Список екорепортажів та статей, що є у відкритому доступі за 2024 рік
Список складено у рамках виконання проєкту «Разом за екологічну демократію, справедливість і верховенство права в Україні», фінансованого The U.S. State Department, Bureau of Democracy, Human Rights and Labor (DRL).
“Мережа захисту національних інтересів АНТС знайшла 69 таких публікацій, з них 27 написав Олег Листопад, тож ці 27 йдуть поза конкурсом, щоб не було конфлікту інтересів, але ми їх включили просто до факультативного розгляду комісії, щоб привернути увагу до піднятих тем. Отже, у нас лишаються 42 роботи, написаних 32 авторами”, — Олена Сас, координатор проєкту від АНТС.
1. “Асканія-Нова”: що відбувається в біосферному резерваті, окупованому з перших днів війни?
Вікторія Губарева, Рубрика
Один із найстаріших біосферних заповідників світу — “Асканія-Нова” — з початку повномасштабного вторгнення перебуває під окупацією. Стаття описує, як втрата зв’язку з українською стороною, відсутність екологічного контролю і зростаюча ізоляція створили серйозну загрозу для унікальної флори і фауни. Експерти говорять про ризик вимирання видів, руйнування наукової інфраструктури та неможливість відновлення в разі тривалої окупації.
Посилання: https://rubryka.com/article/biosfernyj-zapovidnyk-askaniya-nova/
2. Понад 200 гектарів лісів гірського масиву “Аршиця” мають отримати охоронний статус: навіщо це рішення?
Вікторія Губарева, Рубрика
У центрі уваги — плани щодо надання охоронного статусу лісам масиву Аршиця. Цей матеріал пояснює, чому саме ліси масиву Аршиця в Карпатах можуть отримати охоронний статус. Йдеться про збереження унікальних гірських екосистем, де мешкають червонокнижні види, а також боротьбу з незаконною вирубкою та туристичним тиском. У публікації представлені думки науковців, громадських активістів і місцевих громад, що виступають за створення заказника — не лише як екологічного щита, а й як інструменту сталого розвитку.
Посилання: https://rubryka.com/article/chy-otrymaye-arshytsya-ohoronnyj-status/
3. Нові види та “зелена” автономія: що таке екостанції та навіщо вони існують
Вікторія Губарева, Рубрика
Екостанції — це не просто пункти спостереження за природою, а осередки досліджень, освіти і екологічного самоврядування. У матеріалі показано, як вони функціонують у віддалених регіонах, які нові види відкривають і як поєднують волонтерство з наукою. Авторка детально розкриває модель автономності: енергонезалежність, натуральне господарство, сталий побут. Такі проєкти — реальні лабораторії «зеленої» України майбутнього.
Посилання: https://rubryka.com/article/ekostantsiyi/
- З дна Каховського водосховища відібрали проби донних відкладень: знайшли важкі метали, інсектициди, пестициди та інші небезпечні речовини
Вікторія Губарева, Рубрика
Після підриву Каховської ГЕС екологи відібрали проби з дна водосховища й зафіксували серйозне токсичне забруднення. В осаді знайдені арсен, свинець, кадмій, залишки пестицидів і нафтопродуктів. У публікації наведено оцінки потенційної шкоди для екосистем, джерел водопостачання, сільського господарства та здоров’я населення.
Посилання: https://rubryka.com/article/z-dna-kahovskogo-vodoshovyshha-vidibraly-proby/
5. Захистити українських ховрахів: Нацпарк на Львівщині потребує активістів, аби їх врятувати
Вікторія Губарева, Рубрика
Українські ховрахи — рідкісний вид, що стрімко зникає. У Стрийсько-Сянському нацпарку розгорнута кампанія з відновлення їх популяції. Стаття пояснює, як саме активісти можуть допомогти: від участі в польових роботах до ведення моніторингу. Також описано, чому збереження одного виду має значення для цілої екосистеми та як ці заходи вписуються у стратегію збереження біорізноманіття в умовах війни.
Посилання: https://rubryka.com/article/zahystyty-ukrayinskyh-hovrahiv/
6. Захоплені течією: як війна впливає на дельту Дунаю (і чому це стосується вас)
Вікторія Губарева, Оана Філіп, Рубрика
Матеріал описує вразливість дельти Дунаю — унікальної транскордонної екосистеми — до наслідків війни. Унаслідок бомбардувань, змін гідрологічного режиму та порушення господарського балансу виникає загроза для флори, фауни, рибного господарства і водного транспорту. Публікація наголошує: деградація дельти — це не лише локальна екологічна криза, а проблема, що має наслідки для всього Чорноморського регіону.
