На Дніпропетровщині не поспішають виконувати доручення Прем’єра щодо захисту тварин від знущань
За утримання ведмедиці Маші в не придатних для існування умовах керівника мисливського господарства на Дніпропетровщині оштрафовано на кілька сотень гривень.
«Непридатні умови» — це тісна клітка розміром 2,4 на 1,8 метра з підлогою-сіткою, в отвори якої провалюються лапи тварини. На шиї у Маші ланцюг. Очевидці стверджують, що бачили на тілі тварини й сліди від собачих зубів, але у мисливському господарстві кажуть, що ніхто Машу не кусав. Мовляв, ведмедицю собаками не цькували, а лише натаскували їх на неї. За словами керівника господарства, собакам на відстані в кілька метрів просто дають понюхати звіра, погавкати на нього.
Ну хіба ж це страшно, коли на вас гавкає здоровенна лайка, правда? Так, звуки музики, не варто хвилюватися.
Погавкаємо на жирафа?
А ще шановний мисливець повідомив нашому колезі з «Комсомольської правди», що натаскування на ведмедя входить у план кінологічної роботи. Без цього собака не зможе отримати диплом, а такі документи потрібні для подальшої в’язки. Оце мені зовсім не зрозуміло. Для чого нашим собакам уміти полювати на ведмедя? У нас клишоногі в Червоній книзі, і полювання на них заборонене! Тільки не треба розповідати про підготовку лайок для безкраїх сибірських просторів. Бо наші мисливці їздять полювати не лише у Сибір, а й в Африку. Тоді що — будемо розширювати спектр послуг? Завеземо і почнемо «обгавкувати» левів, жирафів, слонів, крокодилів?
Собаківники з Дніпропетровщини не єдині, хто знущається над ведмедями. Кінологічна спілка України відкрито проводить «змагання» собак «по ведмедю». У квітні цькувати (о, ні-ні, лише обгавкувати) ведмедів збираються у Вінницькій області, у жовтні — на Донеччині. Цікаво, як це поєднується з вимогами ст. 19 Закону України «Про Червону книгу України»? Там же чітко сказано, що спеціальне використання (добування, збирання) об’єктів «Червоної книги України» здійснюється «у виняткових випадках лише у наукових і селекційних цілях, у тому числі для розмноження, розселення і розведення у штучно створених умовах». І лише за дозволом Мінприроди. Яке такого дозволу, як ми з’ясували, не надавало!!!
«4 лапи» — за чотирилапих!
Факт порушення прав тварини набув резонансу серед українських та міжнародних зоозахисників. Міжнародна організація «4 лапи», яка співпрацює з українським урядом, провела спільно з дніпропетровською благодійною організацією «Друг» прес-конференцію, де були оприлюднені факти жорстокого поводження.
«Не розумію, чому досі ведмідь не вилучений у власників, — заявила керівник БО «Друг» Марина Болоховець. — жодного документа на право власності чи законних шляхів отримання червонокнижної тварини, яка охороняється міжнародними угодами, власник не надав. Окрім того, умови, в яких утримується Маша, жахливі, це не утримання тварини в неволі, це гестапо!»
В Україні в природі лишилося лише 300 особин бурого ведмедя, тоді як в інших європейських країнах він уже зник. Тому дозволяти використання ведмедя в такий спосіб, як це робиться на Дніпропетровщині, означає фактично сприяти поширенню нелегальної торгівлі цим видом. Усі ці так звані цькувальні станції, на яких знущаються не тільки над ведмедями, а й над іншими тваринами — лисицями, вовками, єнотами, — діють без жодних дозвільних документів на право власності тварин та дозволів утримувати диких тварин у неволі.
Цькувальні станції діють фактично поза межами законодавчого поля, і цю проблему треба негайно врегулювати. Громадські організації готові допомогти Мінприроди підготувати потрібні законопроекти.
Дайош суд!
Як повідомив «УК» старший прокурор міжрайонної Павлоградської прокуратури Дніпропетровської області Дмитро Тодосюк, щодо «справи Маші» проводиться досудове розслідування, яким уже нині встановлено низку порушень, зокрема вимог статті 299 Кримінального кодексу України (жорстоке поводження з тваринами). Після завершення слідства справу буде передано до суду, який визначить і ступінь провини людей, і долю ведмедиці. Якщо суд визнає, що ведмедицю треба вилучити, то її чекає краща доля. Міжнародна організація «4 лапи» готова транспортувати тварину до реабілітаційного центру у національному природному парку «Синевир», який уже висловив готовність прийняти Машу та надати їй ветеринарну допомогу.
Зоозахисники закликають прокуратуру, екологічну інспекцію та суд вирішити справу Маші якомога швидше, бо поки папери поволеньки переміщаються кабінетами, тварина неймовірно страждає, кожен день у «тюрмі» — це день мук. Редакція «УК» від себе просить усіх причетних до справи згадати принцип «папери люблять ноги», тож знайти у щільному графіку час для того, щоб особисто, з рук у руки, передати потрібні документи, пришвидшити всі процедури.
