Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

Маленькі, смердючі, отруйні

Це особливий вид сміття. Його вкрай важко локалізовувати, збирати й переробляти. Воно всюдисуще, смердюче і прокляте усіма категоріями двірників та прибиральників. Воно утворюється у неймовірних кількостях і вже приросло «нащадками» — ще більш токсичним і ще менш придатним для утилізації поколінням решток такого роду виробів. Його не треба довго шукати — досить вийти на сходову клітину, вигулькнути з під’їзду, поглянути навколо себе на зупинці громадського транспорту або ж просто покрутити головою, роззираючись довкруг.

Потонути у морі «бичків»

Здогадались? Так, усе це про недопалки. Лише в Україні щороку їх викидають десятки мільярдів штук. Не вірите? За даними Державної податкової служби, у

Читати повний текст

Проблеми довкілля у газеті “Світ”, 2024-й. Анотований огляд

Романтики Вовчих ям

Репортаж про реалізацію проєктів з відновлення водно-болотних угідь Чехії, опис практичного досвіду і лайфхаків

https://www.facebook.com/Oleg.Lystopad/posts/pfbid02EBoHL7TCoMde1ZPhRiXyXPYpoaNy65HCoRfKegia2M7d2xLZnkgHXfNMn8AnU6SWl

Без науки заповідна справа приречена

Наскільки ефективно працює система природно-заповідних територій України, що потрібно зробити для її удосконалення до європейського рівня? – Інтерв’ю з доктором біологічних наук, заступником директора з наукової роботи Інституту морської біології НАН України Віктором Демченком.

https://www.facebook.com/Oleg.Lystopad/posts/pfbid025XyhLrSnwjvL5Yyd6ak2QwtwhsrZwWAgMq3tdrmHCg2XHgiiEYQrB4HUyAyzyPsRl

Коли рослини полюватимуть на людей

Репортаж з охоронюваної ландшафтної області (ОЛО) «Брди» у Чехії, яка суміщає природоохоронні функції зі статусом військового артилерійського полігону.

https://www.facebook.com/Oleg.Lystopad/posts/pfbid0kBxGQeJGsjg94C5qhsgHdqHoFA1aF8CeF8DdDnKJFyhWvuNbMsuavRyEjBoWyKusl

російський шантаж Запорізькою атомною: не перебільшувати небезпеку

Що може статися на окупованій Запорізькій АЕС, які сценарії можуть

Читати повний текст

А що таке сніг, мамо?

Уже років через 15–20 з таким запитанням звертатимуться до батьків маленькі українці. Якщо тільки ми усією планетою не зупинимо зміну клімату. Про наші кліматичні перспективи та ризики під час INSCIENCE Conference 2024 розповіла відома кліматологиня Світлана КРАКОВСЬКА. Інт. публікується в газеті “Світ”.

Про сніг — це не жарти. За прогнозами метеорологів у 2040-х в Україні в цілому і в Карпатах зокрема снігу практично не буде. Це привід задуматися про майбутнє власникам гірськолижних курортів. Але й в інших точках планети буде непереливки.

Планета нагрівається

«За 50 років температура в Антарктиді піднялася на 2,5 градуса. Я це фіксувала особисто, коли у 1997–98

Читати повний текст

Російський теракт на Каховській ГЕС: екологи світу нажахані наслідками

Радник Генерального прокурора України Максим Попов – один з “моторів”-організаторів конференції

Міжнародні партнери України вважають, що підрив греблі Каховської ГЕС – трагедія не лише для України. Про це йшлося на тематичній панелі міжнародної конференції «United for Justices. United for Nature». Конференція проходила 20-21 жовтня у Києві за участі міністрів захисту довкілля багатьох країн світу та представників європейський інституцій. Головна тема – наслідки російської агресії для довкілля та як їх подолати. Одна з панелей була присвячена наслідкам підриву росіянами Каховської ГЕС і називалась «Каховська ГЕС: тероризм чистої води. Найбільша техногенна катастрофа останніх десятиліть».

У заході узяли участь

Читати повний текст

Рішення уряду будувати Каховську ГЕС без ОВД – поспішне

фото Якова Дідуха

Заява ГО щодо схвалення урядом експериментального проєкту з відбудови Каховської ГЕС

Прем’єр-міністру України Шмигалю Д. А.

