«КУРЮ САМ І РАДЖУ ВАМ»

Учора відбулися дебати щодо доцільності подальшого підвищення акцизів на тютюнову продукцію.

Представники 4 найбільших тютюнових компаній заявили, що цього робити не треба і що такий крок знищить їхній легальний бізнес.

Вищі акцизи - здоровіша нація

Їхній опонент, радник першого віце-прем’єра України, кандидат економічних наук Володимир Рябошлик переконливо доводив, що акцизи піднімати треба і що від цього буде користь і здоров’ю нації і державному бюджету. 

Ці дебати нагадали мені дискусію, яка передувала першому етапу підвищення акцизів, ті часи, коли міністром фінансів іще був активний лобіст інтересів тютюнників Віктор Пінзеник . Переконайтеся у цьому самі, перечитавши статтю “Курю сам і раджу вам”. 

ЧОМУ МІНІСТР ФІНАНСІВ ЗАТЯТО ОПИРАЄТЬСЯ НАПОВНЕННЮ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ?

Міністр фінансів України Віктор Пинзеник категорично проти підвищення акцизів на тютюнові вироби. Між тим, розрахунки групи спеціалістів, до якої, зокрема, входить колишній заступник міністра економіки Володимир Рябошлик, показали, що навіть вельми помірне підняття акцизів дасть змогу за два з половиною роки додатково поповнити державний бюджет на 10 мільярдів гривень. Це з надлишком могло б перекрити доходи від майбутнього продажу нашої спільної власності – Одеського припортового заводу, чого так затято домагається команда Тимошенко. А може, усе ж має рацію Пинзеник? І як саме пропонує діяти Рябошлик? Давайте розберемося.

 
Невтаємниченим у тонкощі економічних викрутасів читачам нагадаю, що акциз – це своєрідний податок, який додається до вартості товару, у даному разі – до вартості цигарок. Він надходить до державного бюджету і за вмілого його застосування є потужним джерелом наповнення казни. До акцизу на цигарки цілком можна застосувати крилатий вислів «Акциз – це податок на гріх». Тим, хто заперечить – це, мовляв, моя справа, курити чи ні, – нагадаю, що тютюн коштує суспільству дуже дорого. Це і витрати на охорону здоров’я, і втрати від зниження продуктивності праці курців тощо. Експерти оцінюють вартість цих втрат і витрат у десять мільярдів гривень (якась магічна цифра, чи не так?). Крім наповнення бюджету, акциз на тютюн має ще одну надзвичайно важливу властивість. Він дає змогу знижувати рівень споживання тютюну, і відповідно, зменшувати шкоду здоров’ю нації від тютюнопаління. Голова Національної ради з питань охорони здоров’я населення при президентові України Микола Поліщук навів приклад Шотландії (добре відомої як нація запеклих курців), де підняття акцизів знизило кількість інфарктів на 17 відсотків. Для України це означає, що із 50 тисяч щорічних інфарктників 8,5 тисяч збережуть своє здоров’я і добрий настрій своїх рідних та близьких.

ЧИ ТАКА СТРАШНА КОНТРАБАНДА, ЯК ЇЇ МАЛЮЮТЬ?

Але Віктор Пинзеник (до речі, затятий курець. Так і проситься на його родинне знамено: «Курю сам і раджу вам») ідею підвищення акцизів не сприймає. Під час звітування про 100 днів роботи уряду він заявив: “Підвищення акцизів призведе до контрабанди. Ми не можемо відриватися від рівня акцизу, який є в сусідніх країнах. Це Росія, Білорусь, Молдова. Інакше, піднімаючи ставки акцизу, ми отримаємо зворотний ефект. У нас буде продаватися продукція, акцизи від якої надходитимуть в інші країни”. Також Пинзеник не стомлюється нагадувати, що у Законі про Державний бюджет-2008 уже закладено зростання акцизів – відповідно до прогнозованого рівня інфляції тощо. Та тільки, як ми знаємо, інфляція усі прогнози переплюнула. Та й закладено там було, прямо скажемо, мізер.

 
«Під час підготовки бюджету-2008, – говорить активіст руху “За майбутнє без куріння» Ганна Гопко, – уряд Тимошенко використав ставки акцизів, розроблені ще за часів Януковича–Азарова у тісній співпраці з представниками тютюнових компаній. Саме тому українські ставки є заниженими. Хоча це не відповідає проекту Програми діяльності Кабінету Міністрів “Український прорив: для людей, а не політиків”, де обіцяно “запровадити ефективні економічні механізми європейського зразка для зниження рівня споживання алкогольних напоїв і тютюнових виробів”.

