Росія бере з нас приклад. Але чи так у нас усе добре?

На думку голови Міжнародної конфедерації споживчих товариств Росії Дмитра Яніна, український досвід боротьби за чисту від тютюнового диму країну вартий наслідування

«Я часто звертаю увагу всіх зацікавлених сторін у Росії на досвід з акцизами у сусідній державі – в Україні, – сказав мені пан Дмитро в кулуарах міжнародної   конференції   «Заходи   податкової   політики,   що   стосуються скорочення попиту на тютюн та сприяють досягненню цілей у галузі охорони здоров’я країн СНД». – Адже відповідно до підписаних у червні 2010 року  поправок до податкового кодексу у вас в країні з 1 липня 2010 року мінімальний акциз на сигарети з фільтром становить 150 гривень за 1000 штук, тобто 12 російських рублів за пачку сигарет, що майже в 2,5 раза вище, ніж у Росії. Із січня 2011 року акциз в Україні зросте до 161 гривні за 1000 штук — майже 13 рублів за пачку. Це справжній прорив! Я постійно нагадую своїм землякам-опонентам, що хоча за останні два роки акциз в Україні зріс у 9 разів, ні суттєвого пожвавлення контрабанди, ні тютюнових бунтів, ні вирощування тютюну на балконах, якими лякали «аналітики» тютюнових компаній, не сталося».

Захват пана Дмитра зрозумілий: справді, зміни ставок акцизу на сигарети в Україні в 2008-2010 роках дали відчутне зростання доходів бюджету й зниження рівня паління.

Завдяки цим заходам державний бюджет України одержав від акцизів на місцеві й імпортні тютюнові вироби у 2007 році – 2,44 млрд гривень; 2008-му – 3,58 млрд; 2009-му –  9,06 млрд гривень. У січні–травні 2010 року надходження вже на 2 млрд гривень перевищили показники 2009 року.

За даними Держкомстату України, поширеність паління серед населення від 18 років і старше в 2009 році становила 25,5%, тоді як в 2008 році – 27,5%. За даними національних репрезентативних опитувань, проведених Київським міжнародним інститутом соціології, популярність щоденного паління серед населення від 18 років і старше знизилася з 27,0% у травні 2009 до 24,8% у жовтні 2009 року.

А як же справи у сусідів, і чим їм може бути корисний наш досвід? Річ у тому, що Мінфін РФ підготував пакет правок до Податкового кодексу, якими передбачається збільшення акцизу на сигарети з фільтром в 2011 році майже у півтора раза – на 44 %. Підвищення акцизів торкнеться й сигарет без фільтра.

Навколо заяви Мінфіну РФ зчинився великий шум. Тютюнові компанії попереджають про активізацію контрабанди, про «тютюнові бунти», які, на їхню думку, виникнуть, якщо в народу відібрати «останню радість – сигарети». Обурюються й курці, яких турбує те, що непомірні ціни на сигарети стануть згубними для їхнього сімейного бюджету. Хоча усі ці заяви – просто галас. Адже якщо плани Мінфіну будуть підтримані депутатами Думи, то сигарети подорожчають (за розрахунками Міжнародної конфедерації споживчих товариств) лише на два-три рублі (0,5-0,75 грн), що не є істотним. До того ж, середній дохід росіян вищий, ніж українців.

Дмитро Янін вважає таке підвищення акцизу несуттєвим і імітацією турботи про здоров’я громадян. Не слід, на його думку, очікувати зростання надходжень до бюджету. 2008 року, за даними Росстату, отриманими у ході вибіркового обстеження домогосподарств, частка витрат на тютюнові вироби в сімейному бюджеті дорівнювала лише 0,7% від усіх витрат, що є незначним і свідчить про високий потенціал для підвищення податку при очевидному позитивному впливі на охорону здоров’я населення.

На думку Д. Яніна, Мінфін Росії перестраховується: «Сумно констатувати той факт, що «сміливі» кроки Мінфіну РФ ніяк не можуть відповідати політиці істотного підвищення тютюнових акцизів відповідно до Рамкової конвенції Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВОЗ) про боротьбу проти тютюну, ратифікованої Росією ще два роки тому», – прокоментував пропозицію Мінфіну РФ Д. Янін. Акцизи на тютюн у Росії нижчі, чим у країнах Євросоюзу, Туреччині, Китаї. Зокрема, для найбільш бідних країн ЄС, таких як Румунія й Болгарія, мінімальна ставка становить 1,28 євро (50 рублів) акцизу на пачку. У Росії сьогодні скарбниця одержує на рівні 0,13 євро (п’ять рублів) з пачки сигарет з фільтром.

