Ні «МО, ні «ЛО», ні «КО»

Смачне, поживне, корисне – таким має бути справжнє молоко. Визначні якості цього продукту – наче наголос на кожен склад цього милого з дитинства слова. На жаль, молокопродуктам, якими нас намагаються сьогодні нагодувати на ринках та у супермаркетах, часто вже не  притаманне ні перше, ні друге, ні третє. І якщо із втратою кожної з цих якостей скорочувати назву цього продукту на один склад, то, боюся, від нього нічого не залишиться – ні «мо», ні «ло», ні «ко».

Спеціалісти ДП «Укрметртестандарт» до Всесвітнього дня прав захисту споживачів дослідили зразки молочної продукції придбані   в   торгівельних   мережах   м.   Києва. Молочну продукцію обрали для знакової перевірки тому, що вони завжди була і залишається   однією   із   основних  складових раціону як дітей, так і дорослих. Адже загальновідомим є той факт, що літр молока забезпечує добову норму жирів, кальцію та фосфору, які потрібні дорослій людині. Окрім цього, літр цього напою дає 53% добової норми білка, 35% – вітамінів А, В та тіаміну, 26% – енергії.

На жаль, розраховувати, що ви отримаєте все це, придбавши молоко в супермаркеті, доводиться не завжди. А знайти якісні похідні молока – масло, сметану чи сир – складніше у рази.

Безмасляне масло

Якщо на ціннику написано «Вершкове масло», то це означає, що даний продукт повинен містити виключно молочні жири. Перевірка ж показала, що у семи із 17 відібраних зразків виявлено чималу долю рослинних жирів. «Чемпіон» – продукт невідомого виробника, придбаний на ринку «Дніпро». От вам й «економія» при купівлі масла на вагу. Але і наявність етикетки на фасованому продукті або сертифіката до кількакілограмової масляної брили ще не рятує від обману. У маслі «Фаворит» (Галіївський маслозавод, Житомирська область) виявлено 15% рослинного жиру; у «Гайсинському» однойменного заводу – 30%; у «Натуральній живії» («Рейнфорд» з Дніпропетровська) – 20%; у «Вологодському» (Хмельницька маслосирбаза) – 40%; у «Румо» («Ружин-молоко») – 60%!

У звіті для преси не вказано, якої рослини жири домішали нам у «масло», але знаю з розмов із фахівцями, що фальсифікатори часто використовують пальмову олію – вона дешевша. Згідно низки досліджень вона не тільки не корисна, а навіть спричиняє низку хвороб. Та отруйними оліями список небезпек від неякісного масла не обмежується.

Хоча стандарти вимагають від виробника суворо контролювати наявність у продукті мікроорганізмів, ці вимоги багато хто ігнорує. Через перевищення вмісту бактерій та грибків варто забракувати половину відібраних зразків.

Хімія у банці

До писання про згущенку навіть страшно підступатися – наперед очікуєш, що на тебе налетить цілий шквал негативної інформації. Генеральний директор Укрметртестандарту Михайло Мухаровський розповів, як недобросовісні виробники обманюють перевіряльників. На складі завжди лежить партія якісного товару, який у разі потреби показують контролерам – адже за нашими дурними законами про перевірку треба попередити за десять днів. Цього часу вистачає «підприємцю» для того, щоб вивезти фальсифікат. От і виходить, що перевірка продукції на складах молокозаводів показує, що усе – «ОК», а зроблена у той же день перевірка продукції тих же виробників у торгових мережах виявляє суцільні підробки!

От і цього разу із п’яти зразків три виявилися рідкісною гидотною. У двох зразках з етикеткою «ТОВ «Техмолпром» (Гадяч) та у банці виробництва ВАТ «Ічнянський молочноконсервний комбінат» виявили лише рослинні жирі, та ще й підфарбовані титановими білилами (двоокис титану)! На додачу – по конячій дозі консервантів.

Несирний сир

Усе ту ж технологію заміни молочних жирів рослинними використовують і недобросовісні виробники сирів твердих. Сир російський виробництва Борщівського сир заводу – наполовину з якоїсь олії.

Додайте до цього той факт, що три із шести відібраних зразків сиру твердого різних виробників відзначилися наявністю у них бактерій групи кишкових паличок, хоча такого нормативні документи теж не дозволяють.

Чому сторожа спить?

Як ця, так й попередні перевірки Укрметртестстандарту викликають цілком закономірне запитання: як довго такий безлад із якістю продуктів харчування триватиме і хто цей безлад мусить нарешті припинити? Згідно із Законом України “Про безпечність та якість харчових продуктів” органом, який затверджує обов’язкові параметри безпечності харчових продуктів, звід правил та належну практику виробництва харчових продуктів, координує діяльність органів виконавчої влади з питань безпечності та якості харчових продуктів є Міністерство охорони здоров’я. Та щось не дуже стараються у цьому міністерстві захистити наше з вами здоров’я. Уряди та міністри змінюють один одного, а ситуація усе така ж плачевна.

Експерти Укрметртестстандарту звертають увагу, що зі вступом України до СОТ питання встановлення показників безпечності харчових продуктів, які регламентуються країнами – членами СОТ, а отже – належної роботи нашого Мінздорову постає особливо гостро.

Але на жаль при визначенні показників безпечності харчових продуктів МОЗ до цих пір користується Медико-біологічними вимогами і санітарними нормами якості продовольчої сировини та харчових продуктів № 5061-89 (МБТ 5061), затвердженими ще у 1989 році. Ці «норми» вже давно не відповідають сучасним вимогам, оскільки значна кількість зазначених у них забруднювачів харчових продуктів (в першу чергу пестицидів, гормональних препаратів, антибіотиків, мікотоксинів тощо) не використовуються вже більше 25 років.

