A sample text widget
Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis
euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.
Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan.
Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem,
suscipit in posuere in, interdum non magna.
|
Як перетворити довкілля із жертви на зброю, змусивши росію заплатити за збитки природі і отримати підтримку світу У Всесвітній день довкілля, який за ініціативою ООН відзначається 5 червня, Інет повниться картинками зелених лісів та лук, блакитних морів та річок, квітучих пустель і степів та закликами зберегти усю цю красу. Новинні ж сторінки українців повняться картинами спалених кварталів колись зелених міст, порізаного окопами та протитанковими ровами степу, пошматованих уламками та кулями лісів та лісосмуг. У цей день, який мало чим відрізняється від інших днів війни, яку розв’язала росія. За підрахунками Міндовкілля та Держекоінспекції, збитки довкіллю від російської агресії перевищили 2,5 трильйони
Читати повний текст
Лісоводи активно використовують інвазивний дуб червоний у лісовідновленні. Київська область, Вищедубечанський лісгосп
Біологи й екоактивісти б’ють на сполох і вимагають суттєво обмежити використання завезених дерев (інтродуцентів), а надавати перевагу місцевим (аборигенним). Це стане особливо актуально, коли почнемо відновлювати пошкоджені війною ліси та непридатні для сільськогосподарського використання заміновані землі.
Чому і як ця проблема виникла та набула такої актуальності?
Про це написала газета “Світ” ↓
«Наприкінці ХІХ століття промислова революція набула загрозливих для довкілля масштабів. Ліси вирубали, створили поля, пасовища теж перетворили на поля. Натомість худобу стали здебільшого випасати в заплавах річок, тут же — заготовляти сіно. Наслідком цього
Читати повний текст
Зліва – Владислав Антипов та Олег Листопад
Ми хочемо жити у квітучій, зеленій, чистій країні? Тоді треба не лише відновити зґвалтовану російською війною природу, а й вийти на європейські показники якості довкілля. Готуватися потрібно вже тепер, щоб відразу після перемоги наростити зусилля й у максимальному темпі рухатися до визначених цілей. Національна рада з відновлення України від наслідків війни відповідно до Указу Президента від 21 квітня 2022 року № 266/2022 ще влітку 2022-го розробила план заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України. Є там й екологічний блок. Він активно аналізується експертами та екоактивістами.
Не так давно обговорення проєкту
Читати повний текст
Останнім часом безоглядно винищено сотні, а то й тисячі кілометрів лісосмуг, що призвело до масового опустошення сільськогосподарських угідь. За це ніхто не був покараний, що дозволило розбій на українських землях продовжувати…
Кожен другий гектар лісу в Україні – рукотворний. Це легко побачити: у такому лісі дерева ростуть рівними рядами, придивіться хоч у найближчому гайку. Протягом останніх 50 років радянської влади в Україні було посаджено 440 тис. га полезахисних смуг, а під захистом штучних насаджень у найкращі роки було 13 млн га сільськогосподарських угідь. Один гектар лісосмуги захищає 20–30 га ріллі, збільшення врожаю при цьому становить близько 15%.
Свого часу було
Читати повний текст
Новела
Усі збіги – випадкові, усі персонажі – вигадані. Ну майже :). Текст написаний у 2018 на конкурс новел Газети по-українськи, що був присвячений впливу безвізу на наше життя
Невже? Невже відтепер не треба записуватися за сто років наперед, висиджувати, а то й вистоювати на ногах й у чадну київську спеку, й у дошкульний морозище довжелезні черги під посольствами та консульствами, заповнювати тупі анкети… А головне – відповідати на дурні запитання висушених тіток чи напудрених молодиків, які дивляться на тебе як на потенційну повію. Або, принаймні, як на мисливицю за статками вгодованого, випещеного, з усіх боків дотованого Євросоюзом фермера.
