Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

Харківська екологіня Наталiя Десятова-Шостенко (1889 – 1968) — забута парижанка з України

 

Видатний український ботанік Наталiя Олексiївна Десятова народилася 26 грудня 1889 р. у мiстечку Волчанськ Харкiвської губернiї, у досить заможнiй сiм’ї – її батьки володiли виробництвом з консервацiї сокiв. Закiнчила Московськi вищi жiночi курси i Женевський унiверситет. Прекрасно володiла французькою та нiмецькою мовами. З 1911 по 1915 працювала в Петербурзi, в гербарiї Головного ботанiчного саду. Потiм перебралась до Харкова, де пiд час вiйни служила сестрою милосердя. У 1917 р. повернулася до Петербурга, потiм знову опинилась у Харковi, викладала в Ново-Алексеєвському сiльгоспiнститутi. Пiд час громадянської вiйни побувала в Краснодарi (можливо, вiдступаючи з армiєю Денiкiна), потiм у Сочi, знову в Краснодарi. У

Читати повний текст

Аудит-2015 НПП “Тузлівські лимани” або як і де напартачив Вторенко

Результати Аудиту очевидно свідчать: за директорства І. Вторенка парк опинився на межі катастрофи (див додатокАудиторський звіт Тузловськ лимани Любиш ост).

Ось деякі висновки аудиторів (часто чомусь не винесені у підсумкову частину, а заховані у тексті):

с.35:

“На даний час Парк має проблеми:- з затвердження Проекту землеустрою щодо організації та встановлення в натурі (місцевості) земельних ділянок, що входять до складу НПП «Тузловські лимани» без вилучення, закладання межових знаків та закріплення меж земельної ділянки на місцевості. Основними стримуючими причинами є законодавча неурегульованість надання у користування морської акваторії та відсутність погодження лісгоспу; – з виносу в натуру (місцевість) меж Парку;- з розміщення інформаційних

Читати повний текст

Зрошення: процвітання чи марнотратство?

Як можна цією водою поливати, коли у ній дохне риба? Жителі Татарбунарського району Одещини уже майже 30 років з болем дивляться на засолонцьовані через недолугий проект «Канал Дунай–Дніпро» землі. А нині вони очікують нового погіршення стану ґрунтів району. І знову – через непродуману меліорацію. Хоча громада району не одноразово заявляла, що пріоритетом для неї є повернення лиману Сасик до природного стану та реабілітація прилеглих до нього територій, меліоратори пропонують інший спосіб вкладання і без того дефіцитних коштів. Наприклад, наприкінці 2009 року начальник Одеського обласного управління водного господарства М.С. Мойсеєнко озвучив рішення засідання науково-технічної ради Держкомводгоспу. До рангу першочергових завдань водогосподарники області відносять потребу подачі технічної води для функціонування Дунай-Дністровської зрошувальної системи (ДДЗС), посилаючись на нібито існуючі заяви власників та користувачів земельних ділянок, розташованих на території ДДЗС, в яких йдеться про потребу в широкомасштабному зрошенні. Повернення ж Сасика до природного стану, на думку чиновників Держкомводгоспу, не дасть позитиву.

Читати повний текст