За останні 300 років ми втратили більше половини світових лісів
Невілл Еш[1]
Більшість лісів, що зникли в Європі (в.ч. і в Україні) – зникли через діяльність людини. На території України ніщо на стільки не загрожує біорізноманіттю ніж звичайна планова діяльність лісівників. Я глибоко переконаний у правильності цієї тези і тому вважаю, що Держлісагенство – головний ворог природи в Україні. В цьому дещо емоційному тексті спробую пояснити, чому я вважаю саме так а не будь-як інакше.
Цей текст не є викриттям корупції, якою славиться галузь [2],[3], про це ми писали окремо [4]. Цей текст також не розглядає лісову галузь як частину економіки (хоча я і вважаю, що наявність корупції і власних коштів підприємств суттєво зменшує залучення коштів, які обертаються в галузі в державну економіку в цілому). Щоб почути про галузь в цілому, достатньо переглянути блискучий виступ Михайла Попкова на врученні нагород цьогорічного лісового конкурсу «Телекритики»[5].
https://www.youtube.com/watch?v=S81K-xBADNg
Цей текст також і не про порушення, адже я переконаний що найбільша загроза для української природи не порушники а саме планова, звична всім робота лісівників.
Цей текст – погляд на лісову галузь з точки зору охорони біорізноманіття: тих 70000 видів живих організмів, які відомі науці на території України. Це не експертне заключення і не довідка. Це – моє бачення ситуації, яким я керуюсь у своїй боротьбі проти лісової галузі.
Наперед вибачаюсь перед багатьма прекрасними людьми, які працюють в лісовій сфері і намагаються змінити її зсередини, зробити її менш шкідливою. Я пишу не про окремих людей, я пишу про політику галузі як такої.
Чому саме лісники?
Нещодавно я мав зустріч з одним швейцарським експертом, який вивчав яким чином в Україні відбувається охорона біорізноманіття. Замість всього іншого я розповів своє бачення лісової галузі. Після моєї розповіді, швейцарець картинно хлопав долонею по чолу і вигукував «Оооh! Crazy country!». Те, що я повідав іноземному експерту, спробую викласти в цій статті.
Лісові землі в системі Держлісагенства займають 15% площі України[6] (ще невелика кількість лісів належить іншим відомствам), ще біля 2% – лісосмуги та ґрунтозахисні насадження і інші «наслідки колишньої слави лісомеліораторів». За роки незалежності ніхто ще не займався відновленням лісосмуг[7] і навіть не визначився з тим, кому вони мають належати[8]. Понад 20 років лісосмуги активно горять внаслідок випалювання трави і стерні, вирубаються на дрова і всіма способами деградують. Скільки їх реально лишилось ніхто не знає[9]. Втім, наприклад в Запорізькій області деградовані ґрунтозахисні насадження складають переважну більшість природи області. Навіть чимало заповідних територій цієї області є лісосмугами і ґрунтозахисними насадженнями[10].
Решту території України займають біля 3% степів, десь стільки ж – водойм і 0,07% боліт. Все решта – щонайменше 75% площі країни – поля, дороги і населені пункти. Враховуючи що значна частина боліт і озер включена до земель держлісфонду, а степи активно передаються під залісення[11], – майже всі землі, які можна назвати природою або напівприродою в Україні, знаходяться в віданні Держлісагенства. В тому числі до природно-заповідного фонду віднесено чимало територій природно-заповідного фонду (ПЗФ), що становить 16% від земель держлісфонду та 56% від всіх площ ПЗФ України.
Червона книга і біологічна грамотність лісників
29% всіх видів Червоної книги України є степовими[12], ще біля 60% – представляють лісові та болотні біотопи. І лише 10% – мешканці річок, морів та морського узбережжя. Хоча використання гірських річок як лісових доріг для лісовозів може впливати на іхтіофауну гір. Отож – що найменше 90% зникаючих видів тварин та рослин, занесених до Червоної книги України – потерпають від лісового господарства. Якщо врахувати 10 природоохоронних конвенцій, ратифікованих Україною, то крім 1326 видів Червоної книги[13], [14], на території України охороняється ще кілька тисяч видів живих організмів[15].
