A sample text widget
Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis
euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.
Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan.
Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem,
suscipit in posuere in, interdum non magna.
|
У червні 2021 року президент Володимир Зеленський оголосив про плани посадити в Україні за три роки мільярд дерев. А також збільшити площу лісу за 10 років на мільйон гектарів. Друга частина заяви залишилася практично непоміченою, а от перша викликала шалену хвилю критики. Хоча якраз посадити мільярд дерев – це реально. Як? І що це дасть громадськості та довкіллю? Давайте розбиратися.
«Сосні – най-най-най-най-най»
Двоє тримають дебелий саджанець, троє засипають лунку лопатами, шестеро несуть відрами воду на перший полив. Оркестр, прапори, фото на згадку. Десь так уявляють посадку дерев пересічні мешканці міст. Проте ліси в Україні саджають інакше.
Зазвичай нові бори
Читати повний текст
Романтики Вовчих ям
Репортаж про реалізацію проєктів з відновлення водно-болотних угідь Чехії, опис практичного досвіду і лайфхаків
https://www.facebook.com/Oleg.Lystopad/posts/pfbid02EBoHL7TCoMde1ZPhRiXyXPYpoaNy65HCoRfKegia2M7d2xLZnkgHXfNMn8AnU6SWl
Без науки заповідна справа приречена
Наскільки ефективно працює система природно-заповідних територій України, що потрібно зробити для її удосконалення до європейського рівня? – Інтерв’ю з доктором біологічних наук, заступником директора з наукової роботи Інституту морської біології НАН України Віктором Демченком.
https://www.facebook.com/Oleg.Lystopad/posts/pfbid025XyhLrSnwjvL5Yyd6ak2QwtwhsrZwWAgMq3tdrmHCg2XHgiiEYQrB4HUyAyzyPsRl
Коли рослини полюватимуть на людей
Репортаж з охоронюваної ландшафтної області (ОЛО) «Брди» у Чехії, яка суміщає природоохоронні функції зі статусом військового артилерійського полігону.
https://www.facebook.com/Oleg.Lystopad/posts/pfbid0kBxGQeJGsjg94C5qhsgHdqHoFA1aF8CeF8DdDnKJFyhWvuNbMsuavRyEjBoWyKusl
російський шантаж Запорізькою атомною: не перебільшувати небезпеку
Що може статися на окупованій Запорізькій АЕС, які сценарії можуть
Читати повний текст
Це Sergey Kubrakov ( Нацпарк Деснянсько-Старогутський: життя на кордоні з ворогом ) Mark Zheleznyak ( Професор Марк Желєзняк: “Науково доведено: Каховську ГЕС підірвали росіяни!” та “російський шантаж Запорізькою атомною”); Оксана Самкова ( Як російська армія знищує українські ґрунти ); Андрій Новіков ( Нова криза природничих колекцій? ); захисники Екопарк Осокорки ( Екопарк “Осокорки”: заплавний рай для природи та людей ); організація UAnimals ( відзначили захисників тварин ); Михайло Русін ( Хто заступитися за хом’яка? ); Ярослав Якців ( Чи потрібна толока в космосі? ); Всеукраїнська екологічна ліга ( Довкілля та десять років російської війни ); Петро Тєстов, Андій Пліга,
Читати повний текст
Як живе і працює у прифронтовій області Національний заповідник «Хортиця», як відреагували археологи та екологи на підрив росіянами греблі Каховської ГЕС, як почувається риба у Дніпрі біля острова — в інтерв’ю з в. о. завідувача відділу охорони пам’яток історії, археології та природи цього заповідника Михайлом МУЛЕНКОМ для газети “Світ” Меч Святослава — у безпеці — Михайле, як заповідник пережив перші тижні повномасштабного вторгнення росії в Україну? — Спочатку було складно зорієнтуватись, але ми швидко ухвалили рішення про евакуацію предметів основного фонду, адже росіяни наступали спочатку дуже швидко. Починали з найціннішого. На жаль, у нас в Україні не були пропрацьовані
Читати повний текст
Вплив гліфосату на ґрунт, сільськогосподарські культури, тварин, людей і навколишнє середовище Дон М. Хубер, почесний професор Університету Пердью Технічний переклад.