Підрив греблі Каховської ГЕС російськими окупантами 6 червня 2023 року є однією із найбільших техногенних та екологічних катастроф в Україні з часів аварії на Чорнобильській АЕС.

Наслідки цього екологічного злочину і досі досліджуються та уточнюються. У довгостроковій перспективі найбільш очевидним і масштабним серед них є фактично повне зникнення Каховського водосховища із оголенням понад 80 % площі його колишнього дна, і повернення Дніпра до свого природного русла.

Зважаючи на це, наразі в експертних колах розглядаються різні варіанти можливого відновлення інфраструктури

Читати повний текст

NGOs about the future of Kakhovs`ka HPP

учасник Каховської платформи академік Яків Дідух Academician Yakiv Didukh, a member of the Kakhov Platform

 

 

 

NGOs believe that it is not necessary to rebuild the Kakhov`ska HPP or demand to apply a comprehensive approach to assessing the situation and developing scenarios for the development of the region around the former Kakhovs`ka reservoir.

In particular, a number of public organizations created the Kakhov platform, which included more than thirty representatives of the public and experts from various fields.

The purpose of this platform is to assess the situation and find optimal scenarios for the development of

Читати повний текст

Громадські організації про майбутнє Каховської ГЕС

учасник Каховської платформи академік Яків Дідух

Громадські організації вважають, що відбудовувати Каховську ГЕС не потрібно або вимагають застосувати комплексний підхід до оцінки ситуації та розробки сценаріїв розвитку регіону навколо колишнього Каховського водосховища.

Зокрема, низка громадських організацій створила Каховську платформу, до якої увійшло понад тридцять представників громадськості та експертів з різних галузей.

Мета цієї платформи – оцінка ситуації та пошук оптимальних сценаріїв з розвитку регіону після теракту росії на Каховській ГЕС.

Каховська платформа звернулася до уряду із заявою, у якій зазначається, що ухвалення рішення з боку Кабінету Міністрів України відбулось без громадського обговорення, без врахування думки науковців, фахівців різних

Читати повний текст

Кому дістанеться водний мільярд

Лобісти знову намагаються зруйнувати природоохоронні інституції: просто зараз реанімується ідея забрати Державне агентства водних ресурсів зі сфери управління Міндовкілля.

Попередні спроби руйнування були ініційовані міністром аграрної політики і продовольства наприкінці 2020-початку 2021 року. Він мотивував бажання отримати ДАВР під своє крило потребами розвитку водної меліорації. Забуваючи при цьому, що річки – це у першу чергу регулятори клімату і джерела питного водопостачання. Також агролобісти хотіли отримати «ліс» та «рибу».

В результаті їм таки вдалося забрати Державне агентство рибного господарства та усю меліоративну складову Держводагентства. Ухвалена 24 травня 2021 року постанова «Деякі питання розподілу окремих повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері

Читати повний текст

Мінінфри переконує, що річковий транспорт корисний для довкілля

An aerial photo of the River Pripyat and its surrounding floodplain meadows, wetlands and oxbow lakes. This is an extremely important site for migrating birds (mainly waders) who stop here to feed on the abundance of food before continuing their migration. Turov area, Polesie, Belarus. © Daniel Rosengren

Це випливає із заяв учасників профільної секції форму “Україна-2030”. Хоча насправді збільшення перевезень річками означає погіршення якості води, ризики аварій і що скоро нам не буде де купитися та звідки брати воду для водоканалів. А що думають лобісти водних перевезень? Читайте у звіті.

Форум інфраструктури — одна із серії заходів

Читати повний текст

«Олешківські піски» варті інвестицій та розширення

Розташований на Херсонщині національний природний парк (НПП) «Олешківські піски» треба суттєво розширити та покращити його фінансування й матеріальну базу.

Такого висновку дійшли учасники дискусії, яка відбулася 7 листопада у Херсонському прес-клубі. Обговорювали роль цього Парку у збереженні природи Херсонщини, необхідність розширення території НПП та результати впровадження проекту з відродження озер, які тут існують.

«Олешківські піски» — один із 49 НПП України, єдиний, де охороняються пустельні та напівпустельні ландшафти. Приклад такого відновлення — розчищення озер в оазах. Воно проводилося у рамках спільного проекту нацпарку та Українського товариства охорони птахів за підтримки Фундації Кока-Кола (детальніше тут: https://www.coca-colaukraine.com/stories/RenovationOleshkivsky).

керівник Херсонського

Читати повний текст