В 2012 році ми назвали День працівника лісу – Днем екологічного трауру[16], оскільки майже вся українська природа знаходиться в умовах господарювання Держлісагенства. І це значить що охороняти природу треба в Україні переважно від лісників. Жоден браконьєр чи інший порушник не порівняється з цим над ворогом, якому належить щонайменше 80% всього поля бою. Вплив лісників стосується всіх видів живих організмів в лісах, степах, болотах і річках, не залежно від їх охоронного статусу.
Лісове законодавство не враховує необхідність охороняти будь-які види[17]. Частина 9 статті 46 Лісового кодексу говорить, що при проведенні лісовпорядкування необхідно враховувати поширення рідкісних видів і їх угруповань. Проте жодна з чинних інструкцій з лісовпорядкування [18], [19] не говорить яким чином виявляти рідкісні види. Цього ніхтоі не робить. Не говорячи вже про те, що в системі Держлісагенства відсутні фахівці які були би здатні визначити бодай 1/10 видів, занесених до Червоної книги України і до міжнародних конвенцій. Визначити принаймні третину таких видів здатні лише одиниці фахівців, які є в Україні. Тож всі лісогосподарські заходи в Україні плануються без врахування поширення рідкісних видів. До речі, самі інструкції не затверджені жодними нормативними актами[20].
Щоб перевірити це твердження, ми надіслали листи до всіх лісогосподарських і лісодослідних підприємств в усіх областях України, запитавши чи включені до їхніх матеріалів лісовпорядкування відомості про поширення рідкісних видів. Результат перевершив очікування – жоден лісгосп не має таких даних в своєму лісовпорядкуванні. Для жодної ділянки українських лісів нема задокументованих відомостей в якому виділі якого кварталу поширені які рідкісні види рослин і тварин.
Це значить що жоден рідкісний вид в лісах України не захищений від проведення лісогосподарських заходів, тож такі заходи загрожують їм всім і попередити це неможливо.
Я неодноразово виступав на різних семінарах і круглих столах, озвучуючи цю проблему. Проте зі сторони Держлісагенства завжди у відповідь чути лише один закид – «рідкісні види – це парафія Мінприроди, тож хай воно і проводить такі обстеження, або замовить їх нам».
Так, у 2010 році начальник Миколаївського обласного управління лісового і мисливського господарства П. М. Паламарюк повідомив[21] нас, що (цитуємо дослівно) «виявлення місця видів рослин, за виключенням деревно-чагарникових, та тварин, включених до Червоної книги України, згідно із Законом України «Про Червону книгу України» в області є компетенція органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища…», «Як поінформували нас працівники Київської лісовпорядкувальної експедиції, роботи по п. 9. ст. 46 ЛКУ виконуються лише при наявності окремого замовника та фінансування та окремої угоди на виконання зазначених робіт. Тому що інструкція безперервного і базового впорядкування не передбачає в своєму переліку зазначених робіт».
На мою думку ситуація протилежна. Будь-який лісогосподарський захід будь-де в Україні потенційно є загрозою для рідкісних видів, а отже – потенційно є порушенням природоохоронного законодавства. Відтак, по-чесному, слід було би зупинити всю роботу лісгоспів до моменту повного обстеження всіх лісів України на предмет наявності всіх рідкісних груп флори і фауни та введення обмежень господарської діяльності в місцях виявлення кожного з 2-3 тисяч видів, для яких можуть виявитись важливими конкретні ділянки лісів. І замовником таких робіт може бути лише лісова галузь. Текст Положення про Держлісагенство містить уточнення щодо функцій агенства щодо державного лісового кадастру, що визначені статтею 28 Лісового Кодексу України. Держлісагенство відповідно до покладених на нього завдань: (…) «6. Організовує ведення лісовпорядкування та мисливського впорядкування»[22].
