Вплив гліфосату на ґрунт, сільськогосподарські культури, тварин, людей і навколишнє середовище Дон М. Хубер, почесний професор Університету Пердью
Технічний переклад.
Розрекламовані переваги гербіцидів, що містять гліфосат, неправильно представляють як безпеку, так і необхідність цих продуктів. Добре задокументовано, що багато бур’янів стійкі до цих хімікатів і що культури мають зменшений ріст коренів, знижену щільність поживних речовин, збільшення хвороб, більший стрес сприйнятливість і потреба в більшій кількості пестицидів, ніж посіви, обприсковані іншими сполуками.
Скани статті:
Велика кількість бур’янів, стійких до гербіцидів на основі гліфосату, ускладнює нашу здатність контролювати цих шкідників і додає додаткові токсичні пестициди, яким піддаються наші діти та домашні тварини, і які є шкідливими для їжі, яку ми їмо щодня. Всупереч загальним твердженням про безпеку, великий обсяг рецензованої наукової інформації показує, що гербіциди, що містять гербіцид гліфосат, є хронічно токсичними для тканин людини та тварин. Вони призводять до раку, передчасної смерті, ниркової та печінкової недостатності, безпліддя, аутизму, алергії, запальних захворювань кишечника та захворювань крові.
НЕМАЄ рецензованих наукові дослідження показують, що гліфосат безпечний для споживання людиною або тваринами.
Медичні дані вказують на те, що мільйони дітей і дорослих страждають від споживання хронічно токсичного гліфосату (Roundup®) та інших токсичних хімікатів, які накопичуються в ґрунті та рослинах. Вчені Массачусетського технологічного інституту задокументували, що гліфосат (Roundup®) є найбільш хронічно токсичною хімічною речовиною в нашій їжі та навколишньому середовищі.
Як запатентований потужний антибіотик, гербіцид гліфосат є токсичним для корисних мікроорганізмів у ґрунті та шлунково-кишковому тракті людей і тварин, які необхідні для засвоєння мінералів, виробництва вітамінів, імунітету, синтезу триптофану при аутизмі, хворобі Паркінсона та захисту від патогенів, таких як E. coli, Salmonella, Listeria та Clostridium. Збільшення захворювань, пов’язаних із кишківником, безпосередньо пов’язане із залишками гліфосату в продуктах харчування, воді та кормах. До них належать хвороба Альцгеймера, аутизм, вроджені дефекти, рак молочної залози та численні інші види раку, целіакія, хронічна втома, діабет, діарея, викликана C. difficile, кінцева стадія ниркової недостатності, безпліддя, синдром подразненого кишечника, негерметичний кишечник, хвороба Паркінсона, перитоніт, ревматоїдний артрит та багато інших. інші.
Невибіркове використання півмільярда фунтів гліфосату на рік у США спричиняє серйозну хронічну кризу здоров’я та екології наших дітей. В Аргентині відмова від розпилення гліфосату на ГМО посівах збільшила вроджені дефекти, репродуктивну недостатність і рак у прилеглих містах до 450%. Інші дослідження показують, що лише 0,1 частини на мільярд Roundup® у питній воді збільшує безпліддя, рак молочної залози, ниркову недостатність, печінкову недостатність, неалкогольну жирову хворобу печінки, гормональні порушення ендокринної системи та цитотоксичність для клітин і тканин.
Значна частина цього пестициду накопичується в їжі, кормах і в організмі. EPA вже схвалило ліміти залишків, які в 4000 разів перевищують дозволені раніше – і все без будь-якої оцінки безпеки! Міністерство сільського господарства США, EPA та FDA НЕ проводять незалежного тестування безпечності накопичених пестицидів і покладаються виключно на заяви компаній про те, що високі рівні, накопичені в ґрунті, їжі та природі, безпечні. Наукові дослідження постійно доводять, що вони небезпечні.
Гербіциди на основі гліфосату становлять серйозну хронічну загрозу здоров’ю та безпеці всіх людей і навколишнього середовища. Майбутні історики цілком можуть озирнутися на наш час і написати не про те, скільки фунтів пестицидів ми застосували чи не застосували, а про те, наскільки ми були готові пожертвувати нашими дітьми та поставити під загрозу майбутні покоління цим масовим невибірковим використанням гліфосату, лише щоб принести користь комерційному підприємству.
Доктор Дон М. Хубер є почесним професором Університету Пердью; полковник армії США (у відставці, медична розвідка); Колишній помічник директора Центру медичної розвідки Збройних сил, тепер Національний центр медичної розвідки; Попередній голова Національної програми відновлення хвороб рослин USDA; член Комітету загрозливих патогенів США; колишній член Консультативної ради Управління технологічної оцінки Конгресу США (тепер Дослідницький офіс Конгресу); і Глобальний Робоча група з епідеміології, Офіс головного лікаря.
Рекомендую прочитати:
Антоніу, М., Робінсон, К., Фаган, Дж. 2014. Звіт про міфи та правди про ГМО: засноване на доказах дослідження тверджень щодо безпеки та ефективності генетично модифікованих культур. 2-е вид. Earth Open source 330 pp. Brown, G. 2018. Dirt to Soil: One Family’s Journey into Regenerative Agriculture. Chelsea Green Publishing, White
Рівер Джанкшен, Вермонт. Друкер, С.М. 2015. Altered Genes, Twisted Truth: How the Venture to Genetically Engineering Our Food Hava Subverted
Наука, корумпована влада та систематично обдурена громадськість. Clear River Press, SLC, Юта.