Посилання: https://rubryka.com/article/war-impact-on-the-danube-delta/
7. Два роки екоциду: що вже накоїли росіяни в Україні та чим це загрожує українцям і світу?
Юлія Мархель, Анастасія Кошуба, Марина Поливач, Рубрика
Огляд масового знищення екосистем внаслідок повномасштабної війни: десятки тисяч гектарів спалених лісів, забруднені річки, підрив ГЕС, викиди небезпечних речовин. У матеріалі зібрані дані, коментарі екологів і юристів про ознаки воєнного екоциду. Авторки порушують питання міжнародної відповідальності РФ та необхідності фіксації кожного злочину як частини екологічної юстиції.
Посилання: https://rubryka.com/article/ekotsyd-v-ukrayini/
8. Еко відновлення. Стратегії для подолання екологічних наслідків війни
Анна Заскальна,Рубрика
Це міркування про майбутнє: як інтегрувати екологічні принципи у післявоєнну відбудову України. Авторка розглядає потенціал зеленої енергетики, відновлення лісів, реабілітацію забруднених територій, а також важливість партнерства з міжнародними організаціями. Йдеться не лише про «очищення» територій, а про системне мислення, що повинне лягти в основу нового державного курсу.
Посилання: https://rubryka.com/blog/eko-vidnovlennya/
- Зелене світло санітарним рубкам. Законопроєкт, який українські ліси не переживуть
Дмитро Сімонов, Українська Правда
Матеріал розкриває суть законопроєкту №9516, який фактично легалізує масштабні санітарні вирубки в природно-заповідному фонді. Автор на конкретних прикладах показує, як під прикриттям «лісового оздоровлення» може бути знищена цінна екосистема. Стаття базується на думках науковців, екологів та практиків, які наголошують: документ створює лазівки для комерційної вирубки у лісах, які мали б бути недоторканними.
Посилання: https://www.pravda.com.ua/articles/2024/03/31/7448942/
- “Безнадійна справа”. Як влаштована одна з найпомітніших організацій у галузі охорони природи
Дмитро Сімонов, Українська Правда
Профіль Українського товариства охорони птахів (ТОП), однієї з небагатьох структур в Україні, що системно працює над захистом дикої природи. Стаття описує, як ця організація, незважаючи на брак фінансування, штатного персоналу та системної державної підтримки, реалізує складні польові дослідження, зберігає місця гніздування червонокнижних видів і впливає на формування політики збереження біорізноманіття.
Посилання: https://www.pravda.com.ua/articles/2024/04/7/7449957/
- Поранена земля. Що війна робить з українськими чорноземами
Дмитро Сімонов, Українська Правда
Матеріал, зроблений на основі подкасту-розмови про деградацію українських ґрунтів — зокрема, чорноземів — внаслідок повномасштабної війни. Через обстріли, техніку, хімічне забруднення і мінування сільськогосподарські угіддя втрачають родючість, що ставить під загрозу продовольчу безпеку. Коментарі аграріїв, ґрунтознавців та екологів показують реальну вартість «невидимого» екоциду. Особлива увага приділена регіонам, де знищення землі є вже незворотним. Особливу увагу приділено чорноземам як національному багатству.
Посилання: https://www.pravda.com.ua/podcasts/6452744ecd398/2024/04/30/7453654/
- Наука рубати. Як турбота про ліси на словах зводиться до їхнього вирубування на практиці
Дмитро Сімонов, Українська Правда
Через інтерв’ю з науковцями, екологами та лісівниками автор показує, як “турбота” про ліси часто маскує фактичну комерційну експлуатацію природних ресурсів. Стаття порушує питання фальсифікацій санітарних обстежень, лобізму й подвійних стандартів у прийнятті рішень щодо вирубки. Окрему увагу приділено тому, як наука та лісгоспи опинилися в конфлікті інтересів.
Посилання: https://www.pravda.com.ua/podcasts/6452744ecd398/2024/05/14/7455756/
- Горить Національний природний парк «Святі гори» на Донеччині
Ангеліна Мерва, Ursa
Пожежа у заповідному нацпарку на лінії фронту стала символом війни проти природи. Матеріал містить коментарі керівника парку, який пояснює: вогонь важко зупинити через мінування, відсутність доступу та обмеження технічних засобів. У боротьбі з вогнем — навіть робот. У фокусі — загроза знищення реліктових дубових лісів та порушення регіональної екосистеми.
