A sample text widget
Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis
euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.
Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan.
Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem,
suscipit in posuere in, interdum non magna.
|
Громадськість та науковці закликають уряд і парламент уберегти легендарні гірські системи від руйнування
Під виглядом «порятунку» національної енергетики недобросовісний «бізнес» активно просуває проєкти, які руйнують ландшафти й унікальні природні системи Українських Карпат і загрожують ростом кількості та масштабів стихійних лих у регіоні.
«В Україні реалізовується масштабний енергетичний проєкт будівництва вітрових електростанцій загальною потужністю 1,5 ГВт. Це майже стільки ж, скільки було у вітроенергетиці Україні до 2002 року. У ситуації війни це було б гарною новиною, якби не один нюанс. Для реалізації цього проєкту обрано найцінніші природні ділянки, дуже рідкісні й унікальні в масштабах України — це сім з одинадцяти високогірних
Читати повний текст
Про перспективи, тактику й стратегію розвитку заповідної справи, збереження дикої й напівдикої природи говоримо з експертом Української природоохоронної групи, одним зі спікерів нещодавніх слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування на тему «Правові засади функціонування ефективної системи природоохоронних територій та обʼєктів як основи для збереження і відновлення біорізноманіття: актуальні питання» Петром ТЄСТОВИМ.
— Пане Петре, то в нас уже винищили всю природу, чи ще щось залишилося?
— Розберімося без кидання в оці крайнощі. Так, нам треба створювати природоохоронні території, доходити до площ, які є в Європі, які від нас вимагають як від кандидата у члени
Читати повний текст
Наслідки пожеж у Древлянському заповіднику
Січень 2025-го. Лос-Анджелес палає, шалені збитки. Це погано з усіх боків, бо, серед іншого, відвертає увагу від війни росії проти України. А нам варто як мінімум зробити висновки. Чому ці пожежі трапляються, що є головним фактором їхнього виникнення, які наслідки можемо очікувати, зокрема, для довкілля?
Розгортаємо книжки Майкла Конелі про детектива Гаррі Босха, дія яких відбувається саме в Лос-Анджелесі та Голліву́ді (Hollywood — священний ліс; район цього міста), штат Каліфорнія. І читаємо (або подивіться серіали, дуже непогано зняті) про те, що такі пожежі там зовсім не дивина (наприклад, у романі «Чорне відлуння», написаному
Читати повний текст
Зазвичай ми з Анатолієм ПАВЕЛКОМ обговорюємо якісь чергові природоохоронні кампанії, причому останніми роками — переважно онлайн. Але зустрівшись наживо на Десятій літній школі «Екології-Права-Людини», ми спочатку більше говорили про армію, про спільних знайомих у ЗСУ. З’ясувалося, що він перетинався за ці роки й з багатьма з тих, з ким і мені довелося ділити службу у 2022-му.
Утім, без довкіллєвих розмов таки не обійшлося, адже Анатолій — юрист, еколог. Розпочав роботу в ЕПЛ ще 2002 року. Сфера відповідальності — екологічне право і правова допомога у царині охорони довкілля, представлення інтересів громадян і громадських організацій у судах, органах державної влади та місцевого
Читати повний текст
Як убезпечити природу – ліси, луки, очерети, степи – від пожеж.
Доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри лісівництва Національного університету біоресурсів та природокористування і керівник Регіонального східноєвропейського центру моніторингу пожеж (REEFMC) Сергій ЗІБЦЕВ відповідає на запитання «Світу» про старі проблеми й нові виклики у боротьбі з пожежами.
— Сергію Вікторовичу, які масштаби впливу війни на лісові ресурси України?
— Війна «накрила», за різними оцінками, від двох з половиною до трьох мільйонів гектарів наших лісів. Тобто до 30 % від загальної їх кількості — 9,6 млн га — або в зонах бойових дій, або на окупованих територіях.
