A sample text widget
Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis
euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.
Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan.
Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem,
suscipit in posuere in, interdum non magna.
|
«Я блювала [щоразу], коли стомлювалася після збирання [тютюнового] листя», — розповідає фахівцям HUMAN RIGHTS WATCH маленька, тиха 13-річна дівчинка Аю з села, що поблизу міста Гарута (гори Західної Яви, Індонезія). Аю допомагає батькам вирощувати та збирати тютюн.
Описані нею симптоми — блювота і нудота — відповідають гострому нікотиновому отруєнню, професійній хворобі, характерній для людей, які вирощують тютюн. Зокрема, це стається тому, що організм людини через шкіру поглинає нікотин під час контакту з рослинами. Аю також допомагає своєму батькові змішувати токсичні пестициди, які він використовує, обробляючи плантації тютюну. «Я просто наливаю три-чотири чашки хімікату у відро, доливаю води та перемішую дерев’яною
Читати повний текст
Чи можна сьогодні вважати успішним розвиток в Україні Смарагдової мережі? Чи достатньо цього для збереження природи у нашій країні? Чи є потенціал? Наскільки проголошені Україною плани щодо розвитку Смарагдової мережі реалістичні, наскільки вони відповідають міжнародній практиці?
Відповісти на ці запитання ми попросили народну депутатку України, кандидатку біологічних наук Юлію Овчинникову. Пані Юлія є членкинею Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування та головою підкомітету з питань лісових ресурсів, біорізноманіття, природних ландшафтів, об’єктів природно-заповідного фонду та з питань адаптації законодавства України до положень права ЄС.
Довідково: Смарагдова мережа — це м’який, європейський, так би мовити, інструмент захисту цінних
Читати повний текст
Це я про закон № 12089, який дістав схвальний відгук у Комітеті з правової політики ВРУ, був ухвалений парламентом і підписаний президентом попри 25 тис підписів під петицією з вимогою цього не робити. Називається законо «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача».
«Добросовісний набувач» у цьому разі — це той, хто купив якісь активи чи землі (зелені зони, прибережні захисні смуги тощо), раніше незаконно захапані «первинним набувачем». Якщо з моменту оборудки про передання майна/землі у другі-треті-четверті руки минуло десять років і прокуратура або інші державні установи не оскаржили оте первинне захапання — все!
Читати повний текст
Дев’ятого січня на береги національного природного парку «Тузловські лимани» прилетіла змучена пірникоза. Частина її пір’я була забруднена мазутом. Начальник науково-дослідного відділу НПП Іван Русєв припускає, що птаха прилетіла з місця аварії двох російських танкерів, які розкололися навпіл у Керченській протоці 15 грудня 2024 року. Вони перевозили близько 9,2 тис. тонн мазуту, з яких щонайменше три тисячі потрапили у Чорне море. Спочатку мазут загидив майже 50 кілометрів узбережжя у краснодарському краї рф. А потім вітер змінився і бруд поплив до Південного берега Криму, сягнувши аж Севастополя.
Загинули десятки тисяч птахів
«Спостерігали ми й за великим бакланом, якій був в такому ж
Читати повний текст
“Зелені зони у Києві – в порядку”. Віталій Кличко намагається навішати лапші автору статті
«Рівень забрудненості атмосферного повітря в Києві високий», — такі повідомлення від Київської міської державної адміністрації (КМДА) стали вже буденністю.
«Якщо казати про закономірності, то якість повітря у Києві різко погіршується за певних метеоумов (безвітряна погода, характерна для антициклонів температурна інверсія). У такі дні забруднення не розсіюється в атмосфері, а затримується біля земної поверхні. Місто опиняється ніби «під ковпаком» і дихає своїми викидами», — повідомив «Світу» комунікаційник ГО SaveDnipro Костянтин Федоров.
