«Чорна рада» по-вінницьки: лісники хочуть скасувати національний природний парк «Кармелюкове Поділля»

На жаль, із сумом продовжуємо констатувати, що саме лісові господарства є ворогами лісів №1 в Україні. Чергове підтвердження прийшло із Вінничини, де Чечельницький держлісгосп разом з функціонерами обласного управління лісових ресурсів та місцевими депутатами, на чолі з головою облради Сергієм Татусяком, 7 лютого провели «чорну раду», на якій вирішили позбутись нацпарку.

Національний парк «Кармелюкове Поділля» є єдиним національним природним парком Вінничини і охороняє унікальний подільський куточок на території Тростянецького та Чечельницького районів. Парк має площу 20203,4 га, з них 16518 га вилучаються у Чечельницького лісгоспу та надаються нацпарку у постійне користування. Найвищу його цінність становлять унікальні дубово-грабові масиви, що надають притулок багатьом рідкісним рослинам присередземноморської, балканської та середньоєвропейської флори, серед них і види Червоної книги України, як-то скополія карніолійська, цибуля ведмежа чи бруслина карликова (Між Дністром і Бугом: З серії «Новий злет природно-заповідної справи в Україні»). Зрозуміло, що їх збереження потребує обмеженого лісокористування (аж до повної заборони проведення лісогосподарських заходів). Особливо, враховуючи що ці ліси розташовані на південній межі їх зростання – на південній межі лісостепу, і зростають в поганих лісовідновних умовах. Досвід Харківщини яскраво свідчить, що зі зміною клімату зараз фактично не відбувається поновлення дубових масивів на півдні лісостепу, відповідно вони тут потребують особливої охорони. Тому вилучення таких лісів у лісгоспу і передача їх до нацпарку є необхідною передумовою збереження вінницьких лісів.

Але дехто не згодний з цим. Ці дехто – це керівництво лісгоспу та обласне лісове управління. Звичайно, пояснити цим людям про потребу охороняти унікальні дубово-грабові масиви зв’язку з зростанням там якоїсь гніздівки, проживанням дикого лісового кота чи підорлика не можливо, адже на першому місці в їхніх очах – гроші, гроші і ще раз гроші. Якщо людина бачить в лісі перш за все цілісний живий організм, то керівники Чечельницького лісгоспу бачать лише кубатуру спиляної деревини. А тут на заваді національний парк, що захищає живу природу, стаючи на заваді інтересам лісозаготівельників.

Ліс – це гроші, а гроші це влада. Маючи владу, лісозаготівельники, як стало відомо з «Українського Лісовода», скликають робочу нараду щодо функціонування «Кармелюкового Поділля», в якій приймає участь голова Чечельницької районної ради Сергій Шепітко, голова райдержадміністрації Микола Качинський, начальник обласного управління лісового господарства Анатолій Бондар, ген. директор обласного комунального підприємства «Віноблагроліс» Анатолій Іванець, начальник головного управління Держземагентства Олексій Коник, начальник Держуправління охорони природного середовища Володимир Крисько, заступник директора НПП «Кармелюкове Поділля» Ніна Дудник, депутати обласної та районної рад, керівники профільних підрозділів району.

Цікаво читати висновки робочої наради. В них ми не прочитаємо про масові порушення законодавства з боку Чечельницького лісгоспу, як-то вимітку дерев під санітарні вирубки взимку (коли не видно, чи дійсно дерево сухе), продовження робіт по минулорічному лісорубному квитку в новому році (що є грубим порушенням), та багато-багато інших зловживань. За словами Віталія Дмитровича Зленка, директора національного парку, порушення лісгоспу є не стільки винятком, скільки нормою. Днями лісгосп проходив перевірку вінницькою держекоінспекцією, та ще не відомі її висновки. Сподіватимемось, вінницькі екоінспектори адекватніше київських, які постійно прикривають зловживання лісників (за що отримали покарання) , і винесуть справедливий припис.

