Жителі Татарбунарського району Одещини уже майже 30 років з болем дивляться на засолонцьовані через недолугий проект «Канал Дунай–Дніпро» землі. А нині вони очікують нового погіршення стану ґрунтів району. І знову – через непродуману меліорацію. Хоча громада району не одноразово заявляла, що пріоритетом для неї є повернення лиману Сасик до природного стану та реабілітація прилеглих до нього територій, меліоратори пропонують інший спосіб вкладання і без того дефіцитних коштів. Наприклад, наприкінці 2009 року начальник Одеського обласного управління водного господарства М.С. Мойсеєнко озвучив рішення засідання науково-технічної ради Держкомводгоспу. До рангу першочергових завдань водогосподарники області відносять потребу подачі технічної води для функціонування Дунай-Дністровської зрошувальної системи (ДДЗС), посилаючись на нібито існуючі заяви власників та користувачів земельних ділянок, розташованих на території ДДЗС, в яких йдеться про потребу в широкомасштабному зрошенні. Повернення ж Сасика до природного стану, на думку чиновників Держкомводгоспу, не дасть позитиву.