Не вирізайте нас насмерть!

За кого голосує українська природа

Уздовж головних автошляхів України та на вулицях найбільших наших міст з’явилися плакати з силуетами тварин та занесеними над ними ножицями. «Ми вирізаємо їх з нашого життя» – підписано. Читачі цікавляться: що за «вирізки» такі? Про що йдеться?

Відповідаю: цими плакатами Представництво ООН в Україні та Асоціація природоохоронних територій розпочали кампанію на підтримку збереження біорізноманіття в Україні. Відтак Україна приєднується до більш ніж 100 країн, які беруть участь у Міжнародному році біорізноманіття. Ще ніколи біологічні види не вимирали так швидко, як нині. Це вимирання здебільшого пов’язане з діяльністю людини: забрудненням та виснаженням водних ресурсів, зміною та деградацією місць мешкання та глобальною зміною клімату. Тисячі видів – від жаб до ведмедів, від величезних рослин до маленьких комах – під загрозою.

На переконання міжнародних експертів, які на замовлення ООН провели оцінку нинішнього стану біорізноманіття, його втрата матиме значний негативний вплив на продовження нормальної життєдіяльності людства тепер і в майбутньому. Експерти зазначають, що світ не досяг встановленої мети – скорочення темпів втрати біорізноманіття до 2010 року.

Догосподарювалися…

Хоч Україна займає менше 6% площі Європи, їй належить приблизно 35% європейського біорізноманіття. Цьому сприяє розташування території України на перехресті багатьох природних зон та міграційних шляхів багатьох видів тваринного світу. Але деградація довкілля, спричинена інтенсивною господарською діяльністю людини, призвела до масштабних зрушень у природних екосистемах. Внаслідок цього значно зменшилась чисельність або просто зникли чимало видів тварин, рослин і грибів.

«Червона книга України» за останні п`ятнадцять років потовщала майже на третину. Тварини, рослини, гриби, риби, амфібії вимирають прискореними темпами. Але цей факт залишається поза свідомістю нашого народу, науки і влади. Українці не знають, що втрачають. А тим часом біорізноманіття – запорука екологічного здоров`я всього людства. Крім того, біорізноманіття – це економічні ресурси та великий потенціал для стабільного розвитку економіки держави.

Гарячі проблеми

Ми повністю залежимо від цього різноманіття. Воно забезпечує нас продуктами харчування, пальним, ліками та іншими життєво необхідними благами. Але це різноманіття зникає прискореними темпами саме через діяльність людини. Така втрата робить нас біднішими і послаблює здатність живих екосистем, від яких ми залежимо, перешкоджати зростаючій загрозі зміни клімату. Ці нестерпно спекотні літні дні – привід замислитися, до чого ми доводимо самі себе.

За словами організаторів, кампанія «Ми вирізаємо…» спрямована на світогляд активного населення всієї країни. Українці повинні знати: біорізноманіття виживе, якщо я поводитиму себе відповідальніше, краще, бережливіше ставитимусь до довкілля. Але, як на мене, то достатньо було б поставити лише кілька плакатів: біля Мінприроди, Верховної Ради, Кабміну та Адміністрації президента. Бо саме в цих установах мають показати приклад і задати тон, або запитати, чому ми нищимо природу.

Як можуть долучитися до охорони, скажімо, ведмедя або зубра пересічні українці? Майже ніяк. Натомість саме депутати й міністри повинні ухвалювати суворі природоохоронні закони, розробляти ефективні заходи й знаходити кошти на їх втілення. А головне – саме вони повинні не робити шкоди, не дозволяти собі та своїй челяді розгулу на природі.

Я недарма назвав саме ведмедя та зубра – їхні образи є на плакатах. Клишоногих, як і волохатих рогатих велетнів, залишилося менш як по 300 особин у наших лісах. Громадськість зробила все, що могла, для їхнього збереження. Саме неурядові організації з ініціативи голови благодійного фонду «Наш дім» Юрія Васідлова 2003 року домоглися, щоб ведмедя бурого було занесено до Червоної книги. Бо до того з благословіння чиновників улюблених героїв дитячих казок залюбки вбивали любителі екзотики. А на реліктових зубрів «природолюби» з тугими гаманцями полювали навіть незважаючи на червонокнижний статус. І саме громадськість вкотре домоглася, щоб зубрів було виведено зі списків мисливських тварин.