Посилання: https://ursamedia.com.ua/novyny/goryt-naczionalnyy-pryrodnyy-park-svyati-gory-na-donechchyni/
- Забруднення Десни призвело до замору риби та потемніння води: чого очікувати Києву
Ангеліна Мерва, Ursa
У водах Десни зафіксовано різке падіння рівня кисню, замор риби, потемніння води. У публікації розглядається джерело забруднення — найімовірніше органічного або хімічного походження — і ризики для водопостачання столиці. Експерти попереджають: якщо джерело не буде встановлено та нейтралізовано, проблема набуде системного характеру.
- Через пилові бурі та лісові пожежі, спричинені РФ, в Україні погіршилася якість повітря. Пояснюємо, як захиститися від пилу та коли стане легше дихати
Ангеліна Мерва, Ursa
Матеріал аналізує, як атаки РФ, лісові пожежі, обстріли та зруйновані промислові об’єкти стали джерелами токсичних викидів. Пилові бурі підвищують рівень твердих частинок у повітрі, що шкодить здоров’ю населення. Стаття містить практичні поради щодо захисту органів дихання та пояснює, чому погіршення якості повітря — це наслідок не лише війни, а й кліматичних змін.
Посилання: https://ursamedia.com.ua/novyny/cherez-pylovi-buri-v-ukrayini-pogirshylasya-yakist-povitrya/
- У Європі лише третина поверхневих водних об’єктів відповідає екологічним стандартам, там закликають скоротити споживання води, аби відновити екосистеми. А що із забрудненням вод в Україні?
Ангеліна Мерва, Ursa
На тлі європейського звіту про катастрофічний стан поверхневих вод (тільки 33% відповідають стандартам), авторка аналізує стан справ в Україні: забруднення хлорорганікою, відсутність моніторингу та політичної волі. Стаття порівнює системи захисту водних ресурсів ЄС і України, підкреслюючи необхідність перегляду державної водної політики.
- У ґрунтах деокупованої Миколаївщини виявили важкі метали та отрутохімікати. Пояснюємо, як це може вплинути на здоровʼя людей
Ангеліна Мерва, Ursa
Польові дослідження на деокупованих територіях Миколаївщини виявили серйозні перевищення норм важких металів та залишків отрутохімікатів у ґрунті. У фокусі — загроза для сільського господарства, ґрунтових вод, довготривала канцерогенна дія. Стаття містить пояснення щодо шляхів потрапляння забруднювачів і сценарії відновлення родючості.
- Майже у 63 мільярди доларів оцінюють збитки довкіллю завдані росією за час війни: про що йдеться у другому виданні інфографічного дослідження від Top Lead
Ангеліна Мерва, Ursa
Аналітика на основі другого звіту Top Lead, який агрегує дані про екологічні збитки від війни: знищені ліси, забруднені водойми, хімічні витоки, пошкодження ґрунтів. Авторка підкреслює, що йдеться не лише про фізичну шкоду, а й про економічні втрати — агросектор, питна вода, рекреація. Інфографіка дозволяє зрозуміти масштаб проблеми..
- Адміністрація Трампа хоче розпочати видобуток нафти в Арктичному заповіднику Аляски, Байден намагається його вберегти. Що може статися, якщо видобуток нафти та газу все ж почнеться?
Ангеліна Мерва, Ursa
Геополітичний та екологічний конфлікт між республіканською і демократичною адміністраціями в США: справа стосується найціннішої екосистеми Арктики, де проживають білі ведмеді, карібу та інші вразливі види. Чому запуск видобутку стане глобальним прецедентом, що стимулює інші країни знижувати стандарти захисту природи?
- Поблизу Криму затонули 2 старих російських танкери, яким не можна було виходити у море, а тим більше перевозити мазут. У результаті аварії у воду потрапило близько 8 тисяч тонн нафти. Які будуть наслідки для довкілля?
Ангеліна Мерва, Ursa
Два застарілі танкери без належного технагляду затонули поблизу окупованого Криму. Внаслідок аварії — масове нафтове забруднення Чорного моря. Стаття пояснює наслідки для морських екосистем, можливий вплив на рибальство, туризм і узбережжя сусідніх країн. Подано оцінки екологів та прогнози на відновлення.
