«Це не закон про екологічну політику»,

– сказав нардеп Мірошніченко екологічній громадськості, пояснюючи свою (і президентську, вочевидь) точку зору на законопроект 10-218. І ще багато чого сказав про позицію влади, про долю Мінприроди і т.п.
У свою чергу громадськість (хто саме – читайте список учасників нижче) сказала від душі усе, що думає про цей законопроект і його авторів.

Сказала трохи пізнувато (втім, листи і зустрічі були – про це теж нижче), бо розмова відбулася на наступний день після того, як закінчився термін прийняття правок до цього закону (нагадаємо, він був ухвалений у першому читанні). Деякі ГО таки встигли подати свої правки і пропозиції, деякі тільки збиралися на момент даної зустрічі.

Хто що встиг і не встиг, хто що збирається робити, який прогноз щодо ухвалення закону 10-218 у другому читанні та інші деталі розмови – у протоколі, наведеному нижче.

Фото – професійного фотожурналіста, переможця багатьох конкурсів і просто хорошої людини Олега Федонюка (координати для бажаючих з ним співпрацювати – у мене).

Протокол підготовлено і надано Г. Голубовською-Онісімовою.

Протокол робочої наради з народним депутатом України, постійним представником Президента у Верховній Раді Ю.Р. Мірошниченком з питань законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні)» (реєстр. від 16.03.2012 р. № 10218).
(проект)

Нарада відбулася 20 червня 2012 р. в холі сесійного будинку Верховної Ради України на 3му поверсі.

Присутні:

1. Мірошниченко Юрій Романович, Народний депутат України, Постійний Представник Президента у Верховній Раді
2. Єришева Антоніна Іванівна, Голова Громадської ради при Міністерстві екології та природних ресурсів, заступник голови правління ВГО «Чиста хвиля»
3. Цигульова Ольга Михайлівна, член Координаційної ради Всеукраїнської екологічної громадської організації «Мама-86»

4. Сіренко Ігор Павлович, Національний екологічний центр України
5. Тимочко Тетяна Валентинівна, голова Всеукраїнської екологічної ліги
7. Листопад Олег, громадський експерт
8. Вихрист Сергій Михайлович, експерт Європейського Еко-Форуму
9. Третяк Тарас Олексійович, Координатор з адміністративних питань по конвенції Еспоо (Конвенція ЄЕК ООЕ з оцінки впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті) Міністерства екології та природних ресурсів України
10. Мормуль Дмитро Дмитрович, заступник Міністра екології та природних ресурсів – керівник апарату
11. Чипенко Ірина Іванівна, заступник директора департаменту конституційного, адміністративного та соціального законодавства, начальник управління конституційного та адміністративного законодавства міністерства юстиції України
12. Степанян Гайк Самвелович, головний спеціаліст відділу з питань місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою Управління конституційного та адміністративного законодавства Департаменту конституційного, адміністративного та соціального законодавства
13. Олександр Клітко, керівник сектору “Навколишнє середовище” Представництва ЄС в Україні
14. Андрій Парінов, координатор проектів SIDA в галузі навколишнього середовища і енергетики
15. Голубовська-Онісімова Ганна Миколаївна, експерт проекту технічної допомоги ЄС «Додаткова підтримка Мінприроди у впровадженні Секторальної бюджетної підтримки»
16. Андре Каруц, експерт проекту
17. Міщенко Андрій Михайлович, Керівник Управління забезпечення зв’язків з Верховною Радою України Адміністрації Президента України
18. Помічники Народного депутата Мірошниченка Ю.Р.

Модератор Голубовська-Онісімова Г.М. відкрила зустріч, подякувала Мірошниченку Ю.Р. та представникам громадських організацій, повідомила, що нараду ініціював проект технічної допомоги ЄС «Додаткова підтримка Мінприроди у впровадженні Секторальної бюджетної підтримки», тому що після першого читання з-п 10218 громадські організації почали готувати відкриті звернення, в яких висловлювала занепокоєність наслідками прийняття з-п 10218 для всієї державної системи екологічного управління. В попередній розмові Юрій Романович припустився думки, що, можливо, деякі новели з-п 10218 є просто незрозумілими громадськості, як і загальний контекст адмінреформи, оскільки з-п не має на меті ліквідацію територіальних органів Мінприроди. Тому проект виступив з пропозицією організувати таку зустріч, щоб допомогти розібратися в цьому великому законопроекті, який тягне за собою фундаментальні зміни і в законодавстві, і в системі державного управління в сфері охорони навколишнього середовища, щоб Ви роз’яснили підхід до підготовки цього з-п, а також щоб громадські організації, які підготували свої коментарі та зауваження, теж змогли сьогодні висловити автору з-п власні пропозиції та задати запитання.

