Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

Маленькі, смердючі, отруйні

Це особливий вид сміття. Його вкрай важко локалізовувати, збирати й переробляти. Воно всюдисуще, смердюче і прокляте усіма категоріями двірників та прибиральників. Воно утворюється у неймовірних кількостях і вже приросло «нащадками» — ще більш токсичним і ще менш придатним для утилізації поколінням решток такого роду виробів. Його не треба довго шукати — досить вийти на сходову клітину, вигулькнути з під’їзду, поглянути навколо себе на зупинці громадського транспорту або ж просто покрутити головою, роззираючись довкруг.

Потонути у морі «бичків»

Здогадались? Так, усе це про недопалки. Лише в Україні щороку їх викидають десятки мільярдів штук. Не вірите? За даними Державної податкової служби, у

Читати повний текст

Мільярд дерев за три роки? – Це реально, але…

У червні 2021 року президент Володимир Зеленський оголосив про плани посадити в Україні за три роки мільярд дерев. А також збільшити площу лісу за 10 років на мільйон гектарів. Друга частина заяви залишилася практично непоміченою, а от перша викликала шалену хвилю критики. Хоча якраз посадити мільярд дерев – це реально. Як? І що це дасть громадськості та довкіллю? Давайте розбиратися.

«Сосні – най-най-най-най-най»

Двоє тримають дебелий саджанець, троє засипають лунку лопатами, шестеро несуть відрами воду на перший полив. Оркестр, прапори, фото на згадку. Десь так уявляють посадку дерев пересічні мешканці міст. Проте ліси в Україні саджають інакше.

Зазвичай нові бори

Читати повний текст

Анотований список екорепортажів та статей – 2024  

Список екорепортажів та статей, що є у відкритому доступі за 2024 рік

Список складено у рамках виконання проєкту «Разом за екологічну демократію, справедливість і верховенство права в Україні», фінансованого The U.S. State Department, Bureau of Democracy, Human Rights and Labor (DRL).

“Мережа захисту національних інтересів АНТС знайшла 69 таких публікацій, з них 27 написав Олег Листопад, тож ці 27 йдуть поза конкурсом, щоб не було конфлікту інтересів, але ми їх включили просто до факультативного розгляду комісії, щоб привернути увагу до піднятих тем. Отже, у нас лишаються 42 роботи, написаних 32 авторами”, — Олена Сас, координатор проєкту від АНТС.

1. “Асканія-Нова”:

Читати повний текст

Проблеми довкілля у газеті “Світ”, 2024-й. Анотований огляд

Романтики Вовчих ям

Репортаж про реалізацію проєктів з відновлення водно-болотних угідь Чехії, опис практичного досвіду і лайфхаків

https://www.facebook.com/Oleg.Lystopad/posts/pfbid02EBoHL7TCoMde1ZPhRiXyXPYpoaNy65HCoRfKegia2M7d2xLZnkgHXfNMn8AnU6SWl

Без науки заповідна справа приречена

Наскільки ефективно працює система природно-заповідних територій України, що потрібно зробити для її удосконалення до європейського рівня? – Інтерв’ю з доктором біологічних наук, заступником директора з наукової роботи Інституту морської біології НАН України Віктором Демченком.

https://www.facebook.com/Oleg.Lystopad/posts/pfbid025XyhLrSnwjvL5Yyd6ak2QwtwhsrZwWAgMq3tdrmHCg2XHgiiEYQrB4HUyAyzyPsRl

Коли рослини полюватимуть на людей

Репортаж з охоронюваної ландшафтної області (ОЛО) «Брди» у Чехії, яка суміщає природоохоронні функції зі статусом військового артилерійського полігону.

https://www.facebook.com/Oleg.Lystopad/posts/pfbid0kBxGQeJGsjg94C5qhsgHdqHoFA1aF8CeF8DdDnKJFyhWvuNbMsuavRyEjBoWyKusl

російський шантаж Запорізькою атомною: не перебільшувати небезпеку

Що може статися на окупованій Запорізькій АЕС, які сценарії можуть

Читати повний текст

Хто допомагав створювати рубрику “Довкілля” у 2024-у в газеті “Світ”

Це Sergey Kubrakov ( Нацпарк Деснянсько-Старогутський: життя на кордоні з ворогом ) Mark Zheleznyak ( Професор Марк Желєзняк: “Науково доведено: Каховську ГЕС підірвали росіяни!” та “російський шантаж Запорізькою атомною”); Оксана Самкова ( Як російська армія знищує українські ґрунти ); Андрій Новіков ( Нова криза природничих колекцій? ); захисники Екопарк Осокорки ( Екопарк “Осокорки”: заплавний рай для природи та людей ); організація UAnimals ( відзначили захисників тварин ); Михайло Русін ( Хто заступитися за хом’яка? ); Ярослав Якців ( Чи потрібна толока в космосі? ); Всеукраїнська екологічна ліга ( Довкілля та десять років російської війни ); Петро Тєстов, Андій Пліга,