- У Київській області створили 9 об’єктів природно-заповідного фонду. А де ще? Та як кількість заповідних територій впливає на якість нашого життя?
Анна Бальнічос, Ursa
В Київській області з’явилися 9 нових заповідних територій. Авторка аналізує, чому це не просто формальність, а важливий крок у розвитку природоохоронної мережі. Піднімається тема: як збільшення площі охоронюваної природи впливає на екологічну стабільність, клімат, якість життя і місцеву економіку.
22. Нова криза природничих колекцій?
Андрій Новіков, Газета “Світ”
Стаття порушує критичну проблему — збереження природничих наукових колекцій в умовах війни. Йдеться про гербарії, мінералогічні, зоологічні фонди, які можуть бути втрачені через відсутність ресурсів, пошкодження інфраструктури та занепад наукових установ. Автор закликає визнати ці колекції стратегічною частиною наукової та екологічної безпеки України.
Посилання: https://svit.kpi.ua/2024/03/01/18903/
- Війна знищує довкілля, але маємо вистояти для майбутніх поколінь
Любов Базів, Укрінформ
Матеріал об’єднує емоційне й аналітичне осмислення наслідків війни для екосистем України. Авторка підкреслює масштаби екологічної шкоди, спричиненої бойовими діями, забрудненням вод, ґрунтів, атмосферного повітря. Паралельно звучить меседж про екологічну відповідальність та необхідність стратегічного мислення в ім’я прийдешніх поколінь.
- Українські надра в санкційних пастках: вихід є
Володимир Бойко, Надра.Інфо
Автор аналізує, як війна, західні санкції та внутрішні регуляторні бар’єри вплинули на надрову галузь України. Описано, як змінюється підхід до управління надрами — через прозорі конкурси, цифровізацію, розвиток внутрішнього ринку. У фокусі — можливості зберегти стратегічний сектор економіки у воєнний час.
Посилання: https://nadra.info/2024/04/ukrainian-mining-industry-in-sanctions-traps-there-is-a-way-out/
- Війна, відновлення, довкілля. Як медіа працювати з екологічними темами
Альона Нагаєвщук, Накипіло.Освіта (Харків)
Аналітичний текст про виклики й інструменти роботи з “мирною” екологічною тематикою під час війни. Авторка радить, як інтегрувати екологічні аспекти в загальні інформаційні матеріали — через фокус на людину, відновлення, сталість. Також ідеться про важливість етичного підходу та довготривалих наративів.
- “Якщо росіяни знищать заповідний степ, його неможливо буде відновити”, — співробітниця “Асканії-Нова” Наталя Корінець**
Марта Нетюхайло, УНІАН
Інтерв’ю з екологинею Наталею Корінець, яка розповідає про загрози повного знищення заповідного степу “Асканія-Нова” — унікального об’єкта, що не піддається техногенному відновленню. Обговорюються ризики втрати природного середовища, умови під окупацією, загальна деградація екосистеми в разі тривалого російського контролю.
- Чергова жертва війни: чому обмілів Дністер і хто від цього потерпає
Галина Олійник, УНІАН
Матеріал досліджує причини аномального обміління Дністра — однієї з ключових річок Західної України. У фокусі — комплекс воєнних, кліматичних і інфраструктурних чинників, що призвели до порушення гідрологічного режиму. Авторка розповідає про вплив на водопостачання, біорізноманіття, сільське господарство та енергетику. Подається аналіз прогнозів та реакція органів влади.
- Як покарати Росію за екоцид України
Вікторія Вагнєр (нардепка), NV
У цій авторській колонці Вікторія Вагнєр аргументує необхідність юридичного закріплення поняття “екоцид” у міжнародному праві. Стаття демонструє приклади воєнних злочинів проти довкілля, скоєних РФ, та пояснює, як і через які механізми ці дії можуть бути зафіксовані як злочини проти людства. Окремо наголошено на значенні фіксації та доказування екоциду для майбутнього відшкодування.
Посилання: https://nv.ua/ukr/opinion/yak-viyna-v-ukrajini-vplivaye-na-ekologiyu-50425811.html
- Чи загрожує Україні опустелення через війну: до чого тут вражаючі краєвиди обмілілого Дністра
Open Дністер
Аналітична публікація про деградацію екосистем Дністровського басейну та загрозу опустелення на тлі військових дій, зміни клімату й антропогенного тиску. Автори вказують, що втрата водного балансу може спричинити ерозію, зникнення рослинного покриву і зменшення природного водозапасу. Наведено дані спостережень, фото, думки екологів.