Мірошниченко Ю.Р.Ж – привітав присутніх – представив загальну логіку законопроекту №10218, який заразом з законопроектами №10219-10224 запропоновано як законодавчі рамки для здійснення адміністративної реформи системи державного управління. Він зазначив, що це вже 3-тя зустріч з громадськістю за цим законопроектом, загальний напрям – покращити систему управління. 10218 – один з низки законів щодо зміни системи адміністрування, перебудови відносин в середині владних інстутутів. Закон не має на меті ліквідацію регіональних підрозділів/ теріторіальних органів Міністерст. Це найбільше хвилювало громадськість під час першої зустрічі. Нічого в цьому сенсі ну буде змінено цим законом. За новою концепцією, Президент своїм Указом буде визначати назву і функціїї ЦОВВ, структуру, які обов’язки покладаються на центральний офіс, а які – на регіональні офіси. Раніше це визначав закон, а тепер закон буде тільки в цілому зазначати, що ЦОВВ визначає і реалізує політику в певній сфері. Решта – назва ЦОВВ, його структура, функції – будуть визначатися указом Президента, і це дає нам певну гнучкість.

Єришева А.І. проінформувала про позицію Громадської ради (ГР) при Мінприроди щодо законопроекту 10218. Вона зазначила, що ця ГР є найстарішою серед інших і об’єднує професійну громадськість, до думки якої прислуховуються різні гілки влади. Члени ГР зробили вирішальний внесок до затвердження Закону про Стратегію екологічної політики. Коли її прийняли, громадськість дуже зраділа. Коли почалася адмінреформа, ГР перша відгукнулася на проблему з нівелюванням ролі територіальних управлінь Мінприроди, також у зв’язку з необхідністю ефективного впровадження Стратегії та НПД. ГР звернулася до Президента, отримали від Акімової відповідь, що лист надіслано до Мінюсту і наші зауваження будуть враховані на другому етапі адміністративної реформи. Відповідь від Мінюсту не надходила. Нещодавно Президент об’явив, що пріоритетом його політики є не тільки, але і екологічні питання. Тим не менше, прийнятий у Всесвітній день довкілля у першому читанні з-п 10218, виглядає як такий, що негативно позначиться на всій системі державного екологічного управління. Наприклад, дуже звужується поле діяльності екологічної інспекції, відбирають право складати протокол, тощо. Хто консультував Вас з екологічних питань? Чи Ви отримували наші звернення? І яка Ваша думка?

Мірошниченко Ю.Р. – це не закон про екологічну політику, він її не стосується. Тут йдеться про взаємовідносини владних інститутів. Це – адміністративні закони. Екологічна політика тут дотична, але не є предметом цього закону. По великому рахунку, це – один закон. Він був поділений на 7 частин, вони дуже великі, вносять величезну кількість тотжніх поправок до низки законів, по всій адміністративній системі. У нас присутні 2 представника міністерства юстиції, мінюст є автором. Основну увагу приділяли саме адміністративним поправкам, що надходили після реєстрації. Ми збиралися з тими, хто зацікавився. Зокрема з екологами. Можливо, ви писали ваше звернення пізніше. За участі першого заступника міністра юстиції Ємельянової, і Міністерство також було присутнє, ми обговорили в цілому і запросили громадськість подавати поправки. Мінюст заявив, що вони готові у кожній із сфер розглядати поправки. Тобто, це було не підкилимно, ні протестно, а навпаки, але в межах логіки адмінреформи. Пропозиції надходили частково мені, частково до Мінюсту. Вчора ми зібралися – це був останній день реєстрації поправок. Я обіцяв узгоджені поправки зареєструвати за ім’ям Мірошниченка, але про які я не знав, або вони були недоузгоджені – вчора о 4-й годині я попередив, що все ще є 2 години зареєструвати. Тобто, було створено умови для подачі та опрацювання поправок до з-п 10218 до винесення на перше читання.
Запитання: – а Мінприроди брало участь в нараді?
Віповідь: – ні, але Міністерство було запрошено, брати право у цій нараді мали право ЦОВВ та громадські організації.
Коментар від громадськості: – міністерство не знало про наради.
Відповідь: – кожен раз міністерство запрошувалося.
Запитання: – чому не запросили Громадську раду при Мінприроди?
Відповідь: – ми не отримували звернення, ми працюємо з тими представниками громадськості, хто проявляє ініціативу.