Що ж стосується перспектив виконання обстежень самими лісниками, у мене як у зоолога, жодних ілюзій нема. Звісно, оскільки лісники «опікуються» не лише деревиною, а і мисливськими тваринами, то дійсно, розпізнати 50 видів мисливської фауни (включно з птахами), вони можуть. Щороку ними ведеться державна форма статистичної звітності щодо кількості мисливських тварин «2-тп мисливство». Проте щодо інших тварин і рослин, красномовною ілюстрацією грамотності лісової галузі є скромний лист одного з лісгоспів, розміщений нижче. Хто такі «підснічник», «багажник» і «горластий», звісно досвідченому біологу здогадатися не важко. Проте експертний рівень, звісно, на висоті.
Рубки «доходу», або «Чим більше дров – тим далі ліс».
Мені, як члену громадської організації, двічі щотижня пишуть або телефонують громадяни з різних областей, схвильовано повідомляючи що там чи там рубають ліс. Звісно що більшість людей вважають що вирубка лісу – це щось незаконне. На жаль, ми добре знаємо що це як правило здійснюється законно. Часи, коли ліс вирубались самовільно поступово відходять в минуле. Сьогодні будь-який ліс можна повністю вирубати санітарними рубками і рубками догляду[23].
Біорізноманіття знищують не лише рубки головного користування. Між іншим, лісова галузь не соромиться заявляти публічно, що 58% всіх зрубаних в Україні дерев – здобуто шляхом санітарних заходів а не промислових рубок[24].
| общее количество (тыс.кбм) | рубки главного пользования (тыс.кбм) | % от общего объема рубок | санитарные рубки (тыс.кбм) | % от общего объема рубок | |
| 2000 | 11261,7 | 5236,4 | 46,5 | 6025,3 | 53,5 |
| 2001 | 12022,3 | 5507,3 | 45,8 | 6515 | 54,2 |
| 2002 | 12826,8 | 5833 | 45,5 | 6993,8 | 54,5 |
| 2003 | 15953,3 | 6589,4 | 41,3 | 9363,9 | 58,7 |
| 2004 | 17300,7 | 6962,1 | 40,2 | 10338,6 | 59,8 |
| 2005 | 17124,3 | 6918,4 | 40,4 | 10205,9 | 59,6 |
| 2006 | 17759,8 | 7330,9 | 41,3 | 10428,9 | 58,7 |
| 2007 | 19013,9 | 7616,3 | 40,1 | 11397,6 | 59,9 |
| 2008 | 17687,5 | 7528,2 | 42,6 | 10159,3 | 57,4 |
| 2009 | 15876,5 | 7211,8 | 45,4 | 8664,7 | 54,6 |
| 2010 | 18064,6 | 7767,4 | 43,0 | 10297,2 | 57,0 |
| 2011 | 19746,2 | 8647,5 | 43,8 | 11098,7 | 56,2 |
| 2012 | 19763,6 | 8433,2 | 42,7 | 11330,4 | 57,3 |
| 2013 | 20340,6 | 8484 | 41,7 | 11856,6 | 58,3 |
Внаслідок запровадженої системи санітарних рубок, в Україні практично повністю знищені стиглі та старовікові ліси, що є притулком найбільшої кількості живих організмів лісів. Найцінніші для охорони біорізноманіття ліси в таких умовах винищуються першими.
Деякі групи тварин не можуть існувати без дуплистих дерев та мертвих дерев з відстаючою корою. Такими є більшість видів лісових птахів і кажани. Кажани – найбільш вразлива група тварин Європи та найбільш залежна від бездумної лісогосподарської діяльності. Всі види кажанів охороняються Червоною книгою України, Бернською конвенцією та угодою про охорону кажанів Європи. Червона книга України зазначає у видових нарисах майже всіх їх видів: «Чисельність i причини її зміни: …скорочення площі лісів і масштабні санітарні рубки, спрямовані на зниження частки дуплистих дерев та омолодження лісів, використання пестицидів у лісовому господарстві. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Необхідно посилити контроль за дотриманням вимог щодо залишення дуплястих дерев під час лісогосподарських робіт. Ефективна охорона може бути досягнута при створенні великих заповідних масивів у зоні мішаних лісів та охороні природних сховищ. Для охорони популяцій важливим є заборона господарських робіт у місцях поселення виводкових колоній з травня до вересня.»