Розрекламовані переваги гербіцидів, що містять гліфосат, неправильно представляють як безпеку, так і необхідність цих продуктів. Добре задокументовано, що багато бур’янів стійкі до цих хімікатів і що культури мають зменшений ріст коренів, знижену щільність поживних речовин, збільшення хвороб, більший стрес сприйнятливість і потреба в більшій кількості пестицидів, ніж посіви, обприсковані іншими сполуками.
Скани статті:
Велика кількість бур’янів, стійких до гербіцидів на основі гліфосату, ускладнює нашу здатність контролювати цих шкідників і додає додаткові токсичні пестициди, яким піддаються наші діти та домашні
Читати повний текст
Щоб побачити природну, екологічну цінність Полісся, досить глянути на географічну карту Європи. Саме тут вимальовується найбільша зелена пляма, тобто – найбільші за площею ландшафти, вкриті рослинністю.
фото Сергія Канциренка/Полісся — дика природа без кордонів
«Чомусь люди вважають найбільш збереженою природною територією Карпати. Так, ця гірська система дуже цінний осередок біорізноманіття. Але там висока щільність населення, розвинута інфраструктура – дороги, залізниця, лінії електропередач, газогони. Села переходять у сусідні села, міста – в містечка. На Поліссі ж людей живе небагато. Унікальна екологічна цінність, збереженість природи – одна з причин створити на Поліссі міжнародний (українсько-білоруський) біосферний резерват Прип’ятьське Полісся (БРПП). Територія
Читати повний текст
Лісоводи активно використовують інвазивний дуб червоний у лісовідновленні. Київська область, Вищедубечанський лісгосп
Біологи й екоактивісти б’ють на сполох і вимагають суттєво обмежити використання завезених дерев (інтродуцентів), а надавати перевагу місцевим (аборигенним). Це стане особливо актуально, коли почнемо відновлювати пошкоджені війною ліси та непридатні для сільськогосподарського використання заміновані землі.
Чому і як ця проблема виникла та набула такої актуальності?
Про це написала газета “Світ” ↓
«Наприкінці ХІХ століття промислова революція набула загрозливих для довкілля масштабів. Ліси вирубали, створили поля, пасовища теж перетворили на поля. Натомість худобу стали здебільшого випасати в заплавах річок, тут же — заготовляти сіно. Наслідком цього
Читати повний текст
Зліва – Владислав Антипов та Олег Листопад
Ми хочемо жити у квітучій, зеленій, чистій країні? Тоді треба не лише відновити зґвалтовану російською війною природу, а й вийти на європейські показники якості довкілля. Готуватися потрібно вже тепер, щоб відразу після перемоги наростити зусилля й у максимальному темпі рухатися до визначених цілей. Національна рада з відновлення України від наслідків війни відповідно до Указу Президента від 21 квітня 2022 року № 266/2022 ще влітку 2022-го розробила план заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України. Є там й екологічний блок. Він активно аналізується експертами та екоактивістами.
Не так давно обговорення проєкту
Читати повний текст
Останнім часом безоглядно винищено сотні, а то й тисячі кілометрів лісосмуг, що призвело до масового опустошення сільськогосподарських угідь. За це ніхто не був покараний, що дозволило розбій на українських землях продовжувати…
Кожен другий гектар лісу в Україні – рукотворний. Це легко побачити: у такому лісі дерева ростуть рівними рядами, придивіться хоч у найближчому гайку. Протягом останніх 50 років радянської влади в Україні було посаджено 440 тис. га полезахисних смуг, а під захистом штучних насаджень у найкращі роки було 13 млн га сільськогосподарських угідь. Один гектар лісосмуги захищає 20–30 га ріллі, збільшення врожаю при цьому становить близько 15%.
Свого часу було
Читати повний текст
П.І. Гриник, М.П. Стеценко, С.Л. Шнайдер, О.Г. Листопад, В.Є. Борейко Ця публікація видана в межах виконання спільного Проекту Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Глобального Екологічного Фонду «Зміцнення управління та фінансової стійкості національної системи природоохоронних територій в Україні». Якщо ви володієте інформацією про дерева, що не ввійшли в цей довідник, прохання надчилати Ваші зауваження та доповнення за адресою kekz-office@ukr.net
Навіщо захищати стародавні дерева 1. Стародавні дерева є пам’ятками історії, культури, живими свідками минулих століть.
2. Стародавні дерева мають велику естетичну і символічну цінність, що викликають у людей почуття натхнення і захоплення. 3. Стародавні дерева є унікальними багатоповерховими будинками для
Читати повний текст
|
|