Вікна в інші світи
МИСТЕЦТВО ЯК ЗБРОЯ
Лев загризає суперника. Старий ковбой, який усе життя прожив у маленькому будиночку на своєму ранчо. Наче розп’ята на хресті мертва велетенська акула як символ знищення всього живого у Світовому океані. Пінна вечірка в нічному клубі популярного курорту. Туман над Букінгемським палацом. Білий ведмідь, що пливе під водою. Затонулий «Титанік» під прожекторами пошуковців. Аборигени пустелі, що міцно сплять, не зважаючи на пісок, який сипле крізь щілини намету на їхні напівоголені тіла.
Біля кожного фотознімка застигаєш, як біля вікна в інший світ. Він існує паралельно з тим, у якому мешкаємо щодня ми. Це світи, які змушують замислитися над тим, наскільки особливий, вразливий, багатий той з них, у якому живеш сам.
Нагоду по-іншому побачити і життя інших куточків планети, і власне надає виставка «NATIONAL GEOGRAPHIC — 50 видатних фотографій», яка до 14 квітня працює у Музеї Богдана та Варвари Ханенків.
Захід присвячено 125-річчю від дня заснування одного з найвідоміших наукових товариств у світі — Національного географічного товариства США, що видає знаменитий часопис National Geographic. А також виходу першого українського номера цього журналу. Численні натуралісти, любителі мандрів, шанувальники фотомистецтва уже придбали цей номер і доволі високо його оцінили. Хоч, як на мене, журнал треба робити ще більш українським, акцентувати на наших дивах і особливостях.
Можливо, тоді на наступній виставці будуть і фото з України. Бо нині їх немає. Хоч Україна потрапляла в об’єктив NG-ешних фотографів. Пам’ятаю вражаючий репортаж про чорнобильську зону. Але пора б уже й міняти образ нашої держави від радіаційного пекла до різнобарвної й цікавої землі, в якій є унікальні чорноземи, соляні шахти, тисячолітні дуби, святі криниці.
Але поки що маємо нагоду подивитися в очі «Афганської дівчинки» (портрет зроблено у часи пам’ятної нам афганської війни). Посумувати над долею загиблої, знову ж таки, на війні гірської африканської горили. Подивуватися надзвичайному ракурсу масової молитви у Мецці. Та й загалом усьому тому, що редакція вважає найбільш пам’ятним та знаменитим зі свого доробку за всю історію журналу. На додаток відвідувачі виставки дізнаються історії за кадром та отримують більше інформації про самих фотографів з влучних текстівок.
Те, що кожен фоторепортаж і кожна стаття журналу мають величезний вплив, мав нагоду переконатися особисто. Це сталося 15 років тому, коли познайомився із засновником неурядової організації «Збережемо ліси Америки» Карлом Россом. Карл надзвичайно високо відгукувався про 30-сторінковий репортаж NG, у якому розповідалося про долю національних лісів США. Для мене було відкриттям, що в цій наскрізь приватній державі народ володіє лісами, площа яких майже дорівнює площі лісів України.
Карл та його соратники по всій Америці борються за припинення суцільних рубок, за особливе ставлення до первісних лісів, за збереження гігантських секвой тощо. Репортаж у National Geographic з вражаючими панорамами безкраїх лісових просторів, на яких суцільні вирубки мають вигляд, наче дірки від молі на коштовному килимі, змусив багатьох американців голосувати за політиків, які стали на захист лісу. І, відповідно, цим журнал змусив самих політиків звернути увагу на проблеми лісів та їхніх мешканців. Боротьба лісорубів (читай — «робочі місця», збереження яких є надважливим у програмі кожного сенатора або конгресмена) проти захисників довкілля (вони теж озброїлися додатково і показали у репортажі, що ліси — це туристична Мекка, і так дадуть ще більше роботи) триває. Й історичний випуск National Geographic є потужною зброєю в цій боротьбі.
Тож бажаю журналу та його авторам стати такими ж авторитетними і потрібними в Україні, як вони вже стали в США та інших державах світу.
Олег ЛИСТОПАД,
Світлана СКРЯБІНА (фото),
«Урядовий кур’єр» 12 квiтня http://ukurier.gov.ua/uk/articles/vikna-v-inshi-sviti/
Leave a Reply