Модератор – зазначила, що виникло додаткова група питань, крім змісту з-п, щодо організації та проведення консультацій з його опрацювання, і запропонувала заслухати Листопада О. з інформацією про організацію консультацій з громадськістю щодо з-п 10218 до і після першого читання.

Листопад О. – як тільки з-п було зареєстровано, В. Борейко підготував відкритого листа Президентові, який широко розійшовся соціальними мережами. Пізніше я, Борейко, Шапаренко та Степаненко ініціювали Заернення громадськості, близько 80 громадських організацій підписали. Теж широко розійшлося соціальними мережами. Ініціатори розділили між собою 206 сторінок тексту порівняльної таблиці і підгтували поправки до деяких статей, зокрема, питання щодо живої природи (збереження Комісії по Червоній книзі: щоб залишилася права державних екологічних інспекторів складати протоколи та ухвалювати по ним рішення – статті 255 та 242 Адмінкодексу; збереження структури Мінприроди; неприпустимість безконтрольних палів рослинності; затвердження розразунокової лісосіки залишити за Мінприроди; право громадських інспекторів складати протоколи). Вся ця інформація широко надавалася і була відкрита. Ми звернулися до всіх інших колег (бо ми не спеціалісти з усіх питань) з проханням надавати правки у форматі порівняльної таблиці, як і просив Мірошниченко Ю.Р.
10222 також нас зацікавив, бо він змінює Закон про землю та Закон про мисливське господарство і полювання. По 10218 ми та інші активісти організували зустріч з нач. екологічної інспекції і детально проінформували про зміст з-п. Пан Жила був дуже вражений, але ніякої подальшої реакції пізніше не було і пропозицій з поправками не надходило. Відбулася і зустріч в Держлісоагенції. Там, навпаки, все вивчили, подали правки, на зустріч прийшли поважною делегацією, всі поправки провели.
Мінприроди проінформовано нами також, на високому рівні, але через приватні контакти, неофіційно, так що, міністерство все знає. Але ніяких ініціатив від Мінприроди не було, і представники в узгоджувальних нарадах участі не брали. Ми також працювали з Мінюстом і знайшли повне порозуміння щодо поправок, їх внесення та формулювань.

Мірошниченко Ю.Р.: – я хочу підкреслити, що це – право міністерства брати участь в нарадах, так само як запрошувати – це право суб’єкта законодавчої ініціативи, а не обов’язок. Це я вважаю за власний обов’язок, але це не обов’язково так взагалі.

Цигульова О.М.: – Всеукраїнська екологічна громадська організація «МАМА-86» висловлює надзвичайну стурбованість з-п який, незважаючи на численні протести та звернення громадськості, було прийнято 05.06.2012 у першому читанні. 1. Законопроектом пропонується внесення змін до 19 законодавчих актів України, але всі ці зміни (у разі ліквідації територіальних органів Мінприроди) не передбачають проведення моніторингу стану навколишнього середовище. Хоча зараз ця функція є однією з головних у діяльності територіальних органів, які здійснюють збір відповідних даних на місцях.
2. Законопроектом пропонується внесення змін в діяльність 4 центральних органів виконавчої влади, а саме: Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної служби геології та надр України, Державного агентства водних ресурсів України, Державної екологічної інспекції України (як наведено у Пояснювальній записці до проекту Закону), але у законопроекті неодноразово згадується «центральний орган виконавчої влади що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення» та «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідеміологічного благополуччя населення». Водночас, в цей час відповідні функції санітарно-епідеміологічних служб та санітарно-епідеміологічних станцій майже знищено! 3. Дуже незрозумілим є визначення у з-п в одному випадку «Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері…», а в іншому «Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері…». 4. Законопроект містить чимало недоліків та формулювань, які стосуються тематичних визначень. Наприклад, у запропонованих доповненнях до Закону України «Про відходи» (нова стаття 231) йде мова про «дотримання правил зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації, захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин, небезпечних речовин. Але навіщо захоронювати пестициди і агрохімікати? Це – товар і він коштує чимало. Насправді, ця норма може бути застосована до НЕПРИДАТНИХ ПЕСТИЦИДІВ та АГРОХІМІКАТІВ, які у більшості своєї є небезпечними відходами першого та другого класу небезпеки. 5. Загальне враження від запропонованого законопроекту – все перевернуто з ніг на голову, тобто підзаконні акти грають головну роль. Але, розвиток законодавства України про центральні та місцеві органи виконавчої влади повинен здійснюватися з урахуванням принципу верховенства закону, як акта, що має вищу юридичну силу, в системі нормативно-правових актів. Тобто підзаконні акти повинні відповідати законам, видаватися на основі та на їх виконання. Такий підхід випливає зі змісту відповідних положень Конституції України.