Разом з нами про це просить (точніше — вимагає) і Прем’єр-міністр. Місяць тому Микола Азаров доручив посилити контроль та невідкладно реагувати на випадки знущань над тваринами (див.: «З тваринами слід поводитися по-людськи», «УК», 7.03.2013). Глава уряду вимагає вжити профілактичних заходів, а причетних до жорстокого поводження з тваринами притягувати до відповідальності. От і побачимо на прикладі Маші, як це доручення виконується.
Про випадки утримування ведмедів та інших тварин у неналежних умовах просимо повідомляти за адресою: 01008, Київ, Садова, 1 або [email protected] Ми передамо вашу інформацію до Мінприроди, Державної екологічної інспекції та міжнародних зоозахисних організацій.
ОФІЦІЙНО
«…Проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Павлоградської районної організації УТМР щодо утримання дикої тварини (бурого ведмедя) у неволі. На момент проведення перевірки встановлено, що районною організацією УТМР… проводиться збільшення площі вольєра до норм, встановлених законодавством (36 м2). В наявності договір купівлі-продажу №19 від 15.12.2008 року. Також Павлоградською райорганізацією УТМР направлено лист на адресу Міністерства екології та природних ресурсів України від 21.03.13 р. № 4 щодо надання дозволу на утримання дикої тварини (бурого ведмедя) на території мисливського господарства.
За результатами перевірки голові районної організації надано до виконання приписи щодо отримання дозволу на утримання диких тварин у неволі та завершення роботи з поліпшення умов утримання бурого ведмедя у неволі.»
Перший заступник начальника Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області Д. В. Половиця
ТОЧКА ЗОРУ
Амір ХАЛІЛ,
представник організації «4 лапи»:
— Я ветеринарний лікар, уже 19 років працюю в міжнародній організації «Чотири лапи». За нашими підрахунками, в Україні в неволі перебуває 90 ведмедів. Більшість із них утримується в приватних звіринцях або при ресторанах. 9 вдалося врятувати. 8 з них перебувають у реабілітаційному центрі на Закарпатті, ще один — у спеціально створеному притулку в Житомирі. Ми ознайомилися з умовами утримання ведмедиці Маші. Це велика жорстокість тримати тварину на ланцюгу. Це те саме, що мене, дорослу людину, посадити на ланцюг. У цивілізованій Європі такого бути не повинно. Незабаром ми маємо отримати відповідь з екологічної інспекції, а далі вже будемо вживати заходів. Головне, щоб ведмедиця не зникла до того, як ми зможемо її врятувати.
Михайло ТОМАХІН,
директор департаменту охорони природних ресурсів Мінприроди:
— Ми підготували разом з громадськістю законопроект, який дасть змогу екоінспекції вилучати тварину без рішення суду для тимчасового утримання, якщо тварина страждає від неналежних умов. Нині інспекція таких прав не має. Якби закон уже діяв, ведмедиця б давно утримувалася у НПП «Синевир». Якби суд сказав, що умови нормальні і знущання не було — ведмедя б повернули, ні — залишили б у «Синевирі» (з відповіді під час прямої телефонної лінії Кабінету Міністрів).
Катерина ПОЛЯНСЬКА,
член Національного екологічного центру:
— Дивні речі відбуваються у Павлограді. Ось не було документів на придбання ведмедя, а ось вони вже з’явилися. Дозволу Мінприроди немає, але екоінспекція не проти, аби «мисливці» отримали його заднім числом. «Збільшення площі вольєра проводиться…» Що це за формулювання? Скажіть точно, коли ведмедиця перестане мучитися! В українській мові є доконані і недоконані дієслова. В Павлограді, схоже, знають тільки недоконані. Не може «підприємець» швидко і якісно забезпечити нормальні умови тварині — нехай віддасть у центр реабілітації. А годують звіра чим? Сам же «мисливець» зізнавався журналістам, що «бутербродами з червоною ікрою, шпротами і шашликами». Утримання диких тварин у неволі допускається, якщо створені умови, що відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям. Хтось проводив експертизу відповідності умов утримання Маші її особливостям? Нагадаю, що згідно з «Правилами утримання тварин» місце їх перебування має не тільки забезпечувати достатній простір, а й бути обладнаним необхідними пристосуваннями, що забезпечують їх життєдіяльність (нори, гнізда, укриття, ставки, басейни тощо).
Екоінспекція повинна щодня приходити до «мисливця», і якщо дозволу Мінприроди на утримання немає (а його бути не може, законодавство просто цього не передбачає), якщо вольєра нормального немає, якщо їжі нормальної немає — штрафувати, штрафувати і штрафувати! Немає такої можливості? Не дозволяє законодавство? А де ваші пропозиції з покращення цього законодавства? Не дозволяє штатний розпис? Де листи до уряду, де звернення до Верховної Ради, де прес-конференції з цього приводу?
Якщо звір мучиться, то все інше — це імітація, а не робота. А головне, так і не заборонено використовувати ведмедицю для цькування собаками! Це не виконання доручення Прем’єр-міністра, а профанація! Ми так і напишемо йому в наших листах.
Олег Листопад http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/pro-mashu-j-inshih-vedmediv/
Leave a Reply