- Злочини проти довкілля: росіяни розстрілювали заповідник, де місцями радіації як у Чорнобилі
Назарій Вівчарик, Прочерк
Репортаж із Черкащини про злочини РФ проти заповідної території, де, за словами місцевих працівників, рівень радіації після обстрілів сягав позначок, співставних із Чорнобилем. У центрі уваги — свідчення очевидців, фотофіксація та спроби екологів задокументувати збитки. Матеріал є доказовим внеском у формування справ про екоцид.
- Мертві мідії, знищені заповідники та сотні кримінальних справ: скільки коштуватиме окупантам екоцид в Україні
Андрій Кузьмін, Обозреватель
Журналіст описує масштаби втрат біорізноманіття та довкілля, спричинених вторгненням РФ: загибель морської фауни, спустошення лісів, пожежі, хімічні викиди. Стаття містить підбірку фактів, оцінок екологів і юристів щодо потенційної вартості збитків — як у фінансовому, так і в кримінально-правовому вимірах.
- Екоцид: ще один воєнний злочин, за який має відповісти росія
Українки
В матеріалі подано загальну рамку злочинів проти довкілля, які Росія вчиняє на території України: підрив дамб, забруднення вод, нищення природних заповідників. Акцент зроблено на важливості фіксації кожного епізоду для майбутніх міжнародних розслідувань. Стаття орієнтована на широку аудиторію та правозахисну перспективу.
Посилання: https://ukrainky.com.ua/ekoczyd-shhe-odyn-voyennyj-zlochyn-za-yakyj-maye-vidpovisty-rosiya/
- Забруднення Сейму та Десни: хто винен та чим це загрожує Києву
Ірина Синельник, УНІАН
Розслідування причин масового забруднення річок Сейм і Десна. Авторка описує наслідки зниження рівня кисню, загибелі риби та забруднення води, що безпосередньо загрожує системам водопостачання Києва. У матеріалі порушено проблему відповідальності: хто винен — промислові підприємства, органи влади, військові дії? Подано оцінки екологів та чиновників.
- Як Росія знищує українську природу, а закони безсилі її захистити
Юлія Химерик, ХАЦ (Харківський антикорупційний центр)
Авторка показує, як системне знищення довкілля внаслідок війни не має адекватної правової відповіді. Законодавство щодо екоциду слабке або взагалі відсутнє, а українські механізми обліку та компенсації завданих природі збитків — недієві. Публікація містить огляд конкретних кейсів, оцінки експертів і заклики до реформування екологічного права.
- Десна стала першою повністю мертвою річкою в Європі — Guardian
Газета ЮА
Публікація з посиланням на авторитетне міжнародне джерело — The Guardian — повідомляє про унікальний і тривожний факт: Десна, колись повноводна та багата на життя річка, стала першою повністю “мертвою” річкою Європи. Причини — руйнування гідроспоруд, хімічне забруднення, втрата приток. Стаття піднімає питання: хто має відповідати — і як це виправити?
- «Чи доживу, поки розмінують?» Біль фермерів і їхні мінні поля
Оксана Іваницька, Громадське
Глибоке репортажне дослідження про те, як мінування сільськогосподарських земель впливає не лише на продовольчу безпеку, а й на психологічний стан фермерів. У фокусі — історії з фронтової зони, статистика замінованих площ, знищене довкілля та відсутність темпів розмінування. Авторка створює сильний гуманітарно-екологічний портрет війни.
Посилання: https://hromadske.ua/viyna/232691-chy-dozyvu-poky-rozminuiut-bil-fermeriv-i-yikhni-minni-polia
- “Сова на глобусі” у децентралізації енергетики по-закарпатськи
Олена Мудра, Закарпаття онлайн
Публікація критично оцінює місцеві енергетичні ініціативи на Закарпатті, які подаються як “зелена децентралізація”. Авторка показує, що реальні механізми впровадження не відповідають задекларованим цілям сталого розвитку — мова йде про кулуарність рішень, комерційні інтереси й відсутність системної енергетичної політики на рівні ОТГ. Символ “сови на глобусі” використано як метафору зовнішньої показухи без реального змісту.