Щороку старовікових і стиглих лісів все менше, а санітарних рубок все більше. Це викликане економічною вигідністю санітарних рубок. Отримана з них деревина класифікується як дрова і має низький податковий збір. Наприклад куб дровяного дуба має податковий збір 1,90, а куб ділового – 419 грн. не дивно що лісгоспу вигідніше оформити дуб як дров’яний.
Звісно, кожен лісник, як по команді, розповість вам в розмові про санітарні рубки, що «ліс без сокири жити не може» і що він «згниє, якщо його не вирубати». Ці химерні фрази доводиться чути від працівників галузі різного рівня в різних областях щоразу коли заводимо мову про санітарні рубки[25]. Проте Біловезька пуща чомусь не згнила за 700 років без рубок[26], як і багато невеличких диких закутків лісу, до яких досі дивом не дотягнулася рука «господарника».
Разом з тим, є і інший аспект – санітарні рубки не включаються у матеріали лісовпорядкування. Базове лісовпорядкування затверджується і погоджується з органами Мінприроди раз на 10 років. Проте щороку без погоджень лісівники проводять ситуативні санітарні заходи. Суттєву перевагу об’ємів «ситуативних» санітарних рубок над плановими можна б було побачити, подивившись чи заплановано такий захід у лісовпорядкуванні… та ж ні… Лісовпорядкування в системі Держлісагенство визнане конфіденційною інформацією, якій присвоєно гриф «ДСК» – для спеціального користування[27]. Я, як людина, яка шукає можливість можливість будь-який спосіб врятувати природу, до таких матеріалів не маю доступу, як і будь-який пересічний громадянин. Між іншим – втаємничення матеріалів лісовпорядкуваня – головна причина, по якій я не бачу підстав вірити всім чиновникам Держлісагенства і керівникам лісгоспів.
Не повірите – ми у лісі.
Ця історична фраза, сказана Валерієм Ловчиновським у фільмі «Куда уехал лес?»[28], в епізоді, коли Валерій стоїть на фоні безкрайньої вирубки, яка числиться на картах лісом.
https://www.youtube.com/watch?v=hEz0BWJJ3BE
Дійсно, скільки б у нас не вирубали лісів і скільки б їх не горіло – всі вони на картах і у статистиці числяться лісами. Лісами «є» всі Олешківські піски (рис. «а») і майже 10 000 га горільника в Цюрупинському та Голопристанському лісгоспах (рис. «б»). Лісами є північ Київського моря а також плавні річок Прип’ять і Тетерів (рис. «в») і передані під залісення степи (рис. «г»).
А
Б
В
Г
Тож жодна лісова статистика не відображає масштабів винищення природи.
Ні степу – ні лісу!
Особисто для мене центральною війною в житті є боротьба проти степового лісорозведення. Останні 5 тис. років 40% території України займає Степова зона, яка охоплює Південну, Східну та частину Центральної України. Проте за останні 150–200 років південь України став найбільш розораною частиною Європи. В деяких адміністративних районах частка ріллі становить 85–95%[29].
Тому степів насправді на сьогодні залишилося лише близько 3% від площі України. Можна сміливо стверджувати, що Степ в Україні посідає перше місце серед зникаючих ландшафтів.