Але поїзд уже пішов. І тепер лише держава може відновити чисельність цих тварин. Так, як колись Радянський союз уже врятував цих рогатих велетнів від вимирання. Україна, нова, отримавши у спадок велику популяцію цих рідкісних тварин, не змогла її зберегти.

Багато важить для збереження тварин та рослин і розвиток заповідників та національних парків. «Біологічне різноманіття – це поняття економічно-фінансове; натуральні одяг, ліки, їжа, будинок – це все біорізноманіття. Чим воно багатше, тим багатша країна. Заповідні території – майбутнє нашої країни, наших дітей, бо саме природно-заповідний фонд є каркасом для збереження рідкісних видів тварин та рослин», – каже Микола Стеценко, перший заступник начальника Державної служби заповідної справи України, президент Всеукраїнської громадської організації «Асоціація природоохоронних територій України».

– Природоохоронні території сьогодні є тим острівцем безпеки, де рідкісні рослини і тварини України можуть вижити. За останні п’ятнадцять років територія природоохоронних територій у світі збільшилась удвічі, до 12% суходолу. Україна теж збільшила свій природно-заповідний фонд майже втричі до 5,4% – (1991 року цей показник становив лише 1,9 %). Але цього замало: площа заповідних земель на одну людину в Європі становить 2200 м², а в Україні – лише 570 м², – додав він.

ООН – організація дипломатична. Вона не може сказати прямо: народе, вимагай від своїх «верхніх» чиновників, аби працювали як слід – берегли все живе. Тому такі обтічні формулювання на плакатах, тому такі нечіткі лозунги. Що ж, зуміємо їх прочитати, побачити за мертвими плакатами наші реальні живі проблеми. Зокрема – заглянемо у програми партій і вичитаємо у них, що там пишуть з приводу охорони довкілля, народної власності на природні ресурси, на води, ліси, на землю-годувальницю? І з огляду на це зробимо наш вибір на найближчих виборах.

Довідка «Селянської правди»:

Організація Об’єднаних Націй проголосила 2010-й рік Міжнародним роком біорізноманіття, щоб підвищити рівень громадської обізнаності про вирішальне значення біологічного різноманіття, про негативні втрати, яких зазнає людство внаслідок зникнення біорізноманіття, а також з метою залучення людей, особливо молоді всього світу до активного захисту всіх форм життя на Землі.

Під «біологічним різноманіттям» розуміється широке розмаїття варіацій рослин, тварин та мікроорганізмів. Науковці визначають, що нині є близько 13 мільйонів цих видів. Це унікальні природні багатства, на яких ми будуємо власну цивілізацію. Кожен з нас – невід’ємна частка природи, наша доля тісно пов’язана з великою кількістю інших тварин, рослин та екосистем. Кисень, яким ми дихаємо, надходить від океанського планктону та лісів. Наше харчування – це фрукти та овочі, які запилювалися бджолами; злаки, риба та м’ясо диких та сільськогосподарських тварин. Вода, яку ми п’ємо, є частиною гігантського циклу, що охоплює людей, дощові хмари, опади, льодовики, ріки, моря та океани.

Сьогодні різноманіття світу природи знищує діяльність людини. Вирубування лісів, інтенсивне землеробство, надмірне виловлювання риби, надмірне вирощування сільськогосподарських тварин, надмірне виробництво, забруднення навколишнього природного середовища відходами і багато інших чинників людської діяльності руйнують біорізноманіття. Ми можемо зупинити ці процеси, питання тільки в тому – чи захочемо це зробити?

Як зазначено у третьому виданні нового Звіту ООН за 2010 рік під назвою «Глобальні перспективи в галузі біорізноманіття – 3», вчені всього світу дійшли висновку: природні системи, які підтримують майже всі галузі економіки, а також функціонування життя на планеті перебувають під загрозою швидкої деградації, якщо не буде вжито негайних та радикальних заходів щодо збереження біологічних видів Землі. Руйнування природних систем можна уникнути, якщо знизити тиск на біорізноманіття. Слід вжити термінових заходів зі скорочення забруднення вод через ґрунтове забруднення і заборонити нищівні методи рибальства тощо. Публікація Звіту є результатом роботи незалежних науковців і ґрунтується на наукових оцінках, національних доповідях, наданих національними урядами більш як 100 країн світу, а також дослідженнях майбутніх сценаріїв розвитку у галузі біорізноманіття.

Олег ЛИСТОПАД

Селянська правда, №98, 20серпня 2010