A sample text widget
Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis
euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.
Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan.
Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem,
suscipit in posuere in, interdum non magna.
|
Директор Українського гідрометеорологічного інституту (УГІ) ДСНС та НАН України академік Володимир ОСАДЧИЙ виступив на Президії Національної академії наук з доповіддю «Каховське водосховище: сучасний стан, виклики та стратегія відновлення». Володимир Іванович представив деякі результати наукових досліджень, які отримали науковці УГІ, вивчаючи Каховське водосховище до та після трагедії. Наслідки цієї катастрофи та його майбутня доля — у фокусі пильної уваги суспільства і наукової громади України й світу.
«Створення водосховища було зумовлене природними умовами Півдня України, зокрема кліматичними, та особливостями формування водного стоку в басейні Дніпра, коли на нижній Дніпро припадає менш ніж 1 % водного стоку з загальної величини водного стоку Дніпра
Читати повний текст
Спойлер: винна росія, яка зруйнувала усю систему водозабезпечення Донеччини. Допомогти ніяк не можна: на відбудову піде 3-4 десятка років і 50-70 млрд долл.
Як напоїти Донбас? Звільнити від російської окупації та звернутись до КПІ
уперше надруковано у газеті “Світ”
Соцмережі рясніють тривожними повідомленнями мешканців Донеччини й Луганщини, які живуть на окупованих росією територіях. У містах та селищах Донбасу — критична ситуація з питною водою. Про це ж пише і відомий український блогер, корінний донеччанин Денис Казанський у своєму телеграм-каналі.
«Донбас на межі водної катастрофи, яка, очевидно, станеться цього літа. Усі розташовані поряд із Донецькою агломерацією водосховища вичерпані. Води немає
Читати повний текст
Ботанік, природолюб, науковий співробітник національного природного парку «Холодний Яр» Сергій ПАНЧЕНКО розповідає про цінності цього нацпарку та його родзинку.
— Сергію, що, на твою думку, найцінніше в цьому парку? Що запалює твоє серце патріота, природолюба, професійного ботаніка?
— Це фантастичний ліс, не штучний, а природний, великий його масив, що сьогодні є рідкістю для Центральної України. Рослини, весь ландшафтний комплекс без перебільшення є унікальними.
— Що саме в ньому такого особливого?
— Це найпівденніший лісовий масив Лісостепу, досить великий за площею. Канівський заповідник має 2000 га, якщо я не помиляюся. А тут — понад 6000 га. Росте цей ліс на вододільному
Читати повний текст
Про чорний подих війни та унікальну екосистему лиманів Одещини
Іван Русєв — еколог, природоохоронець, орнітолог, фанат птахоспостереження (бьордвотчінгу), керівник наукового відділу національного природного парку «Тузлівські лимани». А ще — мій давній товариш і колега, ми разом брали участь у багатьох природоохоронних кампаніях. Давно не бачились, аж ось — зустрілися на 10-й Літній екошколі, яку проводить відома громадська організація «Екологія-Право-Людина». Звісно ж, я скористався нагодою розпитати його про останні події у парку, про результати свіжих досліджень.
— Іване, тотемом національного природного парку «Тузлівські лимани», у якому ти працюєш уже багато років, є пелікан. Але з появою у парку фламінго всі почали
Читати повний текст
Так, Криворіжжя має своє «мертве море». Щоправда, за солоністю йому до малоазійської курортної перлини далеко, справжнє Мертве море солоніше на порядок. А от за здатністю винищувати живе — тут ще хто кого…
Здоровенна калюжа мертвої води плюскається південніше Кривого Рогу в балці Свистунова вже понад пів століття. Шахтні води, які туди скидають гірничо-збагачувальні підприємства (ГЗК), мають мінералізацію до 100–200 г/літр. Порахуйте, скільки це солей (у цьому разі переважно хлоридів) у столових ложках, пам’ятаючи, що одна ложка вміщує 15 грамів. Цікаво, що солоність Чорного моря — 18 г/літр. Середземного — 35 г/літр. А Мертвого — 310 г/літр.