- Граблі в морі. Чому в Керченські протоці за 17 років сталося дві майже ідентичні аварії російських танкерів з витоком мазуту
Олена Струк, Лівий Берег
Глибоке журналістське розслідування порівнює дві майже однакові екологічні катастрофи — у 2007 і 2024 роках — коли російські танкери з мазутом затонули в Керченській протоці. Авторка звертає увагу на повторюваність причин: погана технічна готовність, відсутність реагування, байдужість до стандартів безпеки. Стаття пояснює, чому це — не випадковість, а системна загроза, яка щоразу стає викликом для Чорного моря.
39. Українці стали менше палити стерні — дослідження
Олег Гебура, Тексти
Аналітична публікація на основі супутникових даних NASA демонструє позитивну динаміку: українці стали рідше вдаватися до випалювання стерні. У дослідженні вказано області, де ситуація найпомітніше покращилася, а також пояснено екологічні наслідки спалювання залишків врожаю — забруднення повітря, деградація ґрунтів, шкода біорізноманіттю. Матеріал підкреслює: зміни можливі навіть під час війни.
Посилання: https://texty.org.ua/fragments/112427/ukrayinci-staly-menshe-palyty-sterni/
40. Потрібні гроші на будівництво укріплень? Є джерело – витратна і безглузда розчистка річок
Петро Тєстов, Тексти
Автор критикує системну практику так званого “розчищення” малих річок як марнотратну і екологічно шкідливу. У статті наведено приклади, де під виглядом благоустрою фактично знищується русло, береги, флора і фауна. Автор пропонує перерозподілити кошти з таких неефективних “проєктів” на реальні потреби воєнного часу — зокрема, будівництво оборонних споруд.
41. Чорна вода. Як забруднення з Росії поширювалося річками в Україні (інфографіка)
Андрій Гарасим, Влад Герасименко, Надя Кельм, Тексти
Візуалізоване розслідування показує, як після підриву Каховської ГЕС токсичні домішки, нафтопродукти та важкі метали розповсюджувалися українськими річками. На основі гідрологічного моделювання продемонстровано вплив на водні ресурси, екосистеми, сільське господарство. Інфографіка робить масштаб забруднення зрозумілим навіть для нефахової аудиторії.
42. Відмова від скошування трави, перші дощові сади та ціна дерев. Інтерв’ю з головним екологом Києва
Саша Дмитрук, Ліга.нет
У великому інтерв’ю головний еколог Києва Іван Омельченко розповідає про нові підходи до управління міською природою: природні луки замість газонів, інженерні дощові сади, автоматизована система обліку дерев. Порушуються також теми зеленого зонування, зміни клімату та формування екологічної свідомості серед містян. Матеріал — про перехід від декоративної до функціональної екології у місті.
Позаконкурсний список публікацій:
- Романтики Вовчих ям
Олег Листопад, Газета “Світ”
Репортаж про реалізацію проєктів з відновлення водно-болотних угідь Чехії, опис практичного досвіду і лайфхаків.
- Без науки заповідна справа приречена
Олег Листопад, Газета “Світ”
Наскільки ефективно працює система природно-заповідних територій України, що потрібно зробити для її удосконалення до європейського рівня? – Інтерв’ю з доктором біологічних наук, заступником директора з наукової роботи Інституту морської біології НАН України Віктором Демченком.
- Коли рослини полюватимуть на людей
Олег Листопад, Газета “Світ”
Репортаж з охоронюваної ландшафтної області (ОЛО) «Брди» у Чехії, яка суміщає природоохоронні функції зі статусом військового артилерійського полігону.
- російський шантаж Запорізькою атомною: не перебільшувати небезпеку
Олег Листопад, Газета “Світ”
Що може статися на окупованій Запорізькій АЕС, які сценарії можуть здійснити окупанти, до яких наслідків вони можуть призвести — інт. з професором Університету Фукушіма, лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки за наукові дослідження з прогнозування радіаційного забруднення річок і водосховищ дніпровського басейну після аварії на ЧАЕС, заступником координатора японсько-українського проєкту Фукушіма — Чорнобиль, з дослідження і технічної допомоги Зоні відчуження (2017-2023) Марком ЖЕЛЄЗНЯКОМ.
- Справа життя Петра Гули. Чеські національні парки. Чим вони відрізняються від наших?
Олег Листопад, Газета “Світ”
Репортаж з охоронюваної ландшафтної області «Кршивоклатско» (Чехія) та опис досвіду зі створення національного парку на базі цієї ОЛО.
