З 16 по 19 жовтня в Харкові триває Міжнародна науково-практична конференція вчених, викладачів, аспірантів та студентів «Лісівнича освіта і наука: історія, сучасний стан та перспективи розвитку». 17 жовтня тривало пленарне засідання, на якому мав слово С.І. Мусієнко, начальник управління лісового та мисливського господарства в Харківській області, що виступив із доповіддю на тему: «Актуальні питання лісового господарства Харківщини». По закінченні нудного монологу пан Мусієнко отримав питання із зали – «Як ви поясните постійні спроби вирубати цінні дубові масиви в національному парку «Гомільшанські ліси», важливі для збереження видів Червоної книги України?»
Нагадаємо, що вже неодноразово громадськість зупиняла спроби знищення цінних старовікових ділянок НПП «Гомільшанські ліси».
Цікаво було б почути думку людини, що очолює Харківське обласне лісове управління. Втім, у відповідь пролунала знайома, стандартна промова, що рубки здійснюються в рамках санітарно-оздоровчих заходів, якими необхідно чистити захаращений ліс, тощо. На зауваження, що біля 300 видів Червоної книги України зникають внаслідок проведення лісогосподарських заходів, а тим паче в об’єктах природно-заповідного фонду, що є порушення Законів України “Про Червону книгу України» та «Про охорону навколишнього природного середовища», не було отримано путньої відповіді, поки до дискусії не приєднався декан лісового факультету Харківського національного аграрного університету імені Докучаєва Полив’яний А.М. Він гнівно зауважив, що автору питання, як зоологу, потрібно краще за них, лісників, знати, що у старій і мертвій деревині заводяться страшні шкідники, що знищують ліс і він (майже дослівно) всихає і гниє. Також шановний Полив’яний А.М. зазначив, що на днях до нього звертався сам Северін І.О., «легендарний» директор парку, проти якого вже кілька років веде боротьбу наукова і природоохоронна спільнота, який призвів до розвалу наукової діяльності парку. Северін І.О. хоче вкотре спробувати змінити проект організації території. Так як за словами пана Полив’яного, нинішній проект парку не відповідає його потребам.
Зрозуміло, що таку думку мають лише лісники.
На жаль, подальшої дискусії з цього питання не вийшло, а на доповідь, на якій була представлена думка Громадського руху за збереження лісів у природному стані, ні Мусієнко С.І., ні Полив’яний А.М. не з’явились. Втім, вони можуть ознайомитись з нашими думками за наведеним вище посиланням, а нижче ми радимо фігурантам даної статті познайомитись із законодавством, порушення якого вони відстоюють:
– Ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» : «На землях природно-заповідного фонду … забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних … комплексів».
– ст.11 Закону України «Про Червону книгу України», згідно якої «Охорона об’єктів Червоної книги України забезпечується шляхом: … урахування вимог щодо їх охорони під час розроблення нормативно-правових актів; … розроблення проектної та проектно-планувальної документації» (до якої входить, наприклад, проект організації території).
Про те, що санітарні рубки негативно впливають на стан природних комплексів, фігуранти нашої статті можуть прочитати в наведеній нижче виписці видів Червоної книги України, головними причинами зникнення яких є ті чи інші лісогосподарські заходи.
Перед тим як перейти до списку, помилуйтесь «сухим і гнилим» лісом в Біловезькій пущі, в Польщі, який, за вашими уявленнями, мав би давно загинути без «діловитої» руки лісника. А бачите, він живий, і живіший будь-якого іншого лісу.
Автор фото: Єгор Яцюк
Список видів тварин Червоної книги України, яким загрожують лісогосподарські заходи (згідно Червоної книги України):
- Кордулегастер двозубчастий – лісозаготівля.
- Пилкохвіст лісовий – вирубування лісів.
- Тріскачка ширококрила – вирубування лісів.
- Красотіл пахучий – вирубування лісів.
- Стафілін волохатий – санітарні рубки лісу.