Коли балка Свистунова заповнюється
Читати повний текст
Заступник директора Інституту морської біології НАНУ доктор біологічних наук Віктор ДЕМЧЕНКО розповів про стан найцінніших природних територій регіону.
За словами науковця, заповідних територій різного статусу і рівня у водах та на берегах наших морів у Криму, на Одещині, Миколаївщині, Херсонщині, Запоріжжі, Донеччині — понад 647 000 га. Усі приазовські, на жаль, окуповані.
«Збереження цих природних комплексів сьогодні залежить не від України, а від країни-окупанта», — каже Віктор Демченко.
Але через війну вистачає проблем і на тих територіях Причорномор’я, які підконтрольні Україні.
Смарагдові скарби
Азово-Чорномор’я багате на об’єкти Смарагдової мережі. Але шість із них розташовані на лінії зіткнення, а 27 —
Читати повний текст
Зазвичай ми з Анатолієм ПАВЕЛКОМ обговорюємо якісь чергові природоохоронні кампанії, причому останніми роками — переважно онлайн. Але зустрівшись наживо на Десятій літній школі «Екології-Права-Людини», ми спочатку більше говорили про армію, про спільних знайомих у ЗСУ. З’ясувалося, що він перетинався за ці роки й з багатьма з тих, з ким і мені довелося ділити службу у 2022-му.
Утім, без довкіллєвих розмов таки не обійшлося, адже Анатолій — юрист, еколог. Розпочав роботу в ЕПЛ ще 2002 року. Сфера відповідальності — екологічне право і правова допомога у царині охорони довкілля, представлення інтересів громадян і громадських організацій у судах, органах державної влади та місцевого
Читати повний текст
Інтерв’ю з кандидаткою географічних наук, експерткою МБО «Екологія-Право-Людина» Катериною ПОЛЯНСЬКОЮ про наслідки будівництва вітроелектростанцій для крихкої природи карпатських полонин
З Катериною ми перетинаємося досить часто. То зустрінемося на території поруйнованого російською ракетою складу підприємства «Поліграм» на Київщині, де вона відбирала зразки отруєного ґрунту, то разом відвідуємо громади Сумщини й Чернігівщини, які зіткнулися з купою екологічних проблем після російської окупації або внаслідок обстрілів з боку рф («Світ» писав про це у репортажі «Прикордоння воєнного часу»). Цього разу пощастило побачитись у доволі спокійній обстановці на Десятій екологічній школі МБО «Екологія-Право-Людина». Скориставшись нагодою поспілкуватися нарешті без поспіху і гарячки польових буднів, поставив кілька
Читати повний текст
Ліквідація Міністерства довкілля та новий урядовий план загрожують не лише українській природі, але й перспективам вступу до ЄС
Поки українці з надією дивляться на перспективи євроінтеграції, новий уряд під керівництвом Юлії Свириденко готує рішення, які можуть відкинути країну далеко назад у питаннях охорони довкілля.
«Ліквідація Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів і його злиття з економічним відомством стало лише першим кроком у масштабній «реформі», наслідки якої можуть виявитися катастрофічними для української природи», — вважає еколог Олексій Бурковський.
Повернення до радянських підходів
Аналіз нового Проєкту Програми дій уряду-2025 свідчить про радикальну зміну підходів до екологічної політики. Замість принципів сталого розвитку, які
Читати повний текст
Чи відповідатимуть наші будівлі вимогам ЄС щодо показників термомодернізації й енергоефективності? Які зобов’язання Україна взяла на себе у цій сфері та як рухається до їх виконання? Про це — в інтерв’ю з експертом з енергоефективності, ключовим фахівцем Технічної підтримки програми «Енергоефективність громадських будівель в Україні» (UPBEE), членом Асоціації енергоаудиторів України Дмитром МАРУСИЧЕМ.
— Пане Дмитре, наскільки наші будинки споживають більше енергії й тепла, ніж у країнах Європи?
— Показники питомого споживання енергії будівлями в Україні у 2–3 рази вище за аналогічні показники в країнах ЄС. Питоме споживання енергії житловими будівлями в Україні в середньому складає 163 кВт∙год/м² на рік (відповідно
Читати повний текст
|
|