Мірошниченко Ю.Р.: – я згодний, що деякі формулювання потребують виправлень, але ж надайте нам тексти у формі порівняльних таблиць.

Модератор: – повідомила, що представник професійної еколого-юридичної організації Екологія. Право. Людина. (ЕПЛ), на жаль, не змогла взяти участь у засіданні, звернула увагу на текст звернення ЕПЛ, яке було надано учасникам у роздаткових матеріалах, поінформувала, що ЕПЛ готує поправки у форматі порівняльної таблиці, яку завершить і надасть протягом наступних двох днів.

Мірошниченко Ю.Р.: – ще раз стверджую, що для того, щоб бути ефективними, необхідно співпрацювати у форматі, який прийнятний саме для ВРУ. Звернення, про які згадувалося, ми не отримували. Але якби отримали, то було б для нас початком розмови. Ми все одно запитали б пропозиції у форматі. Вже пройшов тривалий час від того моменту, коли розпочався процес опрацювання 10218. Офіційно, вчора завершився процес подання правок, які я внесу під власним ім’ям. Що можна зробити після цього. Скоро відбудеться засідання профільного комітету. Можна подати на розгляд через депутатів офіційні поправки, які комітет може врахувати. От там можна ще багато зробити. Тим більше, ми не претендуємо на формулювання дефіницій – ми не можемо знати все. Ми з тих пропозицій, що нам вчасно подавала громадськість, врахували на 99%. Це стосується і права складати протоколи державними інспекторами на місцях, і прав громадських інспекторів. Тому, на такі зустрічі варто приходити з готовими пропозиціями до статей, а не просто висловлювати своє невдоволення.

Тимочко Т.В.: – є дві ключові позиції для ВЕЛ. Перше. Сам з-п йде всупереч усій законотворчій практиці в Україні. Згідно Конституції України, яка захищає верховенство права, спочатку йдуть закони, а потім нормативно-правові підзаконні акти, яким є і Указ Президента. Ми бачимо намагання замінити закон – указом. Тому, ВЕЛ вважає, що цей з-п не відповідає законотворчій практиці України і порушує головний принцип Конституції України. Друге. Ви сказали, що з-п не стосується екологічної политики (ЄП). Але ж, є ЕП – а є її інструменти, руки, якими здійснюється екологічна політика. Такими руками є інституційні інструменти, адміністрування, управлінські функції, які згідно з-п абсолютно змінюються, по всіхї показниках, починаючи зі сфери управління охороною довкілля, а також в сфері лісового, водного господарства, у системі контроля, надрокористування, тощо. У нас є багато таких зауважень, принципово, ви або забираєте зовсім, або звужуєте сферу прийняття рішень чи відбираєте повноваження. Передання від ВРУ функції прийняття рішень щодо визначення переліку особливо цінних земель (природної, історичної цінності) – до КМУ, означає, що практика непрозорості прийняття рішень КМУ розповсюдиться і на цей тип рішення. Цінні ділянки будуть відчужджуватися. Передання права складання протоколів від місцевих органів інспекції до центрального апарату взагалі паралізує контрольну функцію, бо 16 інспекторів ЦА не в змозі цим займатися для всієї України. Твердження, що ви не ліквідуєте, а просто переіменовуєте ЦОВВ, не відповідає практиці, бо насправді вже відбувається ліквідація територіальних органів, 2 роки люди в обласних управліннях вісять між рнебом і зенмлею. Президенту просто бояться сказати, що в Указі була зроблена помилка, забули згадати в структурі Мінприроди обласні управління. Наразі до приміщень ЦА Мінприроди обласні управління завезли документацію на видання екологічних дозволів підприємствам, вона зайняла півкімнати. Раніше цим займалися 27 теріториальних органи, 10 людей – в кожному, а тепер – мають 3 працівники ЦА (що залишилися після реформи) на 70 тисяч підприємств. Наслідки підпорядкування Держадміністраціям вже далися взнаки – за поданням ДА, звільнено заслуженого природоохоронця, директора Карпатського біосферного заповідника Гамора. Поміняли на директора цементного заводу. Державні управління тепер не можуть впливати. Право виділення лімітів на забруднення поверхневих вод віддали місцевим адміністраціям, які можуть за гроші видати який завгодно дозвіл кому завгодно, не зважаючи на потреби населених пунктів нижче за течією. Приклад – Біла Церква, металургійний завод отримав дозвіл на забір 3 млн кубів. І їм байдуже, що Корсунь (Богуслав) сидять влітку без води. Якби була втілена реформа басейнового управління, то можна було б говорити про передання такої функції до басейнових рад, але цього не відбувається. У ВЕЛ 300 осередків в різних містах України, і всюди спостерігається подібна ситуація. Тому, я пропоную Вам внести Постанову ВРУ про відхилення з-п 10218 як неприйнятного. Так, зміна моделі державного управління потрібна, вона має стати не корпоративною і більш інтегрованою, тим більше що сьогодні відкривається в Ріо Всесвітній самміт зі сталого розвитку, а в України немає ані концепції затвердженої, ані стратегії сталого розвитку, а це – інтегровані питання. Тому, після внесення Постанови про відхилення, ми можемо сідати і разом з Мінюстом ретельно виписувати ту реформу, яка має бути продуманою. На сьогоднішній день, пропонована редауція повністю руйнує всю систему. Міністерство без територіальних органів полишається нікому не потрібним. Ніякого позитивного ефекту, крім руйнації, немає, а натомість вседозвілля для тих, зто знищує у величезних масштабах нашу природу.