Викиди не зупиняються ні на день
Описані вище періоди забруднення і смогу можуть тривати
Читати повний текст
Директор Українського гідрометеорологічного інституту (УГІ) ДСНС та НАН України академік Володимир ОСАДЧИЙ виступив на Президії Національної академії наук з доповіддю «Каховське водосховище: сучасний стан, виклики та стратегія відновлення». Володимир Іванович представив деякі результати наукових досліджень, які отримали науковці УГІ, вивчаючи Каховське водосховище до та після трагедії. Наслідки цієї катастрофи та його майбутня доля — у фокусі пильної уваги суспільства і наукової громади України й світу.
«Створення водосховища було зумовлене природними умовами Півдня України, зокрема кліматичними, та особливостями формування водного стоку в басейні Дніпра, коли на нижній Дніпро припадає менш ніж 1 % водного стоку з загальної величини водного стоку Дніпра
Читати повний текст
Спойлер: винна росія, яка зруйнувала усю систему водозабезпечення Донеччини. Допомогти ніяк не можна: на відбудову піде 3-4 десятка років і 50-70 млрд долл.
Як напоїти Донбас? Звільнити від російської окупації та звернутись до КПІ
уперше надруковано у газеті “Світ”
Соцмережі рясніють тривожними повідомленнями мешканців Донеччини й Луганщини, які живуть на окупованих росією територіях. У містах та селищах Донбасу — критична ситуація з питною водою. Про це ж пише і відомий український блогер, корінний донеччанин Денис Казанський у своєму телеграм-каналі.
«Донбас на межі водної катастрофи, яка, очевидно, станеться цього літа. Усі розташовані поряд із Донецькою агломерацією водосховища вичерпані. Води немає
Читати повний текст
Ботанік, природолюб, науковий співробітник національного природного парку «Холодний Яр» Сергій ПАНЧЕНКО розповідає про цінності цього нацпарку та його родзинку.
— Сергію, що, на твою думку, найцінніше в цьому парку? Що запалює твоє серце патріота, природолюба, професійного ботаніка?
— Це фантастичний ліс, не штучний, а природний, великий його масив, що сьогодні є рідкістю для Центральної України. Рослини, весь ландшафтний комплекс без перебільшення є унікальними.
— Що саме в ньому такого особливого?
— Це найпівденніший лісовий масив Лісостепу, досить великий за площею. Канівський заповідник має 2000 га, якщо я не помиляюся. А тут — понад 6000 га. Росте цей ліс на вододільному
Читати повний текст
Про чорний подих війни та унікальну екосистему лиманів Одещини
Іван Русєв — еколог, природоохоронець, орнітолог, фанат птахоспостереження (бьордвотчінгу), керівник наукового відділу національного природного парку «Тузлівські лимани». А ще — мій давній товариш і колега, ми разом брали участь у багатьох природоохоронних кампаніях. Давно не бачились, аж ось — зустрілися на 10-й Літній екошколі, яку проводить відома громадська організація «Екологія-Право-Людина». Звісно ж, я скористався нагодою розпитати його про останні події у парку, про результати свіжих досліджень.
— Іване, тотемом національного природного парку «Тузлівські лимани», у якому ти працюєш уже багато років, є пелікан. Але з появою у парку фламінго всі почали
Читати повний текст
Так, Криворіжжя має своє «мертве море». Щоправда, за солоністю йому до малоазійської курортної перлини далеко, справжнє Мертве море солоніше на порядок. А от за здатністю винищувати живе — тут ще хто кого…
Здоровенна калюжа мертвої води плюскається південніше Кривого Рогу в балці Свистунова вже понад пів століття. Шахтні води, які туди скидають гірничо-збагачувальні підприємства (ГЗК), мають мінералізацію до 100–200 г/літр. Порахуйте, скільки це солей (у цьому разі переважно хлоридів) у столових ложках, пам’ятаючи, що одна ложка вміщує 15 грамів. Цікаво, що солоність Чорного моря — 18 г/літр. Середземного — 35 г/літр. А Мертвого — 310 г/літр.
Коли балка Свистунова заповнюється
Читати повний текст
|
|