Може, враховуючи численні порушення, ліквідувати Чечельницький лісгосп?.. Але таких пропозицій ви не почуєте. Натомість, на робочій нараді лунали натяки про ліквідацію нацпарку.

За словами Анатолія Бондара, очільника Вінницького облуправління лісового господарства, за кілька років існування парку (2009 року вийшов указ про його створення), лісгосп через обмеження рубок втратив 60 млн гривень. Також він зазначив, що лісгосп – одне з головних бюджетоутворюючих підприємств району. Крім того, за його словами – ліс є головним паливом негазифікованого району. Тому віддати ліс в угіддя Мінприроди – це лишити бюджет без наповнення, а жителів – без палива.

По завершенні робочої наради було прийнято рішення готувати листи до Кабміну та Президента, з проханням вирішити конфлікт між парком та лісгоспом, очевидно, що на користь лісгоспу.

Але слова А. Бондаря не витримують жодної критики. Весь цивілізований світ давним-давно робить ставку на розвиток на природних територіях (в лісах – передусім) екологічного туризму, що приносить багатомільйонні прибутки. Де-де, а на Поділлі є що показати туристам, як в природному, так і в історичному плані. Не варто забувати і про так званий «зелений» туризм, коли мешканці міст, втомлені метушнею, приїжджають в села і живуть сільським побутом, отримуючи насолодження від сільського колориту. А парк, да з такою назвою – «Кармелюкове Поділля» – як жоден інший має чудові перспективи для такої діяльності, що принесе в місцевий бюджет реальні живі гроші. Але для цього потрібно трошки креативності і сприяння з боку місцевої влади… Проте куди простіше поповнювати бюджет, вирубуючи ліси і знищуючи природу! Чиновницька логіка характерна для країн третього світу.

Стосовно газифікації. За словами директора нацпарку, в комунальному підприємстві «Віноблагроліс» вистачає дров’яної маси для забезпечення паливних потреб району; крім того, у всі роки Чечельницький район мав проблеми із дров’яним забезпечення, яке завозилось переважно з сусідніх районів. А під санітарні рубки лісгосп часто виписує дерева з діловою якістю деревини, яка, очевидно, не йде на дрова (як це б мало бути). Масштаб суцільних санітарних рубок значно виріс з указом про створення національного парку; це є поширена практика – поки є можливість, лісники виносять все, що можна винести. Тому сльозливі слова про неможливість забезпечення населення паливом, є нічим інакшим, як спробою замаскувати лісівничі злочини (порушення) під благу мету. Якби влада дійсно дбала про потреби населення, то мала б домагатися проведення газифікації, а не потурати лісникам у їх спробах ліквідувати національний парк.

Між тим, ще ніхто не скасовував Національний план дій з охорони довкілля. Згідно нього, наша держава зобов’язується розширити площу природно-заповідного фонду України до 10% у 2015 році та 15% у 2020 році (нинішній відсоток – біля 4%). Однією з неодмінних умов вступу до Європейського Союзу є розширення заповідних площ до таких європейських показників. А виступи Чечельницького лісгоспу і Вінницького обласного управління лісового господарства є нічим інакшим, як саботажем Національного плану дій з охорони довкілля, та курсу євроінтеграції.

Враховуючи вище сказане, активісти готують звернення до Президента України, Кабінету міністрів України та голови Вінницької обласної Ради з вимогами: ліквідувати Чечельницький держлісгосп як збитковий і такий, що займається саботажем природоохоронного законодавства та Національного плану дій з охорони навколишнього середовища; не допустити скасування національного природного парку «Кармелюкове Поділля»; приєднати до національного парку решту лісів Чечельницького держлісгоспу, забезпечити необхідне фінансування для ефективної роботи парку і розвитку туризму, а також для розширення штату за рахунок рядових працівників нині діючого Чечельницького лісгоспу; покарати керівників Чечельницького держлісгоспу, Вінницького обласного управління лісового господарства за саботаж Національного плану дій з охорони довкілля.

Андрій Плига, командир ДОП «Зелене майбутнє»