На степових ділянках у південному, центральному та східному регіонах України, а також на Кримському півострові зареєстровано значну кількість ендемічних, реліктових та зникаючих видів флори і фауни. Будучи приуроченими до специфічних умов конкретного степового біотопу, ці види не можуть існувати в жодних інших. Рівно третина всіх видів, занесених до Червоної книги України – степові. З видових нарисів самої ЧКУ стає зрозуміло, що причиною зменшення численності більшості охоронюваних степових видів є зникнення типових середовищ їхнього існування. З-поміж усього,найбільш небезпечним назване розорювання та заліснення цілинних ділянок і степових схилів (для 120 видів). Залежними від збереження степових біотопів є 159 видів тварин із 543 включених до Червоної книги України (29%). Із них 54 включено до ЧКУ в 2009 році[30]. Також до Червоної книги включено 276 степових видів рослин із 826 (33,4%), включених до списків ЧКУ; 87 із них включено до ЧКУ в 2009 році[31]. У зв’язку з ініційованим Президентом України збільшенням частки лісистості України (п. 2. Указу Президента України від 04.11.09 № 995/2008 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів і зелених насаджень»[32], органам місцевого самоврядування доручається визначити деградовані, малопродуктивні та техногенно забруднені землі які доцільно заліснити, а також забезпечити додаткове виділення в установленому порядку земель із земель запасу для заліснення. Згідно з наказом Державного комітету лісового господарства від 29.12.08 № 371 «Про затвердження показників регіональних нормативів оптимальної лісистості території України»[33], для кожної з областей визначено оптимальний показник лісистості. З показників, затверджених цим наказом, особливо частка заліснених території має зрости для степових областей. Загалом, має бути заліснено до 4% степової зони та до 8% Кримського півострова! А тепер, якщо згадати, що степу залишилось приблизно 3%(без кримської зони), то за рахунок чого збираються набрати зазначених 4%?
Значну частину земель запасу степового регіону, які планують заліснити, становлять
балки та схили вздовж річок, що являють собою фрагменти степових біотопів. Лісоводи не соромляться навіть у наукових статтях вказувати що залісення відбувається за рахунок степів (в 2011 році – 38% всіх новостворених лісів)[34].
Ми дослідили склад земель лісового фонду Луганської області. Отримані результати лише підтвердили попередні припущення: майже половина лісового фонду області – степи, або ліси, створені в степах в минулому[35].
Звісно, лісоводи закидають, що раніше в степовій зоні лісу було значно більше, тому його треба відновлювати (щоправда ліс раніше був там де нині є міста і дніпровські водосховища). Як правило, головним аргументом за збільшення лісистості на півдні і сході каїни виявлються подорожні нотатки… Геродота. Щодо цього я писав окрему статтю[36].
Звісно, керівництво галузі активно інструктує підприємства про те, як з нами боротись )))
Лісорозведення в степовій зоні при цьому є найзатратнішим і найменш ефективним з усіх регіонів[37] [38], а ідея «оптимальної лісистості» серйозно критикується фахівцями[39] [40].
Всі ділянки, що були виділені під заліснення у 2009 році (саме в цьому році, після затвердження показників оптимальної лісистості, виділялись найбільші обсяги земель для лісорозведення)[41], виділялись протягом січня та лютого. В цей час визначити наявність зникаючих видів неможливо. Так, у Луганській області до заліснення намічається до 100 тис. га степових територій! Особливо резонансною стала справа щодо заліснення території
найбагатшого на раритетну фауну і флору степового заказника Запорізької області «Заплава річки Чингул». Найбільш нахабним прецедент заліснення степу стався у новоствореному відділені Луганського природного заповідника «Трьохізбенський степ». У листі директора Луганського природного заповідник Т.В. Сови до Національного екологічного центру України повідомляється, що відділення заповідника «Трьохізбенський степ у Новоайдарському районі може вже найближчим часом втратити природну цінність[42].
Водночас, заліснення практично не планується на закинутих полях, меліорованих болотах та заплавах суто лісового Поліського регіону. Не планується заліснення і на деградованій ріллі, де починається ерозія ґрунтів. Не планують заліснювати також терикони та відвали гірничої промисловості, яких лише на Донеччині налічується понад 23 тис. га. За роки незалежності цього ще ні разу не робили і найближчим часом не збираються[43].