І в Росії, і в Україні прибуток з продажу сигарет одержують чотири транснаціональні тютюнові компанії, що контролюють 94% і 97% ринку відповідно. Поки що російський Мінфін порівняно з українськими колегами більш лояльний до тютюнової індустрії, пропонуючи в 2011 році іноземцям платити із кожної пачки, що викурюється в країні, в 2, 5 рази менше податків. Але досвід України надихає борців за здоров’я нації на теренах нашого північного сусіда. До активного залучення українського досвіду Росію стимулює й те, що вона посідає третє місце у світі за кількістю курців, поступаючись Китаю й Індії (Україна – 177-е, але у нас утричі менше населення ніж у Росії).

«Заходи, вжиті українською владою, дадуть позитивний результат не тільки для бюджету країни, – наголосив Янін, – але й для системи охорони здоров’я, тоді як брак державної політики в галузі скорочення споживання тютюну в Росії призведе до того, що ми так і залишимося в трійці світових лідерів з паління. І це при тому, що куріння – провідна причина смертності у світі, якій можна запобігти шляхом реального збільшення тютюнових акцизів».

Під час вже згаданого мною міжнародного круглого столу Україна, Росія та Молдова домовилися координувати свої дії з підвищення акцизів на тютюнові вироби, адже така координація допоможе уникнути контрабанди цигарок і дозволить країнам диктувати жорсткіші умови виробникам «смерті у привабливій упаковці». Але святкувати перемогу над тютюновою гадиною ще дуже й дуже рано. Нам в Україні – особливо.

Нинішнє досягнення – це радше результат   скоординованих   дій громадськості, ніж державних мужів. Дірок на антитютюновому фронті предостатньо. Усе ще палять у тамбурах поїздів, які курсують в інші країни (в українських, слава Богу, це вже заборонено і дим не просочується у вагони). Усе ще в кафе та ресторанах тютюнові хмари не ізольовано від тих, хто хоче дихати чистим повітрям. А про суму, яку планується виділити з державного бюджету на протидію нікотиновому змію, і говорити смішно.

Не наведено належного ладу й у рекламній справі. Група з 15 народних депутатів з різних фракцій розробила законопроект № 5164 про заборону реклами, спонсорства та стимулювання продажу тютюнових виробів. Він зареєстрований ще 24 вересня минулого року, схвалений парламентськими комітетами з питань охорони здоров’я, а також свободи слова та інформації, але досі не винесений у сесійну залу для голосування. «За час, поки наш документ пролежав у столі, – говорить один з авторів проекту Дмитро Ветвицький, – з’явилися нові види реклами тютюну – особливо настирливі і нав’язливі. Це дегустації сигарет, які проводяться безпосередньо в місцях їх продажу. З допомогою всіляких акцій, «унікальних» пропозицій, обіцянок призів, маркетингових досліджень тощо покупцям буквально вкладається в руки чергова пачка сигарет. Більш того, тепер такі промоутери сигарет всюди – в кафе, ресторанах, на пляжах, просто на вулицях.

Рекламники сигарет залучають до таких акцій переважно молодь. Виходить, що діти продають сигарети дітям! Таким чином, сигарети стають природним атрибутом життя вчорашніх школярів і служать ще одним методом поширення куріння, адже, погодьтеся, важко продавати те, чого не спробував. Наш законопроект зможе вирішити цю проблему. Він пропонує заборонити рекламу тютюнових виробів в Інтернеті, а також проведення будь-яких промоакцій, безкоштовної роздачі, в тому числі для маркетингових досліджень і

дегустацій, а також обміну тютюнових виробів на інші товари, роботи та послуги. Штраф за порушення перерахованих норм передбачається у розмірі від 30 тис. до 50 тис. грн за кожний факт реклами на окремому рекламному носії або кожний окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів». Держава має звертати більше уваги на тютюнову епідемію, вживати потужних заходів боротьби з нею, а перші особи держави – показувати  приклад здорового способу життя.

Олег ЛИСТОПАД

«Селянська правда», №113, 28 вересня 2010