A sample text widget
Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis
euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.
Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan.
Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem,
suscipit in posuere in, interdum non magna.
|
Відомий український зоолог, професор Харкiвського унiверситету С. I. Медвєдєв не любив згадувати минуле. На жаль. Вiн багато знав, i за його допомогою можна було б багато вiдновити в iсторiї форпоста української екологiї – заповiдника Асканiя-Нова та iнших природоохоронних дослiджень.
Народився Сергiй Iванович Медвєдєв 16 сiчня 1899 року у Харковi, у збiднiлiй дворянськiй сiм’ї. Глава сiм’ї займався агрономiєю. У 1916 роцi пiсля закiнчення реального училища Сергiй поступив на природниче вiддiлення фiзико-математичного факультету харкiвського унiверститету. Тут i познайомився з професором В. I. Талiєвим – лiдером природоохоронного руху в Українi. Проте активна участь у роботi Харкiвського товариства любителiв природи йому не судилась:
Читати повний текст
Видатний український ботанік Наталiя Олексiївна Десятова народилася 26 грудня 1889 р. у мiстечку Волчанськ Харкiвської губернiї, у досить заможнiй сiм’ї – її батьки володiли виробництвом з консервацiї сокiв. Закiнчила Московськi вищi жiночi курси i Женевський унiверситет. Прекрасно володiла французькою та нiмецькою мовами. З 1911 по 1915 працювала в Петербурзi, в гербарiї Головного ботанiчного саду. Потiм перебралась до Харкова, де пiд час вiйни служила сестрою милосердя. У 1917 р. повернулася до Петербурга, потiм знову опинилась у Харковi, викладала в Ново-Алексеєвському сiльгоспiнститутi. Пiд час громадянської вiйни побувала в Краснодарi (можливо, вiдступаючи з армiєю Денiкiна), потiм у Сочi, знову в Краснодарi. У
Читати повний текст
Вiдомий полтавський природознавець В. Ф. Нiколаєв “зустрiвся” з органами ЧК-ДПУ-НКВС, мабуть, ранiше вiд усiх iнших українських природоохоронцiв == ще в 1920 роцi. Нова влада iснувала лише три роки, але вже почала прибирати “вольнодумцiв”.
Народився Валентин Федорович Нiколаєв 26 липня 1889 року у сiм’ї провiзора, у мiстi Слов’янську Харкiвської губернiї. Закiнчивши Харкiвську гiмназiю i природниче вiддiлення фiзико-математичного факультету Харкiвського унiверситету, переїхав до Полтави, де з 1915 р. очолив перший в Українi Полтавський земський природничо-iсторичний музей.
Вже тодi, разом з братом, вiн брав участь в органiзацiї у Харковi першої в Росiйськiй iмперiї виставки охорони природи (грудень 1913 == сiчень 1914). А потiм
Читати повний текст
Михайло Миколайович Полоз займав не лише високi пости в партiї українських комунiстiв та уряду УРСР. Вiн ще був i першим головою Українського комiтету охорони пам’яток природи. Iм’я Полоза довгий час не згадувалось не лише в природоохороннiй лiтературi, але й замовчувалось у довiдковiй. Так, в останнiй Українськiй радянськiй енциклопедiї (1985) про М.М. Полоза немає нi слова. Тому всi матерiали про Михайла Миколайовича довелось шукати в держархiвах України, архiвах СНБ України, у дечому допомогла його дочка, Рада Михайлiвна.
Михайло Миколайович Полоз народився у Змiївському районi Харкiвської губернiї (з iнших джерел — у самому Харковi) 23 грудня 1891 р. у сiм’ї збiднiлого дворянина,
Читати повний текст
У Кримському заповiднику є “Кордон Сєдуна”. Бiля сторожки – могила цього безстрашного та вiдданого природi єгеря. Над нею виросла висока ялина.
Данила Хомича Сєдуна, 60-лiтнього єгеря Кримського заповiдника, вбили в нiч на 3 сiчня 1930 р., пiд час рейду на браконьєрiв. Браконьєри вистрiлили в нього впритул, у голову.
Сєдун народився в легендарнiй Бiловезькiй Пущi, поселеннi Бiловежа. Професор I. I. Пузанов писав про нього: “В молодостi вiн (Сєдун – В. Б.) славився в Бiловезькiй Пущi як зухвалий, невловимий браконьєр, потiм покаявся i, поступивши на службу в царське полювання єгерем, став справжньою грозою браокньєрiв”.