ENSSER. 2014. Заява: Немає наукового консенсусу щодо безпеки ГМО. European Network of Scientists for Social and
Екологічна відповідальність. 19 травня 2014 р.
Гіллам, К. 2017. Побілка: історія вбивці бур’янів, раку та псування науки. Island Press.
Гіллам, К. 2021. Документи Монсанто: смертоносні секрети, корпоративна корупція та пошук справедливості однією людиною. Island Press.
Guyton, K.C. та ін. 2015. Канцерогенність тетрахлорвінфосу, паратіону, малатіону, діазинону та гліфосату.
Всесвітня організація охорони здоров’я – IARC, Ліон, Франція DOI: http://dx.doi.org/10.1016/S1470-2045(15)70134-8.
Ханікатт, З.. 2018. Нестримний: перетворення хвороби та боротьби на тріумф, розширення можливостей і свято спільноти. Видавництво Moms Across America.
Hoy, J, Swanson, N, and Seneff, S 2015. Висока вартість пестицидів: хвороби людей і тварин. Науки про птахівництво, рибальство та дику природу 3:1-19.
Johal, G.S. та Huber, D.M. 2009. Вплив гліфосату на хвороби рослин. євро. Я. Агрон. Doi:10.1016/j.eja.2009.04.004.
Кримський, С. 2015. Ілюзорний консенсус за оцінкою здоров’я ГМО. Наука, технологія та людські цінності 1-32 Leu, A. 2018. Отруєння наших дітей. ACRES U.S.A. Greeley, CO.
Мейсон, Р. 2013. Гліфосат: руйнівник здоров’я людини та біорізноманіття. Документ, підготовлений для шотландського законодавчого органу. https://www.gmoevidence.com/wp-content/uploads/2013/09/Glyphosate-Destructor-of-Human-Health-and-
Biodiversity.pdf Мітра, Т. 2017. Отруйна їжа Північної Америки: Посібник з навігації на шахтному полі гліфосату в нашій харчовій мережі (електронна книга). https://www.amazon.com/POISON-FOODS-NORTH-AMERICA-navigating-
ebook/dp/B06XS4Y6H2/ref=sr_1_1?ie=UTF8&qid=1490569537&sr=8- 1&keywords=отрута+продукти+північної+америки.
Моханті, С. С. та Дас, А. П. 2022. Систематичне дослідження мікробної деградації гліфосату: огляд. ГеоМікроб. J. 39:3-5: 316-327.
Перро, М. та Адамс, В. 2017. Що робить наших дітей хворими? Дослідження зв’язків між ГМ-продуктами, гліфосатом і здоров’ям кишечника, Chelsea Green Pres.
Samsell, A. and Seneff, S. 2012. Пригнічення гліфосатом ферментів цитохрому P450 і біосинтезу амінокислот
мікробіомом кишечника: шляхи до сучасних захворювань. Рукописи Ентропії 15:1-х; doi: 10.3390/el40x000x.
Самселл, А. та Сенефф, С. 2013. Гліфосат, шляхи до сучасних захворювань II: целіакія спру та непереносимість глютену. Інтердисцип. Токсикол. 6:159-184.
Самселл, А. та Сенефф, С. 2015. Гліфосат, шляхи до сучасних захворювань III: Марганець, неврологічні захворювання та пов’язані з ними патології. Surg. Нейрол. Міжн. 6:45-70.
Самселл, А. та Сенефф, С. 2015. Гліфосат, шляхи до сучасних хвороб IV: рак і пов’язані з ним патології. J. Biol. Хімічна фізика 15: 121-159.
Сенефф, С. 2021. Токсична спадщина: як знищувач бур’янів гліфосат руйнує наше здоров’я та довкілля. Видавець Челсі Грін.
Сераліні, Дж. Е., Клер, Е., Меснаж, Р., Гресс, С., Дефарж, Н., Малаеста, М., Еннекен, Д., і де Вендомуа, Ж.С. 2012. Довгострокова токсичність гербіциду Раундап і стійкої до Раундапу генетично модифікованої кукурудзи. Харчова хім. Токсикол. http://dx.doi.org/10.1016/j.fct.2012.08.005.
Сераліні, Дж. Е., Клер, Е., Меснаж, Р., Гресс, С., Дефарж, Н., Малаеста, М., Еннекен, Д., і де Вендомуа, Ж.С. 2014 рік.
Повторне дослідження: Довготривала токсичність гербіциду Раундап і генетично модифікованого препарату, стійкого до Раундапу
кукурудза. Environmental Sci. Європа 26:14-31 Шехата, А., Шродль, В., Алдін, А.А., Хафез, Х.М., Крюгер, М. 2012. Вплив гліфосату на потенційних патогенів і корисних членів мікробіоти птиці in vitro. Current Microbiology DOI 10.1007/s00284-012-0277-2.
Swanson, NL, Leu, A., Abrahamson, J., and Wallet, B. 2014. Генно-інженерні культури, гліфосат і
погіршення стану здоров’я в Сполучених Штатах Америки. Журнал органічних систем 9:6-37. Wilson, C.L. та Губер Д.М. (ред.). 2021. Використання синтетичних пестицидів в Африці: вплив на людей, тварин і навколишнє середовище. CRC Press.
Leave a Reply