Сіренко І.П.: – давайте відхилимо цей закон і зробимо нормальну реформу, бо складається враження, що цей з-п робився на замовлення підприємств-забруднювачів, тих, хто хоче безконтрольно користуватися надрами, також, у присутності представника Єврокомісії хочу сказати, що такий закон вигідний недобросовісним європейським бізнесменам, які тікають від жорстких екологічних стандартів Євросоюзу до країн з менш розвиненим екологічним законодавством і масово переводять сюди забруднюючі підприємства. Екологічна ситуація катастрофічна і перерастає в соціальну, бо вплив на здоров’я примушує пенсіонерів нести мізерні пенсії або на аптеку, або на цвинтар. Тому давайте не будемо поспішати з цією реформою.

Вихрист С.М.: – проект в тому вигляді, що він є, виглядає як інсперований Указом Президента, водночас, в Указі – вищий орган, який буде реалізовувати державну політику, і який формує політику в сфері охорони навколишнього природного середовища – Мінприроди, також згідно Положенню, який було затверджено на виконання того Указу. Проте, в цілому ряді пунктів з-п відбувається розмежування функцій, тобто, політика формується КМУ, а реалізується міністерством, але, згідно затвердженого на виконання Указу Положення, це має бути один і той самий орган – Мінприроди. На моє переконання, цей з-п порушує моє конституційне право на безпечне довкілля, тому що держава, згідно Конституції, повинна створити ефективний механізм реалізації цього права. Так от, з-п звужує цей механізм, тому що яким чином ті 237 чоловік, що залишилися в ЦА після проведення адмінреформи, як вони будуть реалізовувати моє право? Вони не зможуть цього робити, ані чисельно, ані за функцією. Виходячи з цього, якщо такий з-п буде прийнятий, варто звертатися до Конституційного суду з приводу його конституційності, оскільки кожний наступний закон не може обмежувати існуючі права людини, це – антиконституційно, по суті, крім того, для реалізації права має бути створена належна інфраструктура, людський потенціал. Екологічна політика тут доречі, бо адміністративні важелі та визначені функції забезпечують належні інструменти її реалізації. Прикладів безліч. Якщо ви захочете, наприклад, забезпечити участь громадськості у прийнятті рішень, ви просто не зможете це зробити фізично, бо немає людей. Хто це організує, проведе, збере коментарі, обробить, напише висновок? 1-2 людини у відповідному відділі адміністрації, якій ви передаєте функції територіальних органів – це неможливо. Окремо – по процедурі прийняття рішень самою Верховною радою. Перед першим читанням на сайті ВРУ з’явився проект Постанови про відхилення, підготовлений профільним комітетом. Не зважаючи на це, з-п був прийнятий у першому читанні. Не зрозуміла тоді роль профільного комітету, якщо його рішення не було прийняте до уваги. Реформа потрібна, але не таким чином.
Мірошниченка Ю.Р.: – закликав все-таки запропонувати не загальні вислови та оцінки, а конкретні поправки до закону до другого читання, адже навіть у самих критичних виступах була присутня думка про те, що реформа все-таки необхідна. Подавайте конкретний текст.

