A sample text widget
Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis
euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.
Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan.
Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem,
suscipit in posuere in, interdum non magna.
|
Екологічна катастрофа, яка сталася внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС показала серед іншого, наскільки цінною та вразливою є природа на цій ділянці Дніпра. Яка, нагадаю, також розглядається лобістами міжнародного водного шляху Гданськ-Херсон (Е40) як частина цього маршруту. Дослідження експертів проєкту «Збережемо Полісся» ще до повномасштабного вторгнення також показало величезну цінність біорізноманіття в цій частині маршруту Е40 та підкреслило, що у разі реалізації Е40 це біорізноманіття може постраждати.
Звичайно, вплив підриву дамби на порядок або й на два негативніший за потенційні наслідки будівництва Е40, але аналіз ситуації після диверсії росіян допомагає зрозуміти краще потенційні ризики Е40 також.
Що сталося і хто винен
Читати повний текст
Aquatic-Warbler-by-Siarhiej-Zujonak
21–22 червня 2023 року Велика Британія спільно з Україною проведуть у Лондоні міжнародну Конференцію з питань відновлення України (URC 2023).
Конференція з питань відновлення України, яку Велика Британія та Україна спільно проведуть у Лондоні в червні 2023 року, стане продовженням циклу щорічних заходів, останній з яких було проведено Швейцарією спільно з Україною в Лугано.
Серед інших будуть розглядатися пропозиції Робочої групи з відновлення та розбудови інфраструктури до Плану відновлення України. Вони включають аналітичну частину та список проєктів. Частина Пропозицій стосується внутрішнього водного транспорту (ВВТ).
Ось перелік завдань щодо ВВТ у цьому документі:
розвиток перевезень пасажирів внутрішнім водним транспортом,
Читати повний текст
Ми вважаємо, що газета чесно, об’єктивно й неупереджено відпрацювала неймовірно складний воєнний рік (маючи в активі дві третини року всього три творчі одиниці, оскільки ще один наш колега перебував в ЗСУ). І нехай про наш внесок в популяризацію української науки говорять наші публікації, подані на конкурс.
Газета «Світ»-2022 – у друці, на сайті та на сторінці у фейсбуці
Ці три формати не є ідентичними, але основні публікації, що стосуються науки і освіти, присутні скрізь. На конкурс НАН України подавалося друковане видання, зокрема, тільки авторські публікації журналістів.
І. Здобутки, дослідження, проблеми
«Українські науковці працюють на нашу спільну перемогу!», №9-10, с.
Читати повний текст
Національна рада з відновлення України від наслідків війни відповідно до Указу Президента від 21 квітня 2022 року № 266/2022 ще влітку 2022-го розробила план заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України. Є там й екологічний блок. Він активно аналізується експертами та екоактивістами.
Не так давно обговорення проєкту Національного плану відновлення у галузі екологічної безпеки організувала громадська організація Агентство Ефективних Рішень у рамках проєкту «Голос громадянського суспільства».
Save Polesia Partnership’s stark warning: abandon E40 waterway megaproject or vital wetlands, grasslands, forests, and mires across Poland, Belarus, and Ukraine face catastrophe. A controversial megaproject that aims to connect the
Читати повний текст
Лісоводи активно використовують інвазивний дуб червоний у лісовідновленні. Київська область, Вищедубечанський лісгосп
Біологи й екоактивісти б’ють на сполох і вимагають суттєво обмежити використання завезених дерев (інтродуцентів), а надавати перевагу місцевим (аборигенним). Це стане особливо актуально, коли почнемо відновлювати пошкоджені війною ліси та непридатні для сільськогосподарського використання заміновані землі.
Чому і як ця проблема виникла та набула такої актуальності?
