A sample text widget
Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis
euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.
Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan.
Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem,
suscipit in posuere in, interdum non magna.
|
Зміни клімату вимагають невідкладної реакції від уряду й суспільств
У кожен з двох найменш водних для України в цьому сторіччі років — 2003-му та 2007-му — ми через посухи втратили під час виробництва зерна понад 3 мільярди євро. Начальник відділу агрометеорології Українського гідрометеоцентру Тетяна Адаменко каже, що урожайність озимої пшениці у 2003-му була трохи більшою за 10 центнерів з гектара, тоді як у сприятливому 2014-му — майже 40.
На це ЗМІ якось не дуже звертають увагу. Інша річ — паводки. Катастрофа на Дністрі 2008 року завдала збитків лише на мільярд євро, але про неї не писав і не знімав сюжети
Читати повний текст
Михайло Миколайович Полоз займав не лише високi пости в партiї українських комунiстiв та уряду УРСР. Вiн ще був i першим головою Українського комiтету охорони пам’яток природи. Iм’я Полоза довгий час не згадувалось не лише в природоохороннiй лiтературi, але й замовчувалось у довiдковiй. Так, в останнiй Українськiй радянськiй енциклопедiї (1985) про М.М. Полоза немає нi слова. Тому всi матерiали про Михайла Миколайовича довелось шукати в держархiвах України, архiвах СНБ України, у дечому допомогла його дочка, Рада Михайлiвна.
Михайло Миколайович Полоз народився у Змiївському районi Харкiвської губернiї (з iнших джерел — у самому Харковi) 23 грудня 1891 р. у сiм’ї збiднiлого дворянина,
Читати повний текст
Українська екологічна асоціація “Зелений світ” ще у 1994 році акцентувала увагу суспільства та влади на небезпеці, у т.ч. екологічнй, складів боєприпасів. Ось відповідний розділ зі спецвипуска газети “Зелений світ” “Екологічні злочини радянської армії”.
Тоді Антимілітарна комісія “Зеленого світу” нарахувала в Україні понад сто складів. Після того були катастрофи на складах під Мелітополем, у Артемівську. Якісь висновки, звичайно, були зроблені, але знаючи армійський менталітет, який ще довго нам витравлювати з нашої армії.
До речі, не факт, що склади під Балаклією Харківської області вибухнули через диверсію, таку думку висловив і Дмитро Тимчук.
РВАHЕТ == HЕ РВАHЕТ?
== А pотный знает, что склад
Читати повний текст
Голова Держрибагентства Ярема Ковалів розповів «УК», як плани щодо осучаснення галузі втілюються в життя
Відповіді на запитання попереднього інтерв’ю, яке очільник відомства дав «УК» рік тому, починалися словами «плануємо, хочемо, збираємося». Що вдалося реалізувати із запланованого? Це стало головною темою розмови із головою Держрибагентства Яремою КОВАЛІВИМ.
Голова Державного агентства рибного господарства України Ярема КОВАЛІВ
— На річках вже майже скресла крига. Браконьєри гострять остроги, закупили кілометри сіток, нові катери, перебрали мотори своїх швидкісних джипів. А як, Яремо Богдановичу, готується до весни Держрибагентство? Чи зможе риба цього року нормально віднереститися?
— У держбюджеті-2017 на придбання нової техніки для новоствореного рибного
Читати повний текст
«Що горить і кого сварити?» — такими були два головні запитання киян уранці 17 січня 2017 року. Всі озиралися у пошуках джерела диму й смороду. Астматики понаднормово хапалися за інгалятори. Державна служба з надзвичайних ситуацій оперативно провела ревізію й авторитетно заявила: впродовж доби значних пожеж не було. ЗМІ поширили інформацію, що причина задухи — несприятливі погодні умови, так звана інверсія. Це коли приземне повітря холодніше за верхні шари атмосфери, внаслідок чого вертикальна циркуляція уповільнюється і майже зупиняється.
Але погодна версія — це напівправда. Головна причина смогу, який накрив столицю перед Водохрещем, і таких самих жахливих днів минулого літа — забруднення
Читати повний текст
Франц Францович народився 26 вересня 1874 року в Галiцiї, в поселеннi Вол-Баторська повiту Неполомицi, в сiм’ї лiсничого. Закiнчивши лiсовий iнститут в Агсбаху, вiн кiлька рокiв працював лiсничим у Бесарабськiй та Подiльськiй губернiях.