Тимочко Т.В.: – вже внесено 97 правок через депутата, але вони не охоплюють всього, закон є дуже великим.

Мірошениченко Ю.Р.: – тепер ще треба попрацювати з профільним комітетом, який буде розглядити з-п.

Мормуль Д.Д.: – автори з-п готові до співпраці і врахувати конкретні пропозвції. На первом этапе не была учтена такая думка. Сейчас есть созможность ее учесть. Реформа делалась исходя из каких-то определенных позиций. Сейчас мы ее по-другому понимаем, поскольку готовится Концепция сталого розвитку для страны. Важной составляющей является экологическая составляющая. В этом контексте возникла необходимость снова вернуться к обсуждению вопроса, как эта политика будет реализовываться на местах. Поэтому мы просим авторов законопроекта во втором чтении учесть эту позицию. Либо вернуться к территориальным областным управлениям на местах, либо, объединив эти управления, создать межрегиональные структуры. Мы должны обращаться к депутатам за поддержкой, вы – со своей, а мы – со своей, а дискуссии без конкретных предложений ни к чему не приведут. Вот письмо (Звернення ЕПЛ) – это же не конкретные поправки.

Чипенко І.І.: – к сожалению, мы не видели обращений, но если они приходили в минюст, мы готовы их рассмотреть. У меня люди в департаменте работают над этим з-п круглосуточно, но на поступившие письма мы отвечаем и стараемся учесть предложения. Это письмо мы только-только взяли в руки. Я дам вам контакты и готова ответить на все вопросы.

Реплика: – было много обращений, это просто – новое.
Запитання: – а а были предложения у министерства к авторам законопроекта?

Мормуль Д.Д.: – мы договорились с автором, что принимаем в первом чтении, а потом вносим изменения – наша позиция – создать межрегиональные управления, например, 7.

Мірошниченко Ю.Р.: – Я поясню, чому побоювання щодо існування регіональних підрозділів не відповідають дійсності. Тому що це виходить з логіки адмінреформи. У нас суб’єктами влади є, ті, що згадані в Конституції і в законах відзеркалюється – ЦОВВ. Так і в з-п звучить по тексту. А от Указом Президента буде визначено структуру цього органу, передбачено, або не передбачено, чи це будуть обласні управління, чи регіональні, чи вони ще будуть на місцях або в районах. Тобто, це дає гнучкість – ситуація змінюється, міністерство виходить з ініціативою, вносяться зміни до указу, і нам не треба знову міняти закон. В законі визначена термінологія – ЦОВВ – так само, інспектори ЦО – логіка Мінюсту полягала в тому, що це інспектори, які працюють в цьому відомстві. Але вони можуть працювати і на регіональному рівні у кількості більшій, ніж 16, стільки, скільки буде запропоновано. Коли була підготовлена і подана поправка, ми її врахували, тому що вона відповідала логиці реформ. Багато поправок враховано нами, як авторами і ми беремося їх лобіювати. Але залишилися решта 50 на 50, які ще можна вдосконалювати. Тому готовте таблички, узгоджуйте з міністерством, щоб підсилити позиції. Поки ви критикуєте, вже інші вносять правки і ми їх враховуємо, як, наприклад, щодо палів сухої рослинності. Тут ворогів немає.

Питання: – а який тоді був смисл включення цього речення про звільнення від необхідності отримання дозволу на пали?

Чипенко І.І.: питання стосувалося дерегуляції. Координаційний центр при Президентові надав такі пропозиції, ми їх включили, а потім, коли розібралися, то внесли правки.

Тимочко Т.В.: – дерегуляція – це нищення природного середовища. І в з-п таких ляпів, як з палами, величезна кількість.

Мірошниченко Ю.Р.: – по конкретних пропозиціях правок, сідайте з мінюстом, з мінприроди кооперуйтеся і опрацьовуйте.
Питання: – на яких засадах? Ви за гроші готуєте неякісний з-п, а громадськість бузкоштовно повинна виправляти.
Відповідь: – ні, ви не повинні – це наша відповідальність, ми працюємо з тими, хто проявляє ініціативу.