Про це написала газета “Світ” ↓
«Наприкінці ХІХ століття промислова революція набула загрозливих для довкілля масштабів. Ліси вирубали, створили поля, пасовища теж перетворили на поля. Натомість худобу стали здебільшого випасати в заплавах річок, тут же — заготовляти сіно. Наслідком цього
Читати повний текст
Зліва – Владислав Антипов та Олег Листопад
Ми хочемо жити у квітучій, зеленій, чистій країні? Тоді треба не лише відновити зґвалтовану російською війною природу, а й вийти на європейські показники якості довкілля. Готуватися потрібно вже тепер, щоб відразу після перемоги наростити зусилля й у максимальному темпі рухатися до визначених цілей. Національна рада з відновлення України від наслідків війни відповідно до Указу Президента від 21 квітня 2022 року № 266/2022 ще влітку 2022-го розробила план заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України. Є там й екологічний блок. Він активно аналізується експертами та екоактивістами.
Не так давно обговорення проєкту
Читати повний текст
Останнім часом безоглядно винищено сотні, а то й тисячі кілометрів лісосмуг, що призвело до масового опустошення сільськогосподарських угідь. За це ніхто не був покараний, що дозволило розбій на українських землях продовжувати…
Кожен другий гектар лісу в Україні – рукотворний. Це легко побачити: у такому лісі дерева ростуть рівними рядами, придивіться хоч у найближчому гайку. Протягом останніх 50 років радянської влади в Україні було посаджено 440 тис. га полезахисних смуг, а під захистом штучних насаджень у найкращі роки було 13 млн га сільськогосподарських угідь. Один гектар лісосмуги захищає 20–30 га ріллі, збільшення врожаю при цьому становить близько 15%.
Свого часу було
Читати повний текст
У новому 2022 році вступає в силу закон «Про внутрішній водний транспорт» (ВВТ). На думку багатьох екологів він погіршить стан річок. Але Мінінфраструктури не лише активно готується до впровадження закону, а й хоче отримати ще більше прав.
Зокрема, фахівці Мінінфраструктури розробили проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо будівництва на землях, зайнятих водними шляхами, віднесеними до категорії судноплавних, в межах акваторій морських портів, в зоні дії навігаційного обладнання». Він розміщений на сайті міністерства. Автори пропонують викласти Статтю 86 Водного Кодексу «Проведення робіт на землях водного фонду» у іншій редакції. І навіть – змінити назву. Стаття називатиметься:
Читати повний текст
Лобісти знову намагаються зруйнувати природоохоронні інституції: просто зараз реанімується ідея забрати Державне агентства водних ресурсів зі сфери управління Міндовкілля.
Попередні спроби руйнування були ініційовані міністром аграрної політики і продовольства наприкінці 2020-початку 2021 року. Він мотивував бажання отримати ДАВР під своє крило потребами розвитку водної меліорації. Забуваючи при цьому, що річки – це у першу чергу регулятори клімату і джерела питного водопостачання. Також агролобісти хотіли отримати «ліс» та «рибу».
В результаті їм таки вдалося забрати Державне агентство рибного господарства та усю меліоративну складову Держводагентства. Ухвалена 24 травня 2021 року постанова «Деякі питання розподілу окремих повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері
Читати повний текст
28 грудня 2021 року від Save Polesia https://savepolesia.org/guardian-highlights-absurd-plans-for-siarzewo-dam/ Top image shows natural sandbanks in the Vistula – Poland’s largest river, now threatened by Siarzewo Dam construction. Photo credit: Shutterstock/Krzysztof Kościesza Photography
У статті, опублікованій сьогодні в The Guardian, висвітлюється руйнівний вплив цієї запланованої дамби на річку Вісла в Польщі. Польський уряд рухається вперед, незважаючи на застереження науковців, неурядових організацій та суспільства в цілому.
Польща хоче побудувати нову дамбу на найбільшій річці країни поруч із селом Сяржево, приблизно за 200 км на північний захід від Варшави. Його будівництво обійдеться в 1 мільярд євро. Гребля Сяржево вважається ключовою до міжнародного водного шляху
Читати повний текст
|
|