A sample text widget
Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis
euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.
Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan.
Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem,
suscipit in posuere in, interdum non magna.
|
Громадськість та науковці закликають уряд і парламент уберегти легендарні гірські системи від руйнування
Під виглядом «порятунку» національної енергетики недобросовісний «бізнес» активно просуває проєкти, які руйнують ландшафти й унікальні природні системи Українських Карпат і загрожують ростом кількості та масштабів стихійних лих у регіоні.
«В Україні реалізовується масштабний енергетичний проєкт будівництва вітрових електростанцій загальною потужністю 1,5 ГВт. Це майже стільки ж, скільки було у вітроенергетиці Україні до 2002 року. У ситуації війни це було б гарною новиною, якби не один нюанс. Для реалізації цього проєкту обрано найцінніші природні ділянки, дуже рідкісні й унікальні в масштабах України — це сім з одинадцяти високогірних
Читати повний текст
Про перспективи, тактику й стратегію розвитку заповідної справи, збереження дикої й напівдикої природи говоримо з експертом Української природоохоронної групи, одним зі спікерів нещодавніх слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування на тему «Правові засади функціонування ефективної системи природоохоронних територій та обʼєктів як основи для збереження і відновлення біорізноманіття: актуальні питання» Петром ТЄСТОВИМ.
— Пане Петре, то в нас уже винищили всю природу, чи ще щось залишилося?
— Розберімося без кидання в оці крайнощі. Так, нам треба створювати природоохоронні території, доходити до площ, які є в Європі, які від нас вимагають як від кандидата у члени
Читати повний текст
Керівництво Ботсаду: йдеться виключно про ремонт
«Ми не поступилися жодним квадратним сантиметром території. І ні про яку житлову забудову мови не було. Ми домовилися з інвестором про ремонт кількох наших будівель, які у плачевному стані», — заявила на пресконференції 14 січня 2025 директорка Ботсаду член-кореспондент НАН України Наталія Заіменко.
Термін дії договору — до кінця 2023 року, він закінчився, додаткових протоколів до нього не підписувалося. Тож зараз Національна академія наук ухвалила рішення про розірвання договору, повідомила пані директорка.
Уперше надруковано у газеті Світ
Приводом для пресконференції стала інформаційна хвиля та, зокрема, хейтерська заява мера Києва Віталія Кличка, яку викликав допис
Читати повний текст
Наслідки пожеж у Древлянському заповіднику
Січень 2025-го. Лос-Анджелес палає, шалені збитки. Це погано з усіх боків, бо, серед іншого, відвертає увагу від війни росії проти України. А нам варто як мінімум зробити висновки. Чому ці пожежі трапляються, що є головним фактором їхнього виникнення, які наслідки можемо очікувати, зокрема, для довкілля?
Розгортаємо книжки Майкла Конелі про детектива Гаррі Босха, дія яких відбувається саме в Лос-Анджелесі та Голліву́ді (Hollywood — священний ліс; район цього міста), штат Каліфорнія. І читаємо (або подивіться серіали, дуже непогано зняті) про те, що такі пожежі там зовсім не дивина (наприклад, у романі «Чорне відлуння», написаному
Читати повний текст
Який з об’єктів Смарагдової мережі міг би бути яскравим прикладом корисності цієї системи? З таким запитанням я звернувся до одного з активних лобістів розбудови цієї мережі, експерта Української природоохоронної групи Петра Тєстова.
Він одразу ж відгукнувся: «Є два об’єкти, які допомогли зберегти природу у Верховному Суді — це Верхньосульський та Боржава.