Мормуль Д.Д.: – ситуация напряжения сложилась потому, что в процессе реформы 4,5 тысячи человек практически оказались вне правового регулирования, а это – финансирование, и теперь сложно объяснить, почему было 220 человек в министерстве, а теперь станет 220 плюс 4,5 тысячи, даже с идеологическим подкреплением – концепция сталого розвитку – сложно обосновать. Потому что невозможно решать задачи сталого розвитку и его экологической составляющей не имея для этого в областях определенные инструменты.

Мірошниченко Ю.Р.: – стосовно проблеми територіальних органів – це не проблема з-п, а проблема Положення про Мінприроди, саме туди необхідно вносити зміни.
Тимочко Т.В.: – а чому тільки у цього міністерства забрали територіальні органи? От прямо вся реформа уперлась тільки у це міністерство.
Третяк Т.О.: – Пропонованою законопроектом редакцією ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», повноваження затверджувати ліміти скидів забруднюючих речовин, у разі якщо їх скидання призводить до забруднення природних ресурсів загальнодержавного значення, віднесено до повноважень Мінприроди. Проте ліміт скидання забруднюючих речовин є частиною дозволу на скиди, який видається, у випадку скидання забруднюючих речовин до водних обʼєктів загальноджеравного значення територіальними органами Мінприроди. На сьогодні, відповідно до цього ж законопроекту, ці повноваження покладено на обласні державні адміністрації. Таким чином, цим законом буде створено колізію, за якої правом затверджувати ліміти на скиди забруднюючих речовин до водних обʼєктів загальнодеранвого значення будуть наділені як обласні державні адміністрації, так і Мінприроди. Тому я пропоную віднести цю функцію повністю до повноважень державних адміністрацій, оскільки такі дозволи повинні надавати уповноважені, які добре знають місцевість та її особливості. – Чипенко І.І.: – сама така логіка і була покладена в основу. Третяк Т.О. – Пропонованою законопроектом редакцією ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено видавати дозволи на викиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище за погодження із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Пропонується це положення вилучити, з метою заміни процедури погодження процедурою консультування. Необхідність такої зміни пояснюється тим, що погодження повинен отримати сам субʼєкт господарювання і подати його до дозвільного органу разом з іншими документами для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин. Процедура консультування передбачає подання субʼєктом господарювання заявки та ообгрунтовуючих документів, а консультацію у органа охорони здоров’я буде отримувати безпосередньо сам дозвільний орган. Такий порядок є більш сприятливим для адаптації законодавства України до вимог Директиви 2010/75/ЄС про промислові забруднення від 24.11.2010 року. Повноваження органів виконавчої влади сформульовані у вигляді переліку, без їх зв’язку з процедурою здійснення тих чи інших дій чи видачі дозволів. Наприклад, відповідно пункту «б» ч. 1 ст. 203, якою пропонується доповнити Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», передбачено таке повноваження органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища як «участь у проведенні моніторингу стану навколишнього природного середовища». Складно сказати, що означає «участь» у процедурі моніторингу довкілля: його здійснення, затвердження правил його проведення; координація діяльності інших органів тощо.
Мірошниченко Ю.Р.: – по-перше, хочу закликати вас до співпраці між собою, щоб ви виробляли консолідовані позиції, щоб не пропонувати взаємовиключні механізми; по-друге – до співпраці з міністерством, вони є ваші союзники і фахівці, оскільки всі ваші зауваження стосуються сфери їх впливу; по-третє – сподіваюся, що ми вже почнемо крім формату круглого столу, де ми обмінюємся загальними думками, почати виробляти практику комунікації через інструменти регламенту ВРУ: поправки, законопроекти. Процес тривав 2 роки, а ми тепер тільки починаємо розмову. Час на поправки завершився (19 червня), формально їх зареєструвати як офіційний документ неможливо. Але, ви можете опрацювати і підготувати листа на комітет з проханням, запропонувати у форматі порівняльної таблиці (за трьома блоками: один– суто фахові правки, другий – 50 на 50, третій – непевні). І тоді, разом з комітетом будемо вже дивитися. Фахівці секретаріату комітету подивляться, відокремивши ті правки, які пройдуть напевне. Спірні будуть обговорюватися членами комітету. У нас є ще можливість попрацювати на рівні комітету. Працюйте з депутатами, переконуйте. А тоді вже буде визначатися зал. Я теж виконую свою роботу. Я є представником Президента в парламенті, і адмінреформа є курсом Президента. Міністерство юстиції в Комітеті економічних реформ як відповідний ЦОВВ, і міністр юстиції персонально, відповідальні за проведення реформ. І ми повинні завершити реформу в цьому році. Ваше право допомагати чи ні, а наш обов’язок – це зробити. Я всіх запрошую до співпраці.

