Найстаріший сосновий ліс Київської області, в якому не рідкістю є дерева обхватом 3 м і більше. Останніми роками відбувається всихання старих дерев, які знаходяться на межі свого віку. Як наслідок, останні 8 років іде інтенсивне вирубування соснових лісів суцільними, а з 2008-го – вибірковими санітарними рубками. На разі тривають переговори із Боярською ЛДС, що є лісокористувачем, про заповідання вікових сосон заказника, що дозволить врятувати найбільші дерева лісового масива.
2. Жуків хутір.
Віковий сосновий ліс, один з найстаріших в області. Останніми роками відбувається всихання окремих ділянок лісового масиву, наслідками чого є інтенсифікація суцільних санітарних рубок. На разі тривають переговори із Київським лісгоспом, що є лісокористувачем заказника, про можливість збереження у ході вирубок життєздатного другого лісового яруса.
3. Великий ліс.
Великий листяний дубово-ясеневий масив, що є унікальним для Полісся. За останні 30-40 років внаслідок інтенсивних суцільних рубок головного користування майже повністю знищено більшість старовікових ділянок. Рубки на разі продовжуються. Клавдієвським лісгоспом, що є лісокористувачем території, відхилено пропозиції створення тут ботанічного заказника. На разі готується проект нового обґрунтування.
4. Околиці с. Кримок.
Декілька великих старовікових суборів і дубових ацидофільних лісів, що зростають в басейні р. Тетерів. За останні 12 років внаслідок суцільних рубок головного користування площа дібров значно зменшилася; Радомишльським лісгоспом, що є лісокористувачем, відхилені пропозиції по створенню лісових заказників. На разі готується подання збережених лісових ділянок до внесення їх в категорію лісів, особливо цінних для збереження, згідно міжнародної сертифікації FSC.
5. Околиці с. Біла Криниця.
Великі за площею природні соснові терасні бори в долині р. Тетерів. За останні 20 років внаслідок масштабних суцільних рубок головного користування, площа старого лісу зменшилась в декілька разів. Тетерівським лісгоспом, що є лісокористувачем, відхилено пропозиції по створенню лісового заказника.
6. НПП «Синевир».
Один з найпопулярніших нацпарків Карпат, проте у віддалених місцевостях парку, що лежать поодаль від головних туристичних маршрутів, відбуваються масштабні санітарні рубки на висотах понад 1100 – 1200 м над рівнем моря, якими зносять як всихаючі штучні смерекові насадження, так і цінні букові природні ліси. Рубки призводять до значної ерозії гірських схилів.
7. Чугуєво-Бабчанська лісова дача у Харківській області.
У цьому лісовому масиві збереглися найбільші ділянки лісостепових дібров на Харківщині віком близько 200 років. Протягом останніх 20 років відбувається поступове вирубування цих лісів суцільними рубками. На тих ділянках, де суцільні рубки не біли проведені, проводять вибіркові рубки надмірної інтенсивності, які призводять до масштабних порушень рослинного покриву та повного вилучення валіжних та всихаючих дерев.
8. Пам’ятка природи “Мохувате болото”.
Залишки реліктового сфагнового болота на півдні лісостепової зони в околицях Харкова. Цей об’єкт відомий з ХІХ сторіччя, але з 1970-х рр. через створення кар’єру поблизу болота воно почало всихати. У 2012 році торф у залишках болота вигорів, що призвело до остаточного знищення цього об’єкту. Існуючі дані говорять про недостатню увагу до охорони цієї пам’ятки природи з боку Данилівського держлісгоспу у тому числі при тушінні пожежі.
9. Горільник у 67 кв. Задонецького лісництва, НПП “Гомільшанські ліси”.
Пожежа, яка випадковим образом охопила дві невеликих старовікових ділянки бору у 2008 р. призвела до часткового всихання дерев. Посилаючтсь на санітарні правила співробітники Зміївського лісгоспу намагались провести на цих двох ділянках суцільні рубки, щоб провести повну заміну пошкоджених насаджень. Співробітники НПП “Гомільшанські ліси” розпочали моніторингові дослідження на місті пожежі та виявили, що лісовідновлення на цій ділянці відбувається у достатніх об’ємах. Рубки на цих ділянках були заборонені, а пожежі на території НПП “Гомільшанські ліси” у наступні роки, навіть більш посушливі, не відбувались. Але з приходом нового директора спроби лісгоспу вирубити ці ділянки активізувались. Історія 67го кварталу Задонецького лісництва має пряме відношення до проблеми пожеж у степових борах та їх контрольованого походження.
Просто жахливо…