Небезпечно для здоров’я
Нещодавно спеціалісти ДП «Укрметртестстандарт» перевірили обладнання у 54 медичних закладах столиці. Результат: у 50 з них (92,6 %) виявлено неточні прилади, порушення термінів їх повірки тощо. На жаль, така ситуація не лише у Києві. За словами першого заступника генерального директора ДП «Укрметртестстандарт» Миколи Жалдака ця проблема загальнодержавна.
«ІКС НА ІГРЕК»
Нині майже кожна людина обізнана з процедурою вимірювання артеріального тиску. Модифікації тонометрів відрізняються за принципом дії приладу, функціональними можливостями, розмірами і вагою. Але незалежно від цих характеристик вони проходять випробування у медичних закладах та органах Держспоживстандарту України. Якщо результати задовільні, тонометр вноситься до Держреєстру засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) України. На сьогодні до реєстру внесено 49 типів тонометрів, зокрема 27 механічні і 22 автоматичні. З них українського виробництва – 10 типів (механічні), російського – 7 типів (механічні), інших країн – 32 типи (10 механічних, 22 автоматичних). Слід зазначити, що в медичних закладах фахівці мають право використовувати тільки механічні тонометри, автоматичні ж вважаються приладами побутового призначення.
Вимірювачі тиску підлягають державній метрологічній перевірці раз на рік. Людині, яка має проблеми з тиском, не треба пояснювати, наскільки важливо користуватися точним приладом. Мали б це розуміти й самі лікарі. Але… Згідно з результатами останньої перевірки тонометрів у медзакладах, забраковано 57% з них. Іншими словами, в кожного другого пацієнта зафіксовано недостовірні дані щодо рівня артеріального тиску. Такий собі тиск «Ікс на Ігрек»… І як тут не помилитися з призначенням ліків?
До речі, люди часто запитують про відмінності у якості вимірювань різних типів тонометрів. Хоча автоматичні значно простіші у використанні, зберігають результати вимірювання в пам’яті тощо, спеціалісти все ж радять пацієнтам вимірювати артеріальний тиск механічним тонометром, ці результати вважаються достовірнішими.
Аудіометри, УЗД, алкометри тощо
Важко назвати тип медичного обладнання, який би беззастережно виявився якісним під час перевірок. Ось кілька прикладів.
Прилади для діагностування слухової функції людини – аудіометри повіряються лише в п’яти містах України: Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку та Львові. Тож у більшості регіонів пацієнтам загрожує неправильне призначення слухових апаратів чи некомфортне для хворого налаштування.
Є проблеми з апаратами УЗД та їх «родичами». Хоча всі розуміють, що їх несправність може призвести до хибного визначення розмірів органів чи тканин і, відповідно, до неправильного діагнозу. Коли чутливість чи розпізнавальна здатність ультразвукових приладів не відповідає нормам, можна взагалі не помітити хвороби, наприклад пухлини чи невеликих камінців в нирках.
Не усе «о’кей» також з вихідними параметрами рентгенівських медичних апаратів. Адже саме їх іонізуюче випромінювання – основне джерело опромінення пацієнтів.
Особливим видом ЗВТ є прилади для визначення вмісту алкоголю у повітрі, що видихає людина (їх часто називають “алкометри”, “алкотестери” тощо). На них також поширюються всі норми Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”: вони мають бути занесені до Державного реєстру ЗВТ або пройти державну метрологічну атестацію, а під час експлуатації їх слід регулярно подавати на повірку. Та сьогодні медзаклади або підприємства нерідко спокушаються першою-ліпшою рекламою і купують дешеву продукцію, а потім з’ясовується, що придбані прилади не тільки не пройшли необхідних метрологічних процедур, а й взагалі непридатні до застосування.
Коли облазить шкіра
Проблеми якості маємо не лише з діагностичними, а й з «оздоровчими» приладами. Зокрема, з обладнанням соляріїв. Тут використовують потужні джерела ультрафіолетового випромінювання, неправильне користування якими може призвести до старіння шкіри, зміни її поверхневої структури, пошкодження та, як наслідок, – передракового стану чи навіть раку. Такий терапевтичний вплив (фототерапія є різновидом фізіотерапії) на організм людини мала б контролюватись, енергетична освітленість соляріїв в ультрафіолетовому діапазоні не повинна перевищувати граничних норм, встановлених державним стандартом. Але законодавство наше прописане так, що діяльність суб’єктів підприємницької діяльності (СПД), які утримують солярії, не належить до медичної практики і тому ліцензуванню не підлягає – відповідно, ніким не контролюється!
Нині в Україні відвідувачі соляріїв самі замовляють тривалість сеансу. Використання захисних окулярів та загальна тривалість відвідувань впродовж року не контролюються. Не завжди відстежується спрацювання допустимого ресурсу ламп, що може призвести до появи недопустимого жорсткого ультрафіолетового випромінювання тощо.
А в Республіці Білорусь діяльність з надання послуг соляріїв ліцензується, а солярії – проходять реєстрацію. У Франції відвідування соляріїв особами віком до 18 років заборонено. У нас же склалася дивна ситуація: якщо послуги солярію надаються особами, що мають медичну освіту, то наявність ліцензії на медичну практику є обов’язковою. А якщо ті самі послуги надають особи без медичної освіти і солярій належить не медичному закладові, ліцензія не потрібна! І будь-який контроль за якістю послуг з боку держави – відсутній. Розумієте, хто і що вам пропонує, аби ви… одужали?
Наведіть порядок і дайте грошей
Як же домогтися точності у роботі медичних приладів в українських медзакладах? Фахівці «Укрметртестстандарту» вважають, що у системі МОЗ слід створити компетентну профільну службу. Потрібно розробити національну програму метрологічного забезпечення в галузі охорони здоров’я. І, звичайно ж, вирішити фінансові проблеми, адже відсутність коштів призводить до перевищення міжповірочних інтервалів, збільшення ризиків роботи на несправному обладнанні. Тому лікувальні установи України, що фінансуються з Державного бюджету, повинні мати окрему захищену статтю витрат на періодичну повірку і контроль засобів вимірювань та медичного обладнання – це запорука точності роботи приладів, а отже – безпеки пацієнтів.
Олег Листопад
«Селянська правда», № 108, 16 вересня 2010
Leave a Reply