Призначення Северина І.О. на пост директора НПП “Гомільшанські ліси” у травні 2012 року викликало обурення природоохоронної громадськості. Основними чинниками, що викликали шквал опозиційних настроїв в середовищі фахівців у природоохоронній сфері та біологів були:
– невідповідність кандидатури Северина І.О. вимогам призначення на пост директора, а саме – відсутність досвіду роботи на керівній посаді протягом 5 років;
– підозри у причетності до браконьєрської діяльності в межах НПП “Гомільшанські ліси” у період до 2012 року;
– публічне висловлювання щодо бачення НПП не як природоохоронної території, а як науково-дослідної лісогосподарської установи, пан Северин І.О. неодноразово висловлювався, що для нього більш значущим є забезпечення населення дровами та проведення традиційної масштабної лісогосподарської діяльності, а не охорона рідкісних видів тварин та рослин (доречи, за словами теперішнього директора НПП “Гомільшанські ліси” усі рідкісні види комах – великий дубовий вусач, жук-самітник та ін. мають збірну назву “мандавошки”); тобто, пан Северин на вимоги чинного природоохоронного законодавства, зокрема – “закону про “Червону книгу України” та самої “Червоної книги України” реагував так: “нам треба людей рятувати, а не думати про збереження якихось там “мандавошок”, кажанів або гадюк”;
– призначення відбувалось у атмосфері цілковитої таємничості і закритості процесу для представників природоохоронної громадськості та профільних науково-дослідних установ. Читати далі…

Одеська обласна рада своїм рішенням № 738-VI від 14.02.2013р. змінила межі заповідного урочища «Дністровські плавні», не обґрунтовано вилучивши 158,3649 га ключових для нижнього Дністра територій, які знаходяться в межах вище зазначеної площі. Це заплавні луки в районі 44 – 46 та 51 км траси Одеса-Рені. Одеська обласна рада, приймаючи таке рішення, повністю проігнорувала висновки наукових досліджень Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова щодо заповідного урочища «Дністровські плавні» Читати далі…

КМДА не погоджує клопотання щодо оголошення Труханового острова ландшафтним заказником місцевого значення.

Повідомив народний депутат України (фракція «Батьківщина») Олександр Бригинець, обраний у київському мажоритарному окрузі №217. Читати далі…

Прокуратура Харківської області встановила, що Державне управління охорони навколишнього природного середовища не створило адміністрації для управління регіональними ландшафтними парками, зокрема такими як «Печенізьке поле», «Великобурлуцький степ», «Ізюмська лука», «Парк дикої природи «Ольхова балка», «Червонооскільський» та «Сокольники-Помірки». Читати далі…

19 березня відбудуться 2 судових засідання на захист заказника “Пірнівський” від забудови. Обидва засідання відбудуться в приміщенні Окружного адмінстративного суду м.Києва (вул.Командарма Каменева, 8). о 9.50 та 11.00. Позивачем у обох справах є захисник заказника, житель с.Пірнове Олександр Чеботарьов. Суди присвячені бездіяльності природоохоронних органів,я ка призвела до вирубки заказника із унікальною колонією чапель та будвництва в ньому котеджів.
Читати далі…

17 Марта в г. Ялта, в 12.00 на площади Советской (возле исполкома) будет проводиться городская “Акция протеста” против выведения южнобережных лесов из состава заповедника. Это наш последний шанс сказать НЕТ! Молчать нельзя! Приходите все, кому дорого будущее НАШЕЙ природы!

Состоявшийся 1 марта очередной научно-технический совет НПП “Гомольшанские леса”, как и предыдущий, преподнес множество сюрпризов. На него было вынесено аж 15 вопросов, большинство из которых не имеет к НТС никакого отношения. Не обошлось и без казусов – выступление нового сотрудника парка академика Лысенко об “умных” бобрах и “коварных” дятлах развеселит даже человека, не имеющего к биологии никакого отношения. Читати далі…

Фантастично дикі, ліси, заплави, болота аж до білоруського кордону. Тисяча квадратних кілометрів незайманої природи. Одним краєм вони упираються в деснянські луки, другим – у Київське водосховище. Ця вся велетенська територія і є Міжрічинським парком. Звідси і назва – Міжріччя – парк між річками Десною і Дніпром. З Києва до нього їхати всього лиш годину власною автівкою. Але хто з киян чув про ці місця? До того ж він існує повністю без державного фінансування, лише опираючись на волонтерів.

Проведене в Канаді опитування показало: національні природні парки займають третє місце серед об’єктів, якими пишається країна. Вище нацпарків для канадців є лише прапор і гімн. Рейтинг, гідний подиву, особливо порівнюючи його результати з українськими реаліями. Яке б місце зайняли українські заповідники, національні та регіональні парки і заказники у подібному опитуванні в Україні? 5-е? 10-е? Є підозра, що вони б взагалі не потрапили до цього списку. Читати далі…

Голова парламентського Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи свободівка Ірина Сех клопоче про збереження природного комплексу Труханів острів та створення об’єкту природно-заповідного фонду у його межах. На думку депутата, тільки надання такого статусу зможе врятувати острів від незаконної забудови та нищення. Читати далі…

12 лютого, в день коли відбувалось судове засідання на захист заказника «Пірнівський» від забудови, невідомі знищили в заказнику останні дерева із гніздами чапель.

Читати далі…

В 2013 году исполняется 5 лет с того дня, как Указом Президента Украины был создан Нижнеднестровский национальный природный парк. История его организации уникальна в том плане, что он создавался на протяжении долгих 25 лет. За этот период на наиболее ценных угодьях дельты было создано заповедное урочище «Днестровские плавни», площадью 7620 га. И все эти годы те, кто стоял у истоков его создания, верили, что именно с приданием дельте Днестра от имени государства статуса природоохранной территории, начнутся позитивные перемены. Но вместо позитивных перемен усилилось воровство природных ресурсов и, прежде всего, – природоохранных земельных.
Читати далі…

В этом году исполняется 5 лет Нижнеднестровскому национальному природному парку, созданному Указом Президента Украины. История его организации уникальна в том плане, что он создавался долгих 25 лет. За этот период на наиболее ценных угодьях дельты было создано заповедное урочище «Днестровские плавни» площадью 7620 га. И все эти годы те, кто стоял у истоков его создания, верили, что именно с приданием дельте Днестра от имени государства статуса природоохранной территории начнутся позитивные перемены. Но вместо позитивных перемен усилился дерибан природных ресурсов, и прежде всего, земельных. Читати далі…