16.09.2009 Кабінет Міністрів України затвердив нову державну програму «Ліси України на 2010–2015 рр.», згідно з якою,за наступні 6 років в Україні має бути висаджено 430 тис. га нових лісів.
Цікаво, що на посадку ілісів кошти виділяються а на оформлення земель для цього – ні. За нашою скаргою, Держфінінспекція виявила самозахоплення земель лісниками на загальну суму 6,5 млн грн[44]. Дехто отримав «3 роки умовно»[45]. А порушення все одно продовжуються і досі лісівники степової зони шляхом самозахоплення знищують степові ділянки за державний кошт[46].
Окремою стороною степового лісорозведення є роботи по безпосередньому знищенню степів, що передують посадкам лісу. Так, окремою галуззю лісівничої науки є розробка способів винищення дерновинних злаків інших степових рослин, що з точки зору лісорозведення, є суттєвою перешкодою лісорозведення у степу. Біля третини всіх видів, методики знищення яких розробляються лісівниками, є видами, занесеними до Червоної книги України[47].
Про шкоду степового лісорозведення можна переглянути добірку статей[48] [49]на сайті «Степи України»[50].
Мертва деревина – живі ліси.
Одним з найбільших впливів звичної господарської діяльності лісників на природу є поводження з мертвою деревиною. В той час як в Європі накопичення мертвої деревини є важливим напрямком охорони біорізноманіття та боротьби із змінами клімату, в Україні лісника просто оштрафують, якщо на його ділянці будуть знаходитись мертві дерева і опад.
Звісно, є нюанси, у зв’язку із якими європейські показники в 20-30 кбм мертвої деревини на гектар лісу важко уявити. Передусім це – згадане вище зведення стиглих та старовікових лісів. Одна каліфорнійська секвоя, після загибелі може забезпечити мертвою деревиною при нормі 30 кбм на 1 га – 66 гектарів лісу. Одного старого дубу в Біловезькій пущі вистачає на 8-10 гектарів. Проте українські «шпильчаки», щоб досягнути нормальної для підтримання біорізноманіття кількості рослинного опаду і мертвих дерев, мають утворити непролазні хащі мертвих стовбурів. Тому зведення старих лісів також не дозволяє зберегти і біорізноманіття рослинного опаду, яке в лісі є найбільш чисельним[51], [52].
Боротьба з шкідниками і грибниками.
Однією з найбільш драматичних сторінок роботи лісівників є боротьба з шкідниками. Саме поняття «шкідники» має на увазі жителів лісу, які природним чином масово розмножаються в умовах монокультури одного виду дерев. Наприклад сосни. Природні механізми регуляції домінування одного виду на певній території сприймаються лісниками як важлива битва проти природи. Для знищення шкідників (як правило комах), використовують хімічні і вірусні препарати. Вірусні дорожчі діють більш прицільно. Хімічні більш дешеві і вбивають все живе. Такі препарати розбризкують (нерідко розводячи їх в бензині, що особливо саркастично виглядає в пожежонебезпечний період) просто з бронсбойту в крони. На вході в ліс подекуди ставлять таблички, щ ліс оброблений від шкідників і заходити небезпечно. Більшість груп комах гине від таких препаратів[53]. А що з птахами, ссавцями, земноводними, плазунами? Що з грибниками, які зайшли до лісу стежкою на якій нема попереджувальної таблички?
Щороку обприскують біля 50 000 га. Щоразу це нові території, серед них і – землі природно-заповідного фонду.
Колеги з Інституту зоології зазначають, що обприскування від соснового пильщика робиться зазвичай колив пильщики вже знищили більшість хвої. «Хімічна обробка проти личинок перших віків застосовується (але це написано в книзі 1974 року, я звичайно розумію, що дехто там і досі лишається :), але треба розуміти, скільки років пройшло), але навіть в тих рекомендаціях зазначається, що потрібно враховувати шкоду, яку можна заподіяти природним регуляторам чисельності соснових пильщиків (сумніваюся, що її хтось враховував). Крім того планувати обробку потрібно на основі підрахунку зимуючих яєць в хвої на модельних ділянках і обстеження лісової підстилки на залягання коконів еонімф (тобто чисельність пильщика має відслідковуватися заздалегідь і на основі цього плануватися відповідні заходи)».