Сіренко І.П.: – ви сказали, що наступним указом ще щось буде урегульовуватися, то тоді ж потрібно було б одночасно оприлюднити проект указу, а то виходить, що за з-п все руйнується, а що буде створюватися, ми не бачимо. Можливо, багато непорозумінь було викликано саме цим.

Мірошниченко Ю.Р.: – такого проекту указу наразі не існує. Його буде розробляти мінюст разом з адміністрацією Президента, і на тому етапі я вас чому закликаю до співпраці, тому що мінюст тримає рамку адміністративної реформи. І указ, і положення про міністерство – все має вписуватися в рамку реформ. І щоб ви теж брали участь на етапі розробки цих документів. І профільне міністерство буде брати участь, і мінюст, і вам ніхто не забороняєі брати участь. Немає небажання з боку представників влади врахувати вашу думку, бо ви – спеціалісти, багато з вас працювало в цій сфері, в тому числі, на державних посадах, ви знаєте міжнародний досвід, ви берете участь в різного роду науковій діяльності. Ви – той золотой ресурс, який необхідно використати, ми в цьому зацікавлені.

Листопад О.: – весь блок законів спрямований на те, щоб зменшити законодавче регулювання і збільшити регулювання указами Президента. І це буде зроблено. Тому нам необхідно долучитися до роботи над майбутнім указом про Мінприроди і положенням про нього. Позиція міністерства є пасивною. Тому все залежить від нас, давайте об’єднаємо зусилля. Позиція Мінюсту – конструктивна, виходячи з мого досвіду. Якщо у когось є вихід на Координаційну раду при президентові, давайте виходити, але положення (про Мінприроди) треба зробити, незалежно від того, хто буде міністром.

Тимочко Т.В.: – в тих 97 пропозиціях, які внесені депутатом Шаго, враховане все, що ми обговорювали на Громадській раді, з фокусом на тих положеннях з-п, що руйнують засади державного управління в сфері охорони навколишнього середовища та надрокористування. Тому, для нас буде серйозним лакмусовим папірцем, як комітет та ВРУ врахує ці пропозиції. Я згодна з Листопадом, що йде дерегуляція не в бік свободи і демократії, а в бік ручного управління. І навіть якщо зараз не вдасться вплинути, то ми будемо звертатися до ВРУ нового скликання. Я пропоную не вважати нашою поразкою, якщо в другому читанні цей закон проголосують. Закликаю всіх колег працювати з депутатами, щоб вони підтримали постанову – проект постанови про відхилення з-п 10218 як неприйнятного буде сьогодні внесено.

Листопад О.: – думаю, що правки депутата Мірошниченка на 99% будуть ухвалені, у т.ч. ті, що вже пропонувалися і було узгоджено щодо інспекторів, по палам, по лісосіці, Червона книга. Все що ми запропонували (крім громадських інспекторів – цю правку юристи не узгодили), було внесено депутатом Мірошниченком і зареєстровано.

Модератор: – подякувала Мірошниченку Ю.Р. за співпрацю і допомогу в організації зустрічі, представникам громадськості, Мінюсту, а також за участь представника Мінприроди, який ознайомив учасників з позицією відомства, зазначила, що позитивний досвід опрацювання порівняльної таблиці до Закону про екологічну Стратегію спільно з профільним комітетом дає сподівання на те, що громадськість ще встигне скористатися інструментами лобіювання до другого читання з-п 10218 і спитала, яка вірогідність, що з-п буде відправлено на третє читання, адже кількість запропонованих змін може значно перевищити обсяг первинного тексту.

Мірошниченко Ю.Р.: – ні, це регламент – третє читання можливе, якщо необхідна велика кількість редакційних правок, які вимагають узгодження, наприклад 2 поправки проголосовані і треба їх узгоджувати. У нас були випадки ухвалення в другому читанні з-п, яки мали до 4000 правок, нічого, сиділи і розглядали. Є прецеденти і третього читання. Наприклад, всі кодекси. Особливо, коли позиція комітету не співпала з голосуванням депутатів (ті – відхилили, а ті – проголосували). Але, за моїм досвідом, навряд чи цей закон піде на третє читання тому треба мобілізуватися і попрацювати з комітетом, щоб максимально врахувати фахові речі.