Франц Францович був найактивнiшим автором журналу “Охрана природи”, з-пiд його пера вийшло понад 50 статей i 10 книг з охорони природи, якi не втратили свого значення й досi. У своїх роботах вiн розробляв питання стратегiї i тактики охорони природи, заповiдної справи, вiдтворення мисливських угiдь, вказував на необхiднiсть будiвництва природоохоронних органiв.
Ф. Ф. Шиллiнгер був активним учасником Першого Всесоюзного з’їзду з охорони природи, де виступав з великою доповiддю.
Читати повний текст
Олександр Олексiйович Шуммер народився у 1875 р. у Петербурзi. В 1908 р. закiнчив агрономiчний факультет Київського полiтехнiчного iнституту. Був активним членом Київського орнiтологiчного товариства, брав участь у природоохороннiй виставцi у Києвi у березнi 1914 року, займався науковими дослiдженнями на пiвднi України та Приднiпров’ї.
На початку 1920-х рокiв працював у Костромi, звiдки переїхав в Асканiю-Нова у 1926 роцi. На початку 1930-х став заступником директора Приморських заповiдникiв. Розташованi на багаточисельних косах та островах Чорного та Азовського морiв, вони займали понад 30 тисяч гектарiв, постiйно пiддавались атацi з боку мiсцевих господарникiв.
Цiкавий протокол наради в Голопристаньському райвиконкомi, куди 17 квiтня 1933 року
Читати повний текст
Iм’я органiзатора популярного заповiдника-зоопарку Асканiя-Нова дворянина Фрiдрiха Едуардовича Фальц-Фейна добре вiдоме у всьому свiтi. Проте iсторiя вимагає вiддати належне i його найближчому помiчнику, селянському сину Климу Сiянку. Без нього Фальц-Фейну багато чого не вдалося б досягти.
Климентiй Євдокимович Сiянко народився 25 листопада 1868 р. у селi Тюньки Чигиринського повiту Київської губернiї у скромнiй, релiгiйно-патрiархальнiй селянськiй родинi. Закiнчивши церковно-приходську школу, у 1884 роцi наймитом потрапив до Асканiї-Нова. Спочатку працював у плодовому саду, а з 1886 р. по 5 липня 1930 р. – у зоологiчному парку. Фрiдрiх Фальц-Фейн швидко помiчає працелюбного i талановитого хлопця, до того ж, великого любителя природи, i
Читати повний текст
Олександра Алоїзовича Янату можна смiливо назвати першодiячем охорони природи 20-х, початку 30-х рокiв в Українi. Створення заповiдникiв, розробка природоохоронного законодавства, пропаганда охорони природи у газетах та книжках == усiм цим займався Яната.
Вiн народився 25 травня 1888 року у Миколаєвi, в родинi садiвника. Батько == чех, мати == нiмка. Саме вiд батька Яната “захворiв” ботанiкою на все життя. Ще навчаючись на агрономiчному факультетi Київського полiтехнiчного iнституту, вiн створює в 1909 роцi студентський гурток природознавцiв, а через рiк, на своїй батькiвщинi == Миколаївське товариство любителiв природи, починає випускати журнал “Природа”. Де б не жив Олександр Алоїзович == вiн активний дiяч рiзноманiтних
Читати повний текст
Що треба вже зараз для відновлення ефективного екоконтролю: — Злити всі сім відомчих природоохоронних інспекцій в одну потужну і незалежну екоінспекції (це співпадає з концепцією реформи, яку хоче впровадити О. Семерак ОЛ) — Повернути до Кримінального кодексу інститут конфіскації за «антибраконьєрськими» статями. — Внести правки до АдмінКодексу, збільшивши штрафи за всіма екологічними статями в 10 разів. — Внести зміни до Закону «Про прокуратуру», відновивши прокуратурі функції загального нагляду, а також відновивши діяльність природоохоронних прокуратур. — Внести зміни до Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю)…», надавши можливість контролюючим органам проводити позапланові перевірки з будь-яких звернень фізичних та юридичних осіб, і без узгодження зі своїм центральним органом. — Припинити антиконституційну практику введення мораторіїв на перевірки суб’єктів господарювання. — Внести зміни до Закону «Про судовий збір», зменшивши судовий збір за подачу судових адміністративних позовів до початкової величини – 0,2 розміру мінімальної заробітної плати. — Внести зміни до Цивільного кодексу, повернувши тривалість позовної давності до первісної – 10 років.
Читати повний текст
|
|