Коли у 1913 роцi бiловезького зубра вирiшили
Читати повний текст
Франц Францович народився 26 вересня 1874 року в Галiцiї, в поселеннi Вол-Баторська повiту Неполомицi, в сiм’ї лiсничого. Закiнчивши лiсовий iнститут в Агсбаху, вiн кiлька рокiв працював лiсничим у Бесарабськiй та Подiльськiй губернiях.
Франц Францович був найактивнiшим автором журналу “Охрана природи”, з-пiд його пера вийшло понад 50 статей i 10 книг з охорони природи, якi не втратили свого значення й досi. У своїх роботах вiн розробляв питання стратегiї i тактики охорони природи, заповiдної справи, вiдтворення мисливських угiдь, вказував на необхiднiсть будiвництва природоохоронних органiв.
Ф. Ф. Шиллiнгер був активним учасником Першого Всесоюзного з’їзду з охорони природи, де виступав з великою доповiддю.
Читати повний текст
Олександр Олексiйович Шуммер народився у 1875 р. у Петербурзi. В 1908 р. закiнчив агрономiчний факультет Київського полiтехнiчного iнституту. Був активним членом Київського орнiтологiчного товариства, брав участь у природоохороннiй виставцi у Києвi у березнi 1914 року, займався науковими дослiдженнями на пiвднi України та Приднiпров’ї.
На початку 1920-х рокiв працював у Костромi, звiдки переїхав в Асканiю-Нова у 1926 роцi. На початку 1930-х став заступником директора Приморських заповiдникiв. Розташованi на багаточисельних косах та островах Чорного та Азовського морiв, вони займали понад 30 тисяч гектарiв, постiйно пiддавались атацi з боку мiсцевих господарникiв.
Цiкавий протокол наради в Голопристаньському райвиконкомi, куди 17 квiтня 1933 року
Читати повний текст
Iм’я органiзатора популярного заповiдника-зоопарку Асканiя-Нова дворянина Фрiдрiха Едуардовича Фальц-Фейна добре вiдоме у всьому свiтi. Проте iсторiя вимагає вiддати належне i його найближчому помiчнику, селянському сину Климу Сiянку. Без нього Фальц-Фейну багато чого не вдалося б досягти.
Климентiй Євдокимович Сiянко народився 25 листопада 1868 р. у селi Тюньки Чигиринського повiту Київської губернiї у скромнiй, релiгiйно-патрiархальнiй селянськiй родинi. Закiнчивши церковно-приходську школу, у 1884 роцi наймитом потрапив до Асканiї-Нова. Спочатку працював у плодовому саду, а з 1886 р. по 5 липня 1930 р. – у зоологiчному парку. Фрiдрiх Фальц-Фейн швидко помiчає працелюбного i талановитого хлопця, до того ж, великого любителя природи, i
Читати повний текст
Ця людина є засновником вiтчизняної екологiї. На жаль, за останнi пiвсторiччя iм’я В. В. Станчинського на Заходi, в Америцi згадувалося частiше, нiж на батькiвщинi.
Володимир Володимирович Станчинський народився 20 квiтня 1882 р. у Москвi в сiм’ї iнженера.
Поступивши на природниче вiддiлення фiзико-математичного факультету МДУ, вiн спецiалiзується спочатку в академiка М. А. Мензбiра, але в 1902 р. був звiльнений з унiверситету за революцiйну дiяльнiсть. Свої науковi заняття продовжив у Нiмеччинi, куди емiгрував, в Гейдельбергському унiверситетi. Пiсля II-го з’їзду РСДРП вступив у партiю меншовикiв, з якою не поривав до листопада 1917 року, мав партiйну кличку “Мчанов”. З 1915 по 1917
Читати повний текст
Цю людину iз свiтовим iм’ям майже 60 рокiв нiхто не згадував. Видатний метеоролог, органiзатор науки, краєзнавець, дiяч природоохоронної справи, Олексiй Теодосiйович Вангенгейм був вилучений зi всiх енциклопедiй та довiдникiв.
Народився вiн 9 жовтня 1881 р. у селi Крапивна Конотопського повiту Чернiгiвської губернiї у помiщицькiй сiм’ї. Батько, Теодосiй Петрович, був земським дiячем, народним учителем та вiдомим метеорологом. Ще в 1897 р. на своєму хуторi Уютне вiн органiзував метеорологiчну станцiю i зразкове дослiдне поле, якими керував 22 роки. Потiм вiн працював у Харковi, у Наркомземi УРСР. Iнтерес до метеорологiчних дослiджень передався i його сину Олексiю.
У 1906 р. Олексiй
Читати повний текст
|
|