Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

Як врятувати планету від російської агресії або

Як перетворити довкілля із жертви на зброю, змусивши росію заплатити за збитки природі і отримати підтримку світу У Всесвітній день довкілля, який за ініціативою ООН відзначається 5 червня, Інет повниться картинками зелених лісів та лук, блакитних морів та річок, квітучих пустель і степів та закликами зберегти усю цю красу. Новинні ж сторінки українців повняться картинами спалених кварталів колись зелених міст, порізаного окопами та протитанковими ровами степу, пошматованих уламками та кулями лісів та лісосмуг. У цей день, який мало чим відрізняється від інших днів війни, яку розв’язала росія. За підрахунками Міндовкілля та Держекоінспекції, збитки довкіллю від російської агресії перевищили 2,5 трильйони

Читати повний текст

Про які екопроблеми пишуть/не ЗМІ

Aerial photos with a drone over the River Pripyat, Polesie, Belarus. © Viktar Malyshchyc

“У контексті цього нового тренду висвітлення інформації з економічної, політичної, соціальної, але не екологічної позиції особливої уваги заслуговує проєкт Е40. Попри те, що наслідки реалізації даного проєкту, цікавого для бізнесу, можуть призвести до екологічного лиха техногенного характеру, глобального розголосу екозагроз у ЗМІ немає. Резонують лише заяви представників громадськості. Чому?”

Це абзац з дослідження “Довкіллєва проблематика в публічному інформаційному просторі України”.

Тема цікава, але містить багато помилок. Хоча щодо Е40 якраз правда. Судіть самі:

Резюме дослідження Результати моніторингу 2019-30.06.2021 свідчать про те, що медіа зацікавлені

Читати повний текст

“Потенціал агро та екотуризму на Поліссі” Міжнародний круглий стіл

Круглий стіл відбудеться 30 березня о 15.30 за київським часом в Мінську (Білорусь). Узяти участь у заході можна буде онлайн через програму Zoom. Для цього треба акредитуватися. Контакти для акредитакції: [email protected], +375 29 778 74 08 (Viber, WhatsApp).

Aerial photos with a drone over the River Pripyat, Polesie, Belarus. © Viktar Malyshchyc

Від України участь бере Віталий Веремчук, заввідділом екопросвіти НПП «Прип’ять-Стохід».

Захід проходитиме російською мовою з паралельним англійським перекладом.

Програма додається нижче і тут: 2021_03_30_Круглый_стол_Туризм_Программа.

Регистрация участников 14:00 – 14:30, круглый стол 14:30-17:30 (мінський час, для України додати +1) Офлайн часть: ауд. 107, Минск, ул. Комсомольская, 16

Читати повний текст

Довкілля. Охорона природи. Лінки. Статті. Лютий-травень 2019

Пуща SOS: забудова на Квітки Цісик триває, київська влада та контролюючі органи бездіють http://www.gromada.top/pushha-sos-zabudova-na-kvitki-cisik-trivaye-ki%D1%97vska-vlada-ta-kontrolyuyuchi-organi-bezdiyut/

= = = = = = =

Світовий страйк молоді за клімат. Україна виходить 24 травня

http://www.gromada.top/svitovij-strajk-molodi-za-klimat-ukra%D1%97na-vixodit-24-travnya/

= = = = = = = =

В Голосієво планують відкрити реабілітаційний центр для диких тварин, у Синевирі — розширити притулок для ведмедів

http://www.gromada.top/v-golosiyevo-planuyut-vidkriti-reabilitacijnij-centr-dlya-dikix-tvarin-u-sineviri-rozshiriti-pritulok-dlya-vedmediv/

= = = = = = = =

Блог: Мавпи на магноліях або як люди руйнують Сад магнолій у Ботсаду імені Фоміна

Наука каже, що з високою вірогідністю люди походять від мавп. Ну, не знаю, не знаю… […]

Читати далі

Published by admin at

Читати повний текст

Дюжина аналітичних статей на захист живої природи

Лінки на статті про охорону біорізноманіття на сайті Активні громадяни (лютий-квітень 2019)

Мавпи на магноліях або як люди руйнують Сад магнолій у Ботсаду імені Фоміна

Наука каже, що з високою вірогідністю люди походять від мавп. Ну, не знаю, не знаю… […]

Реаліті-шоу «Спали Україну»: безкарність привела до рекордних лісових і степових пожеж

Пару тижнів тому горів Київський іподром. Відразу заспокою: конюшні не постраждали, коні живі-здорові. Але могло [

Готуємося до захисту сон-трави

Ця чудова, але через жадібність та дурість людей, вже рідкісна рослина, кілька видів якої росте […]

Сиваська вітроелектростанція загрожує загибеллю тисяч птахів

Перехід на нетрадиційні джерела

Читати повний текст

Творець полтавських заповiдникiв Валентин НIКОЛАЄВ (1889 – 1973)

Вiдомий полтавський природознавець В. Ф. Нiколаєв “зустрiвся” з органами ЧК-ДПУ-НКВС, мабуть, ранiше вiд усiх iнших українських природоохоронцiв == ще в 1920 роцi. Нова влада iснувала лише три роки, але вже почала прибирати “вольнодумцiв”.