У першому випадку йдеться про проєктований національний природний парк «Верхньосульський». На цій території розташований об’єкт Смарагдової мережі Verkhniosulskyi (UA0000051), і рубати тут заборонено. Лісопідприємство звернулося до суду з вимогою дозволити рубки, але судді стали на бік природи. Цей випадок детально аналізували свого часу експерти організації «Екологія — Право —
Читати повний текст
«Я блювала [щоразу], коли стомлювалася після збирання [тютюнового] листя», — розповідає фахівцям HUMAN RIGHTS WATCH маленька, тиха 13-річна дівчинка Аю з села, що поблизу міста Гарута (гори Західної Яви, Індонезія). Аю допомагає батькам вирощувати та збирати тютюн.
Описані нею симптоми — блювота і нудота — відповідають гострому нікотиновому отруєнню, професійній хворобі, характерній для людей, які вирощують тютюн. Зокрема, це стається тому, що організм людини через шкіру поглинає нікотин під час контакту з рослинами. Аю також допомагає своєму батькові змішувати токсичні пестициди, які він використовує, обробляючи плантації тютюну. «Я просто наливаю три-чотири чашки хімікату у відро, доливаю води та перемішую дерев’яною
Читати повний текст
Чи можна сьогодні вважати успішним розвиток в Україні Смарагдової мережі? Чи достатньо цього для збереження природи у нашій країні? Чи є потенціал? Наскільки проголошені Україною плани щодо розвитку Смарагдової мережі реалістичні, наскільки вони відповідають міжнародній практиці?
Відповісти на ці запитання ми попросили народну депутатку України, кандидатку біологічних наук Юлію Овчинникову. Пані Юлія є членкинею Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування та головою підкомітету з питань лісових ресурсів, біорізноманіття, природних ландшафтів, об’єктів природно-заповідного фонду та з питань адаптації законодавства України до положень права ЄС.
Довідково: Смарагдова мережа — це м’який, європейський, так би мовити, інструмент захисту цінних
Читати повний текст
Це я про закон № 12089, який дістав схвальний відгук у Комітеті з правової політики ВРУ, був ухвалений парламентом і підписаний президентом попри 25 тис підписів під петицією з вимогою цього не робити. Називається законо «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача».
«Добросовісний набувач» у цьому разі — це той, хто купив якісь активи чи землі (зелені зони, прибережні захисні смуги тощо), раніше незаконно захапані «первинним набувачем». Якщо з моменту оборудки про передання майна/землі у другі-треті-четверті руки минуло десять років і прокуратура або інші державні установи не оскаржили оте первинне захапання — все!
Читати повний текст
Дев’ятого січня на береги національного природного парку «Тузловські лимани» прилетіла змучена пірникоза. Частина її пір’я була забруднена мазутом. Начальник науково-дослідного відділу НПП Іван Русєв припускає, що птаха прилетіла з місця аварії двох російських танкерів, які розкололися навпіл у Керченській протоці 15 грудня 2024 року. Вони перевозили близько 9,2 тис. тонн мазуту, з яких щонайменше три тисячі потрапили у Чорне море. Спочатку мазут загидив майже 50 кілометрів узбережжя у краснодарському краї рф. А потім вітер змінився і бруд поплив до Південного берега Криму, сягнувши аж Севастополя.
Загинули десятки тисяч птахів
«Спостерігали ми й за великим бакланом, якій був в такому ж
Читати повний текст
“Зелені зони у Києві – в порядку”. Віталій Кличко намагається навішати лапші автору статті
«Рівень забрудненості атмосферного повітря в Києві високий», — такі повідомлення від Київської міської державної адміністрації (КМДА) стали вже буденністю.
«Якщо казати про закономірності, то якість повітря у Києві різко погіршується за певних метеоумов (безвітряна погода, характерна для антициклонів температурна інверсія). У такі дні забруднення не розсіюється в атмосфері, а затримується біля земної поверхні. Місто опиняється ніби «під ковпаком» і дихає своїми викидами», — повідомив «Світу» комунікаційник ГО SaveDnipro Костянтин Федоров.
Викиди не зупиняються ні на день
Описані вище періоди забруднення і смогу можуть тривати
Читати повний текст
|
|