Читати повний текст

ЗАПОВІДНИК «ХОРТИЦЯ» як фортеця історичної пам’яті й природоохорони

Як живе і працює у прифронтовій області Національний заповідник «Хортиця», як відреагували археологи та екологи на підрив росіянами греблі Каховської ГЕС, як почувається риба у Дніпрі біля острова — в інтерв’ю з в. о. завідувача відділу охорони пам’яток історії, археології та природи цього заповідника Михайлом МУЛЕНКОМ для газети “Світ” Меч Святослава — у безпеці — Михайле, як заповідник пережив перші тижні повномасштабного вторгнення росії в Україну? — Спочатку було складно зорієнтуватись, але ми швидко ухвалили рішення про евакуацію предметів основного фонду, адже росіяни наступали спочатку дуже швидко. Починали з найціннішого. На жаль, у нас в Україні не були пропрацьовані

Читати повний текст

ГМО та пестициди

Вплив гліфосату на ґрунт, сільськогосподарські культури, тварин, людей і навколишнє середовище Дон М. Хубер, почесний професор Університету Пердью Технічний переклад.

Розрекламовані переваги гербіцидів, що містять гліфосат, неправильно представляють як безпеку, так і необхідність цих продуктів. Добре задокументовано, що багато бур’янів стійкі до цих хімікатів і що культури мають зменшений ріст коренів, знижену щільність поживних речовин, збільшення хвороб, більший стрес сприйнятливість і потреба в більшій кількості пестицидів, ніж посіви, обприсковані іншими сполуками.

Скани статті:

Велика кількість бур’янів, стійких до гербіцидів на основі гліфосату, ускладнює нашу здатність контролювати цих шкідників і додає додаткові токсичні пестициди, яким піддаються наші діти та домашні

Читати повний текст

А що таке сніг, мамо?

Уже років через 15–20 з таким запитанням звертатимуться до батьків маленькі українці. Якщо тільки ми усією планетою не зупинимо зміну клімату. Про наші кліматичні перспективи та ризики під час INSCIENCE Conference 2024 розповіла відома кліматологиня Світлана КРАКОВСЬКА. Інт. публікується в газеті “Світ”.

Про сніг — це не жарти. За прогнозами метеорологів у 2040-х в Україні в цілому і в Карпатах зокрема снігу практично не буде. Це привід задуматися про майбутнє власникам гірськолижних курортів. Але й в інших точках планети буде непереливки.

Планета нагрівається

«За 50 років температура в Антарктиді піднялася на 2,5 градуса. Я це фіксувала особисто, коли у 1997–98

Читати повний текст

Жовтий рододендрон та інші скарби. Чому на Поліссі треба створити міжнародний біосферний резерват

Щоб побачити природну, екологічну цінність Полісся, досить глянути на географічну карту Європи. Саме тут вимальовується найбільша зелена пляма, тобто – найбільші за площею ландшафти, вкриті рослинністю.

фото Сергія Канциренка/Полісся — дика природа без кордонів

«Чомусь люди вважають найбільш збереженою природною територією Карпати. Так, ця гірська система дуже цінний осередок біорізноманіття. Але там висока щільність населення, розвинута інфраструктура – дороги, залізниця, лінії електропередач, газогони. Села переходять у сусідні села, міста – в містечка. На Поліссі ж людей живе небагато. Унікальна екологічна цінність, збереженість природи – одна з причин створити на Поліссі міжнародний (українсько-білоруський) біосферний резерват Прип’ятьське Полісся (БРПП). Територія

Читати повний текст

Як врятувати планету від російської агресії або

Як перетворити довкілля із жертви на зброю, змусивши росію заплатити за збитки природі і отримати підтримку світу У Всесвітній день довкілля, який за ініціативою ООН відзначається 5 червня, Інет повниться картинками зелених лісів та лук, блакитних морів та річок, квітучих пустель і степів та закликами зберегти усю цю красу. Новинні ж сторінки українців повняться картинами спалених кварталів колись зелених міст, порізаного окопами та протитанковими ровами степу, пошматованих уламками та кулями лісів та лісосмуг. У цей день, який мало чим відрізняється від інших днів війни, яку розв’язала росія. За підрахунками Міндовкілля та Держекоінспекції, збитки довкіллю від російської агресії перевищили 2,5 трильйони

Читати повний текст