- Бистрик короткокрилий – знищення гірський лісів.
- Кведій карпатський – санітарні рубки лісів.
- Бронзівка особлива – санітарні рубки.
- Жук-самітник – санітарні рубки.
- Жук-олень – санітарні рубки.
- Вусач великий дубовий – вирубування лісів, санітарні рубки.
- Вусач альпійськи – санітарні рубки
- Морімус темний – вирубування старих дерев.
- Вусач-червонокрил Келлера – санітарні рубки.
- Вусач мускусний – вирбука старих дерев.
- Ковалик Паррейса – вирубування соснових лісів.
- Ковалик сплощений – вирубування лісів.
- Плоскотілка червона – вирубування лісів.
- Жиряк гладенький – вирубування лісу.
- Аполлон – вирубування лісів.
- Мнемозина – вирубування лісів.
- Носатка-листовидка – порушення природної структури лісу.
- Люцина – заміна природних лісів штучними.
- Стрічкарака тополева – зміна природньої структури лісів.
- Райдужниця велика – вирубуваня природних лісів.
- Сонцевик фау-біле – зміна породної структури та густоти деревного покриву лісу.
- Сатир залізний – вирубування лісів.
- Сінниця Геро – інтенсивне лісокористування.
- Синявець Буадюваля – вирубування лісів.
- Сатурнія мала – зміна природної структури лісу.
- Сатурнія руда – скорочення площ букових та грабових лісів.
- Стрічкарка дизюнктивана – зменшення площ дібров.
- Ведмедиця велика – знищення підліску.
- Ведмедиця-господиня – вирубування лісів та чагарників.
- Рогохвіст-авгур – санітарні вирубки.
- Орусус паразитичний – санітарні вирубки.
- Мегариса рогохвоста – санітарні вирубки.
- Мегариса перлата – санітарні вирубки.
- Доліхомітус головастий – санітарні вирубки.
- Горіхотворка велитенська – санітарні рубки.
- Сапіга-полохрум – санітарні рубки.
- Дисцелія зональна – санітарні вирубки лісу.
- Ксилокопа звичайна – санітарні рубки.
- Ксилокопа фіолетова – санітарні рубки.
- Ліометопум звичайний – вирубування старих дуплистих дерев.
- Ктенофора прикрашена – санітарні вирубки лісів.
- Пилкоротиця південня – санітарні рубки.
- Красновуска Маккара – санітарні рубки.
- Оксихілюс Кобельта – санітрані рубки.
- Серуліна зубчаста – санітарні рубки.
- Простеномфалія карпатська – лісогосподарська діяльність.
- Трохулюс опушений – лісогосподарська діяльність.
- Дробація банатська – лісогосподарська діяльність.
- Хондруля Більця – лісогосподарська діяльність.
- Плікутерія Любомирського – лісогосподарська діяльність.
- Аріанта ефіопська – лісогосподарські роботи.
- Ялець-андруга європейський – вирубка лісу.
- Харіус європейський – знищення лісів на прибережних ділянках.
- Саламандра плямиста – зміна біотопів (лісових).
- Тритон альпійський – зміна біотопів (лісових).
- Тритон карпатський – зміна біотопів (лісових).
- Лелека чорний – вирубування лісів.
- Гоголь – вирубування старих дуплистих дерев.
- Скопа – знищення гнізд під час рубок лісу.
- Шуліка рудий – знищення старих ділянок лісу.
- Змієїд – знищеня старих ділянок лісу.
- Орел-карлик- скорочення площі старих лісів.
- Підорлик великий – знищння ділянок старого заплавного лісу.
- Підорлик малий – знищення старих ділянок лісу.
- Могильник – вирубування старих ділянок лісу.
- Беркут – знищення старих ділянок лісу.
- Орлан-білохвіст – лісогосподарська діяльність.
- Тетерук – лісогосподарська діяльність.
- Глушець – вирубування лісів.
- Орябок – лісогосподарська діяльність.