- Заповідник «Хортиця» як фортеця історичної пам’яті й природоохорони
Олег Листопад, Газета “Світ”
Як живе і працює у прифронтовій області Національний заповідник «Хортиця», як відреагували археологи та екологи на підрив росіянами греблі Каховської ГЕС, як почувається риба у Дніпрі біля острова — в інтерв’ю з в. о. завідувача відділу охорони пам’яток історії, археології та природи цього заповідника Михайлом МУЛЕНКОМ.
- А що таке сніг, мамо?
Олег Листопад, Газета “Світ”
Уже років через 15–20 з таким запитанням звертатимуться до батьків маленькі українці. Якщо тільки ми усією планетою не зупинимо зміну клімату. Про наші кліматичні перспективи та ризики під час INSCIENCE Conference 2024 розповіла відома кліматологиня Світлана КРАКОВСЬКА.
- Отруєна росіянами вода Сейму прямує до Києва
Олег Листопад, Газета “Світ”
Спочатку потужне отруєння Сейму не привертало увагу центральних органів виконавчої влади. Але після того, як 28 серпня забруднення дісталося Десни й стало зрозуміло, що рано чи пізно воно сягне Деснянської водопровідної станції (ДВС) і про це заговорили загальноукраїнські ЗМІ, фокус почав наводитися. Адже ДВС забезпечує питною водою 60 % Києва. Ще 10 % води столиця дістає з підземних джерел, і 30 % — з Дніпровської водопровідної станції, розташованої на правому березі Дніпра. Як реагували на катастрофу відповідні державні органи?
- росія отруїла Сейм. Що буде з Десною і Дніпром
Олег Листопад, Газета “Світ”
У середині серпня (14.08.24) від кордону з росією Сеймом потекла чорна, неймовірно смердюча вода. Проби, узяті Державною екологічною інспекцією у Сумській області та Держпродспоживслужбою, показали вкрай низький рівень кисню та високий — органічних речовин. Це викликало масовий замор риби та безхребетних, поверхня річки всіялася білими черевцями лящів, щук, окунів… Ситуація ускладнювалася тим, що через спеку рівень кисню у воді був невисоким. Хто винен і що робити?
- Обпалений Чорнобилем та війною Древлянський заповідник
Олег Листопад, Газета “Світ”
Репортаж із Древлянського природного заповідника, який постраждав від російської окупації. Плани заповідника з відновлення водно-болотних систем.
- Ліси України реформуються
Олег Листопад, Газета “Світ”
Розмови про необхідність реформувати лісове господарство точаться чи не від перших днів проголошення незалежності України. І ось, схоже, реформи почалися. Це справді так? Наскільки вони адекватні? Про це інт. лісівника, кандидата сільськогосподарських наук, голову правління ГО «Лісові ініціативи і суспільство» (ЛІіС) Дмитра КАРАБЧУКА.
Посилання: https://svit.kpi.ua/2024/08/22/21624/
- Поїдемо в Межигір’я?
Олег Листопад, Газета “Світ”
Репортаж із резиденції четвертого, хай би він пропав, президента України Віктора Януковича. 2023 р ВРУ ухвалила спеціальний закон, яким Межигір’ю було надано статус парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Хоча рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення ухвалює Президент України. Але для Межигір’я зробили виняток, і навіть вписали це у Закон про природно-заповідний фонд.
Посилання: https://svit.kpi.ua/2024/07/25/21463/
- Чому зникають наші ліси?
Олег Листопад, Газета “Світ”
Чи справді ліси в Карпатах та інших регіонах України зникають шаленими темпами? Чи це лише наші суб’єктивні враження? Яка роль громадськості у збереженні лісів? Про це говоримо з лісівником, кандидатом сільськогосподарських наук, головою правління ГО «Лісові ініціативи і суспільство» Дмитром КАРАБЧУКОМ.
- Пошматована заповідність: як компенсувати втрати
Олег Листопад, Газета “Світ”
«Місця, пов’язані з особливо важкими боями й важливими подіями повномасштабної війни, часто є територіями ПЗФ», — підкреслює один з лідерів Української природоохоронної групи Олексій Василюк. Еколог пропонує ухвалювати рішення про створення нових об’єктів природно-заповідного фонду на тимчасово непідконтрольних територіях. Є багато вже готових проєктів створення і є відповідні повноваження у голів військово-цивільних адміністрацій.
- “Опера” про Каховську катастрофу чи голий піар.