Народився Валентин Федорович Нiколаєв 26 липня 1889 року у сiм’ї провiзора, у мiстi Слов’янську Харкiвської губернiї. Закiнчивши Харкiвську гiмназiю i природниче вiддiлення фiзико-математичного факультету Харкiвського унiверситету, переїхав до Полтави, де з 1915 р. очолив перший в Українi Полтавський земський природничо-iсторичний музей.

Вже тодi, разом з братом, вiн брав участь в органiзацiї у Харковi першої в Росiйськiй iмперiї виставки охорони природи (грудень 1913 == сiчень 1914). А потiм

Читати повний текст

Склад боєприпасів як еконебезпечний об’єкт

Українська екологічна асоціація “Зелений світ” ще у 1994 році акцентувала увагу суспільства та влади на небезпеці, у т.ч. екологічнй, складів боєприпасів. Ось відповідний розділ зі спецвипуска газети “Зелений світ” “Екологічні злочини радянської армії”.

Тоді Антимілітарна комісія “Зеленого світу” нарахувала в Україні понад сто складів. Після того були катастрофи на складах під Мелітополем, у Артемівську. Якісь висновки, звичайно, були зроблені, але знаючи армійський менталітет, який ще довго нам витравлювати з нашої армії.

До речі, не факт, що склади під Балаклією Харківської області вибухнули через диверсію, таку думку висловив і Дмитро Тимчук.

РВАHЕТ == HЕ РВАHЕТ?

== А pотный знает, что склад

Читати повний текст

Скільки газет залишиться в строю?

Оскільки мої екологічні публікації виходять саме у державній газеті “Урядовий кур’єр”, вважаю, що про її майбутнє варто повідомити на екологічному сайтію

Реформи. Роздержавлення друкованих ЗМІ має супроводжуватися демонополізацією ринка передплати та відміною преференцій для російських видань

 

Нещодавно довелося спілкуватися з китайськими студентами, які опановують журналістику у Білоруському державному університеті. «Після навчання планую працювати у нашій невеликій районній газеті. Її тираж – два мільйони примірників», — розповів студент Чжан Мяо.

Виселяють та забирають машини

Наші «районки» теж мають «двійкові» тиражі. Тільки у тисячах, а не у мільйонах. Чи виживуть такі видання після втілення у життя закону «Про реформування державних і

Читати повний текст

Тези до тренінгу/лекції про журналістські розслідування на екологічну тему

Хорошим опорним матеріалом усе ще є наша з Ганною Гопко та Тамарою Мальковою брошура «Журналістські розслідування на екологічну тему». Хоча у ній варто оновити розділ про законодавство та додати свіжих прикладів. Останні примірники російської версії я роздав на екошколі молодого журналіста в Білорусі у серпні 2016 (http://ecopartnerstvo.by/ru/node/599) , але обидві версії добре представлені у Інеті, зокрема:

укр. версія:

http://inst-journ.livejournal.com/185436.html

https://irrp.org.ua/zhurnalstske-rozslduvannya-na-ekologchnu-temu-praktichniy-posbnik/

http://www.bei.org.ua/2008_11_01_archive.html#6881670394278418254 (справа внизу головної сторінки)

рос версія

http://pryroda.in.ua/blog/zhurnalitske-rozsliduvannya-book/

http://www.bei.org.ua/2008_11_01_archive.html#6881670394278418254 (справа внизу головної сторінки)

http://inst-journ.livejournal.com/185436.html

http://www.e-catalog.name/x/x/x?LNG=&I21DBN=ZOO&P21DBN=ZOO&Z21ID=&S21REF=&S21CNR=&S21STN=1&S21FMT=&C21COM=S&2_S21P02=1&2_S21P03=T=&2_S21STR=%D0%96%D0%A3%D0%A0%D0%9D%D0%90%D0%9B%D0%98%D0%A1%D0%A2%D0%A1%D0%9A%D0%9E%D0%95%20%D0%A0%D0%90%D0%A1%D0%A1%D0%9B%D0%95%D0%94%D0%9E%D0%92%D0%90%D0%9D%D0%98%D0%95%20%D0%9D%D0%90%20%D0%AD%D0%9A%D0%9E%D0%9B%D0%9E%D0%93%D0%98%D0%A7%D0%95%D0%A1%D0%9A%D0%A3%D0%AE%20%D0%A2%D0%95%D0%9C%D0%A3

Іще дещо з того, чого немає у брошурі, або що треба додати до написаного там:

-Хороший і цікавий одночас посібник з журн розсл як таких

Читати повний текст

На 5 полігоні ТПВ почали нарешті очищення фільтрату?

Про спробу очищати фільтрат головного київського сміттєполігона я писав ще 9 років тому (стаття нижче). І ось заст голови КМДА П. Пантєлєєв пише у ФБ https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=585028451644709&id=100004126776454 , що установка запрацювала. На фото з його сторінки: чорне – отруйний фільтрат, прозоре – технічна, себто майже чиста вода.

Якщо чесно, то повірити у це мені дуже важко, бо вже стільки було фальстартів:

Кінець фільтратної експлуатації. Коли закриють спецполігон у Пдгірцях?

Газета “Українська столиця”, 16 липня 2007, №25 (70)

Сьогодні полігон твердих побутових відходів №5 ВАТ “Київспецтранс” (КСТ), розташований на землях Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, приймає щодоби близько трьох тисячкубометрів

Читати повний текст