|
|||||
|
Так і хочеться запитати у наших керманичів: невже для того, щоб зупинити бардак, потрібна була смерть людини? Невже у інших сферах нашого життя на дотримання законів та просто норм людської моралі буде звертатися увага лише після таких трагічних випадків? Перемогою громадськості та прогресивної преси закінчилася кампанія за внесення до Червоної книги України двох видів осетрів. Та ось тільки проблема одна — криза. Зараз не ясно, які суми взагалі можна планувати в бюджеті. Мабуть, треба мешканцям Південної Бессарабії ще зачекати. Поки, щоправда, незрозуміло скільки. На семінарі неурядових організацій Чорноморського регіону “Формування громадської платформи щодо Конвенції про захист Чорного моря від забруднення з огляду на регіональну зустріч Сторін”, який пройшов 12-13 березня 2009 року чимало говорилося про те, як покращити Бухарестську конвенцію та інші важливі документів. А ще більше – говорилося про те, як домогтися їх ефективного впровадження, особливо щодо доступу до інформації, участі громадськості в прийнятті рішень, механізмів узгодження та вимог до звітів. Називалося чимало «вузьких місць» у збереженні чорноморського довкілля, і серед них – незадовільне поводження з відходами, каналізаційними стоками тощо. Якщо українська держава не здатна захистити наші екологічні права, не спроможна на таку просту річ, як повернення Сасика морю, то для чого нам такі міністри й президенти?..» А у якому стані Ваше озеро? Річка? Ставок? Що треба зробити для їх порятунку? Цікаво, що голова Татарбунарської РДА, хоч і категорично не погоджується з оцінкою діяльності облводгоспу та його керівника (“Читаешь, что пишет о Г.Д.Бузияне Олег Листопад, и оторопь берет”), але не може не визнати гостроту сасицької проблеми: “Я 15 лет прожила и проработала в поле (у нас фермерское хозяйство) в селе Лиман на расстоянии 800 метров от озера Сасык. И все это время поддерживала идею раздамбования Сасыка или строительства обводного канала, чтобы в озеро могла поступать соленая вода. Ведь все равно от полива пресной водой такого качества, какое было в Сасыке, можно было землю только загубить.” При сохранении Сасыка, как пресноводного водоёма, в условиях шаткой экологической обстановки, патогенный фактор в некоторых гидробиотопах значительно усилиться, что может привести к негативным последствиям Джерела і річки підсолені, питна вода – низької якості. Зайнятість працеспроможного населення скоротилася. Смертнісь перевищує народжуванівсть, високий рівень захворювання, який може пов”язуватися з екологічною ситуацією. У звіті за темою наведено результати оцінки сучасного соціально-економічного стану регіону оз. Сасик; соціальних, економічних та екологічних наслідків зміни гідрологічного режиму оз. Сасик; аналізу природних та антропогенних чинників, які впливають на гідрологічний режим оз. Сасик; ретроспективних матеріалів щодо змін гідрохімічних та гідробіологічних показників водойми та оцінки його сучасного екологічного стану. Проведена оцінка сучасного екологічного стану водойми та факторів, що його обумовлюють. Розроблено варіанти відновлення гідрологічного режиму водойми з прогнозною оцінкою змін гідрохімічного і гідробіологічного режимів. Розроблено пропозиції щодо відновлення гідрологічного режиму озера Сасик. |
|||||