А колеги з південних областей – що кількість отруєнь грибами недвозначно співпадає з періодом оприскування насаджень від шкідників.
Висновки не втішні. Збірний образ лісівника – це людина яка вирубує найбільш цінні ліси, знищує дуплисті дерев, в яких живуть одні тварини, мертву деревину, в якій живуть другі, просто відстрілює третіх, труїть хімікатами всіх їх в купі; знищує степову рослинність на землях, які йому не належать і саджає на її місці сумнівні ліси. А ще лісівник – більше ніж будь хто заважає створенню заповідних територій. Благо, без збільшення площ заповідних територій з нинішніх 6% до європейських 10-12% нам до Євросоюзу дороги не буде. А створити нові заповідні території доведеться таки на землях Держілісфонду, бо як було сказано вище – більше ніде. І охороняти їх у майбутньому доведеться за європейськими стандартами а не так як це заведено у нас[54],[55], [56], [57]…
Олексій Василюк
_______________________________________________________________________________________________
[1] Планета Земля, Майбутнє. ВВС, 2006 http://www.ex.ua/15948091
[2] Д.Гнап. Лісник Януковича http://www.epravda.com.ua/publications/2011/08/9/294314/
[3] Д.Гнап. У хащах лісової корупції https://www.youtube.com/watch?v=q1Odaz1wPaM
[4] О.Василюк, Д.Ширяєва, Відверто про фінансові порушення в Держлісагенстві (інфографіка) http://www.telekritika.ua/lesnoi_sector/2014-06-02/94349
[5]https://www.youtube.com/watch?v=S81K-xBADNg
[6]http://www.lesovod.org.ua/node/82
[7]http://www.lesovod.org.ua/?q=node/5049
[8]http://pryroda.in.ua/lis/ryatuyte-lisosmuhy/
[9]Василюк О., Юхновський В. Захистити лісозахист. З опустелювання пропонують боротись, відновлюючи лісосмуги// Природа і суспільство. 13.05.2013, №10(70)
[11] Василюк О.В., Івко С.О. Лісорозведення у степовій зоні України у контексті глобальних процесів збереження біологічного різноманіття // Лісівнича наука: витоки, сучасність, перспективи (матеріали наукової конференції, присвяченої 80-річчю від дня заснування УкрНДІЛГА (12-14 жовтня 2010 р., м.Харків). – Харків: УкрНДІЛГА, 2010. с.64-65.
[12] Василюк А.В., Парникоза И.Ю., Шевченко М.С. Биоразнообразие степей под охраной Красной и Зеленой книг Украины.//Степной бюллетень, №29. – 2010. http://savesteppe.org/ru/archives/1425
[13] Червона книга України. Тваринний світ / за ред. М. М. Щербака. — К.: Укр. енциклопедія, 1994. — 464 с.
[14] Червона книга України. Рослинний світ. К.: Глобалконсалтинг, 2009.– 900 с
[15] О. Годлевська, І. Парнікоза, В. Різун, Г. Фесенко, Ю. Куцоконь, І. Загороднюк, М. Шевченко, Д. Іноземцева; ред. О. Годлевська, Г. Фесенко. — Видання друге, перероблене та доповнене. — Київ, 2010. — 80 с.
[16]http://necu.org.ua/profesiyne-svyato-lisnykiv-oholosyly-dnem-ekolohichnoho-trauru/
[17]Василюк О. В., Коломицев Г. О., Балашов І. О. Степи у складі лісового фонду Луганської області: значення для охорони біорізноманіття, загрози та перспективи збереження. – Проблеми екології та охорони природи техногенного регіону. – 2012. – № 1 (12).
[18] Інструкція з впорядкування лісового фонду України. Частина перша. Польові роботи. УДПЛВО «Укрдержліспроект», Ірпінь, 2006.