 
Напередодні останніх новорічно-різдвяних свят Верховна Рада у пакеті законів, ухвалених разом із Бюджетом-2008, дещо змінила акцизи на тютюнові вироби. Проте, як виявилося згодом, ставки зросли лише для дешевих сигарет, а у ціновому діапазоні від 3,50 грн за пачку і вище акцизне оподаткування знизилося. Зокрема, на пачку цигарок “Парламент” парламентарі зменшили податкове навантаження на 23 копійки. Не важко зрозуміти, чиї інтереси захистили саме такі зміни ставок оподаткування.

 
“Якщо 2007 року держава брала 1 грн 13 коп. із кожної пачки по 7 грн, то тепер – лише 90 коп. Варто було б написати на кожній пачці “Парламенту”: подяка тютюнників – депутатам. Якщо раніше проводилася така політика підвищення акцизів, щоб вони зростали якомога менше, то тепер уже маємо явне їх зменшення”, – каже Рябошлик. Я не ловив за руку клопотуна за інтереси тютюновиробників, який заносив у Мінекономіки дипломат з «віддякою», але повірити у те, що урядові миші вигризли таку «дірку» в бюджеті задарма – не можу.

 
ТЮТЮНОВА АРИФМЕТИКА

 
Зважаючи на пасивність урядовців, пересічним українцям доводиться діяти самим. Громадські організації розпочали кампанію за порятунок нації від тютюнової чуми. Зокрема вони вимагають підняти ціни на найпопулярніші (дешеві) цигарки приблизно на 1 гривню за пачку; а на дорогі – на 3 гривні. Це дозволить узгодити ціни на цигарки із загальним індексом споживчих цін, і, крім того, це вирівняє ціни з Росією, де тепер пачка “Мальборо” коштує у перерахунку на наші гроші 6 грн 80 коп. В Україні вона ж коштує 5 грн (в Польщі –17). Ця інформація вибиває з рук Пинзеника та його прихильників ще один аргумент, а саме заяву про те, що у Росії акцизи поки що вищі і це, мовляв, стримує контрабанду від північного сусіда до нас. Але насправді загроза контрабанди виникає не через різні ставки акцизу, а через відмінності цін, бо лише за суттєвої різниці в ціні стає вигідним купити цигарки в одній країні з метою перепродати їх у іншій.

 
Цікаво, що реакція та аргументація тютюнових компаній, Мінфіну і ДПА на пропозиції громадськості дуже схожа. Всі вони намагаються вдати, що, як тільки підняти акцизні ставки до рівнів ЄС, це призведе до шаленої контрабанди та зупинки виробництва на вітчизняних тютюнових фабриках.

 
Найпопулярнішим аргументом є посилання на ситуацію 1999 року. Тоді відбувалася масова контрабанда цигарок із Росії в Україну. Результат був, на перший погляд, катастрофічним: виробництво зменшилося з 61 млрд цигарок 1998 року до 51,5 млрд 1999-го (тобто на 15%). Відповідно, зменшилися й отримані від цього виробництва податки.

 
Але насправді акцизи тут ні до чого. Причиною і контрабанди, і її наслідків була валютна криза 1998 року. Адже в Росії ставки було встановлено в рублях, а в Україні – в екю. Тобто фактично ставки акцизу в Росії було штучно занижено. Але що іще цікавіше, незважаючи на падіння обсягів виробництва, доходи українського бюджету зросли вдвічі: з 287 млн до 552 млн гривень! Це відбулося завдяки саме зростанню ставок акцизу.
Варто згадати і такий факт: торік в Україні виробили 128 млрд цигарок. Мінус 9 млрд офіційного експорту, плюс 4 млрд. імпорту. Тож в Україні залишилось 123 млрд штук. Але, за оцінками самих же тютюнових компаній, українці за рік викурюють всього 90 мільярдів (хоча ще 2001-го викурювали лише 60 млрд. і було нас тоді 50 мільйонів!). Де ж решта (33 млрд штук)? А їх нелегально переправлено через митні кордони України в Польщу та інші країни ЄС. Ви гадаєте, це поліпшує наші стосунки із сусідами і сприяє руху в Європу, про який стільки говорить та ж Юлія Тимошенко? Втім, для мене тут важливіше інше: цей факт іще раз підтверджує: боятися контрабанди нам не варто. Точніше, варто не нам!

 
МИТНІ ПРИСТРАСТІ

 
Я не стану ловити уряд на слові й пригадувати слова прем’єрки про те, що із призначенням нового головного митника пана Хорошковського жодна неомитнена птаха не перелетить кордон. Наведу краще думку ще одного фахівця. Констянтин Красовський, співробітник бюро ВООЗ в Україні: “Польща втрачає дуже великі надходження до бюджету через контрабанду цигарок із України. Ці втрати можуть сягати 1 мільярда доларів на рік. Проте 2007 року польський бюджет отримав від оподаткування 70 млрд вироблених в Польщі цигарок (що майже вдвічі менше, ніж в Україні) 13,5 млрд злотих, або 5 млрд доларів! Україна ж за 2007 рік одержала від тютюнових акцизів лише 2,5 млрд гривень – у 10 разів менше, ніж Польща».