- Голуб-синяк – зменшення площ старих лісів.
- Совка – зменшення площ старих лісів.
- Сич волохатий – вирубування дуплистих дерев.
- Сичик-горобець – вирубування лісів.
- Сова довгохвоста – вирубування старих лісових масивів.
- Сова бородата – вирубування старих лісових масивів.
- Жовна зелена – вирубування залпавних лісів.
- Дятел білоспинний – суцільні рубки старих лісів.
- Дятел трипалий – скорочення площі старих лісів.
- Золотомушка червоночуба – зростання об’ємів лісогосподарських робіт.
- Нічниця довговуха – масштабні санітарні рубки.
- Нічниця Наттерера – зменшення площі заплавних лісів.
- Нічниця ставкова – вирубка старих дуплистих дерев.
- Нічниця Брандта – вирубування дуплистих дерев.
- Нічниця вусата – санітарні рубки.
- Вухань звичайний – знищення дуплистих дерев.
- Вухань австрійський – знищення площі старих лісів.
- Широковух європейський – зменшення площі старих лісів.
- Вечірниця руда – зменшення площ та омолодження лісів.
- Вечірниця мала – зміни у породноу складі лісів.
- Вечірниця велетенська – зменшення площ стиглих деревостанів.
- Нетопир звичайний – вирубування дуплистих дерев.
- Нетопир-карлик – вирубування дуплистих дерев.
- Нетопир Натузіуса – вирубування дуплистих дерев.
- Лилик двоколірний – вирубування дуплистих дерев.
- Заєць білий – вирубування лісових масивів.
- Соня садова- масштабні санітарні рубки.
- Мишівка Штранда – вирубка байрачних лісів.
- Полівка татранська – суцільні рубки лісу.
- Кіт лісовий – скорочення площ старих листяних лісів..
- Рись – інтенсивна експлуатація лісів.
- Бурий ведмідь – інтенсивна експлуатація лісів.
Як бачимо, саме “санітарно-оздоровчі заходи” є головною причиною зникнення багатьох видів тварин ЧКУ. Те саме і з рослинами і грибами:
1.Дифазіаструм сплюснутий – суцільна рубка лісу.
2. Дифазіструм триколосковий – суцільна рубка лісу.
3. Дифазіаструм Цайллера. – рубка лісу.
4. Плаун річний – вирубування лісів.
5. Баранець звичайний – суцільні рубки лісів.
6. Аспленій чорний – рубка лісу.
7. Гронянка півмісяцева – рубка лісу.
8. Гронянка ромашколиста – рубка лісу.
9. Гронянка віргінська – рубка лісу.
10. Яловець високий (дерево) – вирубування.
11. Яловець смердючий (дерево) – вирубування.
12. Модрина польська (дерево) – вирубування.
13. Сосна кедрова (дерево) – вирубування лісу.
14. Сосна крейдова (дерево)– вирубування.
15. Сосна Станквича( дерево) – вирубування.
16. Тис ягідний (дерево) – вирубування.
17. Цибуля ведмежа – суцільні рубки.
18. Нектароскордій болгарський – суцільні рубки.
19. Підсніжник звичайний – суцільні рубки лісу.
20. Підсніжник складчастий – суцільні рубки лісу.
21. Кліщинець білокрилий – рубки лісу.
22. Кліщинець східний – суцільні рубки ліу.
23. Осока біла – лісогосподарські заходи.
24. Осока буріюча – рубка лісу.
25. Осока збіднена – рубка лісу.
26. Осока кулястоподібна – рубки лісів.
27. Осока пажитнице подібна. – знищення лісів.
28. Осока притуплена – суцільні рубки лісів.
29. Осока малоквіткова – вирубування лісів.
30. Осока щетиниста – вирубування лісів.
31. Осока затінкова – суцільні рубки лісів.
32. Осока піхвова – суцільні рубки лісів.
33. Еритроній собачий зуб – суцільні рубки.
34. Лілія лісова – рубка лісу.