Олег Листопад, Газета “Світ”
Рецензія на псевдоекологічну оперу, яка хайпиться на Каховській катастрофі.
- Інвестори, увага! У КПІ відбувся конкурс стартапів
Олег Листопад, Газета “Світ”
Огляд екологічних стартапів «Sikorsky Challenge Ukraine» – 2024.
- За що відповідає екопрокурор?
Олег Листопад, Газета “Світ”
Розповідь про підсумки трьохрічної роботи Спеціалізованої екологічної прокуратури.
- Карпати «полисіють» іще більше?
Олег Листопад, Газета “Світ”
Про небезпеку законопроєкту № 9516 та взагалі ідеї скасувати або послабити оцінку впливу на довкілля (ОВД) у лісовому господарстві.
- Довкілля і десять років російської війни.
Олег Листопад, Газета “Світ”
Про наслідки російської агресії для заповідних територій і довкілля в цілому. За підсумками матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції «Природа в окупації — 10 років російської військової агресії проти довкілля. Перспективи відновлення природоохоронних територій України», яку 28–29 березня організувала Всеукраїнська екологічна ліга (ВЕЛ).
- Хто заступиться за хом’яка?
Олег Листопад, Газета “Світ”
Інтерв’ю з Михайлом Русіним — одним з лауреатів Зоозахисної премії-2024. Яку він отримав за порятунок хом’яків, які з колись фонового виду стали рідкісними. Кандидат біологічних наук, крутий фахівець з дрібних хребетних, знаний у міжнародних колах експерт. Михайло також та людина, яка першою забила тривогу щодо долі мишівки Нормана та ще двох ендемічних видів, чиї ареали значною мірою були затоплені після підриву росіянами Каховської ГЕС.
- Відзначили захисників тварин.
Олег Листопад, Газета “Світ”
Репортаж із фінального заходу Зоозахисної премії-2024 та коротка інформація про деяких лауреатів.
- Екопарк “Осокорки” : заплавний рай для природи та людей.
Олег Листопад, Газета “Світ”
Що відбувається на одній із найцінніших природних територій лівобережжя Києва та як її врятувати.
- Як російська армія знищує українські ґрунти.
Олег Листопад, Газета “Світ”
На думку заступниці директора з експертної діяльності Української лабораторії якості та безпеки продукції АПК Національного університету біоресурсів та природокористування України (УЛЯБП АПК НУБіП України) Оксани Самкової, українським ученим доведеться провести колосальну роботу з оцінювання наслідків російської агресії для ґрунтів та з оцінювання безпечності територій як для сільськогосподарської діяльності, так і взагалі проживання на них. Які дослідження ґрунтів і які організації можуть проводити сьогодні в Україні? – у статті.
- Професор Марк Желєзняк: “Науково доведено: Каховську ГЕС підірвали росіяни!”
Олег Листопад, Газета “Світ”
Математичні розрахунки українських вчених однозначно підтвердили той факт, що Каховську греблю підірвали росіяни.
- Як у Європі бережуть довкілля або чи треба нам в Еко-ЄС : частина друга.
Олег Листопад, Газета “Світ”
Які заходи з охорони живої природи нам варто запозичити з досвіду ЄС, зокрема, Чехії? Репортаж з охоронюваної ландшафтної території «Їзерські гори».
- Нацпарк «Деснянсько-Старогутський»: життя на кордоні з ворогом.
Олег Листопад, Газета “Світ”
«Буває тиждень затишшя, і думаєш: ну все, заспокоїлись росіяни. Але насправді кількість й інтенсивність обстрілів зростає. Луплять з усього. Гелікоптери НУРСами, «гради», КАБ 500, 120-міліметровий міномет, «Васильок» (автоматичний міномет калібру 82 мм –– ред.), «шахеди». Кидають з квадрокоптерів вибухівку. Мета –– тримати наші війська у напрузі й щоб не можна їх було перекинути на Схід», –– розповідає директор Деснянсько-Старогутського національного природного парку Сергій Кубраков. Про будні парку – інт з його директорам.
- Війна і клімат.
Олег Листопад, Газета “Світ”
«Останні 150 років людство живе за сценарієм глобального потепління. Очікується, що до кінця цього століття середня температура на планеті підніметься на півтора-два з половиною градуси», — про наслідки російської агресії для довкілля і людства, принаймні — для його української частини — розповідає провідна наукова співробітниця відділу геомагнетизму Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, докторки географічних наук Світлани Бойченко.
Leave a Reply