Що нас не задовольняє
- Лісове господарство повністю ігнорує флору і фауну, що населяє ліси, та є причиною їх вимирання. Жодною нормою не передбачена відмова від рубок, якщо на ділянці лісу знаходяться рідкісні види.
- Лісовпорядкування не виявляє рідкісні види, в результаті офіційно їх не існує взагалі.. В жодному з лісгоспів Україні ніколи не залучали біологів для обстеження лісу для виявлення рідкісних рослин і тварин. Червона книга говорить, що 60% всіх зникаючих видів населяють ліси, а лісники говорять, що у них їх немає взагалі.
- Більше половини лісів України вирубається «рубками догляду». Що само по собі абсурдно, так як ці рубки мають «готувати» ліси для промислових рубок і відповідно є «допоміжними». За цим абсурдом стоять грошові махінації і можливість проводити рубки навіть в заповідних лісах.
- Система лісового господарства не передбачає збереження старовікових природних лісів. Старовікові ліси, які є найціннішими для збереження біологічного різноманіття, не можуть бути збереженими, оскільки всі ліси в Україні «доглядаються» згідно єдиних санітарних правил, що не допускають збереження старих і тим більше дуплистих дерев.
- Система лісового господарства винищує більшість оселищ у лісах. Знищуючи старі, дуплисті дерева, прибираючи сухостій та вітровал, знищується більшість місць проживання тварин. Штучні прибрані насадження, з рівними рядками дерев, які насаджуються лісниками, є практично мертвою зоною для тварин.
- Лісове господарство в Україні примножує парниковий ефект. Посилаючись на совкові ідеали того, що гнилі стовбури на землі є «розсадником зарази», лісники вичищають і спалюють мертву деревину в лісі, тим самим примножуючи парниковий ефект, адже мертва деревина є своєрідним резервуаром вуглецю, який при спалюванні перетворюється на вуглекислоту.
- Кожного року колосальні території лісів протруюють від «шкідників», знищуючи все живе. Це призводить до загибелі всіх, в тому числі рідкісних, безхребетних, а також всіх тварин, що харчуються ними. Отруту накопичують гриби, і, хоч офіційних даних немає, є підстави вважати що саме протруювання лісів в окремих випадках стає причинами отруєння грибами.
- Лісники підпалюють ліси, для отримання підстав проведення рубок. Часом це стає причиною знищення цілих лісових масивів, наприклад Самарського лісу. За підпал лісів не було покарано жодного лісника.
- Попри вимоги законодавства, лісники проводять рубки на територіях природно-заповідного фонду. 14% всіх лісів мають природно-заповідний статус. Закони України забороняють здійснення дій, що шкодять природним комплексам, флорі та фауні заповідних територій. Попри це, рубки проводяться В УСІХ категоріях природно-заповідного фонду України.
- Лісагенство призначає директорами національних парків людей, налаштованих знищити їх. Навесні 2012 року директором національного природного парку «Гомільшанські ліси» на Харківщині призначили І.О.Сіверіна – людину, яка 2 роки тому домагалась скасування цього парку. Сьогодні директор публічно обіцяє масштабні санітарні рубки та вже почав прокладати дороги через особливо цінні ділянки парку.
- Лісники знищують останні степи. Лісагентство займається посадкою лісів на останніх цілинних степових землях, донищуючи унікальні степи і знищуючи третину видів Червоної книги України. Але ліси в степових умовах гинуть, тож не маємо ні лісу, ні степу.
- Лісгоспи саботують створення нових заповідних територій. Більш того, саботують передачу лісів під уже створені національні природні парки.
