Через бюрократію та байдужість страждають сотні тисяч хворих
Щороку з державного бюджету виділяються чималі суми на закупівлю ліків як для потреб лікарень та поліклінік, так і для надання допомоги хворим на онкологічні захворювання, туберкульоз, гемофілію.
І щороку ні медзаклади, ні хронічно хворі люди цих ліків вчасно не отримують. Тендери на закупівлю ліків за кошти державного бюджету на нинішній рік оголошуються у травні (так, наприклад, було у 2010 і 2011 роках), а результати торгів стають відомі у грудні, відповідно, препарати починають надходити до пацієнтів тільки в січні–лютому наступного року, тобто із запізненням у середньому на 12–13 місяців!!! Багато хворих просто не доживають до цього моменту. «Чиновники нам розповідають, що закупівля ліків відбувається відповідно до всіх процедур та відповідно до закону. Нехай ці люди подивляться в очі дитини, в якої життя іде на лічені дні, та спробують пояснити це їй», – каже мати онкохворої дитини Тетяна Українець.
До пізньої весни затяглися тендери й цього року. Тоді люди вирішили самі нагадати чиновникам про себе. Пацієнти зі смертельно небезпечними захворюваннями принесли до Міністерства охорони здоров’я України звернення та граблі. Такою акцією вони вимагали якомога швидше оголосити державні тендери на закупівлю ліків для них. Пацієнти обурені, що нове керівництво міністерства, затягуючи тендери на закупівлю ліків, наступає на ті самі граблі, що й чиновники, які сиділи на цих кріслах раніше. Але б’ють ці граблі не по чиновниках, а – по хворих! Так бюрократія забирає життя тисяч українців та зробить іще десятки тисяч інвалідами. «Вперше ми, пацієнти з ВІЛ/СНІДом, туберкульозом, онкологією та гемофілією, вийшли разом, щоб нас почуло Міністерство охорони здоров’я та вчасно закупило для нас препарати, від яких залежить наше життя», – каже Дмитро Шерембей, ВІЛ-позитивний, голова Дорадчої ради спільнот з питань доступу до лікування в Україні.
Сьогодні 1,5 мільйона українців живуть із смертельно небезпечними хворобами, серед них більш ніж 10 тисяч дітей. Насамперед це онкохворі, хворі на СНІД, туберкульоз та гемофілію, тобто люди, чиє життя повністю залежить від ліків та їх вчасного вживання. В Україні 184 000 українців живуть з ВІЛ та гемофілією, 70 828 осіб хворіють на активний туберкульоз, ще 378 383 ним інфіковані та мають високий ризик захворіти. 960 000 українців мають онкологічні захворювання. Всі ці люди чекають на життєво потрібні ліки, які закуповуються за кошти Державного бюджету України.
«Торік я купував ліки сам, – розповідає Олег Гузій, хворий на туберкульоз. – Цього року не маю такої можливості. Якщо ліків не буде, це означає для мене призупинення лікування і ризик надбати вже мультирезистентний, тобто стійкий до ліків туберкульоз. А таку хворобу майже неможливо вилікувати. Я не хочу помирати…»
«Окрім термінового проведення тендерів, ми вимагаємо системних змін, а саме: внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» з тим, щоб особливості закупівлі препаратів та виробів медичного призначення було врегульовано на законодавчому рівні, – каже Олександр Шміло, хворий на гемофілію та голова Всеукраїнського товариства гемофілії. – Зокрема, окремо треба визначити термін початку щорічної закупівлі таких товарів, адже своєчасність постачання лікарських засобів для хворих на гемофілію відіграє критичну для життя пацієнтів роль».
Звернення до МОЗ підписали шість громадських об’єднань: благодійні фонди «Дорадча рада спільнот з питань доступу до лікування в Україні», «Запорука» та «Розвиток України»; «Всеукраїнська мережа ЛЖВ», Опікунська рада Центру дитячої онкогематології і трансплантації кісткового мозку Національної дитячої спеціалізованої лікарні МОЗ України ОХМАТДИТ, ГО «Всеукраїнське Товариство Гемофілії»,
Поки верстався номер: Акція не пройшла непоміченою. За інформацією Інни Бойко (Секретаріат БФ “Дорадча рада спільнот з питань доступу до лікування в Україні”), вже оголошено тендери щодо ліків для онкохворих та хворих на гемофілію, очікується оголошення по ліках для хворих на СНІД, в регіонах нині збирають інформацію про потреби в лікуванні туберкульозу.
Але досвід діяльності що цієї, що попередньої влади свідчить: розслаблятися, довіряти чиновникам все одно не можна. Поки не оберемо на керівні посади справді народних і справді порядних.
Олег ЛИСТОПАД
«Селянська правда» №58, 22 травня 2012
Leave a Reply