На наведених нижче світлинах Ви бачите охорону вікових лісів в Катюжанському заказнику Вишгородського району Київської області, що знаходиться в межах Димерського лісгоспу.
«Але ж це гідрологічний заказник!» – зауважать лісники. (Додам від себе, що навіть якби був ландшафтним чи ботанічним – нічого б не змінилось). Так, але давайте відкриємо охоронне положення заказника:
Знаю, що цей пост читатимуть посадовці лісової галузі/лісники/або й працівники цього лісового господарства. Гадаю ви не будете сперечатись, що подібний масштаб лісогосподарської діяльності, за якої суцільними рубками зведено не менше 1/4 площі заказника (космознімок нижче, на якому до речі видно не всі вирубки), з усією грубістю порушує пункт 7 охоронних зобов’язань?
Так, ви можете підняти ґвалт, мовляв, за такою логікою взагалі нічого в лісі робити не можна, а він сохне і сохне, кінця краю цьому нема! Але ми ж не пропонуємо обнести ліс колючим дротом і не підходити до нього на відстань гарматного пострілу, і водночас не пропонуємо знаходити заново велосипед! Проблему всихання соснових насаджень і збереження біорізноманіття вирішили, наприклад в Дзвінківському заказнику, де видаляють сосни, що всихають, та лишають життєздатний другий ярус та підлісок. Ми про це писали на Лісовому блозі і зверталися з подібними письмовими зверненнями до всіх обласних управлінь лісового та мисливського господарства лісової та лісостепової зони з проханням перейти хоча б на таку схему ведення лісового господарства в заказниках, але отримали лиш різного роду відписки. Звичайно, спиляти все на#&% простіше ніж морочити голову якимись вибірковими рубками.
А ще цікавить 14 пункт охоронних зобов’язань. Заказник створено для охорони болота, правильно?
А нічого, що ліс відіграє теж важливу водоохоронну функцію, втримуючи воду потужною кореневою системою? Тобто чи впевнені ви, що масові рубки лісу не відіграють ніякої ролі в коливаннях рівня води, і чи не можуть вони призвести до втрати наукової і природної цінності заказника? Ви замовляли подібні наукові дослідження щоб бути впевненими у доцільності і можливості подібних лісогосподарських заходів? Більш ніж впевнений, що ні.
Між іншим, деякі рубки на кшталт нижченаведеної рубки в 41 кварталі, взагалі не промарковані жодними лісорубними стовпчиками, що наштовхує на думку про зловживання та махінації.
І над всім цим тяжіє ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»: «На землях природно-заповідного фонду … забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних … комплексів».
За попередньої влади покарати лісові господарства і відбити звичку провадити подібні лісогосподарські заходи в заказниках було не можливо. Час змінився, тож є всі шанси навчити врешті розуміти, що таке природно-заповідний фонд, і поважати кінець кінцем ліси на його території.
Ми готуємо всі відповідні письмові звернення і заяви щодо Катюжанського заказника та заказника «Жуків Хутір», в якому триває подібна практика.