 
Четверта частина надходжень Держбюджету України від тютюнових акцизів зумовлена нелегальним вивозом цигарок із українськими акцизними марками до інших країн, зокрема й до Польщі. Проте, як бачимо, міністерство фінансів Польщі вважає, що краще втратити 1 млрд дол. через продаж тютюнових виробів, акцизи від яких надходять в Україну, щоб заробити 5 мільярдів від чесного оподаткування. У той час як міністр фінансів України вважає за краще заробити 100 млн на контрабанді українських цигарок у Польщу замість того, щоб отримати 500 мільйонів, установивши чесні ставки акцизу!

 
ТОВАР НЕ ПЕРШОЇ НЕОБХІДНОСТІ

 
У країнах, де влада дбає про здоров’я населення, уряд уважно стежить за тим, щоб цигарки ставали менш доступними. Найнадійніший шлях для цього – зробити так, щоб зростання цін на них перевищувало рівень інфляції. 2007 року в Україні за офіційно визнаного загального індексу інфляції 16,6% ціни на тютюнові вироби зросли лише на 7,2% , тоді як на яйця – на 54%, на фрукти – на 60%, на олію – на 70%.

 
Невже цигарки – продукт першої необхідності? У 1999–2006 роках реальні (тобто з урахуванням інфляції) ціни на тютюнові вироби зменшилися на 30%. Порівняйте ціни в супермаркетах Польщі та України: вони суттєво відрізняються лише на дві групи товарів: тютюн та алкоголь – у нас вони дешевші. І це зумовлено лише акцизною політикою держави.

 
За словами Поліщука, через куріння в Україні щороку помирає 100-110 тисяч осіб, з них 10% – пасивні курці. Зараз кожна 5-та жінка є активним курцем. А ще два десятки років тому була лише кожна 20-та! То звідки ж у нас в країні візьмуться здорові діти?!

 
Зараз у Верховній Раді зареєстровано два законопроекти стосовно акцизів. Один – нардепів Сушкевича, Ар’єва та Герасимчука, який передбачає підвищення ставок акцизів на тютюнові вироби так, щоб ціни зрівнялися з російськими. Його доволі високо оцінюють експерти та громадськість. Інший же законопроект, який подали пізніше вже інші автори, інакше як «Титаніком» назвати не можу – у ньому все зроблено, щоб потопити ідею підняття акцизів як таку. Він, по-перше, радше імітує, ніж насправді пропонує підвищити акцизи (суми тут закладено просто копійчані, їх навіть соромно називати). А по-друге, цей законопроект об’єднує під одною шапкою акцизи і на тютюн, і на горілчані вироби, чого робити категорично не можна, бо і ринок, і суспільство на підвищення акцизів на ці товари реагують зовсім по-різному. Я вже не кажу про те, що тютюн-самосад тепер ніхто не вирощує, а от технології самогоноваріння не забувають в народі ніколи.

 
Автор цього «убогого» законопроекту – депутат-бютівець С. Шевчук, за професією лікар. Він відомий ще як голова БО “Фонд “Здоров’я для всіх”. Це «Здоров’я» отримує фінансування від… одного з найбільших тютюнових гігантів в Україні. Десь таку шкідливу залежність ми вже бачили. Зокрема, Комітет з питань податкової та митної політики ВР, який теж успішно чинить опір підняттю акцизів на тютюн, нещодавно провів конференцію на тему «Акцизний збір в Україні: шляхи поліпшення та реформування». Учасники отримали програму заходу, де вказано, що кава-брейки організовано «за люб’язної підтримки профільної асоціації виробників алкоголю та тютюну «СОВАТ», а фуршет – за підтримки одного з виробників пива.

Здогадайтесь самі, чого потім коштуватиме нам усім ця «люб’язна підтримка».

 
Користуючись нагодою, хочу звернутися й до депутатів з поки що опозиції, які, на думку експертів, можуть зіграти роль тої самої крижини, яка потопить і хороший, і поганий законопроекти. Шановні пані та панове! Не треба надавати такому важливому питанню, як збереження здоров’я нації, політичного забарвлення. Від опозиції сьогодні залежить, чи вдасться зупинити країну від падіння у прірву, куди її штовхає нинішній уряд. Але не треба так хвилюватися через те, що бюджет поповниться на десять мільярдів гривень. Може, якраз до того часу вже не Тимошенко, а хтось із опозиції очолить уряд. Народові за великим рахунком однаково, хто персонально це буде, а от чи будуть здоровими наші діти – хвилює усіх.

 
Олег ЛИСТОПАД

 
«Селянська правда» №33, 24 червня 2008