Читати повний текст
Пуща SOS: забудова на Квітки Цісик триває, київська влада та контролюючі органи бездіють http://www.gromada.top/pushha-sos-zabudova-na-kvitki-cisik-trivaye-ki%D1%97vska-vlada-ta-kontrolyuyuchi-organi-bezdiyut/
= = = = = = =
Світовий страйк молоді за клімат. Україна виходить 24 травня
http://www.gromada.top/svitovij-strajk-molodi-za-klimat-ukra%D1%97na-vixodit-24-travnya/
= = = = = = = =
В Голосієво планують відкрити реабілітаційний центр для диких тварин, у Синевирі — розширити притулок для ведмедів
http://www.gromada.top/v-golosiyevo-planuyut-vidkriti-reabilitacijnij-centr-dlya-dikix-tvarin-u-sineviri-rozshiriti-pritulok-dlya-vedmediv/
= = = = = = = =
Блог: Мавпи на магноліях або як люди руйнують Сад магнолій у Ботсаду імені Фоміна
Наука каже, що з високою вірогідністю люди походять від мавп. Ну, не знаю, не знаю… […]
Читати далі
Published by admin at
Читати повний текст
Депутати ВР прорахувалися з законом про збереження лісів. Екологи вимагають виправлення помилок
З початку цього року притягнути до кримінальної відповідальності лісових браконьєрів – неможливо. Це результат ухвалення […]
Державні лісгоспи вирішили ігнорувати систему Prozorro і не економити державі мільйони гривень
Аналіз роботи державних лісогосподарських підприємств (держлісгоспів) показав, що вони масово відійшли від практики державних закупівель […]
Як виграти суд у КМУ Праліси http://www.gromada.top/yak-vigrati-sud-u-kabminu-i-zmusiti-vikonuvati-zakon-pro-pralisi/
Нещодавнє спілкування з представниками Кутського лісгоспу та Пістинської сільради на території Садиби Святого Миколая справило на мене неабияке враження. Як я вже писав раніше, нормальні у розмові люди, але їх дії мені незрозумілі.
Разом з відомим франківським журналістом Іваном Ципердюком та координатором лісового напрямку Українського товариства охорони птахів Василем Мочаном (Василь пройшов шлях від майстра лісу до головного лісничого великого держлісгоспу) вислухав перелік усіх образ та нарікань, які назбиралися за усі 16 років існування Парку.
Далі був візит на вертолітний майданчик, який колись був створений вище Садиби Св Миколая на місці посадок чорної горобини. Вислухали про знищений шар грунту. На
Читати повний текст
Дорога до “Гуцульщини”
Спілкуєшся – наче нормальні люди: відновили криївку, створили навколо неї зону відпочинку, ігровий майданчик для дітей. Ловлять і карають бреків, які полюють ставлять петлі на оленів або нищать 200-річні ялиці. Але як доходить до справ, пов’язаних з НПП “Гуцульщина” — наче мара їх накриває. Рубають ялинки у лісопитомнику парку, захоплюють і врізають свої замки у Світлиці Святого Миколая, ухвалюють рішення забрати собі 605 гектарів території парку і створити на них своє, власне, комунальне підприємство.
У парка нормальні стосунки з усіма сусідніми громадами, їх очільниками. Усіх, крім Пістині, чий голова Тарас Васильович Бейсюк та група депутатів
Читати повний текст
Розташований на Херсонщині національний природний парк (НПП) «Олешківські піски» треба суттєво розширити та покращити його фінансування й матеріальну базу.
Такого висновку дійшли учасники дискусії, яка відбулася 7 листопада у Херсонському прес-клубі. Обговорювали роль цього Парку у збереженні природи Херсонщини, необхідність розширення території НПП та результати впровадження проекту з відродження озер, які тут існують.
«Олешківські піски» — один із 49 НПП України, єдиний, де охороняються пустельні та напівпустельні ландшафти. Приклад такого відновлення — розчищення озер в оазах. Воно проводилося у рамках спільного проекту нацпарку та Українського товариства охорони птахів за підтримки Фундації Кока-Кола (детальніше тут: https://www.coca-colaukraine.com/stories/RenovationOleshkivsky).
керівник Херсонського
Читати повний текст
|
|