35. Тюльпан дібровний – суцільні рубки лісів.
36. Булатка великоквіткова – суцільні рубки лісів.
37. Булатка довголиста – суцільні рубки лісів.
38. Булатка червона – суцільні рубки лісів.
39. Язичок зелений – вирубування лісів.
40. Комперія кримська – рубка лісів.
41. Коральковець тричінадрізаний – вирубка лісів.
42. Зозулині черевички справжні – вирубування лісів.
43. Зозульки серценосні – вирубування лісів.
44. Коручка ельбська – вирубування лісів.
45. Коручка темно-червона – вирубування лісів.
46. Коручка дрібнолиста – вирубування лісів.
47. Коручка пурпурова – вирубування лісів.
48. Надбородник безлистий – вирубування лісів.
49. Гудієра повзуча – вирубування лісів.
50. Билинець щільноквітковий- вирубка лісів.
51. Лімодор недорозвинений – вирубування лісів.
52. Зозулині сльози серцелисті – суцільні рубки лісу.
53. Зозулині сльози яйце листі – лісовпорядкувальні роботи.
54. Гніздівка звичайна – лісовпорядкувальні роботи
55. Неотіанта каптурувата – вирубування лісів.
56. Офрис кримська – вирубування лісів.
57. Зозулинець чоловічий – вирубка лісів.
58. Зозулинець дрібнокрапчастий – рубка лісів.
59. Зозулинець пурпуровий – вирубування лісів.
60. Любка дволиста – рубки лісів.
61. Любка зеленоквіткова – рубки лісів.
62. Костриця гірська – вирубування лісів.
63. Костриця різнолиста – вирубування лісів.
64. Костриця Порціуса – вирубування лісів.
65. Регнерія палермська – рубки лісу.
66. Рускус під’язиковий – суцільна рубка лісів.
67. Фісташка туполиста (дерево) – вирубуваня.
68. Свистуля татарська – рубка лісів.
69. Короличка пізня – вирубування лісів.
70. Береза дніпровська(дерево) – вирубування.
71. Березка Клокова – те саме.
72. Береза темна (дерево) – суцільні вирубування лісу.
73. Трубкоцвіт Біберштейна – порушення структури лісів.
74. Жеруха грецька – рубка лісів.
75. Жеруха ніжна – рубка лісів.
76. Лунарія оживаюча – суцільні вирубки.
77. Дзвінка кримська – вирубування лісів.
78. Жимолость голуба – вирубування криволісся.
79. Бруслина карликова – рубка лісів.
80. Суничник дрібноплідний – вирубування.
81. Чина гладенька – суцільна рубка лісу.
82. Чина трансільванська – рубки лісів.
83. Чина ряба – рубки лісів.
84. Сочевиця східна – рубки лісів.
85. Софора китникоподібна – вирубування кущів.
86.Дуб австрійський (дерево) – вирубування.
87. Бузок угорський – суцільні рубки лісу.
88. Півонія кримська – вирубування лісів.
89. Цикламен коський – суцільні рубки лісу.
90. Аконіт Бессера – вирубування лісів.
91. Аконіт опушеноплодий – вирубування лісів
92. Дельфіній високий – суцільні рубки лісу.
93. Вишня Клокова – вирубування.
94. Глід Пояркової (дерево) – вирубування.
95. Глід Торнефора – вирубування.
96. Берека (дерево) – вирубування.
97. Вальдштейнія гравілатоподібна – вирубування.
98. Ранник весняний – вирубування лісів.
99. Скополія карніолоійська – суцільні рубки.
100. Клокичка периста – суцільне вирубування лісів.
101. Вовче лико пахуче (боровик) – суцільні рубки.
102. Вовче лико Софії – рубка лісів.
103. Липа пухнастостовпчикова (дерево) – вирубування.
Мохи
104. Гукерія блискуча. – вирубування лісів
105. Анакамтодон сплахноподібний – вирубування лісів.
106. Гетерофіл споріднений – вирубування лісів.