Наприклад, МБТ 5061 пронормовані тільки три гормональні препарати, які вже давно не використовуються виробниками продовольчої сировини, в той час як в країнах ЄС нормуються більше 20 залишків гормональних препаратів, що рекомендовані Об’єднаним Комітетом ФАО-ВОЗ. І така  ситуація  існує не зважаючи  на  зобов’язання  України гармонізувати національне законодавство відповідно до міжнародних вимог.

Практично не проводиться робота із впровадження міжнародних стандартів Кодекс Аліментаріус, які встановлюють вимоги до показників якості та безпечності харчових продуктів і призначені для захисту здоров’я споживачів та забезпечення добросовісної торгівлі. Це не тільки негативно відбивається на народному здоров’ї,а й шкодить конкурентоспроможності вітчизняного виробника як на внутрішньому так і зовнішньому ринках.

Жодним нормативним документом МОЗ України на сьогодні не нормуються діоксини, бенз(а)пірен, транс-ізомери ненасичених жирних кислот та інші небезпечні речовини. Через те не здійснюється контроль в продовольчій сировині та харчових продуктах особливо цих забруднювачів.

Незрозуміла політика МОЗ і стосовно дозволу на використання харчових добавок. Замість ведення послідовної політики щодо недопущення неякісної та небезпечної продукції в Україну, МОЗ видає дозволи на використання під час виробництва широкого спектру харчових продуктів добавок, до складу яких входить карбоксиметилцелюлози натрієва сіль (Е466).

Ця речовина – основний компонент у виробництві клею для шпалер. У поєднанні з соєвим білком Е466 імітує м’ясо. Таким чином дозвіл МОЗ на використання у харчовій промисловості Е466 фактично дозволяє розповсюдження фальсифікованої м’ясної продукції. Дана харчова добавка згідно з Європейським законодавством використовується лише як емульгатор в стерилізованих вершках.

МОЗ не виконує Закон України “Про дитяче харчування”, прийнятий Верховною Радою України ще у 2006 році. Так до цього часу МОЗ не розробив та не затвердив передбачені Законом єдині обов’язкові параметри безпечності сировини, що застосовується при виробництві дитячого харчування, допоміжних засобів і матеріалів для виробництва та дистрибуції дитячого харчування та мінімальні специфікації якості продуктів дитячого харчування, сировини, допоміжних засобів і матеріалів.

В Україні відсутні єдині державні санітарні норми, що регламентують вимоги до вмісту важких металів, гормональних препаратів, антибіотиків та інших небезпечних речовини в сировині. А чинні МБТ 5061 не враховують номенклатуру нових антибіотиків та ветеринарних препаратів, що використовується у виробництві сировини для дитячого харчування за новими технологіями. А раз немає вимог, то немає і методик контролю. А значить, проконтролювати чи використовується для виробництва харчового продукту сировина з вмістом цих речовин неможливо.

Не виконуються МОЗом і положення Закону “Про безпечність та якість харчових продуктів” під час узгодження маркування харчового продукту. Перелік інгредієнтів, зазначених у маркуванні не завжди відповідає фактичному складу продукції. У результаті порушуються не тільки вимоги Закону, а й конституційні права споживача на отримання ним достовірної інформації про склад харчового продукту.

Хто лобіює антилюдські закони?

Очільник Укрметртестстандарту Михайло Мухаровський під час презентації результатів досліджень молочної продукції розповів і про те, як лобісти виробників низькоякісних харчів (себто – усе ті ж олігархи, які засідають у Верховній Раді, у всіх її нинішніх фракціях і групах) намагаються розвалити систему державного контролю.

Крім вже згаданої вимоги попереджувати об’єкт перевірки за десять днів до її початку, з 2008 року закон передбачив закупівлю та тестування зразків лише за державні кошти.  При цьому у Держбюджеті відповідних коштів – не знайшлося! Як же перевіряти? Як контролювати?

Відбувається спроба відмінити обов’язкову реєстрацію декларацій на товари. Це, зокрема, означає, що знайти винуватця завезення в країну неякісного товару буде неможливо.

З червня цього року має запрацювати новий закон «Про ринковий нагляд». Було багато різних його варіантів, але врешті-решт чомусь перевагу отримав проект Асоціації імпортерів – далеко не кращий з точки зору нас – споживачів. Зате – зручний для торговців. Щоб легше було ввозити до нас непотріб?

Фальсифікаторам – бій!

Експерти Укрметртестстандарту розробили проект змін до закону «Про ринковий нагляд» з урахуванням наших економічних реалій та необхідності усе ж захищати права споживача та його здоров’я. Також ними готується проект закону про відповідальність виробника та імпортера, проект закону про метрологічну діяльність та інші. Завершуючи свою промову Мухаровський звернувся до наших виробників та імпортерів із закликом зупинитись і правильно розставити пріоритети, усвідомити справжню суть проблеми. Адже набагато важливіше і цінніше здорова нація, аніж додатковий відсоток прибутку.

Втім, скільки вовка не годуй… І, відповідно, скільки до олігарха із закликами не звертайся… Міняти закони треба, але щоб цього домогтися і домогтися їх виконання необхідно ще й зробити владу дійсно народною, а не олігархічною.

Олег Листопад

«Селянська правда» №40, 7 квітня 2011