Коли ми говоримо про вплив
Читати повний текст
У червні 2021 року президент Володимир Зеленський оголосив про плани посадити в Україні за три роки мільярд дерев. А також збільшити площу лісу за 10 років на мільйон гектарів. Друга частина заяви залишилася практично непоміченою, а от перша викликала шалену хвилю критики. Хоча якраз посадити мільярд дерев – це реально. Як? І що це дасть громадськості та довкіллю? Давайте розбиратися.
«Сосні – най-най-най-най-най»
Двоє тримають дебелий саджанець, троє засипають лунку лопатами, шестеро несуть відрами воду на перший полив. Оркестр, прапори, фото на згадку. Десь так уявляють посадку дерев пересічні мешканці міст. Проте ліси в Україні саджають інакше.
Зазвичай нові бори
Читати повний текст
Це Sergey Kubrakov ( Нацпарк Деснянсько-Старогутський: життя на кордоні з ворогом ) Mark Zheleznyak ( Професор Марк Желєзняк: “Науково доведено: Каховську ГЕС підірвали росіяни!” та “російський шантаж Запорізькою атомною”); Оксана Самкова ( Як російська армія знищує українські ґрунти ); Андрій Новіков ( Нова криза природничих колекцій? ); захисники Екопарк Осокорки ( Екопарк “Осокорки”: заплавний рай для природи та людей ); організація UAnimals ( відзначили захисників тварин ); Михайло Русін ( Хто заступитися за хом’яка? ); Ярослав Якців ( Чи потрібна толока в космосі? ); Всеукраїнська екологічна ліга ( Довкілля та десять років російської війни ); Петро Тєстов, Андій Пліга,
Читати повний текст
Як перетворити довкілля із жертви на зброю, змусивши росію заплатити за збитки природі і отримати підтримку світу У Всесвітній день довкілля, який за ініціативою ООН відзначається 5 червня, Інет повниться картинками зелених лісів та лук, блакитних морів та річок, квітучих пустель і степів та закликами зберегти усю цю красу. Новинні ж сторінки українців повняться картинами спалених кварталів колись зелених міст, порізаного окопами та протитанковими ровами степу, пошматованих уламками та кулями лісів та лісосмуг. У цей день, який мало чим відрізняється від інших днів війни, яку розв’язала росія. За підрахунками Міндовкілля та Держекоінспекції, збитки довкіллю від російської агресії перевищили 2,5 трильйони
Читати повний текст
Лісоводи активно використовують інвазивний дуб червоний у лісовідновленні. Київська область, Вищедубечанський лісгосп
Біологи й екоактивісти б’ють на сполох і вимагають суттєво обмежити використання завезених дерев (інтродуцентів), а надавати перевагу місцевим (аборигенним). Це стане особливо актуально, коли почнемо відновлювати пошкоджені війною ліси та непридатні для сільськогосподарського використання заміновані землі.
Чому і як ця проблема виникла та набула такої актуальності?
Про це написала газета “Світ” ↓
«Наприкінці ХІХ століття промислова революція набула загрозливих для довкілля масштабів. Ліси вирубали, створили поля, пасовища теж перетворили на поля. Натомість худобу стали здебільшого випасати в заплавах річок, тут же — заготовляти сіно. Наслідком цього
Читати повний текст
Зліва – Владислав Антипов та Олег Листопад
Ми хочемо жити у квітучій, зеленій, чистій країні? Тоді треба не лише відновити зґвалтовану російською війною природу, а й вийти на європейські показники якості довкілля. Готуватися потрібно вже тепер, щоб відразу після перемоги наростити зусилля й у максимальному темпі рухатися до визначених цілей. Національна рада з відновлення України від наслідків війни відповідно до Указу Президента від 21 квітня 2022 року № 266/2022 ще влітку 2022-го розробила план заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України. Є там й екологічний блок. Він активно аналізується експертами та екоактивістами.
Не так давно обговорення проєкту
Читати повний текст
|
|