вистачає проблем і на тих територіях Причорномор’я, які підконтрольні Україні.
Смарагдові скарби
Азово-Чорномор’я багате на об’єкти Смарагдової мережі. Але шість із них розташовані на лінії зіткнення, а 27 —
Читати повний текст
Зазвичай ми з Анатолієм ПАВЕЛКОМ обговорюємо якісь чергові природоохоронні кампанії, причому останніми роками — переважно онлайн. Але зустрівшись наживо на Десятій літній школі «Екології-Права-Людини», ми спочатку більше говорили про армію, про спільних знайомих у ЗСУ. З’ясувалося, що він перетинався за ці роки й з багатьма з тих, з ким і мені довелося ділити службу у 2022-му.
Утім, без довкіллєвих розмов таки не обійшлося, адже Анатолій — юрист, еколог. Розпочав роботу в ЕПЛ ще 2002 року. Сфера відповідальності — екологічне право і правова допомога у царині охорони довкілля, представлення інтересів громадян і громадських організацій у судах, органах державної влади та місцевого
Читати повний текст
Інтерв’ю з кандидаткою географічних наук, експерткою МБО «Екологія-Право-Людина» Катериною ПОЛЯНСЬКОЮ про наслідки будівництва вітроелектростанцій для крихкої природи карпатських полонин
З Катериною ми перетинаємося досить часто. То зустрінемося на території поруйнованого російською ракетою складу підприємства «Поліграм» на Київщині, де вона відбирала зразки отруєного ґрунту, то разом відвідуємо громади Сумщини й Чернігівщини, які зіткнулися з купою екологічних проблем після російської окупації або внаслідок обстрілів з боку рф («Світ» писав про це у репортажі «Прикордоння воєнного часу»). Цього разу пощастило побачитись у доволі спокійній обстановці на Десятій екологічній школі МБО «Екологія-Право-Людина». Скориставшись нагодою поспілкуватися нарешті без поспіху і гарячки польових буднів, поставив кілька
Читати повний текст
Як убезпечити природу – ліси, луки, очерети, степи – від пожеж.
Доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри лісівництва Національного університету біоресурсів та природокористування і керівник Регіонального східноєвропейського центру моніторингу пожеж (REEFMC) Сергій ЗІБЦЕВ відповідає на запитання «Світу» про старі проблеми й нові виклики у боротьбі з пожежами.
— Сергію Вікторовичу, які масштаби впливу війни на лісові ресурси України?
— Війна «накрила», за різними оцінками, від двох з половиною до трьох мільйонів гектарів наших лісів. Тобто до 30 % від загальної їх кількості — 9,6 млн га — або в зонах бойових дій, або на окупованих територіях.
Коли ми говоримо про вплив
Читати повний текст
Була середина листопада, зверху падав мокрий сніг, а знизу чвакала холодна болотна вода. Чвакання лунало від півтора десятка пар ніг у трекінговому взутті. Попри негоду група українських природоохоронців уперто хотіла на власні очі побачити, як чеські колеги врятували одне з найбільших торфовищ поблизу національного парку «Шумава».
Називається воно романтично — Вовчі ями (чеською — Влчі ями, поруч є село з такою назвою), має площу 46 га (85 футбольних полів). Особливість у тому, що розташоване на висоті 770 м над рівнем моря. Торфовище слугувало накопичувачем вологи й живило дві річки, які зливаються нижче — Рясніце (Řasnice) і Тепла Влтава.
Знайомити
Читати повний текст
НПП Тузлівські лимани. Фото Івана Русєва
У 1991 році площа природно-заповідного фонду України (ПЗФ) становила близько 1,9 мільйона гектарів — 3,2% від загальної площі країни. Зараз маємо майже 7% заповідної території. Очевидний прогрес. Хоча якщо дивитися на виконання планів розвитку заповідної справи, то усе не так і красиво. Відповідно до Європейської програми збереження біологічного різноманіття, Україна до 2030 року має збільшити площу природно-заповідного фонду з 6,7% від загальної площі країни до 30%. Тобто на сьогодні в Україні створено лише 1/5 необхідного показника. А згідно з Державною стратегією сталого розвитку, до 2030 року Україна має досягти показника 15%.
І
Читати повний текст
У червні 2021 року президент Володимир Зеленський оголосив про плани посадити в Україні за три роки мільярд дерев. А також збільшити площу лісу за 10 років на мільйон гектарів. Друга частина заяви залишилася практично непоміченою, а от перша викликала шалену хвилю критики. Хоча якраз посадити мільярд дерев – це реально. Як? І що це дасть громадськості та довкіллю? Давайте розбиратися.
«Сосні – най-най-най-най-най»
Двоє тримають дебелий саджанець, троє засипають лунку лопатами, шестеро несуть відрами воду на перший полив. Оркестр, прапори, фото на згадку. Десь так уявляють посадку дерев пересічні мешканці міст. Проте ліси в Україні саджають інакше.
Зазвичай нові бори
Читати повний текст
Романтики Вовчих ям
Репортаж про реалізацію проєктів з відновлення водно-болотних угідь Чехії, опис практичного досвіду і лайфхаків
https://www.facebook.com/Oleg.Lystopad/posts/pfbid02EBoHL7TCoMde1ZPhRiXyXPYpoaNy65HCoRfKegia2M7d2xLZnkgHXfNMn8AnU6SWl
Без науки заповідна справа приречена
Наскільки ефективно працює система природно-заповідних територій України, що потрібно зробити для її удосконалення до європейського рівня? – Інтерв’ю з доктором біологічних наук, заступником директора з наукової роботи Інституту морської біології НАН України Віктором Демченком.
https://www.facebook.com/Oleg.Lystopad/posts/pfbid025XyhLrSnwjvL5Yyd6ak2QwtwhsrZwWAgMq3tdrmHCg2XHgiiEYQrB4HUyAyzyPsRl
Коли рослини полюватимуть на людей
Репортаж з охоронюваної ландшафтної області (ОЛО) «Брди» у Чехії, яка суміщає природоохоронні функції зі статусом військового артилерійського полігону.
https://www.facebook.com/Oleg.Lystopad/posts/pfbid0kBxGQeJGsjg94C5qhsgHdqHoFA1aF8CeF8DdDnKJFyhWvuNbMsuavRyEjBoWyKusl
російський шантаж Запорізькою атомною: не перебільшувати небезпеку
Що може статися на окупованій Запорізькій АЕС, які сценарії можуть
Читати повний текст
Це Sergey Kubrakov ( Нацпарк Деснянсько-Старогутський: життя на кордоні з ворогом ) Mark Zheleznyak ( Професор Марк Желєзняк: “Науково доведено: Каховську ГЕС підірвали росіяни!” та “російський шантаж Запорізькою атомною”); Оксана Самкова ( Як російська армія знищує українські ґрунти ); Андрій Новіков ( Нова криза природничих колекцій? ); захисники Екопарк Осокорки ( Екопарк “Осокорки”: заплавний рай для природи та людей ); організація UAnimals ( відзначили захисників тварин ); Михайло Русін ( Хто заступитися за хом’яка? ); Ярослав Якців ( Чи потрібна толока в космосі? ); Всеукраїнська екологічна ліга ( Довкілля та десять років російської війни ); Петро Тєстов, Андій Пліга,
Читати повний текст
|
|