На сайті Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства гордо висить опис – пам’ятка природи місцевого значення – «Дерево вільхи з дубом», що створена у виділі 7 кв 42 Свидівського лісництва рішенням ОВК від 27.06.1972 року №367, більш відома як “Вільха з дубом, що зрослись стовбурами”
Черкащани знали його як дерево кохання, – за легендою , на цьому місці, де практично з одного кореня росте вільха та дуб, зупинилися закохані козак та його наречена. Вони тікали від татар і, аби не потрапити у ворожий полон, скам’яніли тут навіки.
Сюди їздять весільні кортежи, а на гілках лишають стрічки, які символізують міцність кохання.
Навколо пам’ятки природи зростав затишний ліс і протікає маленька річечка Ірдинка,береги якої колись давно хтось обсадив вільхами.
Хоча тепер буде правильним казати “зростав” – лісівники Черкаського лісгоспу вирубали все навколо, при цьому не пожалівши річку. Її двічі перегатили, аби зручніше було рубати та вивозити. Тепер навколо дерева закоханних – суцільні пні та багнюка.
Цинізм ситуація в тому, що вільха – не сама дорога деревина. Але в гонитві за кожною копійкою нинішні “захисники” лісу забувають не тільки про закон,але й про мораль та совість.