Сумчасті гриби
107. Кладонія зірчаста – вирубування лісів
108. Лептогіум насічений – вирубування лісів.
109. Белонія геркулінська – вирубування лісів.
110. Гіалекта стовбурова – вирубування лісів.
111. Лобарія широка – вирубування лісів.
112. Лобарія легеневоподібна. – вирубування лісів.
113. Стікта закопчена – вирубування лісів.
114. Стікта лісова- вирубування лісів.
115. Нефрома рівна – вирубування лісів.
116. Нефрома загорнута – вирубування лісів.
117. Паннарія шерстиста – вирубування лісів.
118. Пармелієла щетинистолиста – вирубування лісів.
119. Алекторія паросткова – вирубування лісів.
120. Аллоцентрарія Океза – вирубування лісів.
121.Меланохалеа елегантна – вирубування лісів.
122. Пармотрема перли нова – вирубування лісів.
123. Тунерарія Лаурера – вирубування лісів.
124. Уснея квітуча – вирубування лісів.
125. Уснея найдовша – вирубування лісів.
126. Рамална канарська – вирубування лісів.
127. Гетеродермія прекрасна – вирубування лісів.
128. Торнабеа щитоподібна – вирубування лісів.
Базидоміцети
129. Саркосома куляста – вирубування лісів.
130 Білопечериця дівоча – вирубування лісів.
131. Мухомор Цезаря – вирубування лісів.
132. Мухомор щетинистий – вирубування лісів.
133. Боровик королівський – вирубування лісів.
134. Філопор рожео-золотистий – вирубування лісів.
135. Шишкогриб лускатий – вирубування лісів.
136. Крепідот македонськтй – вирубування лісів.
137. Білопавутинник бульбастий – вирубування лісів.
138. Модринофомес лікарський – вирубування лісів.
139. Герицій коралоподібний – вирубування лісів.
140. Грифола листувата – вирубування лісів.
141.Свинуха Зерової – вирубування лісів.
142. Трутовик зонтичний – інтенсивна лісоексплуатація.
143. Хрящ-молочник золотисто-жовтий – вирубуваня лісів.
144. Хрящ-молочник криваво-червоний – вирубування лісів.
145. Сироїжка синювата – вирубування лісів.
146. Спарасис кучерявий – знищення вікових сосен.
147. Ліофіл Фавре – вирубування лісів.
148. Рядовка опенькоподібна – вирубування лісів.
П.с. На факультеті лісового господарства ХНАУ імені В.В. Докучаєва дуже гарні природоохоронні плакати. Шкода, що дійсність розходиться з ними.
Хочу зазначити, що ваш пост скриптум,не відповідає дійсності. На факультеті лісового господарства ХНАУ є багато людей, які усвідомлюють, що сучасний тип ведення лісового господарства не є перспективним. Але й ви повинні розуміти, що ведення л/г складна та дуже потрібна для країни справа,яку треба робити кожен день, а вивчення лісу, це дуже складна та головне довгорічна праця, яку ведуть спеціалісти університету. І запевняю вас, той же Полив’яний А.М. робить велику справу, він як ніхто знає про хвороби лісу і допомагає вивчати цей предмет майбутнім спеціалістам, щоб вони захищали ліси. Не треба бути ворожими, і звинувачувати у всіх гріхах лісників. Лісники вирубують та саджають ліси (до речі, саджають у 1,5 рази більше ніж вирубують кожен рік) у теперішньому часі, тому що це потрібно робити, та розробляють кращі, більш ефективні способи ведення л/г. Але звісно я не згоден з рубкою у заповіднику, тому що вважаю, що ведення л/г у заповіднику повинно в корені відрізнятися від введення л/г у штучному насадженні.
П.с. Як студент Ліс.Факу, можу вас запевнити, на протязі всього навчання, увагу студента спрямовують саме на збереження та лісовідновлення, тисячу раз підкреслюючи важливість лісів для України, а не вчать “як краще зрубати”.