[19] Технологічна інструкція по безперервному лісовпорядкуванню лісового фонду України. Ірпінь, «Укрдержліспроект», 1994.
[20] Василюк О. Лісове господарство і охорона біорізноманіття в Україні “Екологія. Право. Людина.”, №11-12(51-52), 2011
[21] лист №331 від 27.02.2010, Миколаївського обласного управління лісового і мисливського господарства
[22]http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/458/2011
[23]М. Попков. Рубки леса в Украине: практика, теория, проблемы http://www.lesovod.org.ua/webfm_send/114
[24]http://www.ukrstat.gov.ua/
[25]http://pryroda.in.ua/forest/vidpovid-polyvyanomu-a-m-musiyenku-s-i-ta-siverinu-i-o/
[26]http://pryroda.in.ua/forest/bilovezka-puscha-yak-pryklad-lisu-v-pryrodnomu-stani/#more-439
[27] Наказ Державного комітету лісового господарства України N 119, від 25.05.2006, “Про введення в дію Переліку відомостей, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, і яким надається гриф обмеження доступу “Для службового користування”
[28]https://www.youtube.com/watch?v=hEz0BWJJ3BE
[29] Бурковський О.П., Василюк О.В., Єна А.В., Куземко А.А., Мовчан Я.І., Мойсієнко І.І., Сіренко І.П. Останні степи України: бути чи не бути? Просвітницьке науково-популярне видання. К.:ГК “Збережемо українські степи!”, ВЕЛ, НЕЦУ.- 2013.- 40 с.
[30] наказ Мінприроди N 313 від 17.06.2009
[31] наказ Мінприроди від 17.06.2009 N 312
[32]http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995/2008
[33]http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0610-09
[34] Распопіна С.П., Лісняк А.А., Аналіз стану земельних ресурсів, прийнятних для залісення (за системою Держлісагентсова України) Вісник ХНАУ №1 2011 р. «Лісівництво».
[36]http://pryroda.in.ua/step/yak-by-v-chasy-herodota-isnuvala-ukrayinska-zaliznytsya/
[37]http://www.lesovod.org.ua/node/3324
[38]http://www.lesovod.org.ua/webfm_send/3
[39]http://www.lesovod.org.ua/node/611
[40]http://cygan.ucoz.ru/LG/optimal_forest_cover.pdf
[41] План організації виконання Указу Президента №995/2008 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів і зелених насаджень, затверджений 10.11.2008 р. Першим Віце-прем’єр-міністром О.Турчиновим.
[42]http://pryroda.in.ua/step/luganskij-zapovidnik-u-nebezpeci/
[43]http://pryroda.in.ua/step/terikoni-ne-zalisnyuvali-i-ne-zbirayutsya-oficijno/
[44]http://pryroda.in.ua/step/lisovody-vidpovidatymut-za-65-milyoniv-hryven-na-znyschennya-stepu/
[45]http://pryroda.in.ua/step/za-znyschennya-stepu-lisivnyk-otrymav-3-roky-umovno/
[46] О.Бригинець. Лісівники «допомагають» економічній кризі, закопуючи гроші в пісок http://blog.liga.net/user/obryginets/article/14908.aspx
[47] В.Тарасов, М.Альбицкая. Сорная растительность молодых лесокультур подзоны настоящих степей Украины и меры борьбы с ней // Вопросы степного лесоведения и охраны природы. Днепропетровск, 1977
[48]http://pryroda.in.ua/step/biblio/statti-shhodo-nedocilnosti-stepovogo-lisorozvedennya/
[49]http://pryroda.in.ua/step/statti-pro-kampaniju/
[50]http://pryroda.in.ua/step/
[54]http://10sotok.com.ua/insektitsidy/insektitsid-fastak.html
[56]http://pryroda.in.ua/forest/stara-pisnya-pro-holovne-rubky-v-zakaznykah/
[57]http://pryroda.in.ua/forest/yak-cherkaske-lisove-hospodarstvo-oberihaye-pamyatky-pryrody/